Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Використовувати КПК для погашення заборгованості перед підзвітною особою, як і раніше, не можна

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 74
Друк
Відповідь на запитання

Використовувати КПК для погашення заборгованості перед підзвітною особою, як і раніше, не можна

 

Зважаючи на відсутність грошових коштів на поточному рахунку підприємства директор за власні гроші придбав у липні поточного року товарно-матеріальні цінності для господарських потреб. ТМЦ було оприбутковано на підставі авансового звіту, що спричинило утворення кредиторської заборгованості перед ним як перед підзвітною особою. Після стабілізації фінансового стану підприємства директор у вересні цього року зняв з корпоративної платіжної картки готівку в рахунок погашення зазначеної заборгованості. Чи відповідають такі господарські операції чинному законодавству?

(м. Кременчук)

Відповідь на запитання, чи можна зняти готівку з корпоративної платіжної картки та погасити нею заборгованість підприємства, що раніше утворилася перед довіреною особою — держателем КПК, яка за власні грошові кошти здійснила ті чи інші дії на користь підприємства без його доручення, але з подальшим схваленням, свого часу вже розглядалася на шпальтах нашого видання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 18, с. 62).

Стисло нагадаємо, що чинне цивільне законодавство (див.

ч. 1 ст. 1160 ЦКУ) установлює право особи, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, вимагати відшкодування фактично здійснених витрат, якщо вони виправдані обставинами, за яких вчинені дії. Інакше кажучи, право на зазначене відшкодування з’явиться у працівника тільки тоді, коли підприємство підтвердить доцільність понесених витрат (на практиці — у момент затвердження керівником підприємства авансового звіту). На правомірність такого підходу неодноразово вказували різні держоргани (див., наприклад, листи НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206 та Мінфіну від 28.08.2007 р. № 31-34000-10-25/17266).

Водночас в умовах дії

Положення № 137 погашення заборгованості підприємства перед підзвітною особою шляхом отримання готівкових грошових коштів з корпоративної платіжної картки не допускалося. Таке погашення можна було здійснити тільки через касу підприємства .

Пояснювалося це тим, що

п. 3.10 Положення № 137 (яке, нагадаємо, на сьогодні втратило чинність) було визначено цілі, на які дозволялося використовувати кошти з корпоративної картки. У переліку, наведеному в зазначеному пункті , такий напрям використання готівки, як їх зняття з КПК для погашення вже існуючої заборгованості перед підзвітною особою, був відсутній.

Більше того,

п. 3.12 цього ж Положення встановлювалося, що кошти, списані з картрахунка юридичної особи або фізичної особи — підприємця за операціями, здійсненими з використанням корпоративних платіжних карток, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки (довіреній особі). Зі змісту цієї норми випливало, що отримання готівки з використанням КПК навіть тією самою особою, перед якою підприємство вже має заборгованість за придбані нею за власні кошти ТМЦ, формально є видачею такої готівки під звіт з метою вчинення іншої цивільно-правової дії, а не погашенням існуючої заборгованості. Це, у свою чергу, потребувало від підзвітної особи своєчасного подання відповідного звіту про використання таких коштів, що в разі погашення цими коштами заборгованості, яка виникла раніше, не могло бути виконано.

Після набуття чинності новим

Положенням № 223 закономірним є запитання про те, чи дозволяється сьогодні використовувати КПК як інструмент для погашення заборгованості перед підзвітною особою. Вимушені засмутити: незважаючи на певні зміни у правовому режимі використання корпоративних платіжних карток, послаблень у цьому питанні не відбулося.

Як уже зазначалося (див. статтю на с. 4 сьогоднішнього номера), відсутність у новому

Положенні правил, що встановлюють підстави для зняття готівки з корпоративних платіжних карток та підзвітність сум, списаних з картрахунка за допомогою КПК (аналогічних тим, що містилися відповідно в пп. 3.10 і 3.12 Положення № 137), означає лише те, що ці ситуації тепер урегульовано загальними нормами законодавства про готівкові розрахунки, якими і слід керуватися.

Як відомо, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) установлено сьогодні

Положенням № 637, п. 2.12 якого передбачено, що фізособи — довірені особи підприємств (юросіб), які відповідно до законодавства України отримали готівку з карткового рахунка із застосуванням, зокрема, КПК, використовують такі кошти за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтверджуючими документами в установлені строки та в порядку, визначеному для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про отримання готівки з карткового рахунка (чек банкомата, копію видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанцію платіжного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Із наведеного можна зробити висновок, що незважаючи на відсутність відповідних норм у

Положенні № 223, статус грошових коштів, знятих довіреною особою з корпоративної платіжної картки, залишився тим самим. Це означає, що зараз, як і раніше, потрібне обов’язкове подання звіту про такі суми готівки і не дозволяється ними розпорядитися інакше, ніж використати на вчинення нової цивільно-правової дії.

Таким чином, в умовах дії

Положення № 223 правове регулювання операції, описаної у запитанні, не змінилося: використовувати КПК для погашення заборгованості перед підзвітною особою не можна.

Водночас і раніше, і зараз

є можливість спрямувати зняті з КПК грошові кошти на погашення старої заборгованості, не порушуючи законодавчі обмеження, якщо цю операцію оформити документально таким чином: довірена особа — держатель КПК знімає гроші з картки, після чого, пославшись на неможливість виконання даного йому доручення через ті чи інші об’єктивні обставини (наприклад, відсутність необхідного підприємству товару в роздрібній торговельній мережі), повертає їх до каси підприємства як невикористаний аванс.

Виходячи з

п. 2.12 Положення № 637, невитрачений залишок готівки, отриманої з картрахунка підприємства з використанням КПК, повертається разом з авансовим звітом. Надмірно витрачені кошти повертаються підзвітною особою до каси або зараховуються на банківський рахунок підприємства, яке їх видало до або під час подання авансового звіту (п.п. 9.10.2 Закону № 889). Нагадаємо, що п. 2.11 Положення № 637 установлений строк видачі готівки на господарські потреби — не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Повернену та оприбутковану до каси готівку можна того ж дня, не здаючи в банк, видати за видатковим ордером підзвітній особі, перед якою є заборгованість, або використати на будь-які інші цілі (для видачі зарплати, авансу на відрядження, госппотреби тощо).

У разі, якщо через необізнаність чи необачність підприємство допустило помилку у використанні корпоративної платіжної картки, а граничний строк повернення знятої з КПК готівки до каси підприємства вже пропущено, слід пам’ятати

про необхідність сплати штрафу та податку з доходів фізичних осіб.

Так,

п.п. 9.10.3 Закону № 889 установлено: якщо підзвітна особа повертає суму надмірно витрачених коштів пізніше дня подання звіту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то така особа сплачує штраф у розмірі 15 % суми надмірно витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, установленою п.п. 9.10.1 цього Закону.

Якщо

ж підзвітна особа не повертає суму надмірно витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк подання звіту, то, крім сплати 15 % штрафу, така сума підлягає оподаткуванню за правилами, установленими п.п. 9.10.1 Закону № 889. При подальшому поверненні надмірно витрачених сум перерахунок податкових зобов’язань не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується. Ці норми поширюються і на витрати, сплачені за допомогою корпоративних платіжних карток (п.п. 9.10.4 цього Закону).

Як бачимо, суми, не повернені в установлений строк, визнаються доходом підзвітної особи

тільки в кінці місяця, в якому має бути подано звіт . Розмір отриманого доходу визначається з урахуванням п. 3.4 Закону № 889, тобто із застосуванням «натурального» коефіцієнта, який застосовується й до несвоєчасно повернених підзвітних сум.

 

Ігор Хмелевський, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі