Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як торгувати алкоголем суб'єктам господарювання — платникам єдиного податку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 72
Друк
Стаття

Як торгувати алкоголем суб’єктам господарювання — платникам єдиного податку

 

Не секрет, що кошти, які надходять до державного бюджету у вигляді зборів від продажу алкогольних напоїв (акцизного збору, плати за ліцензії на право торгівлі, відрахувань від суми коштів, витрачених на рекламу), — це одне з традиційних джерел його поповнення. Тому, незважаючи на досить суворі вимоги до організації торгівлі цим продуктом, він продавався, продається і продаватиметься. Однак право займатися цим видом діяльності без будь-яких обмежень мають не всі суб'єкти господарювання. Наприклад, певні заборони в цій сфері встановлено для платників єдиного податку. Докладніше — у цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні положення

Звернемося до

Указу № 727 . В абзаці п'ятому ст. 7 цього документа зафіксовано, що Указ № 727 не поширюється на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.

Крім того, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які

є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливно-мастильних матеріалів (цю норму встановлено абзацом п'ятим п. 4 Прикінцевих положень Закону № 2505).

Отже,

фізичним особам — підприємцям, які сплачують єдиний податок, заборонено торгувати лікеро-горілчаними виробами як оптом, так і в роздріб . Щодо юридичних осіб — єдиноподатників діє заборона на провадження господарської діяльності, пов'язаної з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів. Нагадаємо, що всі алкогольні напої є підакцизними (див. Закон № 481), тому продавати їх оптом юрособа-єдиноподатник не має права. Те саме стосується експорту й імпорту. А от роздрібний продаж усіх видів алкогольних напоїв юрособою-єдиноподатником Указом № 727 та Законом № 2505 не заборонено. Тільки майте на увазі, що такий продаж потребує придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (див. ст. 15 Закону № 481).

З метою застосування зазначених норм насамперед слід з'ясувати, що вважається оптовою та роздрібною торгівлею.

 

Що таке оптова та роздрібна торгівля

У законодавстві існує декілька визначень цих термінів. Основні з них наведемо в табл. 1.

 

Таблиця 1

Визначення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля»

Назва нормативного документа

Визначення терміна «оптова торгівля»

Визначення терміна «роздрібна торгівля»

1

2

3

Класифікатор ДК 009:2005

Перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, що здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо (розділ 51 Класифікатора)*

Перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами (розділ 52 Класифікатора)*

* Схожу розшифровку понять «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» містить і Класифікатор ДК 009-96.

Національний стандарт України «Роздрібна і оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 08.06.2004 р. № 130 (ДСТУ 4303:2004)

Вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов'язаних з цим послуг

Вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг

Закон № 481

Діяльність з придбання та відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності

Діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування

Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854

Діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив в ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства або спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування

 

Як бачимо, визначення роздрібної торгівлі в цих документах різні. Якщо в

Класифікаторі ДК 009:2005 ідеться про продаж приватним особам, а такими, найімовірніше, можна вважати лише фізичних осіб (що підтверджує розділ 52 Класифікатора ДК 009-96), то в ДСТУ 4303:2004 зазначається про продаж кінцевому споживачу, що набагато ширше. Адже кінцевим споживачем може бути і юридична особа, яка придбаває, наприклад, канцтовари для забезпечення ними своїх працівників або алкогольні напої для проведення презентації чи прийому*.

* Хоча, такого придбання без наявності відповідної ліцензії краще не допускати, оскільки це може призвести до штрафних санкцій (докладніше див. статтю «Зустрічаємо Новий рік разом: як облікувати витрати на проведення корпоративного свята» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 102).

Однак продаж юридичним особам та фізичним особам — підприємцям для їх виробничого споживання згідно з

ДСТУ 4303:2004 підпадає під оптову торгівлю. При цьому ДСТУ щодо визначення термінів має пріоритет над нормами Класифікатора ДК 009:2005. Те, що продаж товарів суб'єкту підприємництва вважається оптовою торгівлею, також випливає з визначень, наведених у Законі № 481 та Правилах роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Виходить, що єдиноподатники без ризику втратити цей статус мають право реалізовувати алкоголь тільки кінцевим споживачам —

несуб’єктам підприємництва.

Щоправда, тут виникає запитання: як виділити кінцевого споживача — фізособу із загальної маси покупців (адже, наприклад, працівник, який придбаває алкоголь для потреб підприємства — для презентації чи прийому, може й не називати найменування своєї організації)?

Орієнтуватися в такому разі потрібно, на наш погляд, на документи, виписані при продажу. Як правило, продаж товарів у роздріб супроводжується видачею чека РРО (розрахункової квитанції, товарного чека тощо) без зазначення реквізитів покупця. Кінцевому споживачу (фізособі) цього документа вистачає. Тому такий продаж

не може вважатися оптовою торгівлею. А отже, продавець-єдиноподатник діє в межах Указу № 727 і не порушує його обмежувальні норми.

Ну а якщо покупець, крім розрахункового документа, бажає отримати від вас будь-які додаткові документи (податкову накладну, видаткову накладну тощо), це сигналізує про те, що перед вами

суб'єкт підприємницької діяльності. Тут уже точно оптова торгівля алкоголем, якою єдиноподатнику займатися заборонено. Підтвердження цьому знаходимо в консультації працівників податкового відомства, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 9.

 

Якими алкогольними напоями можна торгувати єдиноподатнику-фізособі

При розгляді правил здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями важливо правильно розуміти терміни, якими оперує законодавство в цій сфері. Особливо це важливо для

єдиноподатників-фізосіб.

Насамперед з'ясуємо, що таке

алкогольні напої. Для цього звернемося до ст. 1 Закону № 329. Тут зазначено, що алкогольні напої — це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 2204, 2205, 2206, 2208.

Перейдемо до

Закону № 481. Він оперує поняттями «горілка» та «лікеро-горілчані вироби», але при цьому не дає їх визначення. За розшифровкою цих термінів варто звернутися до ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни і визначення понять» та ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови». Так, згідно з ДСТУ 3297-95:

горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56 %, виготовлений обробкою водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів або без них;

лікеро-горілчаний напій — це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60 %, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичений або не насичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Визначальним фактором при класифікації напоїв на групи є вміст у них спирту, цукру, органічних кислот та екстракту. Асортимент

лікеро-горілчаних напоїв згідно з п. 6 ДСТУ 3297-95 складають:

— міцні лікеро-горілчані напої;

— слабоградусні лікеро-горілчані напої;

— особливі горілки — високосортні горілки міцністю 38, 40, 45, 50, 56 % з підкреслено специфічним ароматом та м'яким смаком;

— солодкі лікеро-горілчані напої;

— кольорові лікеро-горілчані напої;

— десертні лікеро-горілчані напої;

— міцні лікери;

— десертний лікер;

— емульсивні лікери;

— креми;

— настойки;

— гіркі настойки;

— слабоградусні гіркі настойки;

— напівсолодкі настойки;

— слабоградусні напівсолодкі настойки;

— солодкі настойки;

— наливки;

— пунші;

— бальзами лікеро-горілчані;

— аперитиви;

— коктейлі лікеро-горілчаного виробництва;

— джин;

— віскі;

— ром.

А

ДСТУ 4257:2003 відносить до категорії лікеро-горілчаних такі групи напоїв:

— лікери;

— наливки;

— пунші;

— настойки;

— бальзами;

— аперитиви;

— коктейлі;

— напої десертні;

— напої слабоалкогольні.

Як бачимо, алкогольні напої — широке поняття, що включає лікеро-горілчані напої як складову частину.

 

Таблиця 2

Класифікація алкогольних напоїв та пива

Термін

Визначення

Алкогольні напої

Продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208*

* 2204 — вина виноградні, уключаючи вина кріплені; сусло виноградне. До цієї товарної позиції включено вина ігристі, шампанське. Щодо сусла виноградного, то до нього не належить сусло, уключене до товарної позиції 2009 (соки з плодів (уключаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додавання спирту, з додаванням або без додавання цукру чи інших підсолоджуючих речовин). У товарній позиції 2009 термін «соки незброджені, без додавання спирту» означає соки, в яких концентрація спирту не перевищує 0,5 об. %;

2205 — вермут чи інше вино виноградне, з додаванням рослинних або ароматизованих екстрактів;

2206 — інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші зі зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями;

2208 — спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менше 80 об. %; спиртні дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, які містять спирт. До цієї товарної позиції входять горілка, коньяк, бренді, лікери, віскі, ром тощо.

Пиво

Насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2203

Пиво безалкогольне

Насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний при бродінні охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більше ніж 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2202

Слабоалкогольні напої

Алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більше ніж 14,0 г на 100 см3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи не насичені діоксидом вуглецю

 

Дещо докладніше зупинимося на деяких категоріях алкогольних напоїв.

Вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді.

Такі напої, як вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді, є алкогольними напоями, але не мають відношення до лікеро-горілчаних виробів (див. ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни і визначення понять» та ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» ), оскільки належать до виноробної продукції. У зв'язку з цим фізична особа — підприємець, яка сплачує єдиний податок та отримала відповідну ліцензію згідно зі ст. 15 Закону № 481, має право торгувати ними в роздріб, що не буде порушенням норм Указу № 727 та Закону № 2505. На це звернув увагу Держкомпідприємництва в листі від 30.10.2002 р. № 5-532/5791.

Пиво.

Цей напій не належить до лікеро-горілчаних виробів. Виробництво пива регулюється стандартом ДСТУ 3888-99 «Пиво. Загальні технічні умови» (чинний від 01.01.2000 р.). Відповідно до цього ДСТУ пивом вважається слабоалкогольний, насичений діоксидом вуглецю, тонізуючий пінистий напій, що одержується шляхом зброджування охмеленого сусла пивними дріжджами. Пиво має бути виготовлене згідно з вимогами зазначеного ДСТУ за технологічними інструкціями та рецептурами з дотриманням санітарних норм та правил, затверджених у встановленому порядку.

Пиво включено до товарної позиції 2203

УКТЗЕД. Ця товарна позиція відноситься до групи алкогольних напоїв, до якої входять товарні позиції 2203 — 2206 і 2208. Однак слід мати на увазі, що класифікується воно як алкогольний напій виключно для цілей УКТЗЕД. У світлі ж спеціального законодавства, що регулює виробництво, торгівлю та оподаткування цього напою, пиво не вважається алкогольним напоєм. Підтвердження цьому знаходимо в консультації працівників податкового відомства, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 45.

Отже, у фізосіб-єдиноподатників є право безперешкодно, не порушуючи норм

Указу № 727, торгувати пивом, але тільки в точці роздрібної торгівлі (у магазині, кіоску, іншій торговельній точці, а також у закладі ресторанного господарства) та за наявності відповідної ліцензії.

Слабоалкогольні напої.

Ці напої хоча і є слабоалкогольними, усе ж належать до категорії лікеро-горілчаних, що випливає з ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни і визначення понять». Згідно з цим документом до слабоалкогольних напоїв належить лікеро-горілчаний напій міцністю від 1,2 до 8,5 %, з масовою концентрацією екстрактивних речовин не більше ніж 14 г/100 см3, виготовлений на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи не насичений діоксидом вуглецю. До речі, схоже визначення слабоалкогольних напоїв надано й у ст. 1 Закону № 481.

Здебільшого визначенню «слабоалкогольний напій» відповідають такі напої, як «Джин-тонік», «Бренді-кола», «Ром-кола» тощо. Тому фізособа-підприємець на спрощеній системі оподаткування

не може торгувати цими напоями за жодних умов.

Горілка.

Напевно ви відмітили, що до переліку лікеро-горілчаних напоїв згідно з п. 6 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни і визначення понять» входять тільки горілки особливі. Чи означає це, що горілки, які не мають такого статусу, це окрема група алкогольних напоїв і вони не належать до лікеро-горілчаних виробів, а отже, підприємець-єдиноподатник може торгувати ними, незважаючи на обмеження Указу № 727?

Відповідь на це запитання знаходимо в

листі ДПАУ від 18.02.2000 р. № 2286/7/16-2117, де зазначено, що основним документом при виробництві горілок та лікеро-горілчаних напоїв є «Технологічний регламент на виробництво горілок і лікеро-горілчаних напоїв» (ТРУ 18.5084-96), розроблений Держхарчопромом України та Українським НДІ спирту та біотехнології продовольчих товарів (УкрНДІспиртбіопром). У розділі 2 «Загальна характеристика продукції» цього документа визначено, що лікеро-горілчана продукція включає горілки та лікеро-горілчані напої.

Так,

горілка — це алкогольний напій, що виготовляється шляхом обробки активованим вугіллям у вугільно-очисній батареї водно-спиртового розчину вмістом 38 — 56 % з додаванням до нього інгредієнтів або без них, з наступною фільтрацією. При цьому інгредієнти, що вносяться, не повинні змінювати колір горілки. Горілка — прозора безбарвна рідина без сторонніх включень та осаду з характерним горілчаним ароматом та смаком. Залежно від якості спирту та інгредієнтів горілки підрозділяють на горілки та горілки особливі. Особливі горілки («Українська горілка», «Древньокиївська», «Ювілейна» тощо) відрізняються специфічним ароматом та м'яким смаком, які створюються внесеними інгредієнтами — ароматними спиртами, медом тощо. Залежно від якості горілок їх готують, використовуючи спирт вищої очистки або «Екстра», або «Люкс», або високоякісний із меляси.

Фізико-хімічні показники горілок регламентуються

ГОСТ 12712-80 «Горілки та горілки особливі».

Лікеро-горілчані вироби — це напої міцністю 1,2 — 60 %, виготовлені шляхом змішування напівфабрикатів (спиртних настойок, соків, морсів, ароматичних спиртів, цукрового сиропу, ефірних масел) з етиловим ректифікованим спиртом, водою з додаванням фарбників або без них.

Отже, фізособа-єдиноподатник

не має права торгувати всіма видами горілок.

Для наочності загальну інформацію про те, якими алкогольними напоями можна торгувати фізособі-єдиноподатнику, а якими ні, наведемо в табл. 3.

 

Таблиця 3

Якими алкогольними напоями можна торгувати єдиноподатнику-фізособі

Найменування алкогольного напою

Продаж заборонено Указом № 727

На продаж не поширюються обмеження, установлені Указом № 727

1. Горілка, що підрозділяється залежно від якості спирту та інгредієнтів на горілку та горілку особливу.

2. Лікеро-горілчані вироби, віднесені до таких відповідно до ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни і визначення понять» та ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови».

3. Слабоградусні (слабоалкогольні) напої, що мають міцність від 1,2 до 8,5 %, з масовою концентрацією екстрактивних речовин не більше ніж 14 г/100 см3, у тому числі «Джин-тонік», «Бренді-кола», «Ром-кола» тощо

1. Виноробна продукція, зокрема, вина тихі, ігристі, шампанське, вермут, бренді, коньяк, арманьяк, грапа, інші алкогольні напої виноградного походження.

2. Пиво

 

Чи потрібно єдиноподатнику застосовувати РРО при продажу алкогольних напоїв

При здійсненні розрахунків за товари в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані застосовувати РРО.

Юридичні особи — платники єдиного податку застосовують РРО на загальних підставах, а для підприємців-єдиноподатників

Законом про РРО передбачено винятки.

Так, згідно з

п. 6 ст. 9 цього Закону фізособи-єдиноподатники в загальному випадку звільнені від застосування РРО та РК. Однак це правило не застосовується, якщо такий суб'єкт підприємництва здійснює продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив*).

* Якщо підприємець-єдиноподатник торгує тільки пивом на розлив, він може не застосовувати ні РРО, ні РК, але на вимогу покупця повинен видати йому розрахунковий документ, що підтверджує здійснення розрахунків.

Таким чином,

при продажу алкогольних напоїв у роздрібній торговельній мережі застосування РРО обов'язкове для всіх суб'єктів господарювання. Інформація про такий РРО, що знаходиться в місці торгівлі, заноситься до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ст. 15 Закону № 481). Використання будь-яких інших форм проведення розрахунків при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями Законом № 481 не передбачено (див. лист ДПАУ від 22.11.2007 р., № 4120/32-0415).

Причому, на думку податківців, якщо єдиноподатник-фізособа на одному торговельному об'єкті (кіоск, магазин, лоток, прилавок тощо) продає алкоголь та інші товари, то пропускати через РРО він зобов'язаний

весь асортимент продукції, що продається (див. Податкове роз'яснення щодо застосування пунктів 5, 6, 7 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджене наказом ДПАУ від 14.01.2002 р. № 20, у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 3). Та й у листах від 31.03.2004 р. № 5534/7/23-2117 та від 25.07.2005 р. № 6961/6/17-3116 податківці вказували, що в разі здійснення платником єдиного податку торгівлі підакцизними товарами (крім пива на розлив) розрахунки повинні проводитися із застосуванням РРО при продажу всіх товарів, які є в реалізації.

 

Чим загрожує єдиноподатнику порушення обмежувальних норм щодо торгівлі алкогольними напоями

Якщо єдиноподатник (юрособа чи фізособа-підприємець) порушив обмеження, установлені в

Указі № 727 або в Законі № 2505 щодо торгівлі алкогольними напоями, то санкції за це йому не загрожують — формально їх не встановлено ані в першому, ані в другому документі.

Однак після першої ж операції, проведеної з порушенням, йому доведеться

негайно відмовитися від спрощеної системи оподаткування. Допрацювати до кінця кварталу на єдиному податку не вийде, оскільки норму, що дозволяє переходити на загальну систему тільки з наступного кварталу, передбачено в Указі № 727 лише при порушенні норм ст. 1 цього Указу, а саме: при перевищенні виручки, чисельності найманих працівників, здійсненні бартерної операції.

Отже, якщо, наприклад, єдиноподатник-юрособа здійснив оптовий продаж алкогольних напоїв або єдиноподатник-підприємець реалізував лікеро-горілчані вироби, то вже з усіх правочинів, починаючи з цього, він зобов'язаний сплатити податок на прибуток або податок з доходів фізичних осіб.

Крім необхідності переходу на загальну систему оподаткування, у такому разі може виникнути необхідність у

реєстрації платником ПДВ, якщо до цього моменту суб'єкт господарювання за останні 12 календарних місяців досяг 300-тисячного обсягу операцій з поставки товарів (послуг), а також у придбанні торгового патенту на провадження торговельної діяльності, оскільки роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток підлягає патентуванню.

Такими є правила торгівлі алкогольними напоями для єдиноподатників. Сподіваємося, що дотримати їх для вас не складе труднощів і ви зможете ще тривалий час користуватися перевагами спрощеної системи оподаткування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі