Проведення торгів: основні правила
Для того щоб організувати та провести процедури закупівель, замовники повинні насамперед грамотно спланувати закупівлі, здійснити вибір процедури закупівлі і потім безпосередньо приступити до проведення закупівель, забезпечивши при цьому рівні умови для всіх учасників.
Кожний із цих етапів супроводжується оформленням відповідної документації, до якої Закон про держзакупівлі передбачає певні вимоги. Про все це ми й розповімо в цьому матеріалі.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
За загальним правилом процедуру державних закупівель можна умовно розділити на такі етапи:
1) планування закупівель;
2) вибір та проведення процедур закупівель;
3) визначення переможця торгів;
4) укладення договору про закупівлю;
5) виконання договору про закупівлю.
Закон про держзакупівлі
передбачає певні вимоги до кожного з цих етапів, які далі і розглянемо.
Планування закупівель
Як і раніше, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до
річного плану. У річному плані замовники вказують інформацію про закупівлі товарів, робіт і послуг, які планується здійснити в поточному році. У додатку до річного плану, який складається в довільній формі, наводиться інформація про закупівлі, за якими очікувана вартість не перевищує для товарів і послуг 100 тис. грн., а для робіт — 300 тис. грн. Форму річного плану та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом № 922. При цьому зауважимо, що ні в Законі про держзакупівлі, ні в наказі № 922 не зазначено, в які строки має бути затверджено річний план закупівель (зміни до нього).Крім того,
Закон про держзакупівлі не містить спеціальної норми, що дозволяє проводити процедури закупівель до затвердження кошторисів (планів використання бюджетних коштів) аналогічно до тієї, яку було передбачено п. 6 Положення № 921. Отже, наприкінці 2010 — на початку 2011 року розпорядники бюджетних коштів знову зіткнуться з щорічною проблемою: як проводити держзакупівлі до затвердження кошторисів? У зв’язку з цим варто звернути увагу на наказ № 925 (див. с. 41), яким затверджено типову форму договору про закупівлю та Інструкцію щодо заповнення такого договору. Так, зокрема, однією з істотних умов договору про закупівлю є умова щодо можливості зменшення обсягів закупівель товарів (робіт, послуг) залежно від реального фінансування видатків. У зв’язку з цим вважаємо, що наявність цієї норми саме й буде підставою для того, щоб замовники могли проводити процедури закупівель до затвердження кошторисів. Нагадаємо, що обов’язковість наявності такої умови для розпорядників бюджетних коштів зумовлена вимогами ч. 6 ст. 51 БКУ, де зазначається, що будь-які зобов’язання, узяті фізичними або юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, визначених цим Кодексом або Законом про держбюджет на відповідний рік, не є бюджетними зобов’язаннями. Звичайно, наявність аналогічної норми безпосередньо в самому Законі про закупівлі, а не тільки в наказі № 925 була б вагомішим аргументом на користь таких дій з боку замовників.Згідно зі
ст. 4 Закону про держзакупівлі річний план закупівель, зміни до нього протягом 5 робочих днів із дня їх затвердження замовник направляє таким органам:—
до Держказначейства.Звичайно, необхідність подання річного плану розпорядниками бюджетних коштів до органів Держказначейства не є новиною для них. Так, у переліку документів, що надаються до органів Держказначейства при реєстрації зобов’язань за договорами про закупівлю, наведеному в
листі Держказначейства від 23.01.2009 р. № 17/3-06/116-1104, згадується і річний план закупівель. Крім того, цю вимогу передбачено п. 2.1 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136, у якому зазначено, що розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Держказначейства річний план державних закупівель (зміни до річного плану державних закупівель);—
до Мінекономіки.Крім річного плану закупівель, також необхідно додати кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних коштів)) та зміни до них.
Нагадаємо: відповідно до
Положення № 921 річний план державних закупівель та зміни до нього підлягали тільки оприлюдненню шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб-сайті замовника або в разі його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) протягом 10 календарних днів із дати їх затвердження.
Визначення предмета закупівлі
Виходячи з норм
Закону про держзакупівлі під предметом закупівлі слід розуміти товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі та на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.При цьому під
товарами розуміється продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з поставкою товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.Під
послугами мається на увазі будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), уключаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, лізинг, найм (оренда), а також фінансові, банківські послуги.Роботи
— це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супутні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникове фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.Порядок визначення предмета закупівлі затверджено
наказом № 921 (с. 40) і він є аналогічним рекомендаціям щодо визначення предмета закупівлі, які наведено в листі Мінекономіки від 29.07.2010 р. № 3303-25/7445-07.Предмет закупівлі
товарів і послуг визначається на підставі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822.Якщо предметом закупівлі є
послуги з поточного ремонту, замовник визначає предмет закупівлі, ураховуючи особливості обчислення вартості поточного ремонту об’єкта відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27.08.2000 р. № 174.Предмет закупівлі при виконанні
науково-технічних робіт визначається на підставі Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності, затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822.Визначення предмета закупівлі щодо
робіт здійснюється за об’єктами будівництва з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27.08.2000 р. № 174, а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонту доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг від 10.04.2006 р. № 16.Якщо при здійсненні
закупівлі товарів передбачається також одночасно закупівля послуги (послуг), пов’язаної з поставкою товарів (зокрема, послуги з транспортування, установлення, монтажу, налагодження, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), то тоді предметом закупівлі є товари. При цьому вартість такої послуги (послуг) не повинна перевищувати вартості самих товарів.
Оприлюднення та опублікування інформації
Як закріплено у
ст. 3 Закону про держзакупівлі одним із принципів здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Мабуть, саме для досягнення цієї мети перелік документів, які замовник повинен оприлюднити на веб-порталі уповноваженого органу у сфері закупівель та в офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, значно збільшено порівняно з обсягом інформації, що підлягає оприлюдненню згідно з Положенням № 921.Відповідно до
наказу № 932 офіційним друкованим виданням з питань державних закупівель є інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель», а веб-порталом уповноваженого органу у сфері державних закупівель є веб-портал «Державні закупівлі» за адресою в мережі Internet www.tender.me.gov.uaУраховуючи значний обсяг інформації, визначений у
ст. 10 Закону про держзакупівлі для оприлюднення, це неминуче призведе до збільшення завантаженості персоналу замовників, вимагатиме істотного поліпшення технічного та організаційного забезпечення інформаційних ресурсів, а також у разі об’єктивної неможливості своєчасного оприлюднення інформації на веб-порталі може спровокувати появу численних скарг у зв’язку з формальними порушеннями вимог цього Закону.Зважаючи на те, щона практиці досить складно буде реалізувати ідеальний варіант, коли дата оприлюднення інформації на веб-порталі Мінекономіки збігатиметься з датою опублікування в офіційному виданні,
Законом про держзакупівлі передбачено:— якщо інформація, розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, містить відомості, що відрізняються від опублікованих у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель,
автентичною вважається інформація, опублікована в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.— якщо дата оприлюднення і дата опублікування інформації про державні закупівлі
не збігаються, дата опублікування в такому разі вважається визначальною. При цьому відповідальність за повноту та достовірність інформації, яка публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова і секретар комітету з конкурсних торгів замовника.— інформація, що підлягає оприлюдненню,
може додатково оприлюднюватися за вибором замовника в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (в разі наявності) або веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.Для впорядкування процесу розміщення інформації про процедури закупівель дирекцією ДГВПП «Зовнішторгвидав» 30.07.2010 р. затверджено
Інструкцію з подання, приймання, реєстрації та розміщення інформації про державні закупівлі в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель» та на офіційному веб-порталі «Державні закупівлі».Зокрема, у документі окремо перелічено інформацію, що підлягає розміщенню в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель» та на офіційному веб-порталі «Державні закупівлі». Така інформація подається секретарем комітету з конкурсних торгів організації-замовника чи іншою уповноваженою особою замовника.
При цьому інформацію, що підлягає розміщенню в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель», замовники подають особисто, телефаксом або через веб-портал. У разі подання інформації телефаксом або через веб-портал замовник повинен надіслати оригінали на поштову адресу ДГВПП «Зовнішторгвидав» протягом двох робочих днів із дня отримання підтвердження про прийняття інформації.
Приймання інформації для друкування та оприлюднення на веб-порталі здійснюється відповідно до
графіка приймання інформації, який розміщується на веб-порталі (www.tender.me.gov.ua) щомісячно. Підтвердженням прийняття інформації для друкування та оприлюднення на веб-порталі є вхідний номер, який надається інформаційним відділом (у разі приймання інформації факсом або особисто) або відділом інформаційної підтримки веб-порталу з питань держзакупівель (у разі приймання інформації через веб-портал).При поданні інформації для розміщення на веб-порталі електронною поштою замовники відправляють лист з відповідною інформацією на електронну адресу
ДГВПП «Зовнішторгвидав», зазначену в розділі «Контакти» веб-порталу. У свою чергу, замовник отримує на електронну адресу, з якої було відправлено лист, підтвердження прийняття інформації для розміщення на веб-порталі протягом одного робочого дня.Кілька слів варто зазначити про процедури закупівель, в яких беруть участь нерезиденти. Щодо таких процедур
Закон про держзакупівлі передбачає обов’язкове додаткове розміщення оголошення про проведення процедури закупівлі та про її результати в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською. Відповідно до наказу № 932 міжнародним інформаційним виданням з питань держзакупівель є міжнародне друковане видання «Announcer of the public purchasing». Щоб замовники могли своєчасно розмістити необхідну інформацію у зазначеному виданні, на сайті www.tender.me.gov.ua розміщено Порядок подання, приймання, реєстрації та розміщення інформації про державні закупівлі в міжнародному друкованому виданні «Announcer of the public purchasing».
Укладення договору про закупівлю
За результатами процедури закупівлі між замовником та учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або придбання права власності на товари. Типову форму договору про закупівлю товарів (робіт чи послуг) за державні кошти та Інструкцію щодо його заповнення затверджено
наказом № 925 (с. 41)Зауважимо, що
Законом про держзакупівлі передбачено низку принципово нових вимог до договору про закупівлю, а саме:1) перелічено істотні умови договору про закупівлю:
— предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);
— кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;
— порядок здійснення оплати;
— ціна договору;
— строк і місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;
— строк дії договору;
— права та обов’язки сторін;
— вказівка умови про можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;
— відповідальність сторін.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та
не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та погодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.Сторони не повинні відступати від істотних умов договору, однак мають право конкретизувати його умови;
2) у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Криму та місцевих бюджетів замовник
має право передбачати в договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати згідно з вимогами бюджетного законодавства. На сьогодні перелік товарів, робіт і послуг, при придбанні яких замовники можуть у договорах про закупівлю передбачати умову про попередню оплату, визначено постановою КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, які закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 № 1404;3) учасник — переможець процедури закупівлі
при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензію на здійснення певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на здійснення такого виду діяльності передбачено законодавством;4) укладений
договір вважається недійсним (нікчемним), якщо його укладено:— у період оскарження згідно зі
ст. 18 Закону;— з порушенням строків, передбачених абз. 3, 4 ч. 2 ст. 31, абз. 4 ч. 5 ст. 36 та абз. 1 ч. 3 ст. 39 Закону.
Коментар практика
Що робити з тими річними планами, які затверджувались на виконання вимог
Положення № 921? На засіданні комітету з конкурсних торгів необхідно затвердити нові річні плани закупівель з урахуванням вимог Закону про держзакупівлі та нормативно-правових актів, розроблених на його виконання. Після 30.07.2010 р. проводити процедури закупівлі за річними планами, затвердженими ще тендерним комітетом, на мою думку, буде помилково.Члени комітету з конкурсних торгів можуть бути різні — з досвідом чи без, але сумніви можуть виникнути у кожного. А чи необхідно при визначені очікуваної вартості предмета закупівлі додавати вартість вже укладених договорів до 30.07.2010 р. за цим саме предметом закупівлі до очікуваної вартості договорів, які планується укласти?
Відповідно до
рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Простіше кажучи, закон не має зворотної сили, якщо інше не встановлено законом. Мінекономіки з цього приводу у своєму листі-роз’ясненні від 29.07.2010 р. № 3303-25/7445-07 зазначає, що оскільки подібна вказівка у Законі про держзакупівлі відсутня, тому його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до 30.07.2010 р.Говорячи простіше, у замовників починається «нове життя» за новими правилами, тобто за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг)
менша за 100 тисяч гривень, а робіт — 300 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю без проведення процедур, передбачених Законом про держзакупівлі.Стаття 4 Закону про держзакупівлі
зобов’язує замовника надіслати до Державного казначейства України річний план, зміни до нього, до Уповноваженого органу річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження. Якщо зазначені документи затверджувалися до введення в дію Закону про держзакупівлі, то, на мою думку, надсилати їх до Уповноваженого органу необхідно лише у разі внесення до них змін після 30.07.2010 р.
Дмитро Брюхович
,начальник відділу державних закупівель
КП «Харківські теплові мережі»
