Сума оплати простоїв не з вини працівника включається до валових витрат
На підприємстві було оформлено простій. Чи включається до валових витрат підприємства сума оплати простоїв не з вини працівників, нарахована їм за цей період?
(м. Одеса)
Згідно зі
ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.У разі простою працівників може бути переведено за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до
ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).До початку простою структурного підрозділу або всього підприємства складається акт про початок простою за участі представників адміністрації, профспілкового комітету та трудового колективу. На підставі цього акта керівник підприємства видає наказ про період простою та його оплату.
Згідно з
п.п. 5.6.1 п. 5.6 Закону про податок на прибуток «Особливості визначення складу витрат на оплату праці» до складу валових витрат підприємства включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податків, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати у грошовій або натуральній формі, установлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги), які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює правила обкладення доходів громадян податком з доходів фізичних осіб.Те, що витрати на оплату праці, які включаються до валових витрат підприємства, формуються з урахуванням положень
Інструкції № 5, яка визначає склад основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, що включаються до фонду оплати праці, визнає і ДПАУ (див. лист ДПАУ від 03.02.2005 р. № 670/ч/15-1114).Згідно з
п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 оплата простоїв не з вини працівника включається до фонду оплати праці підприємства і є обов’язковою виплатою роботодавця щодо працівника.У зв’язку з цим, на нашу думку, сума оплати простоїв не з вини працівника включається до валових витрат підприємства на підставі
п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.Крім того, сума оплати простоїв обкладається всіма внесками до соціальних фондів як у частині нарахувань, так і в частині утримань. Із таких сум також утримується податок з доходів фізичних осіб.
Сума внесків до соціальних фондів, нарахованих на суми оплати простоїв, уключається до валових витрат підприємства на підставі
п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.Разом із тим, варто зауважити, що податківці дотримуються іншої точки зору. Так, у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 13 на запитання «чи включаються до складу валових витрат заводу витрати на оплату простоїв?» було надано таку відповідь: «якщо платник податків не здійснює господарську діяльність у контексті
Закону про податок на прибуток, у нього немає підстави відносити будь-які витрати до складу валових витрат».Однак ми з такими висновками погодитися не можемо, оскільки, по-перше, оплата простою не з вини працівника є обов’язком роботодавця, по-друге, особливості включення до валових витрат підприємства витрат на оплату праці чітко регламентовано
п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, і оплата простою підпадає під дію цієї норми.
Тетяна Онищенко, економіст-аналітик
