«Приймати…
чи не приймати?» — одвічна дилема касира в разі отримання зношених та підозрілих купюр
Суб’єкти господарювання вільні у виборі засобів розрахунку з покупцями — готівкою чи безготівковим розрахунком. Як перший, так і другий варіант, містять у собі певні ризики. У разі готівкових розрахунків один із серйозних ризиків полягає в отриманні від покупця фальшивих чи дуже пошарпаних купюр. Розглянемо алгоритм дій касира при отриманні зношеної або підозрілої готівки.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р.
КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Правила № 547
— Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджені постановою Правління НБУ від 17.11.2004 р. № 547.Порядок № 833
— Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.Інструкція № 337
— Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. № 337.Перелік № 447
— Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, наведений у додатку № 1 до постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24.
Ця тема, безумовно, буде цікавою кожному, але особливо їй повинні приділити увагу касири та особи, які виконують їх обов’язки (далі — касир), позаяк матеріальна відповідальність за порушення у сфері обігу готівки лежить насамперед на них. Але всьому свій час — почнемо з основ.
Положення № 637
(п. 2.13) зобов’язує приймати в оплату за продукцію банкноти і монети без обмежень (у тому числі обігові, пам’ятні, ювілейні, зношені) усіх номіналів, але одночасно висуває декілька умов. Такі кошти:— мають бути
випущені в обіг НБУ;— є
дійсним засобом платежу;— не викликають сумнівів у
справжності та платіжності.Таким чином, покупець може оплатити товар вартістю 500 грн. хоч по одній копійці, хоч однією купюрою відповідного номіналу, і продавець не має права йому відмовити ні в тому, ні в іншому випадку.
Така ж ситуація і зі зношеними купюрами: продавець не може відмовитися її прийняти від покупця. Однак тут же виникає запитання, що ж вважати зношеною купюрою? Адже при підвищеному ступені зношеності купюра втрачає свою платіжність, а тоді вже виникає право касира не приймати гроші. Розібратися в цій ситуації нам допоможуть
Правила № 547, які класифікували банкноти за ступенем їх платіжності.
Класифікація готівки
Уся готівка згідно з
Правилами № 547 поділяється на платіжні та неплатіжні банкноти і монети. І якщо неплатіжну готівку касир взагалі приймати не повинен, то платіжну має приймати, але далеко не всю, а до певного ступеня дефектності. Щоб визначити цей ступінь, нам потрібно ознайомитися з глибшою класифікацією готівки. Наведемо її у вигляді схеми (див. рис. 1).
Як бачимо, усю готівку можна розподілити на декілька груп, визначення яких докладно розписано в
п. 1.2 Правил № 547.Платіжні банкноти і монети
— це готівка, що відповідає встановленим НБУ критеріям та може використовуватися для розрахунків за всіма видами готівкових операцій або прийматися банками для обміну та інших банківських операцій. Платіжні банкноти (монети) можуть бути придатними та непридатними до обігу. Придатні не мають ознак зношення, пошкодження та дефектів, визначених НБУ. Непридатні банкноти і монети — це платіжні (візьміть до уваги!) засоби, які у процесі обігу набули ознак зношення та пошкодження, що встановлені НБУ, а також такі, що мають дефекти виробника і повинні вилучатися банками з обігу. Їх виявленню та класифікації касир повинен приділяти особливу увагу, оскільки частина з них може використовуватися для розрахунків, а частина — ні (докладніше про це далі).Неплатіжні банкноти і монети
не підлягають прийняттю до платежів та переказів фізичними та юридичними особами. До них належать такі види банкнот і монет:— справжні, але при цьому
з ознаками зношення та пошкодження, які перевищують критерії, установлені НБУ;—
виведені НБУ з обігу;—
зразки банкнот;—
підроблені.Вочевидь, що одних лише визначень замало, щоб правильно класифікувати готівку, яка надходить, тому
п. 2 Правил № 547 установлено конкретні ознаки, які допоможуть касирам вирішити це завдання. Перелік таких ознак найзручніше навести у вигляді таблиці.
Класифікація банкнот і монет за ступенем їх платіжності
| № | Група | Ознаки |
| 1 | 2 | 3 |
| ПЛАТІЖНІ БАНКНОТИ І МОНЕТИ | ||
| 1 | Придатні до обігу банкноти і монети | Без дефектів, ознак зношення та пошкоджень |
| 2 | Зношені банкноти | — потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості; |
| Зношені монети | Є ознаки хімічної дії (унаслідок чого змінився колір) або механічного пошкодження (спотворені елементи дизайну) за умови, що вони не мають надломів, надрізів та отворів, недеформовані і зберегли масу, зображення малого Державного Герба України, номіналу, назви розмінної одиниці та рельєф | |
| 3 | Значно зношені банкноти | — банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше 55 % її початкової площі; |
| 4 | Банкноти з дефектом виробника | — банкноти з будь-якими відхиленнями від зразка, допущеними у процесі виготовлення (на банкнотах відсутні графічні зображення, одна або кілька фарб, номери, відсутній або неправильно розміщений водяний знак або захисна стрічка, невідповідність водяного знаку або захисної стрічки номіналу тощо) |
|
| Монети з дефектом виробника | — тріщини, відколи, зміщення зображення, перевернуте зображення реверсу щодо аверсу, нечіткість чеканки тощо |
| НЕПЛАТІЖНІ БАНКНОТИ І МОНЕТИ | ||
| 5 | Банкноти і монети, виведені з обігу | Не є законним засобом платежу |
| 6 | Зразки банкнот | Контрольний примірник банкноти відповідного номіналу, виготовлений на замовлення НБУ, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію і на якому за допомогою перфорації або друку нанесено слово «ЗРАЗОК» або «SPECIMEN» |
| 7 | Неплатіжні банкноти і монети, що стали такими в результаті зношення та пошкодження | Ознаки зношення та пошкодження перевищують критерії, зазначені вище для значно зношених банкнот і монет |
| 8 | Неплатіжні банкноти і монети, що мають ознаки підроблення | Мають місце елементи, що відрізняють підробку від справжньої банкноти чи монети |
Які банкноти зобов’язаний прийняти або не прийняти касир?
Після того, як ми розглянули класифікацію «вхідної» готівки, саме час розглянути можливі дії касира. Як уже зазначалося на початку статті, касир зобов’язаний приймати в оплату за товари та послуги без обмежень готівку, що є дійсним засобом платежу та не викликає сумнівів з приводу її справжності та платіжності. З урахуванням усіх вимог, касир повинен приймати такі дійсні засоби:
— готівку без пошкоджень (група «1»);
— зношену готівку (група «2»);
— дуже зношені банкноти (група «3»), площа яких перевищує 55 % їх первісної площі (визначити частину банкноти, що збереглася, допоможе процедура, описана в додатку 1 до
Правил № 547 ).Останні дві групи готівки потребують додаткового коментування. Те, що
зношена готівка має прийматися беззаперечно, прямо зазначено в п. 2.13 Положення № 637, п. 23 Порядку № 833, п. 2.4 Правил № 547. А от щодо дуже зношеної готівки, то вона повинна прийматися (оскільки належить до платіжної готівки), але не вся. Такий висновок дозволяє зробити передостанній абзац п. 2.7 Правил № 547, де зазначено, що «не приймаються банками та іншими юридичними особами лише банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою ніж 55 % початкової площі банкноти…». От і виходить, що решта дуже зношених банкнот (у тому числі і розірвані площею не менше 55 %) касири торговельних точок приймати зобов’язані, і побоюватися, що ці банкноти пропадуть підприємству не варто: їх зобов’язані прийняти банки. Про це чітко зазначено в п. 2.7 Правил № 547.Про те, що суб’єкти господарювання повинні приймати в оплату за товари (роботи, послуги)
зношені та (!) пошкоджені грошові знаки України йдеться й у листі НБУ від 24.04.2008 р. № 11-111/1787-5589.За невиконання цієї вимоги касирам може загрожувати
відповідальність:— з боку посадових осіб контрольно-ревізійної служби за порушення правил ведення касових операцій (а саме
п. 2.13 Положення № 637) заст. 1642 КпАПу розмірі від 8 до 15 нмдг (у разі повторного порушення протягом року — від 10 до 20 нмдг);
— з боку органів із захисту прав споживачів за порушення правил торгівлі (а саме
п. 23 Порядку № 833) за ст. 155 КпАП у розмірі від 1 до 10 нмдг (у разі повторного порушення протягом року — від 5 до 27 нмдг).При цьому слід пам’ятати, що згідно з базовим принципом юридичної відповідальності за
одне адмінпорушення особу не може бути притягнуто до адмінвідповідальності двічі (докладніше див. статтю «Адмінштраф: основні правила застосування» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14, с. 14).Не приймати купюри
касир має право лише у випадку, якщо є сумніви в їх справжності та платіжності. Однак ці сумніви мають бути обґрунтованими. Про ознаки платіжності ми вже достатньо поговорили, а от ознаки підроблення банкноти (монети) Правила № 547 визначають так — це елементи дизайну чи захисту, які відрізняють підроблену банкноту (монету) від справжньої. У свою чергу, підроблені банкноти (монети) — це банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку та імітують (фальсифікують) справжні банкноти (монети), уведені Національним банком в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінені зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити та елементи дизайну, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти (монети).У разі отримання сумнівної готівки касир має повне право відмовити в прийнятті коштів. Як варіант попросити замінити такі банкноти чи монети, порадити звернутися до будь-якого комерційного банку чи територіального відділення НБУ для заміни, а особливо наполегливим покупцям запропонувати звернутися до банку разом, і при цьому нагадати про норму
абзацу другого п. 2 гл. 5 Інструкції № 337, п. 2.8 Правил № 547, де зазначено, що банківський касир зобов’язаний терміново по телефону повідомляти правоохоронні органи про наявність у клієнта двох або більше сумнівних банкнот. Алгоритм дій касира підприємства можна зобразити так (рис. 2):
Уникнути появи в касі неплатіжних засобів допоможе комплекс профілактичних дій. До них можна віднести облаштування робочого місця касира необхідним обладнанням для перевірки справжності коштів, що надходять, розміщення на робочому місці касира правил ідентифікації купюр різного номіналу (водні знаки, графічні зображення, рельєфні елементи, захисні смуги тощо), систематичне навчання та підтримання кваліфікації касирів. Звісно, ці заходи не ліквідують ризик оприбуткування неплатіжних засобів, але значно його знижують.
Наслідки оприбуткування неплатіжних засобів
Ніхто не застрахований від помилок. Отже, припустимо, що невідповідна критеріям готівка все-таки потрапила до каси. Якими є наслідки та відповідальність? Відразу зауважимо, що зношена та дуже зношена готівка (при збереженні понад 55 % первісної площі) вільно приймається банками від підприємств та фізичних осіб і не спричинює для них окремих наслідків. Гірша справа, якщо у складі виручки є неплатіжні засоби — їх банки вилучають без компенсації.
Нагадаємо, що ст. 1351 КЗпП передбачена можливість укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівниками, яких уключено до Переліку № 447. Як нескладно здогадатися, касири потрапляють до цього Переліку. Крім того, у п. 4.7 Положення № 637 також зазначено, що, приймаючи на роботу касира, керівник укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність. З цього випливає, що в разі завдання підприємству шкоди касир зобов’язаний повністю її відшкодувати. Він може це зробити добровільно або в примусовому порядку, передбаченому ст. 136 КЗпП:
— якщо розмір шкоди (сукупна вартість прийнятих неплатіжних засобів) не перевищує середньомісячну заробітну плату касира, то її відшкодування відбувається за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати (ст. 136 КЗпП). Строк для прийняття відповідного розпорядження не повинен перевищувати двох тижнів із дня виявлення заподіяної шкоди, та прийнято до виконання не раніше семи днів від дня повідомлення касира;
— якщо розмір шкоди перевищує середньомісячну заробітну плату касира, то її відшкодування відбувається через позов до суду. У цьому випадку строк для подання позову обмежено одним роком від дня виявлення заподіяної шкоди (ст. 233 КЗпП).
У будь-якому разі утримання із заробітної плати не можуть перевищувати 20 % (ст. 128 КЗпП).
На завершення щодо відповідальності слід зазначити про ще один неприємний момент, пов’язаний з підробленими коштами. Згідно з п. 2.8 Правил № 547 у разі прийняття декількох банкнот, визнаних у подальшому підробленими, банк не пізніше наступного робочого дня повинен повідомити про це по телефону правоохоронні органи.
Податковий та бухгалтерський облік неплатіжних засобів
Саме час розглянути податковий та бухгалтерський облік при появі у складі виручки неплатіжної готівки.
У частині податкового обліку
податку на прибуток слід зазначити, що вилучені банками засоби та відшкодування їх сум касиром не змінюють податкові наслідки. До валових витрат ця сума не включається внаслідок невідповідності визначенню, наданому в п. 5.1 Закону про податок на прибуток. Валових доходів на суму відшкодування також не буде, на що є пряма вказівка в п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. Жодного відношення операція з вилучення засобів не має до відображення валових доходів з відвантаження товарів, навіть якщо ця сумнівна готівка надійшла у вигляді виручки. Такі валові доходи було відображено за правилами п. 11.3 Закону про податок на прибуток і коригуванню не підлягають.Щодо ПДВ також жодних змін не буде.
У бухгалтерському обліку
некондиційні купюри в розмірі їх номіналу списуються на витрати (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»), а отриману компенсацію шкоди від касира буде відображено у складі інших доходів від операційної діяльності (субрахунок 716 «Відшкодування раніше списаних активів»).Наприкінці статті наведемо облік при оприбуткуванні неплатіжних засобів.
Бухгалтерський та податковий облік виявлення неплатіжних банкнот
| № з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Відображено суму виручки, що надійшла | 311 | 301 | 900 | — | — |
| 2 | Відображено суму банкнот, що вилучені | 333 | 301 | 100 | — | — |
| 3 | Визнано платіжною одну з банкнот | 311 | 333 | 20 | — | — |
| 4 | Списано на витрати неплатіжні банкноти | 947 | 333 | 80 | — | — |
| 5 | Відображено на позабалансовому рахунку вартість неплатіжних банкнот до моменту виявлення винних осіб | 072 | — | 80 | — | — |
| 6 | Списано суму нестачі на винну особу | 375 | 716 | 80 | — | — |
| 7 | Відшкодовано касиром суму шкоди шляхом внесення грошових коштів до каси (утримано із зарплати) | 301 (661) | 375 | 80 | — | — |
| — | 072 | 80 | — | — | ||
Сподіваємося, що викладена у статті інформація допоможе читачам уникнути випадків прийняття неплатіжної готівки, а якщо така ситуація все ж матиме місце — допоможе правильно визначити наслідки.
