Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Тендерний комітет та комітет з конкурсних торгів: у чому різниця?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 70
Друк
Стаття

Тендерний комітет та комітет з конкурсних торгів: у чому різниця?

 

Зрозуміло, що з введенням у дію Закону про держзакупівлі у замовників виникає низка запитань не тільки щодо нового порядку проведення самих процедур держзакупівель, а й щодо організації цього процесу у власній організації. Наприклад, що робити з тендерним комітетом, адже тепер це комітет з конкурсних торгів? Чи потрібно перезатверджувати склад комітету та Положення про нього? Отже, у цій статті відповімо на запитання замовників та розповімо, що таке комітет з конкурсних торгів та чим він відрізняється від тендерного комітету.

Валерія КОНСТАНТИНОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

На запитання, чи необхідно замість тендерного комітету створювати комітет з конкурсних торгів та затверджувати Положення про нього, відповідь — так. Поняття «тендерний комітет» з набуттям чинності

Законом про держзакупівлі більше не існує. Отже, керівнику організації замовника відповідним наказом необхідно затвердити створення комітету з конкурсних торгів, його склад та Положення про нього. При цьому зверніть увагу: необхідно скасувати первісний наказ організації, яким було створено тендерний комітет.

Типове положення про комітет з конкурсних торгів повинно бути розроблено та затверджено Уповноваженим органом, тобто Мінекономіки. На сьогодні зазначене Положення затверджено

наказом № 916. Отже, тим замовникам, які ще не встигли затвердити Положення про комітет з конкурсних торгів, необхідно при затвердженні положень про комітет використовувати Типове положення про комітет з конкурсних торгів, а тим, які вже розробили Положення самостійно, необхідно привести у відповідність до Типового положення, затвердженого наказом № 916.

Згідно із

Законом про держзакупівлі комітет з конкурсних торгів — службові (посадові) та інші особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Він утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель.

Комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості своїх членів. Членство в комітеті з конкурсних торгів не повинно створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

 

Склад комітету

Якщо за

Положенням № 921 до складу тендерного комітету не могли входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємств, їх представники та близькі родичі, то за Законом про держзакупівлі до складу цієї категорії осіб додалися ще й народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати місцевих рад. Законом про держзакупівлі дозволяється входження до складу комітету посадових та інших осіб замовника (генерального замовника).

Нагадаємо, що

генеральний замовник — це орган державної влади, державна, комунальна установа чи організація, визначені відповідно КМУ, Радою міністрів АР Крим, місцевими держадміністраціями або виконавчими органами місцевих рад, відповідальними за організацію і проведення процедур закупівель на засадах координації.

Вимоги до чисельності членів комітету залишилися незмінними, тобто комітет з конкурсних торгів повинен складатися

не менше ніж з п’яти осіб. У разі якщо штатна чисельність працівників замовника є меншою ніж п’ять осіб, кількість членів комітету з конкурсних торгів повинна дорівнювати штатній чисельності замовника. При цьому в Законі про держзакупівлі немає положення, за яким дозволяється залучати до роботи комітету експертів та консультантів у разі виникнення такої потреби. Для надання консультацій з технічних питань, що зазначені в документації конкурсних торгів, лише дозволяється залучення службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника. Зазначене залучення таких осіб замовника провадиться за рішенням комітету з конкурсних торгів.

Керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова, який організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Голова комітету призначається рішенням замовника (відповідним наказом) та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.

 

Функції комітету

До функцій комітету з конкурсних торгів належать:

— планування протягом року здійснення процедур закупівель відповідно до затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів). Звертаємо увагу, що згідно із

Законом про держзакупівлі замовники мають надіслати до Мінекономіки повний пакет документів, що містить річний план, кошторис, у тому числі й тимчасовий, фінансовий план установи з усіма змінами, протягом п’яти днів з дня їх затвердження;

— складання та затвердження річного плану державних закупівель (форма річного плану та Інструкція щодо її заповнення затверджені

наказом № 922);

— вибір процедури закупівлі (згідно зі

ст. 12 Закону про держзакупівлі);

— проведення процедур закупівель, у тому числі попередньої кваліфікації учасників;

— забезпечення рівних умов для всіх учасників, об’єктивного та чесного вибору переможця;

— забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених

Законом про держзакупівлі (форми основних документів, що супроводжують конкурсні торги, затверджені наказом № 922);

— надання роз’яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівлі, щодо змісту документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) у разі отримання від останніх відповідних запитів (протягом трьох днів з дня отримання запиту);

— організація приймання, зберігання, розкриття пропозиції конкурсних торгів (цінових та кваліфікаційних пропозицій), забезпечує вибір найбільш економічно вигідної пропозиції на підставі критеріїв та методики оцінки, визначених у документації з конкурсних торгів (кваліфікаційній документації);

— проведення переговорів з учасниками при проведенні процедури закупівлі в одного учасника; оформлення документів, необхідних для погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника за

Порядком № 668;

— оприлюднення інформації про здійснення закупівель (при цьому голова та секретар комітету несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що публікується у «ВДЗ» та оприлюднюється на веб-порталі Мінекономіки);

— ведення необхідної звітності щодо здійснення процедур закупівель відповідно до вимог законодавства;

— вжиття на добровільній основі належних заходів, у тому числі з призупиненням процедури закупівлі, для врегулювання питань, зазначених у зверненні з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі;

— забезпечення надання інформації, у тому числі документів, необхідних для розгляду скарг, які було подано до органу оскарження;

— сприяння органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, у виконанні ними своїх повноважень відповідно до законодавства, зокрема створення належних умов для проведення перевірок, надання у встановлений строк необхідних документів і відповідних пояснень;

— здійснення інших дій, передбачених

Законом про держзакупівлі.

Формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів комітету. Зазначені рішення оформлюються протоколом, який повинен бути підписаний всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі із зазначенням причин відмови, адже треба пам’ятати, що члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України як адміністративну, так і кримінальну.

 

Навчання членів комітету

Згідно з

Положенням № 921 проходити навчання необхідно було лише голові тендерного комітету, його заступнику(ам) та секретарю. За Законом про держзакупівлі відповідні документи (сертифікати) про проходження навчання у сфері держзакупівель повинні мати всі члени комітету з конкурсних торгів у порядку, встановленому Мінекономіки.

Під час чинності

Положення № 921 Уповноваженим органом так і не було видано офіційних нормативних документів, що регулювали б питання проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель (повторного навчання або підвищення кваліфікації), хоча це й було передбачено Положенням № 921. Мінекономіки на той час обмежилося розміщенням переліку навчальних закладів та навчальних центрів, які проводили навчальні програми з питань підготовки спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель та підвищення їх кваліфікації, на своєму офіційному сайті (www.me.gov.ua).

Уповноваженому органу залишили функцію організації та затвердження порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації (

п. 15 ст. 8 Закону про держзакупівлі). До речі, Мінекономіки таки розробило проект наказу «Про організацію навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації». Зазначеним проектом наказу пропонувалося визначити єдиним навчальним закладом, який буде проводити навчання та/або підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель, Науково-дослідний економічний інститут (знаходиться у сфері управління Мінекономіки). Також проектом наказу фактично було зобов’язано замовників повторно організувати підвищення кваліфікації їх спеціалістів протягом одного року, у той час коли Законом про держзакупівлі передбачено, що підвищення кваліфікації повинно провадитись не рідше одного разу кожні два роки.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва не погодився із умовами, які висунуло Мінекономіки щодо організації нвчального процесу у сфері держзакупівель, та своїм

рішенням № 721 відмовив у погодженні проекту зазначеного наказу, визначивши його таким, що призведе до додаткового фінансового навантаження на замовників та необґрунтованих втрат суб’єктів господарювання — навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців у сфері державних закупівель. Отже, чекаємо на новий наказ Мінекономіки.

Таким чином, замовнику необхідно:

1. Скасувати свій наказ про створення тендерного комітету зі змінами та доповненнями.

2. Затвердити наказ про створення та склад комітету з конкурсних торгів.

3. Розробити Положення про комітет з конкурсних торгів відповідно до Типового положення про комітет з конкурсних торгів.

4. Розробити нові посадові інструкції працівникам відділу з організації проведення процедур держзакупівель (у разі його наявності).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі