Теми статей
Обрати теми

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ: складаємо вперше за новою формою

Редакція ПБО
Стаття

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ: складаємо вперше за новою формою

 

Усе нове — це добре забуте старе. Справедливість цього вислову якнайкраще підтверджує порівняння Порядку № 1020, присвяченого заповненню оновленої форми Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, з Порядком № 451, що діяв раніше. Адже вимоги цих документів настільки схожі, що ті, хто не забув основи заповнення колишньої форми № 1ДФ, легко впораються з оновленою версією цього звіту. Проте, незважаючи на це, напередодні подання звіту за 1 квартал 2011 року все ж не зайвим буде в усіх подробицях розглянути порядок заповнення нового Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Як відомо, з набуттям чинності

ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані звітувати про суми нарахованих та/або виплачених фізичним особам доходів відразу за двома формами. Ґрунтується цей висновок на вимогах п. 176.2 ПКУ, згідно з яким податкові агенти зобов'язані подавати до органів державної податкової служби:

Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок за формою № 1ДФ), — за базовий період, що дорівнює податковому кварталу (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ);

Податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб — за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю (п.п. «д» п. 176.2 ПКУ).

На виконання вимог

п.п. «д» п. 176.2 ПКУ наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 58 було затверджено форму щомісячної Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Про всі перипетії довкола затвердження цієї форми звітності, порядку її заповнення та подання ми регулярно інформуємо наших читачів. Зокрема, порядок заповнення Податкової декларації описано в статті «Заповнюємо Податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 19).

Оскільки наближається строк подання першої після набуття чинності

ПКУ квартальної звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), то настав час докладно розглянути основні нюанси складання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Але спершу нагадаємо, що нова форма Податкового розрахунку, а також порядок її заповнення та подання затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, який набрав чинності з 1 квітня 2011 року. Із цієї ж дати втратила чинність стара форма № 1ДФ, затверджена наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451. Податковий розрахунок за новою формою потрібно подавати вже за 1 квартал 2011 року.

 

Хто зобов'язаний подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ

Як зазначено в уже згаданому

п. 176.2 ПКУ, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подають особи, що мають статус податкових агентів. Конкретизує цю вимогу п. 1.2 Порядку № 1020, в якому перелічено всіх осіб, які підпадають під це визначення відповідно до п.п. 14.1.180 ПКУ, а отже, повинні звітувати за новою формою:

юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи);

самозайняті особи (фізичні особи підприємці та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність*);

представництва нерезидентів — юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

* Незалежна професійна діяльність

— участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів або архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.

Зверніть увагу

: усі перелічені особи подають Податковий розрахунок за формою № 1ДФ незалежно від того, виплачували вони чи ні доходи платникам податку протягом звітного кварталу. Таку вимогу висуває і п.п. «б» п. 176.2 ПКУ і п. 2.2 Порядку № 1020.

Тут криється перша відмінність між вимогами раніше діючого

Порядку № 451 та новим Порядком № 1020. Адже раніше, якщо податковий агент протягом звітного кварталу не виплачував доходи фізичним особам, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не подавався. Інакше кажучи, якщо не було даних для заповнення Податкового розрахунку, заповнювати і подавати форму з прокресленнями було не потрібно. Звільняв податкових агентів від зайвої паперової роботи п. 2.2 Порядку № 451.

Зараз ситуація змінилася: ураховуючи вимоги

ПКУ та Порядку № 1020 Податковий розрахунок за формою № 1ДФ повинні здавати всі без винятку податкові агенти, у тому числі потенційні, тобто підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, які не ведуть діяльність, не мають найманих працівників, а також не здійснюють нарахування та виплату доходів іншим фізичним особам.

Усі ми пам'ятаємо ажіотаж, який виник при поданні місячної Податкової декларації з ПДФО за січень і лютий 2011 року внаслідок наявності подібної вимоги в

п.п. «д» п. 176.2 ПКУ. Природно, що він повториться і при поданні Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Єдина надія на те, що в ДПАУ все ж урахують досвід приймання місячної Податкової декларації з ПДФО і до закінчення граничних строків подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ нададуть офіційне роз'яснення, що звільняє від подання звітності платників податків, які у звітному періоді не нараховували і не виплачували доходи фізичним особам. Адже схожа проблема з місячною декларацією з ПДФО вирішилася на користь платників податків: ДПАУ в

листі від 25.03.2011 р. № 8235/7/17-0217 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27) дозволила не подавати декларацію, якщо податковий агент не має найманих працівників і не нараховує/не виплачує доходи фізособам.

 

Куди слід подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ

За загальним правилом, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається:

юридичними особами — до органу державної податкової служби (далі — ДПС) за своїм місцезнаходженням;

фізичними особами підприємцями — до органу ДПС за своєю податковою адресою, тобто за місцем свого проживання, за яким підприємець ставиться на облік як платник податків (п. 45.1 ПКУ).

Окремі особливості надання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ передбачено для підприємств, які мають відокремлені підрозділи. У цьому випадку відповідь на запитання, хто і куди повинен здавати звітність, залежить від обсягу наданих такому відокремленому підрозділу повноважень. Річ у тім, що для цілей оподаткування доходів фізичних осіб відокремлені підрозділи поділяються на

уповноважені нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету ПДФО та неуповноважені вчиняти такі дії.

Уповноважені підрозділи

подають Податковий розрахунок за формою № 1ДФ щодо фізичних осіб, яким вони нараховують (виплачують) дохід, до органу ДПС за своїм місцезнаходженням. При цьому в реквізитах Податкового розрахунку вказуються дані про такий уповноважений підрозділ як про податкового агента.

За

неуповноважений відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Відповідно юридична особа подає за такий підрозділ Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у вигляді окремої порції до органу ДПС за своїм місцезнаходженням. Крім того, копію звіту підприємство направляє і до органу ДПС за місцезнаходженням свого відокремленого підрозділу. Причому для цього воно має стати на облік до органу ДПС за місцезнаходженням кожного неуповноваженого підрозділу. У цьому випадку в реквізитах Податкового розрахунку вказуються дані юридичної особи, яка перебуває на обліку в органі ДПС.

 

Строки подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Як і раніше, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається

окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 2.1 Порядку № 1020). При цьому окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Таким чином, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за

1 квартал 2011 року потрібно подати не пізніше 10 травня 2011 року.

Якщо в подальшому

останній день строку подання Податкового розрахунку припаде на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважатиметься операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем.

Податкові агенти, які перебувають у процесі ліквідації (припинення діяльності), повинні дотримуватись вимог

п. 1.3 Порядку № 1020, згідно з яким подання Податкового розрахунку за період, в якому проводилися процедури припинення податкового агента, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця). Тобто граничний строк для них — дата державної реєстрації припинення юридичної особи або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

 

Особливості складання та подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Насамперед зауважимо, що загальні правила заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ будь-яких кардинальних змін не зазнали.

Як і раніше, податковий агент складає Податковий розрахунок за формою № 1ДФ

у двох примірниках, один з яких подається до органу ДПС, а другий — з підписом особи, відповідальної за прийняття податкового розрахунку, штампом та проставленим номером порції, — повертається податковому агенту та зберігається в нього.

Податковий розрахунок подається на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується). Записи у звіті робляться машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, у спеціально призначеному для цього полі обов'язково вказуються порядкові номери сторінок звіту.

Якщо в інформаційному рядку Податкового розрахунку є незаповнені поля, у них проставляються прокреслення. Подання ксерокопії Податкового розрахунку за формою № 1ДФ не допускається.

За добровільним рішенням

податкового агента Податковий розрахунок може бути подано до органу ДПС в електронній формі (п.п. 2.3.2 Порядку № 1020).

Зверніть увагу:

п.п. 2.3.2 Порядку № 451 , що діяв раніше, передбачав не право, а обов'язок податкового агента формувати податковий розрахунок в електронному вигляді за наявності в нього комп'ютерної техніки.

Зауважимо, що, на нашу думку, така поблажка суперечить вимогам

ПКУ. Адже не варто забувати про вимоги загальної норми п. 49.4 ПКУ, згідно з якою великі та середні платники податків подають податкові декларації в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису посадових осіб у порядку, установленому законодавством. Тобто з 01.01.2011 р. саме електронна форма подання звітності — єдино можливий спосіб подання податкових декларацій для середніх та великих платників податків.

Юридичні та фізичні особи — податкові агенти зобов'язані відображати всю інформацію про нараховані та виплачені фізичним особам доходи, передбачену Податковим розрахунком за формою № 1ДФ. При цьому слід пам'ятати: у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаються як

оподатковувані, так і неоподатковувані доходи, нараховані (виплачені) фізичним особам у звітному кварталі.

І, нарешті, останнє, що стосується загальних правил заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Згідно з

п. 3.5 Порядку № 1020 грошові показники, а саме сума нарахованого доходу (графа 3а), сума виплаченого доходу (графа 3), сума нарахованого ПДФО (графа 4а) і сума перерахованого до бюджету ПДФО (графа 4) відображаються у звіті в національній валюті (у гривнях з копійками).

 

Узгодження податкових
зобов'язань

Наступний важливий момент, на який слід звернути увагу в межах цієї статті, — порядок визначення дати узгодження податкових зобов'язань з ПДФО, від якої, зокрема, слід відштовхуватися при визначенні граничного строку сплати цього податку з нарахованих, але не виплачених доходів.

Згідно з

п. 54.2 ПКУ узгодження грошового зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з ПДФО, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку — фізичної особи, здійснюється в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розд. IV ПКУ для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету .

Як зазначено в

п.п. 168.1.4 ПКУ, для цілей застосування п. 54.2 Кодексу під терміном «граничний строк сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом, а саме:

— день виплати доходу (

п.п. 168.1.2 ПКУ);

— банківський день, наступний за днем нарахування (виплати, надання) доходу (при виплаті доходу в негрошовій формі або готівкою з каси,

п.п. 168.1.4 ПКУ).

Таким чином,

узгодження грошового зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з ПДФО відбувається при виплаті доходу або в банківський день, наступний за днем нарахування (виплати, надання) доходу в негрошовій формі або за днем виплати доходу з каси.

А коли ж відбувається узгодження податкових зобов'язань щодо нарахованих, але не виплачених доходів?

Насамперед, нагадаємо: ПДФО з нарахованих, але не виплачених доходів не узгоджується за щомісячною Податковою декларацією, що випливає із запропонованого податківцями порядку її заповнення. Адже при розрахунку податкового зобов'язання за звітний місяць (рядок 07), ПДФО з нарахованих, але не виплачених доходів, у тому числі із зарплати, яку не буде виплачено в установлені строки (рядок 06), не враховується.

А от суми ПДФО, зазначені в

податковому розрахунку, вважаються узгодженими сумами податкового зобов'язання і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені, що нараховуються з першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, установленого ПКУ (п.п. «ґ» п. 176.2 ПКУ).

Строки сплати податкового зобов'язання, відображеного в податковій декларації, передбачені

абзацом першим п. 57.1 ПКУ, згідно з яким платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку , передбаченого для подання податкової декларації.

З викладеного випливає, що узгодження податкових зобов'язань з ПДФО, утриманого з нарахованих, але неоплачених доходів, відбувається за Податковим розрахунком за формою № 1ДФ. Відповідно ПДФО з таких доходів має бути

сплачено протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання Податкового розрахунку.

Усні консультації працівників податкових органів підтверджують таку точку зору.

 

Відповідальність податкових агентів

За неподання або несвоєчасне подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ податкові агенти несуть відповідальність відповідно до норм

ПКУ.

Так, згідно з

п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, якого протягом року вже було притягнуто до відповідальності за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу

в розмірі 1020 грн.

Як бачите, жорсткі штрафні санкції за порушення вимог щодо порядку складання та строків подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ вимагають з усією відповідальністю підійти до заповнення та подання цієї форми звітності.

Водночас, на наш погляд, не варто забувати про положення

п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цією нормою

ПКУ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення . Тому логічно зробити висновок, що штрафні санкції в розмірі не більше 1 грн. поширюються на будь-які порушення податкового законодавства, допущені платниками податків у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, у тому числі й на випадки застосування штрафних санкцій за неподання або подання Податкового розрахунку з порушенням встановлених ПКУ строків.

На жаль, зараз важко передбачити, яку позицію щодо цього питання займуть податківці. Як ви пам'ятаєте, фахівці ДПАУ вже кілька разів змінювали свою точку зору з цього приводу. Стисло історія цього питання така. У своєму першому листі, присвяченому порядку застосування штрафних санкцій, податківці роз'яснили, що податкові органи застосовуватимуть штраф у розмірі 1 грн. за будь-яке порушення податкового законодавства, здійснене в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. (див.

лист від 31.12.2010 р. № 29429/7/10-1017/5190). Однак такої ліберальної позиції щодо штрафних санкцій, які застосовуються до платників податків, податківці дотримувалися недовго. Уже в листі від 03.02.2011 р. № 2963/7/10-1017/302 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 17) ДПАУ переглянула свою точку зору і наполягає на тому, що штрафна санкція, передбачена п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. Цим листом ДПАУ невиправдано звужувала коло порушень, за які може бути застосовано штраф в 1 грн., що, на нашу думку, є неправомірним.

Однак і останнє роз'яснення податківців було відкликано (див.

лист ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8199/7/10-1017/1114) та їх офіційна позиція наразі поки що невідома. Сподіваємося, що незабаром фахівці ДПАУ заповнять цю прогалину і нададуть інші роз'яснення. А нам же залишається очікувати та сподіватися, що цього разу їх позиція матиме вже не такий фіскальний характер.

Що стосується адміністративної відповідальності, то за неподання або подання з порушенням установлених

ПКУ строків подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ посадовим особам підприємства та громадянам — суб'єктам підприємницької діяльності загрожує попередження або адмінштраф, передбачений ст. 1634 КпАП. Відповідно до цієї статті КпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу ДПС за встановленою формою про доходи громадян тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 51 грн.). Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на таку особу в розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

Отже, ми розглянули загальний порядок заповнення нової форми Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, а тепер перейдемо до опису порядку відображення в ньому доходів у вигляді заробітної плати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі