Початок
Попередній фрагмент
Особливості застосування податковими органами санкцій, не пов’язаних із порушенням правил оподаткування
28. Проблемні питання застосування санкцій за порушення правил використання реєстраторів розрахункових операцій під час отримання авансу або завдатку за організацію банкету
У 2009 році Верховний Суд України підтвердив свою судову практику, що склалася у справах, пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при отриманні суб’єктом господарювання коштів за організацію банкету.
Зокрема, на цьому наголошено Верховним Судом України64 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «У» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі.
64 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР — 3834665.
З практики Верховного Суду України у зазначеній категорії спорів випливає таке
.Відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.
Згідно з наведеним в абзаці п’ятнадцятому статті 2 Закону визначенням розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі — РРО) або заповнений вручну.
У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис «фіскальний чек».
Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону).
Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).
У разі отримання авансу чи завдатку за організацію та обслуговування банкету фактично укладається угода щодо надання послуги та здійснюється остання, тому отримані кошти повинні бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику
.Слід зазначити, що викладені вище висновки з метою забезпечення однаковості судової практики були відображені в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2009 року № 1619/10/13-09.
коментар редакції
Аванс або завдаток повинні проводитися
через РРО з роздрукуванням фіскального чека
ВСУ підтримав позицію, яку відстоюють податкові органи (див., наприклад, лист ДПА в Донецькій області від 02.02.2007 р. № 1488/10/23-113-5; «Вісник податкової служби України», 2008, № 14; 2009, № 36) та яку визнав правомірною ВАСУ (див. лист ВАСУ від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09):
при отриманні авансу або завдатку за організацію та обслуговування банкету фактично укладається угода про надання послуги та надається остання, тому отримані кошти має бути проведено через РРО з роздрукуванням фіскального чека на цю суму та з видачею його замовнику. Порушення цієї вимоги може спричинити застосування до суб’єкта господарювання штрафу в п’ятикратному розмірі непроведеної через РРО суми авансу або завдатку (п. 1 ст. 17 Закону про РРО).Слід зазначити, що ВСУ вже досить давно наполягає на необхідності проведення через РРО суми авансу або завдатку (див. постанову ВСУ від 25.09.2007 р., яку було доведено до відома адміністративних судів з метою забезпечення однакового та правильного застосування положень Закону про РРО листом ВАСУ від 04.02.2008 р. № 187/9/1/13-08).
Основна проблема, яка виникає в суб’єкта господарювання у зв’язку з необхідністю проведення авансу або завдатку через РРО, — відсутність порядку програмування РРО та оформлення реквізитів фіскального касового чека, що підтверджує таку розрахункову операцію. Можливі варіанти вирішення цієї проблеми нами було розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 13.
Олена Уварова
Наступний фрагмент
