Майбутнє «спрощенки» (законопроект про ЄП — «робоча» версія)

Майбутнє «спрощенки»
(законопроект про ЄП — «робоча» версія)

 

Те, що на зміну «єдиноподатковому» Указу № 727 готується законопроект про спрощену систему оподаткування, стало відомо ще на початку року з перехідних положень ПКУ. Відразу зауважимо — поки що він перебуває у процесі розробки, а його прийняття намічено лише на 1 січня 2012 року. Тому, відпрацювавши за старими «єдиноподатковими» правилами весь І квартал 2011 року, спрощенцям, що залишилися «в строю», після 1 квітня 2011 року (і, судячи з усього, до закінчення року) потрібно буде працювати, як і раніше, з оглядкою на Указ № 727. Проте, щоб бути в курсі, сьогодні ми вирішили ознайомитися з «робочою» версією проекту та подивитись, якою вбачається законодавцю спрощена система в майбутньому.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99).

 

Нагадаємо: за дорученням Президента робочу групу при уряді з реформування спрощеної системи оподаткування (із представників ДПАУ, Мінфіну, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, громадських організацій тощо) було створено ще у грудні минулого 2010 року. Перед нею ставилося завдання: розробити та винести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо «спрощенки» — єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

Водночас підприємці, яким краще за всіх відомі всі нюанси єдиноподатковості, не стали очікувати «подарунків долі» і підготували та запропонували владі свій варіант закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Поданий документ (створений спільно об'єднаннями підприємців з більшості областей України) до того ж мав вирішити спірні на сьогодні питання, що накопичилися в малого та середнього бізнесу.

Як спочатку повідомлялося, проект, підготовлений підприємцями, було взято робочою урядовою групою

за основу. Водночас, як виявилося згодом, «прийнятий за основу» проект, «підправлений» розробниками в уряді, на виході був дещо видозмінений, трансформувавшись при цьому в концепцію з реформування спрощеної системи, презентовану нещодавно урядом. Подивимося, яким же згідно з концепцією вбачається поки що єдиний податок розробникам (сприймаючи проте все викладене далі лише довідково, зважаючи на те, що це — всього лише «проект»).

 

Концепція реформування «спрощенки»: думка уряду

Отже, згідно з розробленою концепцією (проектом Закону про ЄП) «майбутні» умови єдиноподатковості, що пропонуються, на сьогодні

в проекті виглядають так:

 

Спрощена система оподаткування

(«умови» єдиноподатковості, що пропонуються в проекті Закону про ЄП)

Юридичні особи — єдиноподатники
умови перебування		ставка ЄП (у розрахунку на календарний місяць)
річний обсяг доходу — до 3000 розмірів мінзарплати (≈ 3 млн грн.)*; середньооблікова кількість найманих працівників — не більше 50 осіб; здійснювані види діяльності: з урахуванням установлених обмежень		3 % від суми доходу (за умови сплати ПДВ)
		5 % від суми доходу (без сплати ПДВ)
Фізичні особи — єдиноподатники (приватні підприємці)
категорії підприємців	умови потрапляння до категорії	ставка ЄП (у розрахунку на календарний місяць)
1 категорія: «Мікробізнес»	річний обсяг доходу — до 150 розмірів мінзарплати (≈ 150 тис. грн.)*; кількість найманих працівників — найманих працівників немає; здійснювані види діяльності:  — реміснича діяльність (сферу якої регулюватиме окремий закон);  — роздрібний продаж товарів на ринках;  — надання побутових послуг населенню (за переліком, з урахуванням установлених обмежень)	від 1 до 10 % розміру мінзарплати (тобто ≈ від 10 до 100 грн.)*; на відміну від всіх інших спрощенців (квартальників), ця категорія підприємців звітуватиме і подаватиме декларацію за підсумками року
2 категорія: «Малий бізнес»	річний обсяг доходу — до 600 розмірів мінзарплати (≈ 600 тис. грн.)*; кількість найманих працівників — до 10 осіб; здійснювані види діяльності:  — виробництво товарів;  — продаж товарів;  — надання послуг населенню (крім орендних операцій — надання в оренду/суборенду житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомості, надання послуг у сфері страхування);  — діяльність у сфері ресторанного господарства	від 2 до 20 % розміру мінзарплати (тобто ≈ від 20 до 200 грн.)* — при обсязі доходу до 300 розмірів мінзарплати
		від 20 до 40 % розміру мінзарплати (тобто ≈ від 200 до 400 грн.)* — при обсязі доходу від 300 до 600 розмірів мінзарплати
3 категорія: «Середній бізнес»	річний обсяг доходу — до 1000 розмірів мінзарплати (≈ 1 млн грн.)*; кількість найманих працівників — до 10 осіб; здійснювані види діяльності: з урахуванням установлених обмежень	3 % від суми доходу (за умови сплати ПДВ)
		5 % від суми доходу (без сплати ПДВ)
* У даному випадку «примірні» граничні обсяги доходу наводяться в таблиці довідково для ознайомлення і є орієнтовними, оскільки обчислені виходячи з установленої згідно зі ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI на 01.12.2011 р. мінзарплати в розмірі 1004 грн., і тому, якщо говорити точніше, становлять:  — для юросіб — не більше 3,012 млн грн. (3000 мінзарплат х 1004 грн.);  — для фізосіб: 1 категорії — не більше 150,6 тис. грн. (150 мінзарплат х 1004 грн.); 2 категорії — не більше 602,4 тис. грн. (600 мінзарплат х 1004 грн.); 3 категорії — не більше 1,004 млн грн. (1000 мінзарплат х 1004 грн.). Те саме справедливо й щодо наведених у таблиці «орієнтовних (округлених)» гривнєвих еквівалентів ставок єдиного податку (розрахованих знову ж таки поки що виходячи з розміру мінзарплати в 1004 грн.). При цьому згідно з концепцією ставки ЄП (у межах граничних розмірів), як і раніше, установлюватимуться місцевою владою залежно від видів господарської діяльності. А от сьогоднішньої доплати ЄП у розмірі 50 % ставки за кожного найманого працівника в концепції вже не передбачено. Зрозуміло, що в подальшому з установленням нового рівня мінзарплати на початок 2012 року (з моменту, коли імовірно запрацює Закон про ЄП) про гривнєві граничні розміри доходу єдиноподатників та ставки можна буде відповідно говорити вже точніше.

 

Обмеження за видами діяльності та «суб’єктністю».

Також у концепції встановлюється низка обмежень щодо видів діяльності та висуваються певні вимоги до суб'єктного складу спрощенців. Так, планується що не зможуть стати єдиноподатниками (не мають права перейти на спрощену систему):

(1) суб'єкти господарювання (як юр-, так і фізособи), які здійснюють такі

види діяльності:

— діяльність з організації, проведення азартних ігор;

— обмін іноземної валюти;

— виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу ПММ у місткостях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива);

— видобуток, промислове виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

— видобуток, реалізація корисних копалин;

— діяльність у сфері фінансового посередництва;

— діяльність з управління підприємствами;

— технічні випробування та дослідження;

— діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

— діяльність у сфері аудиту;

— діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) предметами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

(2)

а також такі суб'єкти господарювання:

— страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та компанії, інші фінансові установи, визначені законом, реєстратори цінних паперів;

— суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим суб'єктам господарювання — «

неєдиноподатникам», дорівнює або перевищує 25 %;

— представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи — «

неєдиноподатника»;

— фізособи та юрособи — нерезиденти;

— суб'єкти господарювання з податковим боргом (за винятком безнадійного податкового боргу, що виник через дію форс-мажорних обставин — обставин непереборної сили).

Податки, від яких звільняються спрощенці.

Згідно з концепцією планується, що єдиноподатники не будуть платниками таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

— податку на прибутки підприємств;

— ПДФО (у частині доходів самого підприємця-спрощенця, оподаткування яких відбувається за єдиним податком; а от з доходів найманих працівників чи інших фізосіб ПДФО слід утримувати на загальних підставах);

— ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України (однак імпортний ПДВ при ввезенні єдиноподатники сплачують на загальних підставах і від його сплати не звільняються). Щоправда, при цьому під виняток потраплятиме окрема категорія спрощенців — єдиноподатники — юрособи та фізособи, які оберуть ставку ЄП 3 % (зі сплатою ПДВ) та які, як планується, будуть відповідно платниками ПДВ та сплачуватимуть цей податок на загальних підставах у загальновстановленому порядку;

— збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (плати за торгові патенти);

— збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (хмелезбору).

Відповідальність за «єдиноподаткові» порушення.

При цьому за недотримання «єдиноподаткових» умов спрощенців згідно з концепцією планується «карати» так.

 

Відповідальність єдиноподатників

(згідно з проектом Закону про ЄП)

Порушення	Відповідальність за порушення, яку покладено на:
	юросіб та фізосіб 3 категорії	фізосіб 1 і 2 категорій
Проведення «негрошових» розрахунків (способом, відмінним від готівкового та/або безготівкового); провадження «заборонених» операцій (на які не поширюється спрощена система оподаткування)	дохід від здійснення таких операцій обкладається:
	подвійною ставкою ЄП	податком за ставкою 15 %
Перевищення граничного обсягу доходу	дохід у сумі перевищення обкладається:
	подвійною ставкою ЄП	податком за ставкою 15 %
Провадження діяльності, яку не зазначено у свідоцтві	—	дохід від такої діяльності оподатковується за ставкою 15 %

 

До того ж, у числі можливих підстав для анулювання свідоцтва єдиноподатника, що пропонуються (крім відмови за власним бажанням, припинення діяльності, проведення «негрошових» розрахунків та перевищення єдиноподаткових критеріїв щодо чисельності та доходу), з'явиться така підстава, як виникнення податкової заборгованості зі сплати податку протягом 2-х послідовних кварталів підряд.

 

Замість післямови

Отже, слід зауважити: при збереженні запропонованого підприємцями

розподілу фізосіб-спрощенців у цілях сплати єдиного податку на
3 категорії — залежно від отримуваного доходу та видів діяльності — сам граничний розмір доходу в концепції при цьому (порівняно із запропонованим «підприємницьким») виявився значно (іноді навіть більше ніж удвічі) зниженим, зокрема:

— для фізосіб

2 категорії («малого бізнесу») — із запропонованих підприємцями 1200 розмірів мінзарплати — до 600 розмірів мінзарплати (див. першу таблицю);

— для фізосіб

3 категорії («середнього бізнесу») — із запропонованих підприємцями 2300 розмірів мінзарплати — до 1000 розмірів мінзарплати;

— для

юросіб-єдиноподатників — із запропонованих підприємцями 7000 розмірів мінзарплати — до 3000 розмірів мінзарплати (!).

Тому недивно, що ознайомившись з презентованою концепцією, свої зауваження до неї підприємці

знов поспішили направити робочій урядовій групі. У всякому разі на сьогодні граничний розмір доходів, на який можуть «погодитися» підприємці в перелічених вище випадках, відповідно становить «1000 розмірів мінзарплати» (для фізосіб 2 категорії), «2000 розмірів мінзарплати» (для фізосіб 3 категорії) і «5000 розмірів мінзарплати» (для єдиноподатників-юросіб), але ніяк не менше, що в цьому випадку для підприємництва є досить принциповим.

Що стосується підприємців-спрощенців 1 категорії, то в таких, судячи із запланованих нововведень, зокрема, повинні трансформуватися сьогоднішні підприємці-фікспатентники, які торгують на ринках та сплачують фіксований податок шляхом придбання патенту відповідно до

ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 (останній, як планується, з появою закону про спрощену систему оподаткування втратить чинність).

Крім того, первісно у своєму проекті підприємці також пропонували звільнити спрощенців від сплати податку на землю, ЄСВ за себе, установлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати штрафних санкцій за його недотримання, перегляду протягом року розмірів ставок ЄП через зростання мінзарплати (обравши за орієнтир в їх обчисленні відповідно розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року), а також зниження наполовину (до 50 %-го розміру) ставки ЄП — для юросіб-єдиноподатників, які займаються виключно виробництвом та реалізацією власної продукції. На жаль, такі пропозиції залишилися непідтриманими урядом, мабуть, у зв'язку з чим

тепер підприємницька громадськість, направляючи зі свого боку нові зауваження до представленої концепції, зокрема, пропонує знизити «презентовані» ставки ЄП 3 і 5 % відповідно до 2 і 4 %, а також звільнити спрощенців від сплати екологічного податку та, як і раніше, — податку на землю (зберігши при цьому за єдиноподатником усе ж можливість здавання обмеженої площі — до 100 кв. м житлової і до 300 кв. м нежитлової нерухомості — в оренду), а також висловлюючись при цьому за необхідність затвердження головного облікового регістра — книги обліку доходів та витрат спрощенців — за погодженням з органом регуляторної політики. А наскільки сторони зможуть дійти взаєморозуміння в усіх питаннях та врахувати обопільні побажання на рівні законодавства, і якою у результаті буде остаточна концепція спрощеної системи оподаткування в майбутньому (фінальний варіант Закону про ЄП), звісно, покаже час.