Щодо визначення страхового стажу та виплати лікарняних
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.02.2011 р. № 04-29-196
Повідомляємо, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі — Закон № 2240). З 1 січня 2011 року, згідно із внесеними змінами до ст. 7 Закону № 2240,
страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.Період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св — сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 16 Закону № 2464 державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Державний реєстр) створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Інформація з Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 17 Закону № 2464).
Статтею 20 Закону № 2464 передбачено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Отже,
якщо виникає потреба у визначенні страхового стажу застрахованої особи, яка на початок 2011 року має страховий стаж менше восьми років і не має пільг згідно з чинним законодавством, то починаючи з лютого 2011 р. за інформацією про страховий стаж застрахованої особи набутий після 01.01.2011 р., який обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страхувальник та/або застрахована особа може звернутися до Пенсійного фонду.Також слід зазначити, що Пенсійний фонд України — орган, уповноважений відповідно до Закону № 2464 вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов’язані надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування; надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз’яснювати їхні права і обов’язки.
Що стосується порядку відображення в бухгалтерському обліку операцій по нарахуванню і виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання за рахунок коштів Фонду, то такий порядок залишився без змін. Як і раніше, допомогу мають призначати, нараховувати та виплачувати страхувальники-роботодавці
.Відповідно до ст. 52 Закону № 2240 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації, а допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення.
Для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на поховання, згідно із ст. 21 Закону № 2240, страхувальником для фінансування його робочим органом відділення Фонду має подаватися заява-розрахунок за формою, затвердженою постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за № 111/18849. У заяві-розрахунку необхідно зазначати нараховану суму допомоги без зменшення на обов’язкові утримання.
Отримавши кошти від органу Фонду, страхувальник зобов’язаний виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, а допомогу на поховання — не пізніше наступного робочого дня після отримання страхових коштів від Фонду
.
В. о. директора Е. Ушаков
коментар редакції
Страховий стаж для оплати лікарняних: обчислюємо по-новому
У листі, що коментується, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд)
повідомляє про зміни, що відбулися в обчисленні страхового стажу застрахованих осіб для оплати листків непрацездатності після набуття чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, а саме з 1 січня 2011 року.Нагадаємо, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) залежно від
страхового стажу застрахованої особи допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в таких розмірах:—
60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;—
80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;—
100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.Окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі
100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. До таких осіб належать:— особи, віднесені до категорії 1 — 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII;
— один з батьків або особа, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;
— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;
— донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безкоштовно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості).
З урахуванням зазначеного вище здійснюється розрахунок і оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (п. 5 Порядку оплати перших п’яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439).
З 1 січня 2011 року кардинально змінився порядок обчислення страхового стажу.
Згідно з новою редакцією ст. 7 Закону № 2240
страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за яку щомісяця сплачувалися ним і роботодавцем або ним самим страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок*. Страховий стаж обчислюється в місяцях.* Відповідно до п. 12 ст. 2 Закону № 2240 під мінімальним страховим внеском розуміється сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру ЄСВ (сума розміру ЄСВ у частині нарахувань та розміру ЄСВ у частині утримань), установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
За новими правилами, у разі якщо
сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менше за мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Таким чином, неповний місяць роботи включається до страхового стажу як повний тільки за умови, що за цей місяць сума сплаченого ЄСВ склала не менше суми мінімального страхового внеску. Інакше такий місяць буде зараховано до стажу
пропорційно сумі сплаченого ЄСВ. Пропорційно сплаченому ЄСВ зараховуватимуться до страхового стажу й місяці роботи, за які працівнику нараховано зарплату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної зарплати.Період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування
, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), уключається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Наприклад, до страхового стажу включається період відпустки по вагітності та пологах, за який застрахованій особі виплачується допомога по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду.Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Державний реєстр), а до впровадження такої системи, тобто до 01.01.2011 р., — у порядку та на умовах, передбачених чинним раніше законодавством. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж працівника, придбаний ним за час роботи за умовами трудового договору до набуття чинності Законом № 2240 (до 28.02.2001 р.).
Таким чином,
до страхового стажу працівника включаються:за період до 28.02.2001 р.:
— загальний трудовий стаж, придбаний ним до набуття чинності Законом № 2240, що визначається згідно з Правилами обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності від 19.10.98 р. № 1658;
за період з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.
:— період роботи на умовах трудового договору, за який сплачувалися страхові внески до Фонду;
— період тимчасової втрати працездатності;
— період відпустки по вагітності та пологах;
— період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
— отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів).
При обчисленні страхового стажу з 01.01.2011 р. слід керуватися вже положеннями нової редакції ст. 7 Закону № 2240
.Для застрахованих осіб, в яких станом на 1 січня 2011 року страховий стаж становить понад 8 років та які мають право на пільгу
, що передбачає оплату лікарняного в розмірі 100 % середньої заробітної плати, необхідності в обчисленні страхового стажу за новими правилами не виникає.Для працівників, які не потрапляють до зазначених вище категорій застрахованих осіб, страховий стаж за період з 01.01.2011 р., як зазначалося вище, обчислюється на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру. За отриманням таких даних до органу Пенсійного фонду може звернутися як страхувальник, так і застрахована особа. Відповідно до п. 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування від 08.10.2010 р. № 22-1 індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються згідно з додатком до цього Положення.
Катерина Скрипкіна
