Початок
Попередній фрагмент
3. Судам слід мати на увазі, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зокрема, з підстав, наведених у пунктах «а» та «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника зазначеного податку, попереднє свідоцтво якої було анульовано.
Разом із тим, ця особа не позбавлена права оскарження в адміністративному суді рішення про анулювання попередньої реєстрації платника податку на додану вартість, якщо вважає відповідне рішення податкового органу протиправним.
У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу
вважається протиправним з моменту його прийняття.Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Якщо в зазначений період податковим органом було видано нове свідоцтво платника податку одній і тій самій особі, таке рішення також є протиправним, оскільки відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» реєстрація особи як платника податку на додану вартість супроводжується присвоєнням такій особі індивідуального податкового номера, який використовується для справляння цього податку і є унікальним. Відповідно до наведеного одна особа може бути зареєстрована платником податку на додану вартість лише один раз.
За таких обставин суди, що задовольняють позовні вимоги особи про визнання протиправним рішення податкового органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, повинні дати правову оцінку також і рішенню податкового органу про видачу особі наступного свідоцтва про реєстрацію платника цього податку.
При цьому судам слід ураховувати таке.
У ситуації, що розглядається, подвійна реєстрація особи як платника податку на додану вартість виникає з вини податкового органу, який прийняв протиправне рішення. Водночас існування в однієї особи двох свідоцтв платника податку на додану вартість, яке виникло з вини податкового органу, може негативно вплинути на подальшу правову оцінку його дій, зокрема, щодо використання ним другого індивідуального податкового номера при складанні податкових накладних у період між незаконним анулюванням його свідоцтва платника цього податку та видачею нового свідоцтва.
Відповідно до наведеного суди повинні захистити законні інтереси особи та відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог при розгляді справи щодо анулювання першої реєстрації платника податку на додану вартість, скасувавши рішення про повторну видачу такій особі свідоцтва платника цього податку, прийняте після незаконного анулювання податкової реєстрації цієї особи.
При цьому за змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є скасованими з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти, оскільки інакше буде заподіяно значно більшої шкоди суб'єктам правовідносин у порівнянні з відвернутою.
За таких обставин скасування рішення про повторну реєстрацію особи судам слід ухвалювати із зазначенням, що таке рішення втрачає чинність із моменту набрання законної сили постановою суду.
Виходячи з наведеного, є правомірними дії особи, що використовувала при складанні податкової звітності, податкових накладних та інших документів другий індивідуальний податковий номер, якщо ці дії вчинені у період між анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість та набранням законної сили судовим рішенням щодо протиправності такого анулювання
.
коментар редакції
Незаконне анулювання реєстрації платника ПДВ
На жаль, механізм анулювання реєстрації платника ПДВ такий, що якщо ініціатива виходить від податкового органу, то платник податків, який не згодний з таким рішенням податківців та оскаржує його в суді, позбавлений можливості подати клопотання про призупинення дії рішення податкового органу, адже його вже виконано. Це є одним із чинників, які породжують неврегульовані законодавством ситуації.
Як правило, при оскарженні незаконного анулювання реєстрації платником ПДВ та отриманні позитивного рішення суду виникає питання — з якого моменту незаконне рішення податкового органу припиняє свою дію: з дати його прийняття чи з дати набуття чинності рішенням суду?
ВАСУ вказує, що такі рішення вважаються протиправними з моменту їх
прийняття, а отже, анульоване свідоцтво вважається дійсним увесь період судового розгляду до винесення рішення суду. Як не парадоксально, але для платника податків це може мати негативні наслідки. Не зовсім зрозуміло, як йому діяти: протягом усього періоду судового розгляду він не міг видавати податкові накладні покупцям (їх напевно визнають недійсними), не міг отримувати податкові накладні від постачальників, та й декларацію з ПДВ у нього ніхто не приймав , хоча він, як з'ясовується після рішення суду, був законним платником ПДВ.Водночас основну увагу в цій частині листа ВАСУ приділено проблемі отримання
другого Свідоцтва платника ПДВ (платника податків ніхто в такому праві не обмежує). І на підставі цього другого свідоцтва платник податків міг видавати податкові накладні. Саме тому ВАСУ вказує, що суди повинні скасовувати рішення податкових органів на майбутнє, оскільки, скасувавши таке рішення з моменту його прийняття, суд створить для платника податків ще більші проблеми (якщо на підставі цього рішення виникли будь-які правовідносини). Одночасно повинно скасовуватися й рішення про повторну реєстрацію платника ПДВ з тією умовою, що всі видані на підставі другого свідоцтва податкові накладні мають визнаватися дійсними.Судячи з усього, є сенс так само діяти й у разі, коли платник податків не отримував друге свідоцтво. Якщо суд визнає таке рішення податківців недійсним з моменту його прийняття, то, як уже зазначалося, це створить труднощі для самого платника, який не зможе виписати заднім числом податкові накладні, отримати податкові накладні від постачальників та подати декларації з ПДВ. Водночас такий часовий розрив не повинен впливати на визнання чи невизнання умовного продажу: оскільки анулювання реєстрації платника ПДВ виявилося незаконним, то жодного умовного продажу бути не повинно.
Дмитро Костюк
Закінчення
