Звітування та контроль у сфері держзакупівель
У цій публікації зупинимося на законодавчих нюансах складання звіту про результати проведення процедур закупівель, нагадаємо про «стару-нову» форму статистичної звітності та ознайомимо замовника з усіма видами відповідальності за порушення законодавства про держзакупівлі. Взагалі, «найприємніші» ситуації, у які потрапляє якщо не кожний, то кожний другий замовник.
Олександра НІКОЛАЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Дмитро БРЮХОВИЧ, начальник відділу державних закупівель КП «Харківські теплові мережі»
Звітуємо
Кожна процедура закупівлі закінчується складанням звіту, який обов’язково повинен містити інформацію, зазначену у
ст. 19 Закону про держзакупівлі. Далі для реєстрації зобов’язань за договорами про закупівлю зазначені звіти передаються до органів Державного казначейства.Крім того, наявність звіту перевіряють також і банки (у підприємств, на яких поширюється сфера застосування
Закону про держзакупівлі). Нагадаємо, що Законом про держзакупівлі передбачено, зокрема, розширення кола суб’єктів, у яких банки зобов’язані перевіряти наявність документів, що підтверджують виконання ними вимог Закону про держзакупівлі.Так, відповідно до нової редакції
ст. 51 Закону про банки під час оплати за договорами, укладеними підприємствами, утвореними у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноваженими на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірніми підприємствами, а також підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднаннями таких підприємств (господарських товариств), банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону про держзакупівлі.Інша річ, що поки банки самі не знають, які саме документи вимагати від зазначених суб’єктів. Національний банк у
листі від 09.08.2010 р. № 25-111/1852-13664 зазначив, що ним направлено звернення до Мінекономіки щодо роз’яснення переліку документів, які повинні надавати замовники під час оплати за договорами. У будь-якому разі наявність звіту про результати проведення закупівлі обов’язкова.Крім того, звіт оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів з дня його затвердження.
Окрім звіту про результати проведення процедури замовники — розпорядники бюджетних коштів раз на квартал складають статистичну форму.
Нагадаємо, що нова форма № 1-торги (тендери) була перезатверджена
наказом № 302, який набрав чинності з 01.02.2010 р. Отже, починаючи з першого кварталу 2010 року замовники почали звітувати вже за новою формою державного статистичного спостереження № 1-торги (тендери), затвердженою наказом № 302.Найцікавіше, що нововведення полягали в тому, що з р. II «Вартісна характеристики процедур закупівель» форми були виключені кошти комунальних підприємств задля приведення у відповідність до
Положення № 921 щодо складу державних коштів.Як нам вже відомо, згідно із
Законом про держзакупівлі комунальні підприємства знову повернули до кола підзвітних суб’єктів цієї сфери, а це означає, що Держкомстату доведеться проробляти все знову, з кінця до початку. Таким чином, чекаємо на черговий наказ Держкомстату з найновішою формою. А поки складаємо звичну форму № 1-торги (тендери) та звертаємо увагу на те, що:1. Iнформація відображається лише за тими процедурами, за якими у звітному періоді укладено договір про закупівлю.
2. Квартальна форма № 1-торги (тендери) заповнюється наростаючим підсумком з початку року.
Шпаргалкою для замовників при заповненні форми № 1-торги (тендери) є
Iнструкція № 433 щодо заповнення зазначеної форми.
Хто контролює?
Порядок здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері держзакупівель повинен бути розроблений Уповноваженим органом. На сьогодні зазначений порядок не затверджений. Проте
ст. 7 р. II Закону про держзакупівлі встановлено державне регулювання та контроль у цій сфері. Зокрема, Законом про держзакупівлі на органи Держказначейства та банки покладено додаткові повноваження.Так, Держказначейство України:
1) до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення згідно із законодавством, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, які було опубліковано у «Віснику державних закупівель» і відповідних міжнародних виданнях. Зауважимо, що раніше Держказначейство перевіряло тільки наявність укладеного договору про закупівлю та його відповідність звіту про результати проведення процедури закупівлі;
2) уживає заходів щодо недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
— відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених
Законом про держзакупівлі;— відміни процедури закупівлі;
— набуття чинності рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;
— на період призупинення процедури закупівлі;
— наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до
ст. 18 Закону про держзакупівлі;3) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідомляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження.
Як ми вже зазначали, згідно із нововведеннями банківські установи при оплаті за договорами про закупівлю, укладеними підприємствами (на яких поширюється сфера застосування
Закону про держзакупівлі), тепер повинні перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону про держзакупівлі. У разі їх невідповідності вимогам законодавства платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.Слід зазначити, що такі нововведення виявилися досить дискусійними, неодноразово висловлюється думка про те, що поширення на банки невластивих їм функцій, зокрема, державного контролю у сфері державних закупівель, призведе до втручання в господарську діяльність банків і суб’єктів господарювання, при цьому заважатиме виконанню їх прямих функцій, за цим ми сьогодні і спостерігаємо, адже навіть Національний банк не може визначитися, як все ж таки перевіряти виконання замовниками
Закону про держзакупівлі, які підтверджуючі документи вимагати.Окрім зазначених органів і установ, на «арені» контролю залишаються ті ж самі: Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет статистики України, які і будуть здійснювати контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, що визначені Конституцією та законами України.
Як відповідаємо?
За порушення вимог, установлених
Законом про держзакупівлі та нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, члени комітету з конкурсних торгів замовника (генерального замовника), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів Державного казначейства України (обслуговуючого банку) несуть відповідальність згідно із законами України при цьому як адміністративну, так і кримінальну.Щодо кримінальної вдповідальності, то за порушення вимог законодавства у сфері держзакупівель на сьогодні у Кримінальному кодексі України її прямо не встановлено. Проте притягати до такого роду відповідальності можуть за:
— порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210 ККУ);
— зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ);
— перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 ККУ);
— службову халатність (ст. 367 ККУ);
— отримання або дачу хабаря (ст. 368, 3681, 369 ККУ).
Тепер зупинимося на випадках, коли за порушення законодавства встановлюється адміністративна відповідальність.
Відповідно до
ст. 16414 КУпАП на посадових осіб накладається штраф за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме за:— здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;
— застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства;
— оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації);
— укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації);
— неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства;
— неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг;
— відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури;
— непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону;
— ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом.
Звертаємо увагу, що Законом про держзакупівлі внесено зміни до
ст. 16414 КУпАП. Зокрема збільшено суми штрафів за порушення законодавства про здійснення закупівлі:
| До 30.07.2010 р. | Після 30.07.2010 р. |
| Від ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів (2550 грн.) до трьохсот п’ятдесяти (5950 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | Від трьохсот неоподатковуваних мінімумів (5100 грн.) до семисот (11900 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
| Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині 1 ст. 16414, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти (5950 грн.) до п’ятисот (8500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині 1 ст. 16414, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від семисот (11900 грн.) до тисячі (17000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян |
Iз уведенням у дію
Закону про держзакупівлі адміністративні порушення накладаються не лише за неоприлюднення інформації щодо закупівлі взагалі, а й за порушення порядку оприлюднення інформації, зазначеної у ст. 10 Закону про держзакупівлі. Під порядком оприлюднення інформації, зокрема, мається на увазі її оприлюднення у строки, встановлені Законом про держзакупівлі, та за формою, затвердженою Уповноваженим органом.Є для замовника і добрі новини. У
Законі про держзакупівлі не знайшла відображення норма щодо умов захисту вітчизняного ринку, а відтак її вилучено із переліку порушень у ст. 16414 КУпАП.У разі, якщо замовник є розпорядником бюджетних коштів, йому необхідно також пам’ятати про
ст. 16412 КУпАП. Ця стаття встановлює відповідальність за використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством. За зазначені порушення на посадових осіб передбачено накладення штрафу від тридцяти (510 грн.) до сімдесяти (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти (1190 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Нагадаємо, що поняття «нецільове використання бюджетних коштів» необхідно застосовувати у повній відповідності до Бюджетного кодексу України та вимог нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини. Це означає, що нецільове використання бюджетних коштів має кваліфікуватися не лише як використання бюджетних коштів у невідповідності до кошторису в частині недотримання вимог економічної класифікації видатків, а як використання бюджетних коштів у невідповідності до встановлених бюджетних призначень чи виділених бюджетних асигнувань.
Звертаємо увагу, що КРУ під час застосування КУпАП користуються
наказом № 52, яким затверджено Порядок оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні матеріалів про адміністративні правопорушення. Зазначеним наказом встановлені форми протоколу про адміністративне правопорушення; журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 16412 і 16414 КУпАП та результатів їх розгляду; повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення; постанову про накладення адміністративного стягнення.Протоколи за цією категорією справ розглядають районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди
(ст. 221 КУпАП).Зазначимо, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді) (ст. 38 КУпАП).
