За мотивами веб-конференції: Реєстр ПН та податкові накладні
Цей матеріал складено за запитаннями, які були поставлені на веб-конференції, що відбулася 17 березня 2011 року на порталі Бухгалтер.com.ua. Тему конференції винесено у заголовок статті. І, здавалося б, щодо неї вже достатньо написано, у тому числі й у нашому виданні, проте відвідуваність цього заходу змусила нас звернутися до цієї теми ще раз.
Тим більше, що профільні порядки № 969 і № 1002 живуть своїм життям, обростаючи новими консультаціями від представників ДПАУ, і іноді вони — це єдине джерело, яким ми вимушені керуватися в тій чи іншій практичній ситуації, прямо не висвітленій у нормативних документах. Тому у ході викладення буде наведено консультації із сайта головного податкового органу країни.
Для зручності статтю розіб’ємо на дві частини: першу присвячено податковим накладним, а другу — Реєстру.
Наталія ЯНОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Порядок № 969
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969.Порядок № 1002
— Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002.Порядок № 41
— Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41.Положення № 88
— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Мінфіном України від 24.05.95 р. № 88.Методрекомендації № 356
— Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356.Інструкція № 17
— Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС від 11.01.99 р. № 17.
ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ
Нумерація ПН: щомісячно, щоквартально або безперервно за рік?
Зважаючи на суперечливі роз’яснення представників податкових органів, на вашу думку, чи потрібно починати нумерацію податкових накладних щомісячно з першого номера?
При нумерації податкових накладних чітко має виконуватися таке правило: порядковий
номер податкової накладної повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (розділ I), як того вимагає п. 3 Порядку № 969 (порядок заповнення ПН), а також п. 9.1 Порядку № 1002 (порядок заповнення реєстру).А от повинна обнулятися нумерація записів у реєстрі щомісячно чи вона має бути наскрізною протягом року, чітко в нормативці не зазначено. Тому є сенс дослухатися до думки податківців. Так, в Єдиній базі знань на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) розміщена консультація, з якої випливає, що
нумерація записів у реєстрі здійснюється за розсудом платника податків (як йому зручніше): або помісячно, або поквартально, або наростаючим підсумком з початку року. Аналогічну позицію наведено і в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 9, с. 5.Щодо того, що нумерація рядків у Реєстрі повинна оновлюватися щомісячно, висловлювалися представники податкових органів на шпальтах газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 46, аргументуючи свій висновок щомісячним періодом подання реєстру.
Звідси висновок. Залежно від прийнятої нумерації записів у реєстрі здійснюватиметься і нумерація ПН, як вам буде зручніше: чи то з № 1 кожен місяць/квартал, чи то з № 1 з початку року.
Рахунок-фактура: заповнюємо поле ПН — «Вид цивільно-правового договору»
Що писати в розділі «Вид цивільно-правового договору» у разі його відсутності? Вихідний документ взаємовідносин — «рахунок-фактура».
Це запитання можна назвати хітом щодо цієї теми. Довкола нього, дійсно, багато метушні останнім часом. І це невипадково, адже реквізит «Вид цивільно-правового договору» зараховано
ПКУ (абз. «и» п. 201.1) до обов’язкових.Зрозуміло, що запитання виникло через те, що прямої відповіді в законодавстві немає. Що ж до думки податківців, то вони давали консультації з цього приводу, як і на шпальтах газети «Податковий і бухгалтерський облік» (див. № 8, № 15 за 2011 рік), так і на сайті ДПАУ www.sta.gov.ua в Єдиній базі знань. Причому звучали дві різні відповіді щодо ситуації, коли відносини
оформлено рахунком-фактурою:1)
договір вважається усним, тому в цьому полі зазначається «договір купівлі-продажу», «договір на виконання послуг» тощо, у полі «від» указується дата виконання договору, у поле «№» — про креслення;2)
у цьому полі пишуться слова «рахунок-фактура», а в полях, передбачених для дати і номера договору, ставляться дата і номер рахунку-фактури.Однак практика показує, що на місцях податківці віддають перевагу першому варіанту.
Крім того, маємо вас повідомити про появу третього варіанта, автором якого також є представники ДПАУ. Так, у журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 10, с. 23 у такій ситуації це поле рекомендували заповнити так: «Усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура», при цьому в сусідніх полях ставиться і дата виконання договору, і номер документа.
На нашу думку, будь-який із цих варіантів має право на життя і не повинен розцінюватися як недолік, оскільки
Порядок № 969 прямо не регламентує заповнення цього поля.
Символи, нулі, крапки, прокреслення в ПН
Проясніть, будь ласка, ситуацію з хрестиками-нулями-прокресленнями! Де вони мають бути і куди їх ставити не потрібно? Чи потрібно номер свідоцтва 8- чи 9-значний починати з третього чи з другого квадратика?
Дійсно, нова форма ПН додала проблем платникам ПДВ відображенням у цьому документі дрібних символів. Така проблема виникла через те, що
Порядок № 969 не охоплює всі можливі варіанти розміщення, відображення, заповнення допоміжних полів ПН. Тому нічого не залишається, як озброїтися консультаціями від ДПАУ, офіційними чи ні, та викласти, як це виглядає на сьогодні.1)
Номер ПН. Тут не повинно бути зайвих хрестиків-нулів-прокреслень. Це обов’язковий реквізит, є чіткі інструкції з його заповнення, і в податківців є підстави для визнання такої ПН недійсною (п. 201.10 ПКУ). Якщо номер податкової накладної складається менше, ніж із 7 цифр, то порожні клітинки не заповнюються (ні прокресленнями, ні нулями, ні хрестиками). Сам номер зміщається вправо (до дробу). Наприклад, якщо номер податкової накладної 34 (підприємство звичайне, без філій), то запис виглядатиме так:
Докладніше про формування та відображення номера ПН, у тому числі за наявності філій та деяких видів діяльності, можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 15, с. 11 та в
листі ДПАУ от 11.01.2011 р. № 547/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7, с. 12.2) Дата виписки ПН.
Щодо цього поля скористаємося консультацією з сайта ДПАУ. У ній зазначено, що для заповнення цього реквізиту передбачено 8 комірок, які заповнюються в числовому форматі: число, місяць, рік без зазначення будь-яких інших позначень (крапок, дробів). Наприклад, якщо ПН виписана 17.03.2011 р., то реквізит буде заповнено так:
3) ІПН і номер свідоцтва
. Якщо номер свідоцтва менше 10 цифр, то номер зміщується вправо, порожні перші клітинки не заповнюються. Якщо ПН виписується за ситуаціями, коли ІПН та номер свідоцтва відсутні, наприклад, при відвантаженні неплатнику ПДВ (п. 8 Порядку № 969), то в цих полях ставиться нуль, і він зміщується вправо.4) Номер договору
. Представники податкових органів на своєму сайті роз’яснюють, що формат ПН не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», отже, у цьому полі може бути внесено більше 6 цифр (тобто можна додати комірки за необхідності), якщо номер договору відсутній, то потрібно поставити прокреслення. У цьому полі допускаються будь-які інші символи: риски, нулі, крапки, літери.5) Комірки без показників (у таблиці ПН).
У самому Порядку № 969 про елементи таблиці ПН без показників нічого не зазначено. Тому звернемося до інших нормативних документів та консультацій від ДПАУ. З одного боку, ПН відповідає визначенню первинного документа (п. 2.1 Положення № 88) і слід виконувати вимоги п. 2.11 Положення № 88, де сказано, що вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокресленню. Та з іншого боку, податківці в консультації на своєму сайті вказують, що в такому разі графи ПН просто не заповнюють.Наведемо цитату із зазначеної консультації:
«..Який порядок заповнення граф податкової накладної в разі відсутності в них показників або підстав для їх заповнення?
Повна відповідь
: Окремі особливості заповнення платником ПДВ граф податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг визначені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА Україні від 21.12.2010 р. № 969 (далі — Порядок № 969). У разі відсутності даних у графах податкової накладної або підстав для заповнення граф податкової накладної, такі графи не заповнюються, а саме залишаються пустими, крім випадків, визначених Порядком № 969…»
Послуги в ПН
Чи може бути одиницею виміру «послуга» у графі 5 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної?
Якщо послуга вимірюється
тільки у вартісному виразі (наприклад, оренда складу не за 1м2, а за весь склад у цілому — 1200 грн. на місяць, у тому числі ПДВ — 200 грн.), то податкова накладна буде заповнена так (п. 12.4 Порядку № 969):гр. 4
— «грн.»;гр. 5
— «послуга»;гр. 6
— 1000;гр. 7
— 1000;гр. 11 р. I
— 1000;гр. 11 р. III
— 200;гр. 11 р. IV
— 1200.Докладніше про це ви можете почитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 15, с. 11.
Печатка на ПН: можливо, невдовзі скасують, але поки що…
У мене запитання щодо печатки на податковій накладній: чи має право постачальник ставити не основну, а інші печатки (№ 1, 2,…, «для документів» тощо)? І згідно з яким документом (статтею) можна писати заяву до податкової з приводу цього?
Почнемо з того, що
п. 16 Порядку № 969 вимагає завіряти податкові накладні печаткою підприємства.І до 21.02.2011 р.
ситуація була зрозуміла: на ПН повинна стояти печатка — основна каучукова чи металева. Тобто це має бути не штамп і не проста кругла печатка з написом «для документів», а саме основна каучукова чи металева печатка, яка використовується підприємством в основній його діяльності. Описувала вимоги до такої печатки Інструкція № 17, затверджена наказом МВС від 11.01.99 р. № 17, зокрема там зазначалося, що така печатка могла бути в підприємства тільки одна, в окремих випадках допускалася наявність додаткової каучукової чи металевої печатки з цифрами «1», «2» (ними також можна завіряти ПН). Або, якщо в підприємства є філія, то для неї також могла бути виготовлена каучукова чи металева печатка, у цьому випадку в тексті печатки вказувалося слово «Філія» (п. 3.2.7 Інструкції № 17). Нею також могла бути завірена ПН, якщо головне підприємство належним чином делегувало філії право виписування ПН (докладніше про вимоги до печаток філій див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, №15, с. 11).Якщо постачальник завіряв ПН іншою печаткою, то її могли визнати недійсною. Можливість подання
заяви зі скаргою на постачальника передбачена в п. 201.10 ПКУ. З 01.04.2011 р. заява подається за формою, яка затверджена наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41 — додаток 8. До заяви додаються копії або розрахункових документів, або первинних, що підтверджують надходження товарів.Що відбулося
після 21.02.2011 р.? Втратила чинність Інструкція № 17 (наказ МВС України від 11.01.2011 р. № 5). По-перше, з цієї дати не потрібно отримувати дозвіл в органах МВС на виготовлення печатки, по-друге, ніде не регламентовано вимоги до печатки. Тобто особливо сміливі можуть ставити будь-яку печатку. Однак, щоб уникнути непорозумінь, поки що краще дотримуватися усталеної практики. Цікаво, що на сайті ДПАУ в Єдиній базі знань розміщено консультацію щодо вимог до печатки, викладених вище, і в ній зазначено, що консультація діє до 21.02.2011 р.Наведемо цитату зі згаданої консультації:
«…
Діє до 21.02.2011 … Чи може підприємство віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, підтверджену податковою накладною з печаткою «для податкових накладних», «для документів» тощо?Стисла відповідь
:До податкового кредиту покупець має право віднести суми ПДВ, які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та скріплені основною печаткою платника податку — продавця або спеціальною печаткою, яка виготовлена для філії такого платника податку — продавця, у разі делегування їй права виписки податкової накладної. Податкові накладні, скріплені печатками «канцелярія», «фінансовий відділ», «для документів», «для довідок» або будь-якими іншими, не дають права підприємству — покупцю на податковий кредит, оскільки кожна з вищезазначених печаток має свої особисті повноваження (про які говорить їх назва)…»
Як заповнити ПН, якщо відвантажується пільговий металобрухт
Підприємство здійснює постачання металобрухту, що звільнені від обкладення ПДВ. До якої з граф — 8 чи 10 — податкової накладної слід вписувати обсяги постачання за цим видом діяльності?
Поставка металобрухту
звільняється від обкладення ПДВ (до 01.01.2014 р., п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), тому її слід відображати в графі 10 податкової накладної. А графа 8 призначена для інших операцій, які оподатковуються, але за ставкою 0 %.Незважаючи на однаковий математичний результат податкових зобов’язань за операціями, що звільнені від оподаткування, і тими, що оподатковуються за ставкою 0 %, їх потрібно відрізняти. Адже такі операції відображаються не лише в різних графах у ПН, а й у декларації з ПДВ — у різних рядках (ряд. 5 і ряд. 2 відповідно).
Цілком імовірно, що ваше запитання зумовлене положеннями
п. 199.6 ПКУ, де зазначено, що пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту не стосується: «…постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій…».
Тобто відображення цього постачання (реалізації металобрухту, але тільки утвореного в ході власної госпдіяльності) у графі 10 ПН та в ряд. 5 декларації з ПДВ (
наказ № 41 від 25.01.2001 р.) може призвести до перекручення коефіцієнта розподілу (ЧВ), який розраховується за алгоритмом, наведеним у додатку Д7 до декларації з ПДВ. Безумовно, цей нюанс потрібно буде врахувати: подати декларацію з письмовими поясненнями ДПІ (п. 46.4 ПКУ).Докладніше про відображення розподілу ПДВ у декларації можна буде прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 28.
Яку виписати ПН, якщо покупець — неплатник ПДВ: підсумкову чи звичайну?
Чи потрібно нам виписувати ПН, якщо покупець товарів/послуг не є платником ПДВ? Якщо так, то яку: окрему чи як кінцеве споживання? І що ми повинні вказувати замість коду та номера свідоцтва платника ПДВ та чи відобразяться такі операції в додатку 5 у рядку «інші»?
Так, виписувати ПН потрібно
. Якщо у вас правочин за конкретним договором, за безготівковим або готівковим розрахунком, то виписується ПН на конкретну поставку у двох примірниках, обидва залишаєте в себе. При цьому в шапці зазначається тип причини — 02 та відмітка «х» — поле «Залишається у продавця». У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється позначка «0» (нуль) (див. п. 8 Порядку № 969).Якщо ж у вас кінцеві споживачі, яким ви продаєте за готівку та ідентифікувати їх не можете за тим чи іншим договором, то за підсумками дня
виписується підсумкова ПН у двох примірниках (п. 8.4 Порядку № 969). При цьому в шапці вказується тип причини — 11 та відмітка «х» — поле «Залишається у продавця». У полях «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється позначка «0» (нуль) (див. п. 8 Порядку № 969). При цьому в полі «Вид цивільно-правового договору» зазначається «договір купівлі-продажу», «договір на виконання послуг» тощо, у полі «від» ставиться дата виконання договору, у поле «№» — прокреслення.Вважаємо, у цьому випадку вам буде цікавою консультація із сайта ДПАУ www.sta.gov.ua:
«… Як заповнити верхню частину реквізитів форми податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу або за безготівковим розрахунком особі, яка не зареєстрована платником ПДВ?
Повна відповідь
: Згідно з п.п. 8.4 п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 (далі — Порядок № 969) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) чи у разі виписки транспортних квитків податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції). У податковій накладній, яка виписується за щоденними підсумками операцій у разі здійснення постачання товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті. При цьому в такій податковій накладній: в графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» — здійснюється запис «Товари в асортименті»; в графі 4 «одиниця виміру товарів (послуг)» — зазначається в грн.; в графі 5 — «Кількість (об’єм, обсяг)» проставляється «1». Обидва примірники такої податкової накладної залишаються в особи, що їх виписала. При заповненні реквізитів «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону» проставляються нулі. Якщо виписується окрема податкова накладна особі, яка не зареєстрована платником ПДВ, що здійснює розрахунки в готівковій/безготівковій формі, вказані реквізити заповнюються в загальному порядку. Також при заповненні рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками, та окремо неплатнику ПДВ, у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін слід зазначати: у полі «вид договору» — «Договір купівлі — продажу», «Договір на виконання робіт» тощо; у полі «від» — дату виконання усної домовленості; у полі «№ » — прочерк».У додатку 5
до старої декларації з ПДВ, утім, як і нової (форма Д5) — це рядок «інші».
Знижки в ПН
Як відобразити в новій податковій накладній знижку, надану покупцю, якщо рядок «знижка» в новому бланку відсутній?
Річ у тім, що в новій формі податкової накладної (
наказ ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969) цей рядок скасовано, просто кажучи, вилучено.Про це нагадали й податківці в
листі ДПАУ від 11.01.2011 р. № 547/7/16-1117. Тепер ціну одиниці продукції слід заповнювати вже з урахуванням знижки (див. думку представників податкових органів у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 8). При цьому досить часто можуть траплятися ситуації, коли знижка надається не до одиниці продукції, а до партії визначеного обсягу. У такому разі ціну одиниці продукції доведеться перерахувати та відобразити з урахуванням знижки. Наочний приклад заповнення ПН з урахуванням знижок можна знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 15, с. 11.
РЕЄСТР ВИДАНИХ ТА ОТРИМАНИХ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Чи подається Реєстр в електронному вигляді, якщо обороти маленькі чи нульові?
У підприємства до 5 податкових накладних на місяць та максимальна сума податкових зобов’язань з ПДВ виходить до 5 — 7 тис. грн. (податковий кредит приблизно 3 — 4 тис. грн.).
Чи потрібно з такими мізерними оборотами подавати Реєстр в електронному вигляді та робити його в OPZ для податкової?
На жаль, жодних винятків ні
п.201.15 ПКУ, ні Порядком № 1002 для малооборотних підприємств не передбачено. Це підтверджується і консультаціями від ДПАУ. Так на сайті цього органу (www.sta.gov.ua) розміщена консультація, де зазначено, що подавати Реєстр виданих та отриманих податкових накладних потрібно, навіть якщо декларація з ПДВ уся з прокресленнями. Причому робити це потрібно в електронному вигляді (можна продублювати на папері, якщо є бажання) та у форматі, затвердженому ДПАУ.У
п. 201.15 ПКУ сказано, що ДПАУ розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрі в електронному вигляді та забезпечує її безоплатне розповсюдження як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації на прохання платника. Про всяк випадок тут уточнимо: якщо підприємство належить до середніх або великих (критерії див. у ч. 7 ст. 63 ГКУ), то Реєстр як форма ПДВ-звітності (п. 9 р. 1 Порядку № 41) подається в електронній формі з дотриманням умови реєстрації електронного підпису в порядку, передбаченому законом (п. 49.4 ПКУ).Необхідний формат Реєстрам забезпечить програма OPZ «Податкова звітність», яка поширюється безоплатно податковими органами. Програму OPZ можна отримати:
1. У своїй ДПІ.
Там її запишуть на ваш диск, флешку чи інший носій.2. На офіційному сайті ДПАУ —
www.sta.gov.ua.3. На неофіційному сайті підтримки користувачів OPZ —
www.opz.org.ua.4. На порталі
www.buhgalter.com.ua у розділі «Програмне забезпечення».Самостійно скачати та встановити програму — не проблема, докладні інструкції ви знайдете в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 53, с. 31.
Послуги банку (та інші «необ’єкти») в Реєстрі
Як відображати послуги банку (не об’єкт обкладення ПДВ) у графі 5 «Вид документа» розділу II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Профільний
Порядок № 1002 не містить прямих норм щодо цієї ситуації. Становище спробували виправити податківці: у Єдиній базі знань (сайт www.sta.gov.ua) розміщено консультацію, з якої випливає, що при придбанні послуг, що не обкладаються ПДВ, у розділі II Реєстру в гр. 5 «вид документа» слід указати «БО».Сам Порядок № 1002 (п. 8.4) передбачає використовувати це позначення, але для розділу I Реєстру, коли платник ПДВ відвантажує товари/послуги, що не є об’єктом обкладення ПДВ. Проте ДПАУ не бачить нічого поганого у використанні «БО» і для розділу II Реєстру.Для наочності наводимо консультацію податківців:
«Яким чином платнику ПДВ заповнити графи розділу I та розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних при здійсненні операцій з придбання/поставки товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування?
Повна відповідь:
<...>
При занесенні до розділу II «Отримані податкові накладні
» реєстру отриманих та виданих податкових накладних документів бухгалтерського обліку, що засвідчують факт придбання товарів (послуг), які не є об’єктом оподаткування: у графі 1 записується порядковий номер, який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі та проставляється у графі 4; у графах 2, 3 — відповідні дати отримання та виписки документа; у графі 5 — «БО»; у графі 6 — найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи) постачальника; у графі 7 — позначка «0» нуль; у графах 9, 11, 13 та 15 — вартість придбаних товарів (послуг) залежно від подальшого їх використання; у графах 10, 12, 14 та 16 — позначка «0» нуль».Зверніть увагу, як пропонується заповнювати номер документа (гр. 4) та ІПН постачальника (гр. 7).
Аналогічна позиція наведена і в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 9, с. 7.
Відвантаження неплатнику ПДВ (фізособі): відображаємо ПН у Реєстрі
Підприємство — платник податку на прибуток та платник ПДВ продає товар кінцевому споживачу (фізособі). Як заповнювати графи в розділі I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Якщо у вас разове постачання конкретному покупцю, виписана податкова накладна з типом причини — 02 (а не підсумкова ПН за день, де тип причини 11), то заповнення розділу I за графами буде таким:
гр. 1
— порядковий номер ПН, який відповідає номеру запису в Реєстрі;гр. 2, 3 — відповідні
реквізити ПН;гр. 4
— ПН02;гр. 5
— П. І. Б. покупця (або відмітка «0», якщо немає П. І. Б.), принаймні така рекомендація була на сайті ДПАУ, де зазначалося: якщо платник податку виписує ПН, де в полях «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» ставиться нуль, то і в Реєстрі у відповідних графах зазначаються нулі;гр. 6
— відмітка «0»;гр. 7, 8, 9
— відповідні суми.Для підтвердження цитуємо консультацію із сайта ДПАУ www.sta.gov.ua:
«Які позначки потрібно проставляти при відсутності показників або підстав для заповнення граф розділів I та II реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Стисла відповідь:
У разі якщо платник податку виписує податкову накладну, де у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль, то при заповненні колонки 6 розділу I «Видані податкові накладні» реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр), слід також проставляти нуль («0»). У разі придбання у платника податку на додану вартість товарів/послуг та основних фондів, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об’єктом оподаткування, а також придбання в особи, незареєстрованої платником податку на додану вартість, у графах 10, 12, 14 та 16 розділу II «Отримані податкові накладні» робиться позначка «0» (нуль). За відсутності показників в інших графах Реєстру слід також відображати позначку «0» (нуль)».
Імпорт у Реєстрі
Підкажіть, як відображати в Реєстрі придбання товарів у нерезидента. У графі 5 — ВМД, графа 6 — Вінницька митниця, у графі 7 — 300000000000, а в яких графах відображати суму та ПДВ?
Припустимо, що ваш товар використовуватиметься в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тоді
в розділі ІІ Реєстру будуть такі записи:гр. 3
— дата оформлення ВМД;гр.4
— останні шість знаків порядкового номера ВМД;гр. 5
— умовне позначення виду документа — «ВМД»;гр. 6
— указуються країна та найменування нерезидента (п. 11.5 Порядку № 1002);гр. 7
— наводиться умовний ІПН «300000000000» (п. 11.6 Порядку № 1002);гр. 8
— сума з ПДВ;гр. 9
— сума без ПДВ;гр. 10
— сума ПДВ.Наочний приклад можна подивитись у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 11, с. 30.
Експорт у Реєстрі
Планується здійснення експорту. Як відображати в Реєстрі такі операції? Які номери присвоювати відвантажувальним на експорт операціям?
Це питання регулюється
п. 9.3 Порядку № 1002, і доповнюють нормативний документ консультації від представників ДПАУ. Виходячи з цього, у розділі І Реєстру будуть такі записи:гр. 1
— номер за порядком має співпадати з номером ПН, яка виписується на цю поставку, але не відображається у гр. 3;гр. 2
— дата виписки ПН, що збігається з датою вивезення, фактично підтверджена оригіналом ВМД;гр. 3
— номер ВМД, останні 6 цифр;гр. 4
— умовне позначення виду документа — «ВМД»;гр. 5
— назва нерезидента;гр. 6
— відмітка «Х», так рекомендують на сайті ДПАУ саме в частині експорту товарів, хоча є й ще одна консультація, згідно з якою тут можна ставити «0» (її також наведено у статті на с. 31);гр. 7
— обсяги експорту (митна вартість експортованих товарів за курсом НБУ на дату складання ВМД);гр. 12
— те саме, що й у гр. 7.Для наочності цитуємо представників ДПАУ з їх офіційного сайта www.sta.gov.ua:
«Який порядок заповнення граф в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних при здійсненні платником податку операцій з експорту товарів?
Повна відповідь:
Діє з 01.01.2011 р. Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 (далі — Порядок № 1002). Особливості заповнення деяких граф розділу I «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) визначені в п. 9 Порядку № 1002. При занесенні до розділу I Реєстру податкової накладної, складеної за операціями з експорту товарів: у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі); у графі 2 — дата виписки податкової накладної, що відповідає даті вивезення, фактично підтвердженої оригіналом ВМД; у графі 3 — номер ВМД. у графі 4 — позначення «ВМД»; у графі 5 — найменування (прізвище, ім’я, по батькові /за наявності/ — для фізичної особи) покупця — нерезидента; у графі 6 — позначка «Х»; у графах 7, 12 відображається митна вартість експортованих товарів у гривнях, обрахована за курсом НБУ, встановленим на дату складання ВМД…»
Чек від неплатника ПДВ: як відобразити в Реєстрі
Отримали касовий чек від неплатника ПДВ на суму 189 грн.: куди саме і за яким умовним ІПН цей чек потрібно вносити до Реєстру? До графи 5, наскільки я розумію, ставимо ЧК, що потрібно поставити до графи 7, якщо підходить і 100000000000, і 400000000000?
Такі придбання повинні відображатися в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, як це передбачено
пп. 11.6, 11.9 Порядку № 1002.У графі 5
розділу ІІ Реєстру в цьому випадку відображається: НП — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на території України в осіб — неплатників ПДВ.У графі 7
замість ІПН згідно з п. 11.6 Порядку № 1002 проставляється умовний ІПН: «400000000000» — придбання товарів/послуг в особи, яку не зареєстровано платником ПДВ.Докладніше можете подивитись «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 11, с. 30.
Виправлення помилок у Реєстрі
Підприємство на єдиному податку. Декларацію з ПДВ здаватиме за І квартал, а реєстри здає щомісячно. У Реєстрі за лютий була допущена помилка. Як можна виправити реєстр (прибрати показаний умовний продаж основних засобів)? Адже декларацію буде здано правильно.
Якщо в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних допущено помилку, то вона виправляється
методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення помилки (п. 1 Порядку № 1002). Тобто жодні уточнені Реєстри не подаються.Бухоблікове виправлення помилок методом «сторно» регламентовано
п. 4.3 Положення № 88 і п. 9 Методрекомендацій № 356.Згідно з цим методом слід:
а) скласти бухгалтерську довідку
, де вказати причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку (у цьому випадку це Реєстр), що підписується працівником, який її склав та головбухом. Форму бухдовідки наведено в додатку до Методрекомендацій № 356;б) здійснити сторнувальний запис
. Оскільки червону ручку тут не застосувати не можна, то доведеться вдатися до варіанта «мінусовки». Інакше кажучи, у розділі I Реєстру за березень робиться запис: у гр. 1 — номер запису за порядком, гр. 2 — 4 — те саме, що було в рядку помилкового запису за січень, а гр. 7 — 9 — цифри зі знаком «-».Звісно, це далеко не всі запитання конференції, також продовжують надходити дзвінки до редакції та листи на нашу пошту (у тому числі й електронну). Ми їх не залишимо без уваги та шукатимемо відповіді на кожну нестандартну ситуацію, які обов’язково висвітлимо на шпальтах газети.
