Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

« — Так... алкоголем торгуєте? А ліцензію отримати не забули?»

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 72
Друк
Стаття

Так… алкоголем торгуєте? А ліцензію отримати не забули?

 

Складно уявити собі сферу діяльності більш рентабельну, ніж торгівля алкогольними напоями (у цьому плані з нею може змагатися лише заборонений сьогодні гральний бізнес). У цій статті обговоримо питання, актуальність якого випробувана часом, — ліцензування оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні положення

Основи ліцензування в Україні наведено в

Законі про ліцензування, який в «алкогольному питанні» відсилає нас до спеціального законодавства, що регулює обіг алкогольних напоїв ( абзац другий ст. 2 зазначеного Закону). Спеціальним у цій сфері є Закон № 481, який ми й використовуватимемо як підґрунтя. Питання ліцензування оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями порушуються відразу в декількох нормативно-правових актах, що може створити певну плутанину. Уникнути цього нам допоможе п. 6 ст. 18 Закону № 481, в якому зазначається, що всі інші «алкогольні» нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до

ст. 15 Закону № 481 оптовою та роздрібною торгівлею алкогольними напоями можна займатися лише за наявності ліцензії.

При цьому оптова торгівля — це придбання та перетворення товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (

абзац дванадцятий ст. 1 Закону № 481), а роздрібна — продаж товарів кінцевим споживачам для їх особистого споживання (абзац тринадцятий ст. 1 Закону № 481).

Також нагадаємо, що алкогольними напоями визнаються продукти, одержані шляхом бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп

Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (абзац сьомий ст. 1 Закону № 481).

Слід зауважити:

Законом № 2275 , що наробив шуму, з-під дії Закону № 481 було виведено роздрібну торгівлю столовими винами. На жаль, податкове відомство геть відмовляється визнавати цей факт, про що свідчать його недавні роз'яснення (лист ДПАУ від 16.07.2010 № 6930/6/32-0414 с. 41). У цьому листі податківці, посилаючись на «алкогольність» столових вин, говорять про необхідність придбання ліцензії для роздрібної торгівлі ними. На наш погляд, подібна позиція позбавлена законних аргументів, і з нею потрібно спорити.

 

Отримання ліцензії

Правила отримання ліцензії мають свої особливості залежно від її виду (оптова, роздрібна).

Ліцензія видається на підставі заяви органу виконавчої влади, який спеціально уповноважений на це КМУ. Відповідно до

пп. 27 і 271 Переліку № 1698 таким органом є:

— «оптова» ліцензія — Департамент контролю виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПАУ;

— «роздрібна» ліцензія — територіальні підрозділи його регіональних управлінь за місцем торгівлі або, якщо продаж відбувається у транспорті — за місцем формування поїзду (приписки судна). Відповідні пункти приймання документів та видачі ліцензій створюються на базі міських, об'єднаних, районних (міжрайонних) податкових інспекцій (

лист Держкомпідприємництва від 03.03.2010 р. № 2656).

Форму заяви для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю наведено в

додатку 1 до наказу № 123 (наразі також існує форма, установлена Порядком № 493, але про неправомірність її використання зазначимо далі), на оптову — у додатку 1 до Положення № 500.

У загальному випадку в заяві має бути зазначено вид господарської діяльності (у нашому випадку, оптова або роздрібна торгівля алкоголем), що ліцензується, а в заяві на роздрібну торгівлю додатково вказується перелік РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі, та самі місця торгівлі. Причому в разі встановлення нових або заміни раніше встановлених РРО (КОРО) слід подати до органу податкової служби, що видав ліцензію, заяву й довідку про реєстрацію нового РРО (КОРО) та додаток до діючою ліцензії, куди буде занесено зміни. Нагадування про це можна знайти в

листі ДПАУ від 18.06.2007 р. № 1359/32-0415.

До самої заяви необхідно додати копію свідоцтва про державну реєстрацію, посвідчену нотаріально або органом, який її видав, а для роздрібної торгівлі — додатково додається довідка податкової служби про реєстрацію РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі. Крім того, у

Порядку № 493 та Положенні № 500 наведено перелік документів, які також необхідно додати до заяви. Щодо цього варто звернути увагу на лист ДПАУ від 24.03.2010 р. № 2870/6/32-0415 с. 42, в якому податківці роблять важливі висновки:

— не допускається вимагати надання інших документів, крім перелічених у

Законі № 481 (це випливає зі ст. 15 Закону № 481);

— для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю необхідно використовувати заяву, наведену саме в

наказі № 123.

Важливість цього

листа складно переоцінити, адже раніше в консультаціях (див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 14, с. 20) податківці, використовуючи ті самі аргументи, робили абсолютно інші висновки — збільшували перелік додатків-документів до заяви, збільшували строк видачі ліцензії з 10 календарних днів до 30 тощо.

Повторимо ще раз: якщо органи податкової служби на місцях вимагають перелік документів, більший, ніж наведено в

Законі № 481, то їх дії неправомірні. Зверніть увагу, що Закон № 481 має пріоритет над «алкогольними» нормативно-правовими актами і в інших випадках.

Далі все досить просто і стандартно. Заява та всі необхідні документи подаються одним із двох способів:

— уповноваженою особою суб'єкта підприємницької діяльності за описом, копія якого надається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла;

— рекомендованим листом.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі надається заявнику не пізніше ніж через десять календарних днів із дня отримання органом податкової служби всіх необхідних документів. І не забудьте, що видачі ліцензії повинна передувати оплата річної вартості «оптової» або квартальної суми «роздрібної» ліцензії (

п. 16 Положення № 500 та п. 34 Порядку № 493). Якщо має місце відмова, то вона повинна бути мотивованою.

Крім ліцензії, суб'єкти господарювання, які бажають здійснювати оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у тому числі й у поїздах (іншому транспорті), не повинні отримувати інші дозвільні документи (

листи Держкомпідприємництва від 14.04.2006 р. № 2881 та від 15.03.2010 р. № 3136). Однак, щоб продавати алкогольні напої на розлив, крім «роздрібної» ліцензії, суб'єкту господарювання необхідно мати статус підприємства громадського харчування (п. 22 Правил № 854, лист ДПАУ від 24.04.2009 р. 8654/7/32-0117 с. 44).

Після отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями її слід зареєструвати в органах державної податкової служби, а в сільській місцевості — додатково в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання. Не варто про це забувати, адже цей обов'язок установлено в

ст. 15 Закону № 481, про що також нагадувало податкове відомство в одному зі своїх роз'яснень (лист ДПАУ від 11.02.2010 р. № 2743/7/32-0418).

 

Вартість та строки дії ліцензії

Інформацію про вартість та строки дії ліцензій найзручніше навести у вигляді таблиці.

 

Вид ліцензії

Розташування місця торгівлі*

Строк, на який видається ліцензія

Вартість грн./рік

Роздрібна торгівля алкогольними напитками**

У містах

1 рік

8000

За кожний РРО, який зазначено у ліцензії та знаходиться в місці торгівлі*

На території сіл та селищ

500

Місця торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного значення, Києва і Севастополя на відстані до 50 км та мають торговельні зали площею понад 500 м2

8000

Оптова торгівля алкогольними напоями**

Не залежить від розташування

5 років

500000

Торгівля сидром і перрі (без додавання спирту)

Роздрібна торгівля***

Не залежить від розташування

780 за кожне місце торгівлі*

Оптова торгівля

780

* Місце торгівлі — місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування. Причому торговельна площа має бути не менше 20 м2 та бути обладнаною РРО (незалежно від кількості).

** Крім сидру та перрі (без додавання спирту).

*** Якщо суб'єкт господарювання має «роздрібну» ліцензію та вирішує торгувати у роздріб сидром та перрі (без додавання спирту), то окрему ліцензію йому придбавати не потрібно.

 

Як бачимо, кількість ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями прив'язана виключно до місця торгівлі, а вартість ліцензій — до кількості РРО (КОРО), які було зазначено при поданні заяви. Якщо підприємство в межах однієї будівлі має декілька торговельних точок, то воно повинне вказати про відповідну кількість РРО і залежно від цього оплачувати вартість ліцензії, а не придбавати додаткові ліцензії (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 20, с. 54). А от якщо місця торгівлі різні, то необхідно отримати декілька ліцензій.

Зверніть увагу, що маються на увазі не всі РРО (КОРО), які розміщені в торговельному приміщенні суб'єкта господарювання, а тільки ті, через які відпускатимуться алкогольні напої (випливає з визначення місця торгівлі). Податкове відомство також підтримує цю думку, про що свідчить

лист ДПАУ від 25.10.06 р. № 12113/6/21-0315.

Ті, хто має намір займатися (чи вже займається) роздрібною торгівлею алкогольними напоями, також повинні пам'ятати, що алкогольні напої відпускаються виключно через зазначені в заяві (та відображені в додатку до ліцензії) РРО, що також стосується й резервних РРО. Нагадує про це

лист ДПАУ від 18.06.2007 р. № 1359/32-0415 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 68, с. 45).

На відміну від правил ліцензування роздрібної торгівлі, при ліцензуванні оптової торгівлі алкогольними напоями жодних обмежень щодо місць торгівлі та кількості РРО (КОРО) не передбачено.

Тепер розберемося з порядком сплати

. За «роздрібну» ліцензію оплату слід вносити щоквартально рівними частками (п. 16 ст. 15 Закону № 481), а за «оптову» ліцензію — щорічно до початку наступного року (абзац другий п. 16 Положення № 500).

На зворотному боці ліцензій робляться відмітки про внесення чергових платежів, без яких дія ліцензії призупиняється (

п. 25 Порядку № 493, абзац другий п. 16 Положення № 500).

Також звертаємо увагу читачів на те, що податківцями не дозволяється оплата вартості «оптової» ліцензій за весь строк дії (

лист ДПАУ від 24.04.2009 р. № 8654/7/32-0117 с. 44), хоча заборону цього у законодавстві не передбачено.

 

Анулювання ліцензії

Анулювання ліцензії здійснюється шляхом прийняття органом, який її видав, відповідного письмового розпорядження. Існують такі підстави для анулювання «алкогольних» ліцензій, що стосуються торговців (

ст. 15 Закону № 481):

1) власна заява суб'єкта господарювання;

2) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

3) несплата чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів із моменту призупинення ліцензії;

4) рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями без марок акцизного збору;

5) установлення факту продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років або в непризначених для цього місцях.

Вочевидь, що анулювання «оптових» ліцензій може відбуватися за підставами 1 — 4, «роздрібних» — 1 — 5.

 

Залишки алкоголю

Щодо цього виникає запитання: що робити із залишками алкоголю після анулювання ліцензії або закінчення строку її дії?

Відповідь це запитання містять

листи ДПАУ від 23.11.2005 р. № 8125/21-0315 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 68 та від 08.10.2009 р. № 4850/32-0415. У цих роз'ясненнях зазначалося, що після закінчення строку дії «оптової» ліцензії реалізувати алкогольні напої, що залишилися, можна буде тільки після придбання «оптової» або «роздрібної» ліцензії (у межах строку придатності товару). До цього моменту особа може здати алкогольну продукцію на відповідальне зберігання до зареєстрованого місця зберігання іншої особи. Це ж правило діє і при анулюванні ліцензії з однією лише різницею — замість «може» особа зобов'язана здати алкогольну продукцію до зареєстрованого місця зберігання іншої особи. До речі, зазначеним роз'ясненням можуть скористатися не лише «оптові», а й «роздрібні» торговці алкогольними напоями.

Від себе додамо, що в

листах під «зберігачами» найімовірніше малися на увазі суб'єкти господарювання, які мають «оптову» ліцензію, оскільки згідно з п. 8 Правил № 854 «роздрібним» торговцям заборонено приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних та фізичних осіб, які не мають «оптових» ліцензій. Схожа заборонна норма міститься в п. 21 Положення № 500, де зазначається, що ліцензія «оптового» торговця анулюється в разі придбання ним алкогольних напоїв у суб'єктів господарювання, які не мають «оптових» ліцензій. Однак і неозброєним оком помітно, що заборона для «роздрібних» торговців ширша — вона поширюється і на зберігання.

А що відносно передачі алкогольних напоїв за договором комісії в разі анулювання або закінчення строку дії ліцензії?

З урахуванням наведених вище обмежень можна сказати, що передати алкогольні напої, що залишилися, комісіонеру для подальшого продажу непросто. Спершу зауважимо, що зробити це можуть лише оптові торговці, причому комісіонер повинен мати саме оптову ліцензію.

Далі наведемо аргументи «за». За договором комісії право власності зберігається у комітента до моменту продажу продукції комісіонером, сам же продаж відбувається від імені комісіонера (

ст. 1011 ЦКУ). Відповідно, комітент уже при недіючій ліцензії може передати залишки алкогольної продукції ліцензованому комісіонеру (оптовому) для її подальшої реалізації. Це ж правило повинне «працювати» й у разі, коли алкогольний товар було передано комісіонеру, і вже після цього ліцензія комітента стала недійсною. Формально така можливість не заборонена чинним законодавством, до того ж вона була підтримана податковими органами (див. «Вісник податкової служби України», 2004, № 38 — 39, с. 33).

Тепер аргументи «проти». ДПАУ в

п. 21 Положення № 500 може розуміти термін «придбання» у широкому значенні, уключаючи до нього й отримання товару від комітента. До того ж, у своєму листі від 23.11.2005 р. № 8125/21-0315 податкове відомство зазначало про те, що реалізація залишків алкоголю після закінчення строку дії ліцензії можлива лише після придбання ліцензії.

На наш погляд, найкращим варіантом буде реалізація алкогольних напоїв до закінчення дії ліцензії. Ну а якщо зробити це не вдалось, то ми рекомендуємо зберігати алкогольну продукцію за допомогою наведених методів до отримання відповідної ліцензії.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі