Щодо застосування чинного законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень
Лист Державної податкової адміністрації України від 22.07.2010 р. № 8850/5/09-0016
Державна податкова адміністрація України за результатами розгляду <…> звернення <…> щодо застосування чинного законодавства повідомляє таке.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до положень Конституції України зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
Одним із завдань органів державної податкової служби згідно з положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є роз’яснення платникам податків законодавства з питань оподаткування.
Так, статтею 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2005 року № 889-IV визначено, що для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної зазначеним Законом. Податкова соціальна пільга відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Зокрема, відповідно до статті 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI
з 1 січня 2010 року мінімальна заробітна плата становить 869 грн. Отже, з 1 січня 2010 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян для кримінального права в частині кваліфікації злочинів становить 434,5 грн. (для порівняння: станом на 1 січня 2009 року — 302,5 грн., на 1 січня 2008 року — 257,5 грн., на 1 січня 2007 року — 200 грн.).З урахуванням змін у законодавстві щодо розміру мінімальної заробітної плати, з розрахунку якої встановлюється податкова соціальна пільга, що впливає на кваліфікацію злочинів з матеріальним складом, розміри неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та соціальної пільги слід застосовувати відповідно до чинного законодавства
з урахуванням часу скоєння злочину.Решта порушених у зверненні питань стосується кваліфікації дій за статтею 212 Кримінального кодексу України, тобто кримінального судочинства, роз’яснення положень якого не належить до компетенції Державної податкової адміністрації України.
Перший заступник голови — начальник податкової міліції генерал-майор В. Шейбут
коментар редакції
Неоподатковуваний мінімум при притягненні до відповідальності
Необхідність в роз’ясненні того, яка величина мається на увазі під «неоподатковуваним мінімумом доходів громадян», виникла у зв’язку з тим, що для різних цілей вона може бути різною, у тому числі при її використанні в тому самому нормативно-правовому акті, і навіть у межах однієї статті.
Ідеться насамперед про Кримінальний кодекс України та Кодекс про адміністративні правопорушення.
Як приклад можна навести ст. 212 ККУ «Ухилення від сплати податків (обов’язкових платежів)», згадка про яку є в листі, що коментується. У ній установлено граничну суму, що вимірюється у величинах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та у випадку якщо дії тієї чи іншої особи призвели до ненадходження до бюджету або до державних цільових фондів коштів, що перевищують цю граничну суму, то
особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Для її визначення використовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що дорівнює розміру податкової соціальної пільги станом на 1 січня року, в якому скоєно злочин. Отже, у 2010 році до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків особу може бути притягнуто тільки у випадку, якщо сума коштів, що не надійшли до бюджету, становитиме більше 434500 грн. (з того розрахунку, що у 2010 році розмір ПСП складає 434,50 грн., а відповідальність застосовується при сумі ухилення, що дорівнює 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).У тій же ст. 212 ККУ як один із видів покарань за такий злочин передбачено штраф, розмір якого також установлюється у величинах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але
для визначення розміру штрафу використовується величина в 17 грн. Так, якщо злочин підпадає під ч. 1 ст. 212 ККУ, то штраф може скласти від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5100 до 8500 грн.Відповідне правило передбачено п. 22.5 ст. 22 Закону про ПДФО, згідно з яким якщо закон посилається на неоподатковуваний мінімум, то використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої законом станом на 1 січня.
Олена Уварова
