Додаток
«Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7)»
Додаток Д7
заповнюється платниками, які придбані та/або виготовлені товари/послуги, а також необоротні активи використовують частково в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних.
Таблиця 1
«Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку
за придбаними (ввезеними) товарами/послугами
та/або необоротними активами між оподатковуваними
та неоподатковуваними операціями»
Спершу зауважимо, що
принципова відмінність між формулюваннями колишньої і нинішньої законодавчих норм, що регулюють розподіл ПДВ, полягає в тому, що згідно із Законом про ПДВ частку використання товарів (послуг) в оподатковуваних операціях слід було визначати за звітний період (див. п.п. 7.4.3), а згідно з ПКУ — протягом усього року використовувати з цією метою частку, визначену за попередній календарний рік (п. 199.2 цього Кодексу; див. також п. 4.4 розд. V Порядку № 41). Алгоритм розрахунку такої частки, що діє на сьогодні, установлено в тому ж п. 199.2 ПКУ і наведено далі в поясненнях до заповнення кол. 5 табл. 1 додатка Д7.Новостворені платники податків
, а також ті, в яких в попередньому році неоподатковувані операції були відсутні, але з’явилися в поточному звітному періоді, повинні розраховувати частку за підсумками першого звітного періоду, в якому виникли (стали декларуватися) такі неоподатковувані операції, подаючи при цьому розрахунок частки (додаток Д7) до податкових органів разом із декларацією з ПДВ, в якій декларуються такі оподатковувані та неоподатковувані операції (п. 199.3 ПКУ; п. 4.4 розд. V Порядку № 41). Такі платники на підставі розрахунку, здійсненого ними за перший звітний податковий період, в якому задекларовано неоподатковувані операції, відносять суми ПДВ до складу податкового кредиту до кінця поточного календарного року.Утім,
Порядком № 41 не регламентовано строки, в які платникам податку слід уперше подати такий додаток у поточному році. Питання ускладнюється ще й у зв’язку з тим, що відповідно до листа ДПАУ від 01.03.2011 р. № 5799/7/16-1117 за січень і лютий поточного року декларації з ПДВ подавалися з використанням попередніх форм звітності, не пристосованих до вимог ПКУ щодо розрахунку частки використання за попередній рік у цілому або перший звітний період цього року, в якому почали здійснюватися неоподатковувані операції.Проте, ті платники, в яких такі операції все ж мали місце протягом перших двох місяців 2011 року, повинні були в будь-якому разі керуватися
ст. 199 ПКУ та здійснювати розподіл «вхідного» ПДВ за новими правилами, оформивши відповідний розрахунок, скажімо, бухгалтерською довідкою. Тоді в перший же звітний період, за який буде подано нову ПДВ-звітність (березень або I квартал поточного року), їм досить буде такий розрахунок оформити документально у вигляді додатка Д7, заповнивши в ньому табл. 1.
Платник | Податковий період, за який здійснюється розрахунок | Обсяги постачання (без податку на додану вартість) | Частка* використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 4 х 100 % / колонка 3) | |
загальний обсяг постачання (сума значень рядків 6 та 8 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків) | оподатковувані операції (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.2 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків) | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу | попередній календарний рік | Сукупний обсяг постачання оподатковуваних Про це ж ідеться і в листі № 7273, але тільки щодо використання показників ряд. 5 колишньої декларації замість ряд. 6 чинної сьогодні форми. А от про те, що в розрахунку загального обсягу постачань за 2010 рік має брати участь показник ряд. 91 старої декларації (постачання послуг нерезиденту за межами території України) у зазначеному листі не згадується, що не зовсім зрозуміло. Адже участь аналогічного рядка нової форми декларації (ряд. 4) сумнівів не викликає, оскільки показник цього рядка входить до підсумку ряд. 6, який згідно з алгоритмом, наведеним у заголовку кол. 3, повністю включається до загального обсягу постачання. Схоже, що податківці просто загубили цей рядок, ми ж вважаємо, що його необхідно враховувати. | Виходячи з вимог п. 199.2 ПКУ (див. пояснення в кол. 5) до розрахунку частки використання має бути включено тільки операції постачання, тобто операції, що відповідають визначенню цього поняття з п.п. 14.1.191 ПКУ. Звертаємо увагу: операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2 та 186.3 ПКУ (повний перелік таких послуг див. у таблиці, наведеній у статті «Місце постачання товарів/послуг у ПДВ-обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 10) за межами митної території України (що відображаються зараз у ряд. 4 декларації), хоча і підпадають під визначення «постачання послуг» з п.п. 14.1.185 цього Кодексу, але згідно з п. 185.1 | Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними Залишається відкритим питання про порядок округлення отриманої величини у вигляді відсотків. На жаль, лист № 7273 прямої відповіді на нього не містить, немає його і в ЄБПЗ, але з наведеного в зазначеному листі прикладу заповнення ряд. 15.1 декларації можна зробити висновок, що податківці волітимуть бачити там ціле число, округлене за загальноматематичними правилами |
** Наприклад, до обсягу постачань не входять коригування за послугами, отриманими від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України. | ||||
який здійснює розрахунок відповідно до пункту 199.3 статті 199 розділу V Кодексу | перший звітний податковий період, у якому задекларовані такі операції | При визначенні загального обсягу постачання та обсягу постачання оподатковуваних операцій платниками податку, переліченими в п. 199.3 ПКУ (див. пояснення до кол. 5 за цим рядком), слід ураховувати всі міркування, викладені вище в кол. 3 і 4 за попереднім рядком. | Платники податку, в яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частини використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (п. 199.3 ПКУ). | |
* Застосовується протягом поточного календарного року для визначення податкового кредиту при заповненні рядка 15.1 декларації. |
Таблиця 2
«Перерахунок* частки використання сплаченого
(нарахованого) податку за придбаними (ввезеними)
товарами/послугами між оподатковуваними
та неоподатковуваними операціями»
Відповідно до
п. 199.4 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Такий перерахунок здійснюється в порядку та за формою згідно з табл. 2 додатка Д7 (п. 4.5 розд. V Порядку № 41). При знятті з ПДВ-обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.Обчислена наприкінці року зазначеним у
п. 199.4 ПКУ способом частка використання застосовується для проведення коригування сум ПДВ, віднесених протягом року до податкового кредиту. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються в податковій декларації за останній податковий період року . Для цього значення проведеного коригування податкового кредиту з відповідним знаком переноситься з кол. 10 табл. 1 додатка Д7 до ряд. 16.4 декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ПКУ).Розглянемо нюанси заповнення окремих колонок табл. 2. Оскільки заповнювати зазначену таблицю доведеться вперше за підсумками 2011 року, то місячним платникам ПДВ разом з підсумовуванням показників з березня по грудень з декларацій за новою формою доведеться брати відповідні показники з декларацій за старою формою за січень — лютий. Про те, які саме це рядки, було зазначено вище в поясненнях до кол. 4 табл. 1 додатка Д7.
№ з/п | Фактичний обсяг проведених протягом поточного року оподатковуваних | Перерахована частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження створення), ввезення товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), | Фактично включено до податкового кредиту (сума значень рядків 15.1 та 16.1.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік) | Сума | Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 8 - | |||
всього (сума значень рядків 6 та 8 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний рік) | оподатковувані операції (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1 та 8.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний рік) | неоподатковувані операції (сума значень рядків 3, 4, 5 та 8.1.1 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний рік) | в оподатковуваних операціях (колонка 3 х | обсяг (сума значень рядків 15, 16.1.2 та 16.1.3 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік) | сума податку на додану вартість (колонка 6 х | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Докладно про заповнення цих колонок див. пояснення відповідно до кол. 3 і 4 табл. 1 додатка Д7 | Показник цієї колонки не впливає на результат перерахунку частки в кол. 5 | Тут також особливих проблем виникнути не повинно. Деталі див. в поясненнях до кол. 5 | Якщо безпосередньо керуватися алгоритмом, викладеним у текстовій частині цієї колонки, у результаті отримаємо сумарний обсяг придбання як товарів (послуг), що частково використовуються у звітному році в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях, так і необоротних активів. Однак це суперечитиме завданням табл. 2, в якій повинні знайти своє відображення тільки зазначені товари (послуги), а для необоротних активів призначена табл. 3 додатка Д7 (про неї далі). | Обчислена в цій колонці сума ПДВ — це та сума, яку протягом року було б віднесено до податкового кредиту, якби не було необхідності розподіляти її між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями | Тут підсумовується той ПДВ, який фактично протягом календарного року було включено до податкового кредиту в результаті щомісячного застосування до рядка 15 частки використання, яку було розраховано за минулий рік (або перший звітний період, | Цей показник відображає суму ПДВ, яку відповідно до абз. першого п. 199.4 ПКУ дозволено після закінчення року включити до податкового кредиту, виходячи вже з перерахованої частки використання товарів (послуг), що частково використовуються у звітному році в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях (див. кол. 5 цієї таблиці) | Буквальне дотримання алгоритму, прописаного в «шапці» цієї колонки, призведе до протилежного результату. Судіть самі: якщо показник кол. 8 (фактичний ПК) більше показника кол. 9 (дозволений ПК), то результатом коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях має стати зменшення завищеного протягом року ПК.
| |
* Здійснюється за підсумками поточного календарного року, і результати відображаються у декларації за останній податковий період року (у разі зняття платника з обліку — у декларації за останній податковий період, коли відбулося зняття з обліку). |
Таблиця 3
«Перерахунок* частки використання сплаченого (нарахованого)
податку за придбаними (ввезеними) необоротними
активами між оподатковуваними
та неоподатковуваними операціями»
Абзацом другим п. 199.4 ПКУ
передбачено особливі правила для перерахунку частки використання сплаченого (нарахованого) ПДВ за придбаними (ввезеними) необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями: у річному перерахунку, про який ішлося вище, такі активи участі не беруть, бо для них передбачено свої періоди (12, 24 і 36 місяців з початку їх використання).Зазначений перерахунок за необоротними активами здійснюється за формою табл. 3 додатка Д7. Результати такого перерахунку сум податкового кредиту відображаються в декларації за звітний період, на який припадає 12, 24 і 36 місяць використання необоротних активів (
п. 4.5 розд. V Порядку № 41). Однак це не єдиний випадок, коли необхідно заповнювати табл. 3: з виноски «*» до її заголовка випливає, що це доведеться також робити в разі використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (судячи з усього, не в періоді придбання того чи іншого необоротного активу, а в періоді початку його використання одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, від якого вестиметься відлік згаданих 12, 24 і 36 місяців — подробиці див. далі).
№ з/п | Дата (звітний період)** початку використання необоротних активів (введення їх в експлуатацію) | Дата (звітний період)*** формування податкового кредиту за придбаними необоротними активами | Вартість придбання необоротних активів | Фактично включено до податкового кредиту з урахуванням визначеної частки використання | Підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки**** за результатом попередніх | Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 6 - колонка 7) - значення цього рядка із знаком + чи - переноситься до рядка 16.4 декларації за звітний (податковий) період, на який припадає 12-й, 24-й, 36-й місяць використання необоротних активів | |
обсяг (без податку на додану вартість) | податок на додану вартість | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Судячи із заголовку та виноски «**» до нього, у цій колонці передбачається відображення дати (звітного періоду) початку використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Саме в цей період щодо конкретного необоротного активу заповнюється табл. 3. Від цього ж періоду має вестися відлік 12, 24 і 36 місяців для періодичного, з інтервалом у 12 місяців, перерахунку | Відповідно до п. 198.3 ПКУ право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали використовуватися придбані (побудовані, виготовлені) основні фонди в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Досить того, щоб таке використання їх у подальшому лише передбачалося в момент придбання (будівництва, виготовлення). Виходячи з викладеного, можлива ситуація, коли необоротний актив свідомо придбавався для сумісного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, але початок такого використання (відповідний цій події період зазначено в кол. 2) було на якийсь час відстрочено. Проте вже в період придбання «вхідний» ПДВ підлягав розподілу, унаслідок чого його частину через ряд. 15.1 декларації слід було включити до податкового кредиту. У таких ситуаціях у кол. 3 необхідно навести той період, коли відбувся фактичний розподіл ПДВ. | Заповнення цих колонок відбувається рядок за рядком для кожного придбаного (побудованого, виготовленого) необоротного активу відповідно до документів, за якими такі активи було зараховано на баланс. Якщо після оприбуткування конкретного необоротного активу проводилися будь-які коригування його вартості, їх тут також необхідно буде врахувати | Алгоритм розрахунку в заголовку колонки відсутній, тому наведемо свої міркування з приводу її заповнення. 3. Через 24 і 36 місяців після початку використання сюди необхідно перенести показник кол. 7 цієї ж таблиці, яка для конкретного активу заповнювалася дванадцятьма місяцями раніше | Виноска «****» до заголовка цієї колонки адресує нас до попередньої таблиці цього додатка. Однак в ній ідеться тільки про перерахунок частки використання за товарами/послугами. | При заповненні цієї колонки справедливі ті самі зауваження, які висловлено нами в поясненнях до кол. 10 табл. 2 цього додатка. | |
* Заповнюється у разі використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, а також при здійсненні перерахунку частки такого використання за результатами 12, 24 та 36 місяців їх використання. ** Звітний період початку використання необоротних активів одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. *** Звітний період, у якому було сформовано податковий кредит по необоротних активах, які почали використовуватися у звітному періоді. **** Визначається згідно з таблицею 2. |
Таблиця 4
«Розрахунок* розподілу сум податку на додану вартість,
нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг**,
при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод
визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту
та загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту»
Згідно з
п. 21 розд. III Порядку № 41 у разі застосування платниками податку касового методу визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до п. 187.10 ПКУ такі платники здійснюють розподіл сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, у порядку та за формою табл. 4 додатка Д7.Ідея, закладена податківцями в таблиці, що розглядається, полягає в такому: якщо придбаний товар (послуга) використовується в операціях, за якими застосовується як касовий метод, так і метод першої події (наприклад, придбаваючи природний газ, комунальне підприємство забезпечує теплом як фізосіб та бюджетників, так і звичайних суб’єктів підприємництва), дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту повинні визначатися на паритетних засадах.
Це означає, що відобразити
податковий кредит можна тільки в момент оплати придбаних товарів (послуг), призначених для використання в «касових» операціях. Інакше кажучи, отримавши, наприклад, від постачальника податкову накладну за першою подією — відвантаженням товару (виконанням робіт, наданням послуг), відобразити за нею податковий кредит платник податків ще не зможе, а матиме право зробити це тільки в момент перерахування оплати за такі товари (послуги). А от якщо спочатку оплатити вартість придбаних товарів (робіт, послуг) постачальнику, то будуть дотримуватися умови відображення податкового кредиту і для «касового», і для «звичайного» випадку.З урахуванням цього принципу і розроблено форму табл. 4 додатка Д7, із заповненням окремих колонок якої, сподіваємося, питань не виникне.