Зберігання алкоголю — справа важлива та відповідальна
Перш ніж почати торгівлю алкоголем, ліцензований суб'єкт має визначитися з важливим питанням — місцем зберігання алкогольної продукції.
Віталій Поролло, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Місце торгівлі та місце зберігання
Українське законодавство дозволяє суб'єктам господарювання зберігати алкогольну продукцію лише в особливих місцях зберігання (
ст. 15 Закону № 481). Останні згідно зі ст. 1 Закону № 481 визначаються як приміщення, місцезнаходження яких унесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі — Реєстр). «Алкогольні» нормативно-правові акти не висувають окремих вимог до місць зберігання алкоголю, крім їх реєстрації у Реєстрі.Нагадаємо, що до 2009 року зважаючи на формулювання
абзацу шостого п. 2.1 Порядку № 251 «роздрібні» торговці могли не вносити інформацію про місця зберігання, що збігалися з місцем торгівлі. Це неодноразово підтверджували й самі податкові органи (лист ДПАУ від 18.11.2002 р. № 4892/21-4215 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 10). Але після внесених у 2009 році змін у Реєстрі повинна була відображатися інформація про всі місця зберігання алкогольних напоїв, незалежно від того, знаходились вони в місці здійснення торгівлі чи у відокремлених складських приміщеннях (лист ДПАУ від 04.02.2010 р. № 1114/6/32-0615). Наприклад, якщо «роздрібний» торговець зберігав алкогольні напої за однією адресою з місцем торгівлі, то він був зобов'язаний зареєструвати таке місце торгівлі (причому безпечніше внести до Реєстру всю площу торговельного приміщення).Однак, незабаром ситуація повернулась до первісной завдяки
Закону № 2275, що трохи відкоригував Закон № 481. Тепер існує можливість зробити однозначний висновок: «роздрібні» торговці повинні реєструвати лише місця зберігання за адресою, відокремленою від місця торгівлі. Про це ми писали у статті «Акциз і алкоголь» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 50, с. 35. Водночас нормами Порядку № 251 усе ще встановлено обов'язок «роздрібних» торговців реєструвати місця торгівлі незалежно від їх розташування. Але ми повинні пам'ятати, що абзац восьмий ст. 18 Закону № 481 у питаннях виробництва та обігу алкогольних напоїв установлює пріоритет своїх норм. Отже, з набуттям чинності зазначеними змінами «роздрібні» торговці не повинні реєструвати місця зберігання, що знаходяться за однією адресою з місцем торгівлі. Щодо відповідальності, то вона досить істотна — 100 % від вартості товару (алкогольних напоїв), який знаходиться в незареєстрованому місці зберігання, але не менше 1700 грн. (ст. 17 Закону № 481).
Про реєстрацію, виключення та внесення змін до Реєстру
№ | Дія |
Реєстрація місця зберігання (п.п. 2.2 Порядку № 251) | |
1 | Подання заяви до органу ліцензування (за формою додатка 1 до Порядку № 251):
|
До заяви додаються: | |
2 | Отримання довідки у відповідному органі ліцензування про внесення до Реєстру |
Довідка* видається протягом 7 календарних днів одним із двох способів: | |
* Не забудьте, що довідка є документом суворої звітності, повинна знаходитися в місці зберігання | |
Виключення місця зберігання з Реєстру (п.п. 4.1 Порядку № 251) | |
1 | Орган податкової служби, що видав ліцензію, приймає письмове розпорядження — не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення однієї з обставин: |
2 | Орган податкової служби видає суб’єкту господарювання посвідчену копію письмового розпорядження — протягом 3 робочих днів після прийняття відповідного розпорядження |
Унесення змін до Реєстру (п.п. 4.3 Порядку № 251) | |
1 | Суб'єкт господарювання повинен подати заяву до органу державної податкової служби в разі зміни даних про: |
2 | Орган державної податкової служби вносить відповідні зміни та видає суб'єкту господарювання нову довідку — протягом 7 календарних днів після подання заяви |
Наслідки закінчення дії ліцензії для місця зберігання
Як бачимо, серед зазначених вище підстав для виключення місця зберігання з Реєстру відсутнє закінчення строку дії ліцензії. Цей момент спробувало роз'яснити податкове відомство: у
листі від 08.10.2009 р. № 4850/32-0415 с. 43 ДПАУ зробила висновок, що суб'єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії може передати на зберігання алкогольну продукцію, що залишилася, особам, які мають зареєстровані місця зберігання. Зверніть увагу на очевидну диспозицію висновку — замість слова «зобов'язаний» (повинен тощо) податківці використовують «може». Тобто особа може передати алкогольний товар, що залишився, іншому ліцензованому суб'єкту, а може й не передати — у такому разі після закінчення дії ліцензії можна продовжувати розміщувати алкогольні напої у власному місці зберігання. Проте зважаючи на нечіткий характер роз'яснення ДПАУ, ми рекомендуємо здавати алкогольну продукцію до закінчення дії ліцензії в місця зберігання ліцензованих суб'єктів.
Заповнення заяви для реєстрації місця зберігання