Закон про держзакупівлі: загальні положення
Сподіваємося, що законодавство у сфері державних закупівель, яке постійно змінюється, на певний період стабілізувалося — прийнято Закон про держзакупівлі, в якому визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
У цій статті розглянемо, які ж новації приніс із собою Закон про держзакупівлі для замовників та учасників процедур.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Основною метою
Закону про держзакупівлі є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, а також забезпечення раціонального та ефективного використання бюджетних коштів. Чи вдасться учасникам і замовникам втілити мету, закладену законодавцями, та наскільки ефективними і дієвими виявляться важелі управління бюджетними коштами, закладені в цьому Законі, — покаже час. Хоча відразу можна зауважити, що Закон про держзакупівлі не передбачає особливих змін у процедурах закупівель та не містить будь-яких реальних способів запобігання корупційним схемам.Нагадаємо: відповідно до
Прикінцевих положень Закону про держзакупівлі цей документ набрав чинності з дня його опублікування (газета «Голос України» від 30.06.2010 р. № 118) та вводиться в дію через 30 днів із дня його опублікування.Разом із тим, Мінекономіки у своєму
роз’ясненні зазначає, що здійснення державних закупівель у порядку, установленому Законом про держзакупівлі, починається з дня введення його в дію, а саме з 30.07.2010 р. (через 30 днів із дня його опублікування). Зауважимо, що з позицією Мінекономіки не можна однозначно погодитися. Відповідно до ст. 253 ЦКУ перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок, тоді як Мінекономіки відлік строку здійснює від дати офіційного опублікування Закону про держзакупівлі — з 30 червня 2010 року. І тому датою введення в дію цього Закону за всіма правилами має бути саме 31 липня 2010 року.Отже, проаналізуємо основні зміни у сфері державних закупівель, які відбулися у зв’язку з прийняттям
Закону про держзакупівлі.
Змінено термінологію
У тексті
Закону про держзакупівлі звичне слово «тендер» замінено на «торги (конкурсні торги)», і відповідно вся термінологія, що застосовувалася раніше, зазнала аналогічних змін. Докладний аналіз основних термінів було проведено в публікації «Перше знайомство із Законом про держзакупівлі: вивчаємо термінологію» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 59).Так, у
Законі про держзакупівлі підприємства визначено як підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств).У зв’язку з тим, що
комунальні підприємства тепер прямо вказані у визначенні терміна «підприємства», то, відповідно, вони тепер є повноправними замовниками державних закупівель, а отже, починаючи з 30.07.2010 р. при закупівлі товарів, робіт і послуг повинні дотримуватись повною мірою вимог Закону про держзакупівлі . Крім того, у ст. 78 ГКУ тепер є пряма норма, яка приписує комунальним підприємствам при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг застосовувати процедури закупівель, визначені Законом про держзакупівлі.Деякі терміни зазнали певних змін, а саме:
комітет з конкурсних торгів, документація конкурсних торгів, послуги, предмет закупівлі, частина предмета закупівлі (лот).Розширено поняття «пов’язана особа». Так, для цілей
Закону про держзакупівлі членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства. Це визначення аналогічне визначенню «близькі особи», яке наведене в Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI.Крім того,
Законом про держзакупівлі введено низку нових понять: змова, консультаційні послуги, найбільш економічно вигідна пропозиція, строк дії пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, орган оскарження, суб’єкт оскарження в органі оскарження, цінова пропозиція, генеральний замовник та закупівля на засадах міжвідомчої координації (у зв’язку з впровадженням механізму міжвідомчої координації), оголошення про проведення процедури закупівлі та оголошення про результати процедури закупівлі.
Гранична вартість не змінилася
Так само, як і
Положення № 921, Закон про держзакупівлі застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, якщо вартість закупівлі товарів та послуг перевищує 100 тис. грн., а робіт — 300 тис. грн.Природно, що замовників, на яких до 30.07.2010 р. не поширювалися вимоги
Положення № 921, зокрема комунальні підприємства, хвилює питання: чи потрібно для визначення граничної вартості предмета закупівлі враховувати договори, які було укладено до 30.06.2010 р. без застосування процедур закупівель?У зв’язку з цим варто зауважити, що
Закон про держзакупівлі не має зворотної дії в часі, а тому не поширюється на договори, укладені до 30.07.2010 р. Тому для визначення предмета закупівлі та його вартості необхідно брати до уваги тільки ті закупівлі, які проводитимуться після 30.07.2010 р. за новими договорами. А отже, такі договори, укладені до 30.07.2010 р., не потрібно підсумовувати з новими договорами.
Придбання товарів, робіт і послуг без проведення конкурсу
На відміну від
Положення № 921, Закон про держзакупівлі значно скоротив перелік товарів, робіт і послуг, на які не поширюється його дія, тобто закупівля яких здійснюється шляхом укладення прямих договорів (незалежно від суми договору) без проведення торгів. До них належать:— товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;
— послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких узяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
— товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;
— товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»;
— послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.
— товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні.
Разом із цим, у
п. 4 ст. 2 Закону наведено перелік товарів, робіт і послуг, щодо яких окремими законами України буде визначено особливості здійснення закупівель, а саме:— захищені фарби, папір та інші матеріали, які використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно зі схемою їх захисту;
— послуги з перевезення залізничним транспортом; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;
— послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти;
— телекомунікаційні послуги, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів);
— централізоване водопостачання та водовідведення;
— електрична енергія, її передача та розподіл;
— централізоване постачання теплової енергії; ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;
— послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин трубопровідним транспортом;
— нафта або нафтопродукти сирі;
— послуги з підготовки кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації за державним замовленням;
— товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів щодо підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу.
Зауважимо, що згідно з
Положенням № 921 практично щодо всіх вказаних вище предметів закупівлі було передбачено звільнення від застосування процедур закупівель. Як відомо, на запровадженні цієї норми наполягав Всесвітній банк, оскільки вважав, що окремими спеціальними законами має бути врегульовано державні закупівлі у сферах діяльності суб’єктів природних монополій та на спільних ринках, ураховуючи їх правову природу. Отже, законодавці врахували цю вимогу та, маючи на меті припинення корупційних схем освоєння бюджетних коштів, у п. 5 Прикінцевих положень Закону дали доручення Кабміну в місячний строк із дня набуття чинності Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, що визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону. До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону, тобто на загальних підставах.На сьогодні поки що тільки щодо товарів, робіт і послуг, що придбаваються для підготовки та проведення Євро-2012, прийнято спеціальний документ —
Закон України «Про внесення змін до законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» щодо забезпечення здійснення заходів з проведення та підготовки в Україні організації фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» від 08.07.2010 р. № 2462-VI. Відповідно до цього Закону починаючи з 01.08.2010 р. закупівлі товарів (робіт, послуг) для Євро-2012 можна здійснювати за процедурою закупівлі в одного учасника без узгодження з уповноваженим органом у сфері закупівель, згідно з якою замовник укладає договір про закупівлю з учасників після проведення з ним переговорів.Дія
Закону про держзакупівлі поширюється на фінансові та консультаційні послуги міжнародних фінансових установ (хоча в самому Законі немає визначення, що саме до них належить), порядок закупівлі яких визначається спеціальним законом. Інформацію щодо здійснення закупівель фінансових та консультаційних послуг міжнародних фінансових установ замовник направляє Уповноваженому органу, Рахунковій палаті (у разі використання коштів Державного бюджету України), ГоловКРУ в установлених цими органами строки та за визначеною ними формою. Таку інформацію замовник також направляє іншим державним органам, які здійснюють контроль у сфері закупівель, у разі наявності відповідних запитів.Варте уваги те, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, які надано відповідно до укладених у встановленому порядку міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з
правилами і процедурами, установленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур — відповідно до цього Закону.І останнє, на що варто звернути увагу. На відміну від Положення № 921, Закон про держзакупівлі не містить будь-яких норм, спрямованих на захист вітчизняного виробника, та обмежень для представників, дилерів та дистриб’юторів. Більше того, у ст. 5 Закону про держзакупівлі зазначено, що вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
