Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Авансовий звіт при придбанні товару за кошти працівника

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2010/№ 84
Друк
Відповідь на запитання

Авансовий звіт при придбанні товару за кошти працівника

 

Чи може працівник придбати товари за свої кошти з поданням авансового звіту? Чи не є це порушенням законодавства? В які строки він повинен відзвітувати та в які строки підприємство має погасити борг?

(м. Запоріжжя)

 

Як ми вказували у статті на с. 31, відносини, у межах яких працівник за свої кошти придбаває для підприємства товарно-матеріальні цінності, є цивільно-правовими. На них може бути поширено або норми, присвячені регулюванню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення, або приписи про договір доручення.

Так, якщо між працівником та роботодавцем було укладено договір доручення, то згідно зі

ст. 1006 ЦКУ працівник зобов’язаний після виконання доручення подати звіт про це та підтверджуючі документи, якщо це передбачено договором.

ЦКУ

не встановлює вимог до форми, змісту, строку та порядку складання й подання звіту
. Усі ці умови доцільно застерегти в самому договорі. Якщо договір не містить вимог до форми звіту про виконання доручення, то для зручності працівник може скористатися формою авансового звіту, але робити цього не зобов’язаний. На такий звіт не поширюються і передбачені для авансових звітів строки їх подання. Знову ж таки, якщо в договорі немає вимог до строків подання звіту про виконання доручення, то його слід подати протягом семи днів із дня пред’явлення відповідної вимоги поручителем, але до дня закінчення строку дії договору, якщо його було передбачено сторонами.

Таку ж свободу сторонам надано й у визначенні строків, у які підприємство має погасити борг перед працівником, що виник за договором доручення. Відповідну умову може бути включено до тексту договору. Найчастіше строк погашення боргу прив’язують до моменту подання звіту повіреним, указуючи, наприклад, що виплата здійснюється протягом певного періоду після затвердження звіту.

Якщо сторони цього не зробили, то діє все те ж правило: відшкодувати витрати працівника, понесені ним при виконанні договору доручення, необхідно протягом семи днів із дня пред’явлення ним відповідної вимоги.

Дещо інші правила мають застосовуватися, якщо договір доручення не укладався, а найчастіше так і виходить на практиці. Так, відповідно до

ст. 1159 ЦКУ особа, яка вчинила дії на користь іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, у майнових інтересах якої вони здійснювалися, звіт про ці дії та передати їй все, що при цьому було одержано. Як ми вказували у статті «Підзвітні суми: строки стягнення в судовому порядку» на с. 31, Мінпраці в листі від 10.08.2009 р. № 193/06/186-09 (див. на с. 47) воліє поширювати на цю ситуацію вимоги до порядку та строків подання авансових звітів. Однак оскільки йдеться про використання працівником своїх грошових коштів на потреби підприємства, а не про вимоги до порядку використання переданих підприємством працівнику коштів, будь-які санкції за відхилення від зазначених вимог застосовані бути не можуть. Інакше кажучи, працівник може або скласти звіт в довільній формі, або використати для зручності форму авансового звіту. Як бачимо, стосовно строків у ст. 1159 ЦКУ йдеться про необхідність негайного подання такого звіту, що у кожній конкретній ситуації може оцінюватися по-різному. Думаємо, найбільш оптимальний варіант у цьому випадку — дійсно подавати такий звіт у ті самі строки, що й авансовий, тобто протягом трьох банківських днів із дня здійснення операції.

Не встановлено і строків, протягом яких підприємство, на користь якого працівник без доручення вчинив цивільно-правову дію, має відшкодувати йому понесені витрати. Згідно зі

ст. 1160 ЦКУ особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично понесених витрат. У цій ситуації також слід звернутися до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, згідно з якою підприємство має відшкодувати працівнику такі витрати протягом семи днів із дня пред’явлення відповідної вимоги. З восьмого календарного дня почне спливати строк позовної давності у три роки.

 

Олена Уварова, юрист

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі