Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Навчальна відпустка

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2010/№ 83
Друк
Стаття

Навчальна відпустка

 

Чинним трудовим законодавством працівникам, які суміщають роботу з навчанням, гарантоване право на додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Про те, яких видів бувають навчальні відпустки, яка їх тривалість, а також про умови та особливості надання навчальних відпусток ітиметься в цій статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

 

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1060

— Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 634

— Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою КМУ від 28.06.97 р. № 634.

Положення № 978

— Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затверджене постановою КМУ від 09.08.2001 р. № 978.

 

Відповідно до

ст. 202 КЗпП працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, роботодавець зобов’язаний створювати умови, необхідні для суміщення роботи з навчанням. Однією з таких умов є надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням (далі — навчальні відпустки).

Нормами

КЗпП та Закону про відпустки визначено такі види додаткових навчальних відпусток:

— відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах (

ст. 211 КЗпП, ст. 13 Закону про відпустки) — надається працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах;

— відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах (

ст. 213 КЗпП, ст. 14 Закону про відпустки) — надається працівникам, які успішно навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних закладах освіти, на вечірніх (змінних) відділеннях (у групах) при денних професійно-технічних закладах освіти. Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 1060 до професійно-технічних закладів належать: професійно-технічні училища відповідного профілю, професійні ліцеї, професійно-художні училища, училища-агрофірми, училища-заводи, центри професійно-технічної освіти, центри професійної освіти, навчально-виробничі центри, центри підготовки і перепідготовки робочих кадрів, навчально-курсові комбінати та інші типи навчальних закладів, що навчають робітничим професіям;

— відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі (

ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки) — надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання. Вищими навчальними закладами відповідно до ст. 43 Закону № 1060 є технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети тощо;

— відпустка у зв’язку з профспілковим навчанням (

ст. 151 Закону про відпустки) — надається працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, на час профспілкового навчання.

 

Тривалість навчальних відпусток

Тривалість навчальних відпусток, що надаються працівникам, визначена трудовим законодавством та залежить від багатьох факторів, про які йтиметься далі.

Відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах.

Тривалість такої відпустки встановлена ст. 211 КЗпП та ст. 13 Закону про відпустки і залежить від виду навчального закладу та іспитів, які належить здати працівнику, який суміщає роботу з навчанням.

 

Категорія працівників

Тривалість навчальної відпустки

Підстава

Працівники, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період складання:

— випускних іспитів в основній* школі

10 календарних днів

П. 1 ч. 1 ст. 13 Закону про відпустки

— випускних іспитів у старшій* школі

23 календарні дні

П. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про відпустки

— перевідних іспитів в основній і старшій школі

від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних**

П. 3 ч. 1 ст. 13 Закону про відпустки

Працівники, які успішно складають іспити екстерном:

— за основну* школу

21 календарний день

Ч. 2 ст. 13 Закону про відпустки

— за старшу* школу

28 календарних днів

 

* Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 1060 основна школа — це школа другого рівня, що забезпечує базову середню освіту, старша школа — це школа третього рівня, що забезпечує повну загальну середню освіту.

** Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється в колективному або трудовому договорі. При визначенні тривалості відпустки вихідні дні, що припадають на період такої відпустки, не враховуються та не оплачуються.

 

Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до ст. 213 КЗпП і ст. 14 Закону про відпустки тривалість відпустки у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах становить 35 календарних днів протягом навчального року.

Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Тривалість
відпустки встановлена ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону про відпустки та залежить від рівня акредитації вищого навчального закладу, від курсу, на якому навчається студент, форми навчання, а також мети навчальної відпустки та, як правило, визначається безпосередньо навчальним закладом.

 

Підстава для надання навчальної відпустки

Курс навчання

Форма навчання

Рівень акредитації навчального закладу

Тривалість навчальної відпустки

Настановні заняття, виконання лабораторних робіт, складання заліків і іспитів

I і II

Вечірня

I і II

10 календарних днів

III і IV

20 календарних днів

Заочна

Незалежно

30 календарних днів

III і наступні

Вечірня

I і II

20 календарних днів

III і IV

30 календарних днів

Заочна

Незалежно

40 календарних днів

Складання державних іспитів

Незалежно

Вечірня та заочна

Незалежно

30 календарних днів

Підготовка та захист дипломного проекту

Незалежно

Вечірня та заочна

I і II

Два місяці

III і IV

Чотири місяці

Підготовка та складання вступних іспитів

до аспірантури

10 календарних днів на кожний іспит
(один раз на рік)

Успішне виконання плану підготовки при навчанні в аспірантурі

30 календарних днів

 

Для працівників, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання, за наведеними далі в таблиці напрямами підготовки, де навчальний процес має свої особливості,

понад навчальні відпустки, передбачені ст. 15 Закону про відпустки, надаються також відпустки, тривалість яких визначена Порядком № 634.

 

Напрям підготовки

Тривалість навчальної відпустки

оплачуваної

неоплачуваної

Культура (народна творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)

10 календарних днів щорічно

10 календарних днів щорічно

Театральне мистецтво (акторська майстерність, режисура, хореографія, сценографія), кіно-, телемистецтво (кіно-, телережисура, кіно-, телеоператорство)

20 календарних днів щорічно

Філологія (мова, література)

 

Також

постановою № 634 надано право вищим навчальним закладам, де навчальний процес має свої особливості, у разі потреби перерозподіляти додаткові відпустки між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.

Відпустка у зв’язку з профспілковим навчанням.

Тривалість такої оплачуваної відпустки визначена ст. 151 Закону про відпустки і становить до 6 календарних днів.

 

Умови надання навчальних відпусток

Працівник, який навчається в навчальному закладі чи аспірантурі, має право на отримання оплачуваної додаткової навчальної відпустки тільки при дотриманні певних умов, що висуваються чинним законодавством. Що це за умови, розглянемо далі.

1.

Додаткова навчальна відпустка надається тільки за основним місцем роботи. Це твердження випливає з положень ст. 217 КЗпП, згідно з якими на час додаткових навчальних відпусток за працівником за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Оплату часу додаткових відпусток працівникам за місцем роботи за сумісництвом чинним законодавством не передбачено. На час оплачуваної навчальної відпустки, що надається працівнику за основним місцем роботи, він може взяти на роботі за сумісництвом відпустку без збереження заробітної плати, яка згідно з п. 14 ст. 25 Закону про відпустки має надаватися в обов’язковому порядку сумісникам на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи. На це вказує і Мінпраці у своїх листах від 29.03.2007 р. № 713/19/71-07, від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65). Відмовити працівнику-суміснику в наданні відпустки без збереження заробітної плати роботодавець не має права, оскільки обов’язковість її надання обумовлена ст. 202 КЗпП та ст. 25 Закону про відпустки.

2.

Навчання працівника, який суміщає роботу з навчанням, має проводитися в навчальному закладі. На сьогодні чіткого визначення навчального закладу чинне законодавство не містить. Однак, аналізуючи норми Закону № 1060, можна зробити висновок, що навчальними є заклади, які:

— уключені до Державного реєстру навчальних закладів;

— отримали ліцензію на право здійснення освітньої діяльності відповідно до

Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2007 р. № 1019;

— пройшли акредитацію відповідно до

Положення № 978;

— мають право видачі документів про освіту державного зразка;

— діють згідно із законодавством про освіту.

Таким чином, працівник, який суміщає роботу з навчанням, може претендувати на отримання додаткової оплачуваної навчальної відпустки тільки в разі, якщо навчальний заклад, де навчається цей працівник, відповідає всім переліченим вимогам. Не будуть винятком з цього правила й випадки, коли працівники, які суміщають роботу з навчанням, здобувають освіту в навчальних закладах, що розташовані за межами України та не пройшли акредитацію відповідно до

Положення № 978. Згідно з роз’ясненнями Мінпраці, наданими в листі від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 42), у роботодавця немає законних підстав для надання оплачуваної навчальної відпустки таким особам.

3.

Відпустка надається тільки працівникам, які успішно навчаються. Це обмеження діє тільки щодо професійно-технічних, вищих навчальних закладів, навчальних закладів післядипломної освіти та аспірантури. Успішність працівників, які навчаються в середніх навчальних закладах, для надання оплачуваної навчальної відпустки значення не має. Під успішним навчанням, згідно з роз’ясненнями Мінпраці, слід розуміти навчання студентів, які не мають академзаборгованості за минулий курс, та на початок наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше 75 % контрольних робіт, а інші 25 % контрольних робіт та курсових надали для рецензії (див. лист Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 79). Підтвердженням успішності навчання працівника, у тому числі й відсутності в нього академзаборгованості, є довідка-виклик на сесію, що надається навчальним закладом.

Якщо працівник підприємства має низьку успішність або академзаборгованість, замість оплачуваної навчальної відпустки він має право взяти відпустку без збереження заробітної плати, право на яку визначено

ст. 202 КЗпП.

4.

Додаткова відпустка надається тільки при навчанні працівника на заочній чи вечірній формах навчання без відриву від виробництва. Зазначена умова також поширюється тільки на працівників, які навчаються у професійно-технічних, вищих навчальних і навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі. Працюючі студенти денної форми навчання права на оплачувану навчальну відпустку не мають. На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків, іспитів тощо ці особи можуть узяти відпустку без збереження заробітної плати відповідно до пп. 12 і 13 ст. 25 Закону про відпустки та ст. 26 Закону про відпустки. Також не мають права на додаткову оплачувану навчальну відпустку працівники, які навчаються у вищих навчальних закладах за дистанційною формою навчання (див. консультацію фахівців Мінпраці України в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 36, с. 41).

У разі виконання всіх перелічених вимог працівник підприємства, який суміщає роботу з навчанням, має право на додаткову навчальну відпустку, незалежно від того, хто оплачує навчання працівника в навчальному закладі, а також від профілю діяльності роботодавця, що надає навчальну відпустку.

 

Документальне оформлення навчальних відпусток

Для отримання додаткової навчальної відпустки працівнику необхідно подати роботодавцю такі документи:

1)

заяву з проханням про надання додаткової навчальної відпустки;

2)

довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій має бути зазначено: форму навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому навчається працівник; період сесії, установлений навчальним закладом; підставу для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи).

Наявність цих документів є підставою для видання роботодавцем наказу (розпорядження) про надання відпустки у зв’язку з навчанням.

 

Особливості надання навчальних відпусток

Чинним законодавством установлено низку особливостей щодо надання навчальних відпусток. Розглянемо їх докладніше:

1.

Навчальна відпустка надається незалежно від строку безперервної роботи на цьому підприємстві. Роботодавець зобов’язаний надати додаткову навчальну відпустку працівнику, в разі наявності всіх необхідних документів, саме в той період, який зазначено навчальним закладом у довідці-виклику на сесію, включаючи дату прийому працівника на роботу.

Звертаємо увагу: роботодавець не має права відмовити працівникові в наданні навчальної відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю, оскільки згідно зі

ст. 202 КЗпП він зобов’язаний створювати працівникам, які успішно суміщають роботу з навчанням, необхідні умови для такого суміщення (див. лист Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402).

Крім того:

— працівникам,

які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням повинні надаватися роботодавцем із таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в них;

— працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки

за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою (ч. 15 ст. 10 Закону про відпустки). Причому право на щорічну відпустку повної тривалості у таких працівників виникає до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві (п. 7 ч. 8 ст. 10 Закону про відпустки).

2.

Відпустка надається за навчальний рік, а не за календарний. Згідно з п. 4.1 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти від 02.06.93 р. № 161, навчальний рік триває 12 місяців і починається, як правило, 1 вересня.

3.

Відпустка надається в календарних днях. Планування навчального процесу належить до компетенції навчального закладу (ст. 17 Закону № 1060) і саме йому надано право розподілу встановленої Законом тривалості навчальної відпустки протягом навчального року. У зв’язку з цим тривалість навчальної відпустки, зазначена навчальним закладом у довідці-виклику на сесію, може бути менше гарантованої законодавством для відповідного року навчання.

За заявою працівника роботодавець має право скоротити зазначену в довідці-виклику на сесію тривалість навчальної відпустки, причому в цьому випадку порушення трудового законодавства не буде (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 36, с. 41).

У разі дострокового виходу працівника з навчальної відпустки оплата праці працівника повинна здійснюватися на загальних підставах. При цьому роботодавцю необхідно буде утримати з нарахованої працівнику після виходу на роботу заробітної плати суму надмірно виданих відпускних.

4

. Оплаті підлягають усі календарні дні навчальної відпустки відповідно до довідки-виклику на сесію, у тому числі святкові та неробочі дні (див. лист Мінпраці України від 27.07.2010 р. № 217/13/116-10).

5. Оплачувана навчальна відпустка не подовжується:

якщо на неї припадають святкові та неробочі дні. Пояснюється це тим, що відповідно до ч. 2 ст. 5 та ст. 181 Закону про відпустки святкові та неробочі дні не враховуються тільки при визначенні тривалості щорічних відпусток, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини. Отже, при наданні додаткової навчальної відпустки ця норма Закону про відпустки не діє;

у разі хвороби працівника під час навчальної відпустки. Крім того, оплата листка непрацездатності за період перебування в навчальній відпустці не здійснюється (п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240).

6.

Навчальна відпустка не підлягає поділу на частини, а також перенесенню та продовженню в разі, якщо вона збігається із щорічною відпусткою. У ситуації, коли збігаються періоди надання щорічної та навчальної відпусток, саме щорічну відпустку має бути продовжено чи перенесено на інший період за бажанням працівника (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).

7.

Надання грошовій компенсації за невикористані дні навчальної відпустки не передбачено. У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний виплатити йому грошову компенсацію тільки за всі невикористані дні щорічної відпустки і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки). Якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на навчальну відпустку, то при його звільненні у роботодавця не буде законних підстав для нарахування йому компенсації за невикористані дні такої відпустки.

 

Розрахунок навчальних відпусток

Розрахунок сум відпускних при наданні працівникам додаткових відпусток у зв’язку з навчанням провадиться відповідно до

Порядку № 100.

Нарахування виплат за час навчальної відпустки здійснюється виходячи з

розміру середньоденної заробітної плати. Розрахунок суми відпускних провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки згідно з довідкою-викликом на сесію.

Таким чином, у загальному випадку

розрахунковим періодом для визначення сум відпускних будуть 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання навчальної відпустки.

Приклад 1.

Працівника прийнято на роботу 01.08.2008 р. З 04.10.2010 р. працівнику надано навчальну відпустку тривалістю 10 календарних днів.

Обчислення середньої заробітної плати працівнику здійснюватиметься виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передували місяцю надання відпустки, а саме за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

Якщо працівник пропрацював на цьому підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з

виплат за фактично відпрацьований час, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Приклад 2.

Працівника прийнято на роботу 03.03.2010 р. З 04.10.2010 р. працівнику надано навчальну відпустку тривалістю 20 календарних днів.

У зв’язку з тим, що працівник пропрацював на цьому підприємстві менше року, розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати буде фактично відпрацьований час (з 1-го до 1-го числа місяця), що передує місяцю надання відпустки, а саме період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р.

Як уже зазначалося, для обчислення середньоденної заробітної плати необхідно визначити

кількість календарних днів у розрахунковому періоді. При цьому із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключити:

1)

кількість святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (п. 7 Порядку № 100).

Приклад 3.

Працівника підприємства прийнято на роботу 14.05.2008 р. У вересні 2010 року він подав довідку-виклик навчального закладу на сесію та заяву з проханням надати йому навчальну відпустку. Відпустка надається з 11.10.2010 р. тривалістю 10 календарних днів з 11.10.2010 р.

Розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати буде період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. На цей період припадають такі святкові та неробочі дні: 2 дні в січні 2010 року (1, 7 січня), 1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня), 4 дні у травні 2010 року (1, 2, 9, 23 травня), 1 день у червні 2010 року (28 червня), 1 день у серпні 2010 року (24 серпня). Ці дні буде виключено з розрахункового періоду. Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме:

365 - 10 = 355 (календарних днів),

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.;

10 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей розрахунковий період;

2) час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково

, а саме:

— час

перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, наданій на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки (див. консультацію Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 13);

— час

перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шести років у випадках, передбачених законодавством);

час простою не з вини працівника (якщо середній заробіток зберігався частково) ;

— час, коли

працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (згідно із наказом роботодавця по підприємству працівників було переведено на роботу в умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом робочого тижня нормальної тривалості (ст. 32 КЗпП)). Причому в цьому випадку розрахунковий період зменшується на кількість робочих днів, упродовж яких працівник не працював при скороченому робочому тижні. Вихідні дні з розрахунку виключати не слід, оскільки навчальна відпустка надається та оплачується в календарних днях (лист Мінпраці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09). Це правило не застосовується, якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП).

Приклад 4.

Працівника прийнято на роботу 08.02.2010 р. З 04.10.2010 р. він іде в навчальну відпустку. З 05.07.2010 р. по 09.07.2010 р. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (ст. 26 Закону про відпустки).

Розрахунковим періодом у цьому прикладі буде період з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р. (214 календарних днів), зменшений:

— на кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей період (1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня), 4 дні у травні 2010 року (1,2,9,23 травня), 1 день у червні 2010 року (28 червня), 1 день у серпні 2010 року (24 серпня) — усього 8 календарних днів);

— на кількість календарних днів, протягом яких працівник не працював і за ним не зберігався заробіток (час перебування у відпустці без збереження заробітної плати — усього 5 календарних днів).

Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме 214 - 8 - 5 = 201 календарний день.

Для працівників з відрядною оплатою праці

в разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду його можна замінити іншим місяцем, який безпосередньо передує розрахунковому періоду (абзац дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Виплати, що враховуються при розрахунку середнього заробітку

, наведено в п. 3 Порядку № 100. Вони включають:

основну заробітну плату;

доплати і надбавки;

виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії;

винагороду за підсумками роботи за рік, вислугу років тощо (одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та вислугу років уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік);

виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток;

допомогу по тимчасовій непрацездатності, оплату за рахунок коштів підприємства перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах.

Виплати, що не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати

, наведено в п. 4 Порядку № 100. Це:

виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника;

одноразові виплати;

компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу;

окремі види премій;

грошові та речові винагороди за призові місця у змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором;

вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку;

виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середньої зарплати передбачено чинним законодавством);

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.

До розрахунку середньої заробітної плати всі виплати включаються в розмірі, в якому їх нараховано, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Якщо працівник

не зі своєї вини не мав заробітку в розрахунковому періоді, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (абзац третій п. 4 Порядку № 100).

Приклад 5.

Працівниця перервала відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щоб скористатися правом на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням. Згідно з поданою нею заявою та довідкою-викликом на сесію навчальну відпустку має бути надано з 11 жовтня 2010 року тривалістю 30 календарних днів. Посадовий (місячний) оклад працівниці — 2400 грн.

У цьому прикладі працівниця перед вибуттям у навчальну відпустку не мала жодного відпрацьованого місяця в розрахунковому періоді. Отже, розрахунок середньої заробітної плати має проводитися відповідно до

абзацу третього п. 4 Порядку № 100 виходячи з установленого їй посадового окладу. Причому обчислення середньої заробітної плати має провадитися виходячи з посадового окладу, установленого на день вибуття в щорічну відпустку (лист Мінпраці від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05).

Розрахунковий період: жовтень 2009 року — вересень 2010 року.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.)

Середньоденна заробітна плата становитиме:

(2400 х 12) : 355 = 81,13 (грн.)

Сума відпускних:

81,13 х 30 = 2433,90 (грн.)

При розрахунку середньої заробітної плати для оплати навчальних відпусток слід також ураховувати положення

п. 10 Порядку № 100, якими передбачено при підвищенні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, установі, організації відповідно до актів законодавства, а також на підставі рішень, обумовлених в колективних договорах (угодах), проведення коригування виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати та нараховані до такого підвищення, на коефіцієнт їх підвищення. Це коригування провадиться з метою недопущення заниження середньої заробітної плати при розрахунку відпускних працівникам.

Коригування слід здійснювати, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) відбулося:

1) у розрахунковому періоді, за який провадиться розрахунок середньої заробітної плати;

2) під час перебування працівника у відпустці.

Докладно про порядок розрахунку відпускних, якщо в розрахунковому періоді або під час перебування працівника в навчальній відпустці відбулося підвищення заробітної плати, читайте у статті «Розрахунок відпускних у разі підвищення заробітної плати» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 40, с. 34.

У бухгалтерському та податковому обліку відпускні за період додаткової навчальної відпустки відображаються аналогічно відпускним, нарахованим за період щорічної відпустки.

Отже, ми розглянули особливості, пов’язані з порядком надання та обчислення оплачуваної навчальної відпустки. Упевнені, що ця стаття стане у пригоді як роботодавцям, які зобов’язані надавати навчальні відпустки своїм працівникам, так і працівникам, які навчаються в навчальних закладах.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі