Теми статей
Обрати теми

Імпорт обладнання та монтаж: 1 + 1 чи два в одному?

Редакція ПБО
Стаття

Імпорт обладнання та монтаж: 1 + 1 чи два в одному?

 

Приводом для появи цієї статті стало запитання читача щодо такої ситуації. Підприємство — платник податку на прибуток та ПДВ прийняло рішення придбати імпортне обладнання. Власних фахівців, які б могли виконати монтаж цього обладнання, у підприємства немає, тому встановлювати та запускати обладнання будуть фахівці нерезидента-постачальника чи іншого нерезидента-виконавця. Отже, підприємство має вибрати порядок оподаткування цієї ситуації залежно від умов контракту або контрактів.

Ірина КИЯН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2275

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 р. № 2275-VI.

Закон № 959

— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

П(С)БО 7

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 21

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193.

 

Допоможемо підприємству, розглянувши облік двох можливих варіантів описаної ситуації.

Варіант 1.

З нерезидентом (нерезидентами) укладено два контракти: № 1 — на придбання обладнання та № 2 — на придбання послуг з монтажу обладнання.

Варіант 2.

З нерезидентом укладено один контракт № 1 на придбання обладнання, але при цьому до вартості обладнання включено вартість послуг з його монтажу.

Однак спершу стисло розглянемо загальні зовнішньоекономічні моменти.

 

Загальні положення

Нагадаємо, що

ЗЕД-контракти укладаються у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом (ст. 6 Закону № 959). Основні умови, які необхідно відобразити в контракті, та примірні зразки їх формулювань наведено в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201. Крім основних умов, сторони можуть установити й інші особливі, специфічні для цього виду контракту обов'язки та права сторін.

Отже, взаємовідносини з нерезидентом необхідно оформити шляхом укладення контракту. Оскільки передбачається придбання обладнання у власність, то зазвичай використовують форму

контракту про поставку товару.

Імпорт обладнання на підставі контракту про поставку потребуватиме митного оформлення, при якому доведеться сплатити митні платежі: плату за митне оформлення, ввізне мито (якщо це буде необхідно) та ПДВ.

Зауважимо: у постачальника-нерезидента може й не бути власних фахівців — складальників обладнання, що поставляється. Але йдучи назустріч покупцю-резиденту він може залучити таких фахівців на підставі договору з іншим нерезидентом. У цій ситуації проблеми взаємовідносин нерезидентів не повинні турбувати покупця обладнання, адже він буде пов'язаний договірними відносинами тільки з постачальником-нерезидентом. У такому разі витрати із забезпечення іноземних фахівців-складальників житлом, харчуванням у контрактах за Варіантом 1 чи Варіантом 2 краще покласти на нерезидента, який усе одно включить їх до вартості монтажних послуг (Варіант 1) або до вартості обладнання (Варіант 2). Це позбавить резидента від проблем оплати рахунків за проживання в готелі, харчування в ресторані з подальшим перевиставлянням понесених витрат нерезиденту та як наслідок від проблем відображення таких операцій в обліку.

Облікові моменти.

У бухгалтерському обліку
до введення обладнання — об'єкта основних засобів в експлуатацію витрати, пов'язані з його придбанням, доставкою, монтажем, налагодженням, збираються за дебетом субрахунку 152 — «Придбання (виготовлення) основних засобів» та формують первісну вартість об'єкта (п. 8 П(С)БО 7).
При передачі (введенні) об'єкта в експлуатацію понесені витрати списуються з кредиту субрахунку 152 до дебету рахунка 10 «Основні засоби» на відповідний субрахунок (для обладнання — субрахунок 104 «Машини та обладнання»).

У податковому обліку

витрати на придбання об’єкта основних фондів з урахуванням транспортних та страхових платежів, а також інших витрат, без урахування ПДВ, уключаються до балансової вартості відповідної групи ОФ (п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток). Такими іншими витратами, зокрема, можуть бути витрати на монтаж, налагодження, установлення, митне оформлення об’єкта, що ввозиться, тощо. Щодо митних платежів зауважимо: хоча п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток дає право відносити суми сплачених (нарахованих) податків і зборів до валових витрат, податківці зазвичай наполягають на включенні ввізного мита до балансової вартості відповідної групи ОФ. Тому, очевидно, саме до цього варіанта прислухаються платники податків, які не мають наміру зайвий раз конфліктувати з перевіряючими.

Якщо придбавається об'єкт груп 2 — 4 основних фондів, то витрати, пов'язані з його придбанням, уключаються до балансової вартості групи незалежно від дати введення в експлуатацію об’єкта (

п.п. 8.3.5 Закону про податок на прибуток). При цьому податкова амортизація за ним (у складі балансової вартості групи) починає нараховуватися з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування об’єкта (листи ДПАУ від 04.07.2008 р. № 13412/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 56 та від 09.10.2008 р. № 20630/7/15-0217).

Оскільки в ситуації, що розглядається, об'єкт основних фондів придбавається в

нерезидента, що передбачає розрахунки в іноземній валюті, то виникає питання про визначення балансової вартості придбаних основних фондів, адже, на відміну від імпорту товарів, порядок формування податкової балансової вартості ОФ, що придбаваються за імпортом, у Законі про податок на прибуток не прописано. Отже, можливі такі варіанти її визначення:

— (1) — у розмірі балансової вартості валюти, перерахованої в оплату за ОФ нерезиденту (тобто в цьому випадку проводять аналогію з імпортом товарів та нормами

п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток, який регулює порядок визначення величини валових витрат при імпорті; такої думки, зокрема, дотримуються й податківці — п. 6 листа ДПАУ від 10.11.2006 р. № 12816/6/16-1515-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 99);

— (2) — за курсом НБУ, що діяв на дату перерахування валюти (оплати) нерезиденту;

— (3) — за курсом НБУ, відображеним у ВМД.

Із перелічених нам ближче останній варіант визначення балансової вартості імпортних ОФ —

за курсом НБУ, зазначеним у ВМД. Адже можна говорити про те, що п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток у цьому випадку застосовуватися не може, оскільки він регулює величину валових витрат за імпортними товарами, а отже, вартості ОФ не стосується. До того ж, як зазначалося, нарахування амортизації для ОФ груп 2 — 4 починається з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування ОФ, незалежно від фактичного здійснення розрахунків за них. А тому в ситуації, коли першою подією, наприклад, є отримання ОФ, застосування саме третього способу дозволить без проблем визначити балансову вартість об'єктів, що надійшли (тоді як, наприклад, при використанні першого або другого варіантів виникатимуть свої облікові складнощі; про це див. також статті «Розрахунки в іноземній валюті за імпортними операціями» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 86, с. 29; «Придбання ОФ за імпортом» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 32, с. 33; «Імпорт: податковий та бухгалтерський облік», 2009, № 95, с. 12).

Імпорт обладнання супроводжує також сплата

«ввізного» ПДВ. Податкові зобов'язання із «ввізного» ПДВ виникають при митному оформленні об’єкта основних фондів на дату подання ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ). Щоправда, слід зауважити, у розділі I декларації з ПДВ такі податкові зобов'язання ніяк не відображаються. При цьому база оподаткування визначається виходячи з контрактної вартості товарів, але не нижче митної вартості, зазначеної у ВМД, з урахуванням інших витрат, перелік яких наведено в п. 4.3 Закону про ПДВ (зокрема, витрат на транспортування, завантаження, розвантаження, сплату ввізного мита, брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом, страхування до пункту перетину митного кордону України тощо). Відповідальною особою за нарахування, сплату та утримання ПДВ при імпорті, є митний орган (п.п. «б» п. 10.1 Закону про ПДВ). У свою чергу, підприємству-імпортеру під час митного оформлення важливо надати митниці відповідну інформацію для розрахунку митних платежів (п. 10.3 Закону про ПДВ), а іноді, можливо, і обґрунтувати вартість обладнання, що ввозиться, незалежно від того, буде до неї включено вартість послуг з монтажу чи ні.

На дату

сплати «ввізного» ПДВ у підприємства виникає право на податковий кредит (п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ). У декларації з ПДВ його показують за рядком 12.1. При цьому в платників податків — відшкодуванців сума такого «ввізного» ПДВ може взяти участь у розрахунку бюджетного відшкодування (п. 7.7 Закону про ПДВ; докладніше про розрахунок бюджетного відшкодування з урахуванням «заморожування» згідно із Законом № 2275 на 2010 рік неоплаченого значення рядка 26 ПДВ-декларації див. також листи ДПАУ від 18.06.2010 р. № 12096/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52; від 08.07.2010 р. № 13547/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 56; від 15.07.2010 р. № 14134/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 59 та редакційний коментар до нього, а також від 12.08.2010 р. №16354/7/16-1517// «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 68).

Операція отримання від нерезидента «окремих» послуг з монтажу обладнання на митній території України (Варіант 1) є об'єктом обкладення

ПДВ (п.п. 3.1.1 і п.п. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ). Причому якщо нерезидент не має на території України свого представництва, то підприємство — покупець послуг виступає податковим агентом такого нерезидента (п.п. «г» п. 10.1 Закону про ПДВ) і повинно з вартості нерезидентських послуг нарахувати ПДВ-зобов'язання за ставкою 20 %, виписавши при цьому самому собі податкову накладну (п. 8.2 Порядку № 165, листи ДПАУ від 03.03.2006 р. № 3991/7/16-1117; від 12.03.2010 р. № 5119/7/16-1617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 31). Податкові зобов'язання в такому разі виникають за першою з подій: або за датою списання коштів з поточного рахунка в оплату нерезидентських послуг, або за датою оформлення документа, що підтверджує факт виконання послуг нерезидентом (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ), та відображаються за рядком 7 ПДВ-декларації. При цьому база оподаткування визначається виходячи з контрактної вартості послуг, перерахованої у гривні за курсом НБУ, що діє на кінець операційного дня, який передує дню складання акта, що підтверджує факт отримання послуг від нерезидента (п. 4.3 Закону про ПДВ). Тому якщо першою подією виявилося перерахування нерезиденту передоплати за послуги (за якою були нараховані податкові зобов'язання), то в разі зміни валютного курсу на дату, що передує дню підписання акта, необхідно провести перерахунок ПДВ-зобов'язань (уточнивши їх у бік збільшення або зменшення — залежно від зміни курсу, лист ДПАУ від 27.05.2005 р. № 4804/6/15-2315). Результат такого перерахунку зі знаком «+» або «-» відображається за рядком 8.4 декларації з ПДВ.

При цьому право на відображення податкового кредиту з ПДВ з нерезидентських послуг (рядок 12.4 декларації) виникне в підприємства (податкового агента) у наступному податковому періоді (періоді, наступному за періодом відображення ПДВ-зобов'язань,

п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ; лист ДПАУ від 15.04.2010 р. № 7466/7/16-1517-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 39). Щоправда, платникам податків, які претендують на відшкодування, слід мати на увазі, що в розрахунку бюджетного відшкодування такий ПДВ з нерезидентських послуг узяти участь не зможе, оскільки він не оплачувався постачальнику-нерезиденту грошовими коштами (нагадаємо: як роз'яснює ДПАУ, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип — проведення грошових розрахунків з постачальниками за товари/послуги, що придбаваються, лист від 15.04.2010 р. № 7466/7/16-1517-04).

А тепер повернемося до описаної ситуації й у таблиці наведемо переваги та недоліки кожного з її можливих варіантів (скорочення, що використовуються: ПЗ — податкові зобов'язання з ПДВ; ПК — податковий кредит з ПДВ; ОФ — основні фонди):

 

Імпорт та монтаж обладнання

(порівняння можливих варіантів оподаткування)

Оподаткування
за Варіантом 1
(витрати на монтаж оплачуються
за окремим договором)

Оподаткування за Варіантом 2
(витрати на монтаж включено
до вартості обладнання)

Примітки

1

2

3

Мито

Ввізне мито сплачується тільки з митної вартості обладнання, що ввозиться

Ввізне мито сплачується з митної вартості обладнання, що ввозиться, яка включає вартість послуг з монтажу

Якщо ввезення обладнання обкладається митом, то при Варіанті 1 мито доведеться сплатити в більшій сумі, оскільки вартість обладнання виявиться збільшеною на вартість послуг з монтажу

ПДВ

Відображення ПЗ у декларації з ПДВ

ПЗ із «ввізного» ПДВ із вартості обладнання, що імпортується, в декларації не відображаються.
ПЗ із вартості послуг з монтажу обладнання відображаються в декларації за першою з подій: на дату авансової оплати за послуги нерезиденту або на дату фактичного надання послуг за актом

ПЗ із «ввізного» ПДВ
із вартості обладнання, що імпортується, у декларації не відображаються

Варіант 1 невигідний тим, що з вартості послуг з монтажу обладнання в періоді першої події доведеться декларувати ПЗ (рядок 7 декларації), які можуть призвести до сплати ПДВ за декларацією без права відображення ПК у цьому ж періоді.
При Варіанті 2 ПЗ із вартості послуг з монтажу буде нараховано у складі ПЗ
із вартості обладнання та за датою сплати їх може бути відображено у складі ПК (рядок 12.1 декларації)

Перерахунок (уточнення) суми ПЗ

Якщо першою подією буде передоплата (аванс) нерезиденту за послуги з монтажу, а другою — складання акта, то можливі коригування ПЗ та ПК за ПДВ з послуг нерезидента у бік збільшення або зменшення

Коригувань за ПДВ
із послуг нерезидента не буде, оскільки вартість послуг з монтажу окремо не виділяється

Варіант 1 утруднить роботу бухгалтера в разі, якщо першою подією виявиться перерахування нерезиденту передоплати (авансу) за послуги з монтажу обладнання. Необхідно буде пам'ятати про те, що підписання акта приймання-передачі наданих послуг може спричинити зміну величини ПЗ, які, у свою чергу, залежать від курсу НБУ, що діє на дату, яка передує дню складання акта (п. 4.3 Закону про ПДВ). Так, зокрема, якщо курс НБУ збільшиться, то необхідно буде донарахувати ПЗ та відобразити суму коригування в рядку 8.4 декларації з ПДВ. У цьому випадку на суму такого коригування також доведеться збільшити і ПК (за рядком 12.4 декларації), однак зробити це потрібно буде в податковому періоді, наступному за періодом коригування ПЗ

Відображення ПК у декларації

ПК за «ввізним» ПДВ із вартості обладнання, що імпортується, виникає в податковому періоді сплати ПДВ при митному оформленні та підтверджується ВМД (пп. 7.2.7, 7.5.2 Закону про ПДВ).
ПК із вартості послуг нерезидента з монтажу виникає в податковому періоді, наступному за періодом відображення ПЗ

Оскільки вартість послуг з монтажу включається до вартості обладнання та формує єдину контрактну вартість, то ПК за «ввізним» ПДВ відображається в податковому періоді його сплати при митному оформленні та підтверджується ВМД

Варіант 1 призводить до затримки у відображенні ПК із вартості послуг нерезидента на один податковий період. Це означає, що можливо в попередньому періоді доведеться сплатити ПЗ із нерезидентських послуг, відображених у декларації з ПДВ.
При Варіанті 2 сума «ввізного» ПДВ, сплачена при митному оформленні обладнання, до вартості якого включено вартість послуг з монтажу, може бути віднесена до ПК у періоді сплати «ввізного» ПДВ

Право на бюджетне відшкодування

ПДВ із вартості послуг нерезидента з монтажу обладнання, включений до податкового кредиту, не може претендувати на бюджетне відшкодування (див. вище про це листи ДПАУ)

Є можливість включити до розрахунку бюджетного відшкодування суму «ввізного» ПДВ, сплаченого при митному оформленні обладнання, до вартості якого включено і вартість послуг з монтажу

Варіант 1 не вигідний тим, що сума ПДВ із вартості послуг нерезидента з монтажу не може взяти участь у розрахунку бюджетного відшкодування

Податок на прибуток

Формування балансової вартості групи основних фондів

До балансової вартості відповідної групи ОФ уключають витрати на придбання обладнання (для ОФ груп 2 — 4 — за оприбуткуванням об'єктів) та витрати на монтаж (за актом)

До балансової вартості відповідної групи ОФ включають витрати на придбання обладнання (для ОФ груп 2 — 4 — за оприбуткуванням об'єктів)

Здавалося б при однакових діях з формування балансової вартості групи ОФ при двох варіантах, при Варіанті 1 витрати, понесені на придбання обладнання, та окремі витрати на послуги з монтажу може бути оцінено за різними валютними курсами. Тому балансова вартість групи ОФ може формуватися із сум, розрахованих за різними курсами. Причина в тому, що обладнання та послуги поставляються за різними контрактами, а отже, можлива їх поставка в різні періоди при різному курсі валют

Придбання в офшорного нерезидента

Придбання послуги з монтажу в офшорного нерезидента може спричинити спір з податковим органом щодо включення до балансової вартості ОФ 85 % вартості послуг

Оскільки вартість послуг з монтажу входить до вартості обладнання, то немає причин замислюватися про офшорні обмеження

При Варіанті 1 вартість послуг з монтажу (після їх надання, за актом) на підставі п.п. 8.1.2 Закону про податок прибутку необхідно включити до балансової вартості групи ОФ, куди віднесено і вартість обладнання, оскільки це витрати, пов'язані з придбанням ОФ
(п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток). Однак проблема в тому, що послуги можуть придбаватися в нерезидента, який має офшорний статус. Згідно з обмеженнями з п. 18.3 Закону про податок на прибуток вартість послуг, придбаних у таких нерезидентів, уключається до валових витрат у розмірі 85 %. При Варіанті 1 вартість послуг з монтажу включатиметься до балансової вартості відповідної групи ОФ, а отже, до валових витрат вона не потрапить. Однак не виключаємо, що під час податкової перевірки за 100 % вартості послуг, можливо, доведеться поборотися.
При Варіанті 2 основні фонди хоча й є товарами в розумінні Закону про податок на прибуток, однак витрати на їх придбання до валових витрат не включаються, а підлягають амортизації (п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток). Тому вартість обладнання, куди входить у тому числі і вартість послуг з монтажу, може бути віднесено на збільшення балансової вартості групи ОФ у 100 % розмірі. Зауважимо: про те, що до ОФ, які придбаваються в офшорних нерезидентів, не застосовується 85 % обмеження з п. 18.3 Закону про податок на прибуток, та витрати на їх придбання відносяться на збільшення балансової вартості відповідної групи ОФ у повному обсязі, ішлося й у консультації працівників податкових органів у газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2009, № 46, с. 9

 

А тепер розглянемо приклад.

Приклад.

Підприємство придбаває в нерезидента обладнання вартістю $5000. Витрати на його транспортування склали 5000 грн. При митному оформленні сплачено митні платежі в сумі 8000 грн., у тому числі:

— митні витрати (плата за митне оформлення) — 1000 грн.;

— «ввізний» ПДВ — 7000 грн.

За домовленістю сторін витрати на монтаж обладнання становлять $2000 і до вартості обладнання не включаються (оплачуються за окремим договором). При цьому оплата за послуги з монтажу відбувається у два етапи: спершу нерезиденту перераховується передоплата в розмірі 50 %, а решта 50 % — сплачуються після закінчення монтажу.

Розглянемо облік операцій за Варіантом 1, тобто коли під придбання обладнання укладено контракт № 1, а під його монтаж — контракт № 2 (зауважимо, що облік за Варіантом 2 дублюватиме записи і буде тільки частиною операцій з Варіанта 1, пов'язаних з придбанням обладнання).

 

Імпорт обладнання, що потребує монтажу

(Варіант 1: на придбання обладнання укладено контракт № 1,
на монтаж обладнання — контракт № 2)

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

Контракт № 1 (придбання обладнання)

1

Перераховано митному органу грошові кошти для сплати митних платежів

377

311

8000

2

Отримано обладнання від нерезидента
(курс НБУ — 7,0 грн./$ — умовно) ($5000 х 7,0 грн./$)

152

632

$5000

35000

Витрати на придбання ОФ відносяться на збільшення балансової вартості (далі — БВ) за курсом НБУ, зазначеним у ВМД
(тобто в сумі 35000 грн.)

3

Відображено витрати на транспортування обладнання

152

631

5000

Уключаються до БВ ОФ, що придбавалися

4

Оплачено витрати на транспортування

631

311

5000

5

Відображено митні витрати (плату за митне оформлення включено до первісної вартості обладнання)

152

377

1000

Уключаються до БВ ОФ, що придбавалися

6

Відображено податковий кредит за «ввізним» ПДВ, сплаченому при митному оформленні обладнання
(на підставі ВМД)

641

377

7000

ПК відображається в рядку 12.1
декларації з ПДВ

7

Перераховано оплату за обладнання постачальнику-нерезиденту
(курс НБУ — 7,8 грн./$ — умовно) ($5000 х 7,8 грн./$)

632

312

$5000

39000

8

Відображено курсову різницю на дату розрахунків
($5000 х (7,8 грн./$ - 7,0 грн./$))

945

632

4000

—*

* У цьому випадку курсова різниця відображається тільки в бухгалтерському обліку (як за монетарною статтею балансу — грошовою заборгованістю перед нерезидентом пп. 7, 8 П(С)БО 21). У податковому обліку курсові різниці при здійсненні розрахунків у валюті не виникають і не розраховуються.

Контракт № 2 (монтаж обладнання)

9

Сплачено 50 % аванс нерезиденту за послуги з монтажу
(курс НБУ — 7,0 грн./$ — умовно) ($1000х 7,0 грн./$)

371

312

$1000

7000

10

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ від суми авансу за послуги нерезидента з монтажу обладнання
(7000 грн. х 20 %)

643

641

1400

ПЗ відображаються в рядку 7 декларації з ПДВ у періоді сплати авансу

11

Підписано акт наданих послуг з монтажу обладнання
(курс НБУ на дату підписання та на дату, що передує дню його підписання, — 7,5 грн./$ — умовно). Відображено витрати:

— у сумі сплаченого 50 % авансу (за курсом НБУ на дату перерахування авансу — 7,0 грн./$)*

152

632

$1000

7000

На збільшення БВ ОФ, що придбавалися, віднесено суму витрат з монтажу відповідно до акта — 14500 грн.
(7000 грн. + 7500 грн.)

— у сумі решти 50 % (за курсом НБУ на дату підписання акта — 7,5 грн./$)*
($1000 х 7,5 грн./$)

152

632

$1000

7500

* Згідно з вимогами пп. 5, 6 П(С)БО 21.

12

Відображено залік заборгованості

632

371

$1000

7000

13

На дату підписання акта нараховано податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг нерезидента з монтажу обладнання, що залишилася неоплаченою (за курсом НБУ на дату, що передує дню підписання акта)
(7500 грн. х 20 %)

643

641

1500

ПЗ відображаються в рядку 7 декларації з ПДВ у періоді підписання акта наданих послуг

14

Уточнено суму податкових зобов'язань з послуг нерезидента з монтажу обладнання після підписання акта (у частині 50 % авансу)
($1000 х (7,5 грн./$ - 7,0 грн./$))

643

641

500

Уточнення суми ПЗ із послуг нерезидента зі знаком «+» відображається в рядку 8.4 декларації з ПДВ

15

Сплачено нерезиденту решту 50 % вартості послуг з монтажу
(курс НБУ — 7,8 грн./$ — умовно) ($1000 х 7,8 грн./$)

632

312

$1000

7800

16

Відображено курсову різницю на дату розрахунків
($1000 х (7,8 грн./$ - 7,5 грн./$))

945

632

300

17

У наступному періоді відображено податковий кредит з послуг нерезидента з монтажу обладнання
(1400 грн. + 1500 грн. + 500 грн.)

641

644

3400

ПК відображається в рядку 12.4
декларації з ПДВ*

* Податковий кредит буде відображено повністю однією сумою тільки в разі, якщо податкові зобов'язання та їх коригування задекларовано в попередньому податковому періоді. Якщо ж податкові зобов'язання від суми авансу (1400 грн.), наприклад, задекларовано у травні, а від частини послуг, що залишилася (1500 грн. + 500 грн.), — у червні, то в червні можна буде відобразити податковий кредит у сумі 1400 грн., а в липні — 1500 грн. у рядку 12.4 і 500 грн. у рядку 8.4.

18

Закрито розрахунки з ПДВ

644

643

3400

Формування вартості об’єкта та введення об’єкта в експлуатацію

19

Обладнання введено в експлуатацію
(35000 грн. + 5000 грн. + 1000 грн. + 7000 грн. + 7500 грн.)

104

152

55500

20

У податковому обліку на збільшення балансової вартості ОФ групи 3 віднесено витрати на придбання обладнання в сумі 55000 грн.
(35000 грн. + 5000 грн. + 1000 грн. + 14500 грн.)

55000*

* До балансової вартості групи ОФ, крім витрат на транспортування обладнання та плати за митне оформлення, включено також і витрати з монтажу (за умови, що їх було понесено в тому самому звітному кварталі). Якщо монтаж обладнання, що надійшло, відбуватиметься в іншому періоді, наприклад, у наступному кварталі, то витрати на його проведення (14500 грн.) збільшать балансову вартість групи ОФ за підсумками такого кварталу.

 

Отже, тепер податкові особливості придбання обладнання вам відомі. Ну а вибір зручного варіанта, звісно, залишається за підприємством.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі