Теми статей
Обрати теми

Дотримуємося вимог про працевлаштування інвалідів

Редакція ПБО
Стаття

Дотримуємося вимог про працевлаштування інвалідів

 

Ні для кого не секрет, що держава в межах програми із соціального захисту інвалідів висуває досить жорсткі вимоги до осіб, які використовують найману працю, у плані працевлаштування громадян з обмеженими можливостями. Так, роботодавці з певною чисельністю працюючих повинні дотримуватися встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а в разі його недотримання — сплачувати адміністративно-господарські санкції. У зв’язку з цим кожному підприємству має сенс ще до кінця року вирішити для себе: створювати робочі місця для інвалідів чи сплачувати такі адміністративно-господарські санкції в разі невиконання «інвалідного» нормативу. Підійти грамотно до вирішення цього питання вам допоможе запропонована стаття.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон № 875

— Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Постанова № 70

— постанова КМУ «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про соціальну захищеність інвалідів в Україні» від 31.01.2007 р. № 70.

Порядок реєстрації роботодавців

— Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.

Порядок подання звітів

— Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.

Інструкція № 42

— Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПI (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42.

Інструкція № 286

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

 

На кого з роботодавців поширюються вимоги про працевлаштування інвалідів

У

ст. 18 Закону № 875 закріплено обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці, ураховуючи індивідуальні програми реабілітації, та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії.

Цей обов’язок стосується

всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю), в яких середньооблікова кількість штатних працівників за рік становила 8 і більш осіб. Для таких суб’єктів господарювання ст. 19 Закону № 875 установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

У разі

невиконання «інвалідного» нормативу ст. 20 Закону № 875 передбачена необхідність сплати роботодавцем адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС).

Зупинимося докладніше на «інвалідному» питанні відносно окремих категорій роботодавців.

Підприємства зі шкідливими умовами праці.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів установлюється для підприємств усіх галузей економіки, уключаючи й виробництва зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

При цьому в низці спеціальних законів закріплено норми, що передбачають

особливості визначення бази для обчислення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Так, наприклад, у

ч. 4 ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.96 р. № 273/96-ВР передбачено, що для підприємств залізничного транспорту загального користування базою для розрахунку 4 % нормативу є чисельність працівників, зайнятих в підсобно-допоміжній діяльності, а в ч. 8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. № 575/97-ВР для підприємств електроенергетики — чисельність працівників, зайнятих у непромисловому виробництві. Свої умови щодо обчислення нормативу встановлено і для деяких інших галузей народного господарства.

Однак у

Законі № 875 зазначено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів чи порядок їх установлення, що відрізняються від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону (див. ч. 11 ст. 19). Тобто Закон № 875 фактично забороняє встановлення особливих правил, що стосуються нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, в інших законодавчих актах. Водночас, на думку Фонду соціального захисту інвалідів (далі — ФСЗІ), це не означає, що на підприємствах, де є робочі місця з особливими або шкідливими умовами праці, інвалідів необхідно працевлаштовувати саме на ці ділянки. Їх працю можна використовувати на підсобно-допоміжних роботах або організовувати надомну форму праці (див. лист ФСЗІ від 28.04.2006 р. № 06ю-82/756-236/1).

Бюджетні установи.

Бюджетні установи, у тому числі урядові організації, що повністю утримуються за рахунок місцевих бюджетів (урядові органи, центральні органи виконавчої влади тощо), не звільняються від дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Однак на них не поширюється вимога про сплату АГС у разі непрацевлаштування інвалідів. При цьому за невиконання нормативу на посадову особу, яка має право приймати на роботу та звільняти з роботи, накладається адміністративний штраф відповідно до ст. 1881 КпАПу розмірі від 10 до 20 нмдг (див. листи ФСЗІ від 26.04.2007 р. № 1/5-375; від 06.07.2007 р. № 1/6-313; від 16.05.2008 р. № 1/6-155/06; від 09.12.2009 р. № 1/6-600/06).

Неприбуткові організації.

Хоча в Законі № 875 про цю категорію роботодавців нічого не зазначено, проте неприбуткові організації, як і бюджетні установи, повинні дотримувати «інвалідний» норматив. При цьому його невиконання, згідно з роз’ясненнями ФСЗІ, викладеними в листах від 26.04.2007 р. № 1/6-209 та від 06.07.2007 р. № 1/6-313 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 73, не спричиняє сплату АГС, але на посадову особу підприємства, установи або організації в такому разі накладається адміністративний штраф згідно зі ст. 1881 КпАП(див. згадані вище листи ФСЗІ).

Єдиноподатники.

Вимоги щодо обов’язковості дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та обов’язку сплати АГС у разі його невиконання повною мірою поширюються на роботодавців — платників єдиного податку, будь то юридичні особи чи фізичні особи — підприємці (див. листи ФСЗІ від 27.03.2006 р. № 06ю-48/503-140/1; від 15.09.2006 р. № 06ю-251/1657-327/2; від 08.08.2007 р. № 1/8-81 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75). Із цим вимушений погодитися й Держкомпідприємництва, що підтверджує його лист від 09.03.2006 р. № 1780.

Філії.

За наявності в юрособи філій, відділень або інших відокремлених підрозділів така юрособа самостійно вирішує питання про виконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (у тому числі й у своїх відокремлених підрозділах) чи приймає рішення про перерахування адміністративно-господарських санкцій або за рахунок головного підприємства, або за рахунок тільки відокремлених підрозділів, або пропорційно кількості працівників, які на них працюють, оскільки норматив обчислюється в цілому по підприємству, а не за кожним підрозділом окремо (див. лист ФСЗІ від 14.08.2007 р. № 1/6-367 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 79).

Отже, повторимо:

усі підприємства та фізичні особи — підприємці, в яких середньооблікова річна кількість штатних працівників становить 8 і більше осіб, незалежно від специфіки своєї діяльності, зобов’язані дотримуватись загальних правил про працевлаштування інвалідів.

Виняток із загального правила, установленого

Законом № 875 щодо працевлаштування інвалідів, поширюється лише на роботодавців з кількістю працюючих до 8 осіб, представництва іноземних компаній, які не є юридичними особами, оскільки не підпадають під суб’єктний склад згідно зі ст. 19 Закону № 875 (див. лист ФСЗІ від 17.04.2006 р. № 06ю-75/667).

При цьому звертаємо увагу на таке. ФСЗІ дотримується позиції щодо необхідності для роботодавців

самостійного пошуку інвалідів , які побажали б у них працювати (див. листи від 28.02.2007 р. № 1/6-117; від 06.11.2008 р. № 1/6-481/06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 73). Водночас суди з цього питання часто приймають рішення на користь роботодавців. Наприклад, ВСУ в постанові від 02.02.2010 р. № 10/03 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 66) чітко дав зрозуміти, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Та все ж, ураховуючи чинні на сьогодні норми «інвалідного» законодавства, у працевлаштуванні інвалідів має бути зацікавлений сам роботодавець, відповідно і пошуком інвалідів краще зайнятися самостійно, не забуваючи при цьому повідомляти про наявність вакансій службу зайнятості.

 

Який порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за рік

Відповідно до

ст. 20 Закону № 875 норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів установлено в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця. Тобто «інвалідний» норматив для суб’єкта господарювання безпосередньо залежить від середньооблікової кількості штатних працівників за рік.

Механізм розрахунку цього показника регулює

п. 3.2 Інструкції № 286, а полягає він у такому:

1)

розраховується середньооблікова кількість штатних працівників для кожного календарного місяця звітного року. Для цього:

а) спочатку визначається

облікова кількість штатних працівників за кожний день місяця (на підставі щоденних даних згідно з табелем обліку використання робочого часу);

б) потім визначається

середньооблікова кількість штатних працівників за місяць. Для цього підсумовується облікова кількість штатних працівників за кожний календарний день місяця, уключаючи вихідні, святкові та неробочі дні (показник підпункту «а»), та ділиться на кількість календарних днів звітного місяця (30/31, для лютого — 28 чи 29).

Кількість працівників за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за

попередній робочий день. Якщо підряд ідуть декілька вихідних днів, для них також використовується це значення;

2)

визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік. Для цього підсумовується середньооблікова кількість штатних працівників за всі місяці роботи суб’єкта господарської діяльності (показник підпункту «б» пункту 1) та ділиться на 12 місяців.

Отриманий шляхом такого розрахунку результат і дорівнюватиме середньообліковій кількості штатних працівників, виходячи з якої визначається норматив у розмірі 4 %.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік відображається

в цілих одиницях. Тому якщо при обчисленні утворюється дробове число, його потрібно округлити до цілого (якщо після коми — цифра 5 і більше, то воно округляється в бік збільшення). Так зазначено в п. 3.4 Інструкції № 42.

У зв’язку з цим слід урахувати, що створювати

одне «інвалідне» робоче місце повинні роботодавці, середньооблікова річна кількість штатних працівників в яких становить аж до 37 осіб, адже 37 х 4 % : 100 % = 1,48, тобто 1 одиниця. А от уже при більшій середньообліковій річній кількості штатних працівників (понад 37 осіб) роботодавцю необхідно створювати два і більше робочих місць.

 

Який порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів

Середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів за рік визначається в описаному вище порядку, але тільки до розрахунку в цьому випадку приймаються виключно

працівники-інваліди.

При цьому звертаємо увагу на

лист ФСЗІ від 26.03.2007 р. № 1/6-172 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 51), з якого випливає такий висновок: якщо на підприємстві працює один інвалід, то для зарахування його у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як цілої одиниці необов’язково, щоб він був працевлаштований на підприємство з початку року та відпрацював на ньому цілий рік, для цього йому достатньо пропрацювати не менше півроку. Така умова ґрунтується на правилі округлення, прописаному в п. 3.4 Інструкції № 42. Виходячи з цього правила мінімальний показник середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів, що дозволяє отримати «1», — це 0,5. Для отримання ж «0,5» необхідно, щоб сума облікової кількості працівників-інвалідів за рік склала не менше 6 осіб, оскільки 6 осіб : 12 місяців = 0,5, тобто 1 одиниця. При цьому потрібний шестимісячний період, як випливає із зазначеного листа, не обов’язково має починатися з початку року.

Утім, тут, на наш погляд, можливий і інший варіант, коли на підприємстві

одночасно працюють 2 працівники-інваліди впродовж 3 місяців (або 3 працівники-інваліди впродовж 2 місяців). За таких обставин сума облікової кількості штатних працівників-інвалідів за рік також дорівнюватиме 6, а середньооблікова кількість складе 1 одиницю.

Зауважимо, що для роботодавця одним із способів забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є робота інваліда

на умовах неповного робочого часу (див. лист від 08.08.2007 р. № 1/8-81 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75). Так, якщо на підприємстві із середньообліковою кількістю штатних працівників 8 осіб працівник-інвалід працює на умовах неповного робочого часу, наприклад 2 години на тиждень протягом 6 місяців, і при цьому це підприємство є його основним місцем роботи, то таким чином роботодавець виконує норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів — 1 одиниця, оскільки при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів такий працівник-інвалід ураховується як ціла одиниця.

 

Який порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників для новостворених підприємств

Новостворені підприємства, як правило, починають свою діяльність не з початку року, а отже, працюють не всі 12 місяців у році. У таких підприємств середньооблікова кількість штатних працівників визначається шляхом підсумовування їх кількості за всі місяці роботи підприємства та ділення отриманої суми на 12 (

п.п. 3.2.6 Інструкції № 286).

Приклад 1.

Підприємство створено в серпні 2010 року. Припустимо, показники середньооблікової кількості штатних працівників за місяці роботи у 2010 році будуть такими:

у серпні — 10 осіб;

— у вересні — 15 осіб;

— у жовтні — 30 осіб;

— у листопаді — 40 осіб;

— у грудні — 40 осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників за 2010 рік = (10 + 15 + 30 + 40 + 40) : 12 місяців = 11,25

» 11 осіб.

Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників

за рік становить більше 8 осіб, але не перевищує 25 осіб, підприємство підпадає під вимогу про створення одного робочого місця для працевлаштування інваліда, тому має зареєструватися у відділенні ФСЗІ та подати за підсумками 2010 року Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ.

При цьому згідно з

п. 3 Порядку реєстрації роботодавців граничний строк реєстрації у ФСЗІ для «новачків» — до 1 лютого наступного року, а граничний строк подання «інвалідної» звітності — до 1 березня наступного року (п. 2 Порядку подання звітів). За умовчанням передбачається, що роботодавець повинен спочатку зареєструватися у ФСЗІ, а потім подати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПI, але на практиці обидві ці дії здійснюються, як правило, одночасно. Такий висновок випливає, зокрема, із листів ФСЗІ від 26.02.2008 р. № 1/6-43/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 73) та від 16.05.2008 р. № 1/6-155/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 68).

 

Які категорії працівників уключаються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників

Детальний перелік категорій працівників, які включаються або не включаються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, наведено в

Інструкції № 286.

У цілому роботодавцю слід ураховувати всіх найманих працівників, з якими

укладено трудовий договір та які оформлені за основним місцем роботи (із трудовою книжкою) і виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше (у тому числі осіб, які перебувають у відрядженні, проходять випробування, направлені для виконання робіт вахтовим методом, студентів денної форми навчання, які працюють неповний робочий день тощо), а також власників підприємства, якщо їм виплачувалася зарплата.

До розрахунку включаються і працівники, які працюють

неповний робочий день (неповний робочий тиждень), — вони враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці.

А от працівники, прийняті на роботу

за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники), та особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, не включаються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників при обчисленні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (пп. 2.6.1, 2.6.2 Інструкції № 286).

Не потрапляють до розрахунку й працівники, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, уключаючи тих, які всиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (

п.п. 3.2.2 Інструкції № 286).

 

Як зараховується до нормативу кількість робочих місць у разі створення господарських об’єднань з підприємствами громадських організацій інвалідів

У

ч. 6 ст. 19 Закону № 875 зазначено, що з метою виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підприємства можуть створювати господарські об’єднання з підприємствами громадських організацій інвалідів.

Механізм обліку інвалідів у такому господарському об’єднанні визначено

Порядком зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.

Цим

Порядком визначено умови, за яких господарському об’єднанню зараховується кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць як альтернатива сплаті АГС. На це вказує ФСЗІ в листі від 01.10.2008 р. № 1/5-1003/06.

Так, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів зараховується до відповідного нормативу за звітний період господарському об’єднанню та підприємствам, що входять до його складу, якщо:

— кількість працюючих інвалідів на підприємстві громадської організації інвалідів за основним місцем роботи, що перевищує 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу,

більше, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів на інших підприємствах, які входять до складу господарського об’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

— підприємства, що входять до складу господарського об’єднання,

розмістили на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), що безпосередньо виготовляються цим підприємством;

— сума річної заробітної плати інвалідів, яка не менша ніж сума АГС, що має бути сплачена підприємством за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

входить до вартості замовлення, розміщеного на підприємстві громадської організації інвалідів.

Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів зараховується до нормативу таких робочих місць у господарському об’єднанні і на підприємствах, що входять у його складу, відповідно до

Інструкції № 42.

Візьміть до відома, що підприємства, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, яким зараховується кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, можуть входити до складу

тільки одного господарського об’єднання (див. лист ФСЗІ від 03.05.2007 р. № 1/6-221).

 

Який порядок сплати АГС

Як уже зазначалося, за невиконання «інвалідного» нормативу

ст. 20 Закону № 875 передбачена необхідність сплати АГС. Вони встановлені в таких розмірах:

— якщо середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить

від 8 до 15 осіб — у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом;

— якщо середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить

більше 15 осіб уключно (див. лист ФСЗІ від 27.04.2007 р. № 1/5-384) — у розмірі однієї середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

АГС сплачуються роботодавцями до відділень ФСЗІ за місцем своєї державної реєстрації

до 15 квітня року, наступного за роком, в якому допущено порушення нормативу. Обчислення конкретної суми АГС здійснюється роботодавцями самостійно згідно з Інструкцією № 42 та ст. 20 Закону № 875.

Утім, уникнути сплати АГС за підсумками року можна шляхом працевлаштування на підприємство інвалідів

до завершення поточного року.

Наприклад, оскільки поточний, 2010 рік, ще не закінчився, у роботодавців, яким за підсумками року за попередніми розрахунками «світить» сплата АГС за невиконання «інвалідного» нормативу, є можливість уникнути цього шляхом працевлаштування потрібної кількості інвалідів у місяцях, що залишилися до кінця року.

Приклад 2.

Показники середньооблікової кількості штатних працівників підприємства за 10 місяців 2010 року такі:

у січні — 15 осіб;

у лютому — 15 осіб;

у березні — 14 осіб;

у квітні — 30 осіб;

— у травні — 40 осіб;

— у червні — 29 осіб;

— у липні — 28 осіб;

— у серпні — 26 осіб;

— у вересні — 32 особи;

— у жовтні — 23 людини.

Середньооблікова кількість штатних працівників за 9 місяців 2010 року = (15 + 15 + 14 + 30 + 40 + 29 + 28 + 26 + 32 + 23) : 10 місяців = 25,2

» » 25 осіб.

Орієнтуючись на ці проміжні дані, можна сказати, що підприємство підпадає під вимогу про створення

одного робочого місця для інваліда (а в разі різкого збільшення середньооблікової кількості штатних працівників до кінця року — більше), тому має зареєструватися у ФСЗІ, подати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПI та сплатити АГС у розмірі середньорічної заробітної плати за одне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Однак, якщо суб’єкт господарювання

прийме на роботу в жовтні 2010 року двох інвалідів, то їх середньооблікова кількість у цьому випадку складе: (2 + 2 + 2) : 12 місяців = 0,5 » » 1 одиниця.

У цьому разі норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів буде дотримано і роботодавцю

не потрібно буде сплачувати АГС за підсумками 2010 року, але зареєструватися у ФСЗІ (до 1 лютого 2011 року) та подати Звіт за формою № 10-ПI (до 1 березня 2011 року) у зв’язку з досягненням установленої межі середньооблікової річної кількості штатних працівників у 8 осіб доведеться.

Тепер уявимо, що роботодавець усе ж не виконав «інвалідний» норматив. Розглянемо на прикладі, як у такому разі розраховуються АГС.

Приклад 3.

Припустимо, що середньооблікова кількість штатних працівників підприємства за 2010 рік становитиме 40 осіб. Це означає, що на таке підприємство поширюється вимога про необхідність створення двох робочих місць для працевлаштування інвалідів: 40 осіб
х 4 % : 100 % = 1,6 » 2 одиниці.

Фонд оплати праці працівників за 2010 рік — 1104000 грн.

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника — 2300 грн.

Оскільки підприємство не виконало вимогу про працевлаштування інвалідів, воно має сплатити до відділення ФСЗІ АГС у сумі 55200 грн. (2300 грн.

х 12 місяців х 2 одиниці).

Покажемо, як у цьому разі заповнюється Звіт за формою № 10-ПІ (фрагмент).

 

Кількість працівників та фонд оплати праці

Назва показників

Код рядка

Фактично за рік

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб)

01

40

З них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)

02

Кількість інвалідів — штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб)

03

2

Фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.)

04

1104

Середньорічна заробітна плата штатного працівника ( грн.)

05

27600

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)

06

55200

 

Нагадаємо, що за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за неподання зазначеного Звіту ст. 1881 КпАП передбачено штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.). Причому в першому випадку (за невиконання нормативу) штраф накладатиметься на посадову особу, яка має право приймати на роботу та звільняти працівників, а також на фізичну особу, яка використовує найману працю, а в другому — на посадову особу підприємства, яка зобов’язана подавати Звіт (див. лист ФСЗІ від 27.04.2010 р. № 1/6-69/03-01).

Протоколи про таке адміністративне правопорушення складають органи Міністерства праці та соціальної політики України ( ч. 1 ст. 255 КпАП), після чого передають їх до суду, який і приймає остаточне рішення про накладення або скасування адміністративного штрафу.

Однак візьміть до відома: незважаючи на те що у ст. 1881 КпАП ідеться про адміністративні штрафи за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, до роботодавця, який не виконав такий норматив, але своєчасно подав Звіт за формою № 10-ПІ та сплатив АГС, такі адміністративні штрафи не застосовуватимуться. Вважається, що цей роботодавець виконав вимоги ст. 20 Закону № 875 (див. лист ФСЗІ від 27.04.2010 р. № 1/6-69/03-01), адже сплата АГС є своєрідною альтернативою працевлаштуванню інвалідів, якою роботодавець компенсує недотримання норм «інвалідного» законодавства та непрацевлаштування необхідної кількості інвалідів. Про це зазначається в листі ФСЗІ від 24.02.2009 р. № 1/6-63/06.

 

Який порядок відображення сум АГС в обліку

Відповідно до

ст. 20 Закону № 875 АГС сплачуються підприємствами за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), тому суми таких санкцій не відображаються у складі валових витрат. Причому майте на увазі: за роз’ясненнями ФСЗІ, відсутність прибутку не звільняє підприємство від сплати АГС (див. лист від 26.04.2007 р. № 1/6-209 ).

У бухгалтерському обліку суми АГС

уключаються до складу інших витрат операційної діяльності та відображаються по дебету субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Приклад 4.

У зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік підприємством нараховано та сплачено до відділення ФСЗІ АГС у сумі 55200 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Порядок обліку АГС за невиконання нормативу
робочих місць для працевлаштування інвалідів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Дт

Кт

1

Нараховано АГС за невиконання нормативу робочих місць для працевла штування інвалідів

948

685/ФСЗІ

55200

2

Перераховано АГС до відділення ФСЗІ

685/ФСЗІ

311

55200

3

Віднесено на фінансовий результат витрати у зв’язку зі сплатою АГС

791

948

55200

 

Сподіваємося, що ця стаття допоможе вам своєчасно зорієнтуватися в питаннях працевлаштування інвалідів та прийняти правильне рішення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі