Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо справляння ресурсних платежів при видобуванні мінеральних вод

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 75
Друк
Лист від 29.07.2010 р. № 14711/27/10-10

Щодо справляння ресурсних платежів при видобуванні мінеральних вод

Лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.07.2010 р. № 14711/27/10-10

(витяг)

 

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України розглянуло Ваш лист від 29.06.2010 № 7549/5/1/15-0816 щодо надання роз’яснення стосовно збору за спеціальне водокористування і повідомляє.

Згідно з додатком № 1 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI не справляється збір за спеціальне водокористування за підземні води: мінеральні для промислового розливу, мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами, мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами, промислові (розсіл), теплоенергетичні (термальні). За видобування зазначених підземних вод справляється плата за користування надрами.

Для правильності справляння ресурсних платежів слід ураховувати наступне.

Відповідно до ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні»

до мінеральних вод відносяться питні підземні природні води, до складу яких входять різні біологічно активні хімічні компоненти, насичені двоокисом вуглецю, розлиті в пляшки. Залежно від мінералізації, наявності специфічних (біологічно активних) компонентів мінеральні води поділяються на:

природні столові

— питні підземні води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3, що застосовуються як столовий освіжаючий напій і які за висновком Українського НДІ медичної реабілітації і курортології Міністерства охорони здоров’я України при відповідному їх додатковому обробленні дозволяється розливати в пляшки;

лікувально-столові

— питні підземні води з мінералізацією від 1,0 до 8,0 г/дм3 усіх хімічних груп і від 1,0 до 15,0 г/дм3 груп гідрокабонатно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні натрієві чи, при меншій мінералізації, які вмішують біологічно активні мікроелементи і сполуки в кількості не нижчій від бальнеологічних норм, прийнятих для питних мінеральних вод, що застосовуються для лікування відповідно до призначення лікаря і несистематично як столові напої (у розлитому чи нерозлитому в пляшки виді);

лікувально-столові змішаного складу мінеральні води

, одержані шляхом змішування у визначеному співвідношенні природних вод різної мінералізації, що застосовуються як лікувальні, відповідно до призначення лікаря, і несистематично як столові напої (у розлитому чи нерозлитому в пляшки виді).

За використання

мінеральних вод лікувально-столових і лікувально-столових змішаного складу сплачується збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин.

При використанні питних підземних вод в якості

природних столових мінеральних вод справляються збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за весь обсяг робіт видобутої води та плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин на обсяг води, використаної для розливу у пляшки, за нормативами для мінеральних вод. Плата за користування надрами за природні столові мінеральні води повинна справлятися з моменту розливу їх у пляшки.

За обсяги води, видобутої і використаної як питна підземна вода для

господарсько-питного водопостачання і технічних потреб, справляється плата за спеціальне використання водних ресурсів.

<…>

 

Заступник міністра Д. Мормуль



коментар редакції

«Беда, коль пироги начнет печи сапожник, а сапоги тачать пирожник»
 (Мінприроди про ресурсні платежі за мінеральну воду)

Практика звернення із запитами до профільних міністерств та відомств досить часто використовується податківцями, якщо для ефективного адміністрування тих чи інших податків, зборів та обов’язкових платежів необхідні спеціальні знання. Однак у цьому випадку спроба ДПАУ повністю перекласти роз’яснення суто податкових аспектів справляння ресурсних платежів на плечі іншого держоргану ні до чого хорошого не призвела. Вийшла, прямо скажемо, ситуація, як у криловській байці, процитованій у заголовку коментаря!

Незважаючи на це, головне податкове відомство переадресувало лист Мінприроди підпорядкованим податковим органам для врахування в роботі, хоча в ньому, на наш погляд, мають місце серйозні методологічні помилки, яких ДПАУ чомусь не помітила. Ми ж, у свою чергу, пропонуємо стислий аналіз таких помилок, який, сподіваємося, буде цікавий багатьом платникам податків.

1. Як можна зрозуміти з другого абзацу листа, що коментується, Мінприроди вважає, що за такі підземні води, як мінеральні для промислового розливу, мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами, мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами, промислові (розсіл) і теплоенергетичні (термальні), збір за спеціальне водокористування не сплачується. Такого несподіваного висновку автори листа доходять на тій підставі, що

за видобування зазначених підземних вод справляється плата за користування надрами, базові нормативи якої наведено в додатку № 1 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI (далі — Закон № 309 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47).

Проте такий висновок категорично неправильний, оскільки методологія справляння збору за спеціальне водокористування та плати за користування надрами ґрунтується на положеннях різних законодавчих актів — Водного кодексу та Кодексу про надра відповідно, причому в останньому прямо зазначено, що

плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов’язкових платежів, передбачених законодавчими актами України (див. ст. 28 Кодексу про надра). Отже, немає підстав стверджувати, як це зроблено в листі Мінприроди, що справляння плати за користування надрами при видобуванні підземних вод автоматично звільняє від сплати збору за спецводокористування.

Для пошуку законних підстав несплати спецводозбору при видобуванні підземних вод слід звернутися до ст. 48 Водного кодексу, згідно з якою тільки

використання підземних вод для вилучення корисних компонентів не є спецводокористуванням. Це означає, що тільки при видобуванні підземних промислових вод* спецводозбір дійсно не сплачується.

* Згідно з п.п. 3.1.3 Класифікатора корисних копалин ДК 008:2007, прийнятого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 12.12.2007 р. № 357,

води підземні промислові — підземні води, що можуть бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів чи сполук.

У решті випадків, тобто

при видобуванні будь-яких мінеральних вод, теплоенергетичних вод, а також підземної питної води (але про це зазначимо далі) спецводозбір сплачується в загальному порядку, винятком з якого є використання води для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій (п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення та справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінекобезпеки від 01.10.99 р. № 231/539/118/219, далі — Інструкція № 231). Зрозуміло, що під наведений виняток в окремих випадках може потрапляти видобування підземної питної води, але цей нюанс залишимо поки що осторонь.

2. Далі (див. абзаци восьмий — дев’ятий) у листі вказується, що

за всі три існуючі різновиди мінеральних вод (природні столові, лікувально-столові та лікувально-столові змішаного складу) має справлятися збір за геологорозвідувальні роботи та плата за користування надрами. Однак при цьому щодо природних столових мінеральних вод чомусь уточнюється, що геологічний збір сплачується за весь обсяг видобутої води, а от плата за користування надрами — тільки за обсяг води, використаної для розливу у пляшки та ще й з моменту самого розливу.

Такий висновок Мінприроди щодо платежів за користування надрами для видобування корисних копалин також не можна вважати правильним, оскільки Порядок їх справляння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 264, подібних норм щодо жодної з корисних копалин не містить. Навпаки, у п. 3 цього Порядку передбачено, що

об’єктом справляння платежів є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, причому до нього включаються також втрати корисних копалин.

До речі, незважаючи на те що в листі кілька разів заходить мова про

розлив мінеральних вод у пляшки, ніде й словом не згадується про те, що такий вид господарської діяльності є виробництвом напоїв*, а це, у свою чергу, означає необхідність сплати спецводозбору за спеціальними нормативами за використання води, що входить до складу напоїв, які істотно (у 7,2 раза) підвищено з 1 липня 2010 року (докладніше про це див. у статті «Ресурсне, біржове, пільгове: завершуємо огляд Закону № 2275» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 50).

* Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим та введеним у дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822, розділ 15 якого «Продукція харчової промисловості» визначає групу 15.9 «Напої», такими серед інших є

води мінеральні природні (код 15.98.11).

Зрозуміло, що Мінприроди, зазначивши (див. п. 1 цього коментаря) про несплату спецводозбору за мінеральні води в цілому, намагається бути послідовним та дотримуватися цієї думки і далі. Однак тим платникам податків, хто приєднається до такої помилкової думки і не сплачуватиме збір за спеціальне використання води при видобуванні та розливі мінеральних вод, загрожують серйозні фінансові санкції. Більш, ніж упевнені: накладаючи такі фінсанкції, податківці й слухати не захочуть про те, що самі (вірніше, за допомогою Мінприроди), по суті, штовхнули суб’єктів господарювання на помилковий шлях, видаючи лист, що коментується сьогодні, за істину в останній інстанції.

3. І на завершення зупинимося на тезах останнього абзацу листа, де йдеться про

справляння ресурсних платежів за видобування питної підземної води. Як стверджується в цьому абзаці, за обсяги води, видобутої та використаної як питна підземна вода для господарсько-питного водопостачання і технічних потреб, справляється плата за спеціальне використання водних ресурсів. При цьому, якщо читати наведену фразу без відриву від контексту, то напрошується думка про те, що порядок справляння ресурсних платежів за видобуту питну воду протиставляється порядку їх справляння за видобування мінеральних вод. Схоже, Мінприроди вважає, що за мінеральні води слід сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи та плату за користування надрами, при цьому спецводозбір сплачувати не потрібно взагалі, а от за питну підземну воду справляється лише плата за спеціальне використання водних ресурсів.

У зв’язку з цим звернемо увагу на декілька нюансів, які наочно демонструють, чи варто покладатися на того, «кто за ремесло чужое браться любит».

По-перше, такого терміна, як «

плата за спеціальне використання водних ресурсів», майже десяток років немає в податковому та водному законодавстві — відповідні зміни до Водного кодексу було внесено Законом України від 21.09.2000 р. № 1990-III. Коректна назва цього платежу зараз — збір за спеціальне водокористування.

По-друге,

якщо питна підземна вода використовується для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій, то, як зазначалося раніше, цей збір за таке використання води не сплачується. У листі ж Мінприроди наведено термін «для господарсько-питного водопостачання і технічних потреб», який у практиці справляння спецводозбору не застосовується.

По-третє,

плата за користування надрами за підземну питну воду дійсно не справляється через відсутність в додатку № 1 до Закону № 309 відповідних нормативів для цього виду корисних копалин. У цій частині думка авторів листа законодавству не суперечить.

А от що стосується

збору за геологорозвідувальні роботи (це по-четверте), то ми дотримуємося тієї думки, що зазначений збір при видобуванні питної підземної води здебільшого все ж сплачується. Так, у п. 1.5 Інструкції № 231 чітко визначено, що справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води не звільняє водокористувачів підземних вод від необхідності відшкодування витрат на проведення геологорозвідувальних робіт. А в додатку до Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою КМУ від 29.01.99 р. № 115, є й норматив для прісних підземних вод.

При цьому Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.99 р. № 105/309, передбачено окремі випадки звільнення надрокористувачів від сплати цього збору. Зокрема, згідно з п. 7.1 зазначеної Інструкції таке звільнення надано землевласникам та землекористувачам, які здійснюють в установленому порядку

видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки) чи користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

Оскільки всі без винятку

підземні води (мінеральні, питні, промислові, теплоенергетичні та технічні) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення» від 12.12.94 р. № 827 віднесено до корисних копалин загальнодержавного, а не місцевого значення, то говорити про звільнення видобування підземної питної води від геологічного збору на цій підставі не доводиться. Єдине, за що можна було б зачепитися в наведеній вище нормі — використання надр (а видобування підземної води як корисної копалини також класифікується як використання надр) для господарських та побутових потреб, однак офіційних роз’яснень, що вважати «господарськими і побутовими потребами» в цілях звільнення від справляння збору за геологорозвідку, на сьогодні немає.

Утім, згідно з Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим постановою КМУ від 02.11.2006 р. № 1524, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, є саме Мінприроди. От було б добре, якби це шановне міністерство виконувало свої безпосередні обов’язки й не втручалося у невластиву йому податкову сферу!

 

Ігор Хмелевський

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі