Якщо контрагент — фізична особа — підприємець

Якщо контрагент — фізична особа — підприємець

 

Набуття чинності ПКУ та Законом № 2464 внесло свої корективи до роботи суб'єктів господарювання з фізичними особами — підприємцями.

У цій статті розглянемо, як за новими правилами оподатковуються виплати підприємцям, які документи слід вимагати від підприємців суб'єктам господарювання, які працюють з ними, а також особливості включення до витрат суб'єкта господарювання витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб — підприємців.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Для цілей застосування

ПКУ фізичні особи — підприємці є самозайнятими особами (п.п. 14.1.226 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів, отриманих у межах підприємницької діяльності, установлено:

— для приватних підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування (далі — ППЗП), —

ст. 177 ПКУ;

— для приватних підприємців, які є платниками єдиного податку (далі — ППЄП), —

Указом № 746/99, п.п. 165.1.36 ПКУ, підрозд. 8 розд. ХХ
ПКУ.

Особливості оподаткування доходів, що виплачуються суб'єктами господарювання ППЗПам та ППЄПам, розглянемо далі.

 

Податок на доходи фізичних осіб

Працюємо з ППЗПом.

Під час роботи з ППЗПом слід керуватися такими вимогами ПКУ:

по-перше

, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) ППЗПу дохід від операцій, що здійснюються в межах обраних ним видів діяльності, не повинен утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) у джерела виплати, якщо таким ППЗПом надано виписку або витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Держреєстр) про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги за цивільно-правовим договором, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору може бути прирівняно до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПКУ (п. 177.8 ПКУ);

по-друге

, якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних нею видів такої діяльності ці доходи обкладаються ПДФО за загальними правилами, установленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб (п. 177.6 ПКУ).

Таким чином, суб'єкту господарювання для відповіді на запитання: «Чи потрібно утримувати ПДФО з доходу, що виплачується (нараховується) підприємцю?», слід отримати від останнього документи, які підтверджують його

реєстрацію в Держреєстрі та визначають перелік видів діяльності, дохід від здійснення яких є підприємницьким доходом.

Незважаючи на те що в

п. 177.8 ПКУ зазначено і виписку, і витяг із Держреєстру, документом, що містить необхідну інформацію для обкладення ПДФО доходів підприємця, є витяг, оскільки він підтверджує реєстрацію фізичної особи в Держреєстрі як суб'єкта підприємницької діяльності та містить перелік видів діяльності, якими займається підприємець.

У разі надання ППЗПом

виписки з Держреєстру суб'єкту господарювання слід додатково вимагати документ з переліком видів діяльності, дохід від яких є підприємницьким доходом ППЗПа (оскільки у виписці вони не вказуються). Таким документом може бути копія довідки з органу ДПС, яка видається за письмовим зверненням підприємця та в якій буде зазначено перелік видів діяльності згідно з реєстраційною карткою та обрана ним система оподаткування.

Звертаємо увагу: хоча у формулюванні

п. 177.8 ПКУ як документи, що підтверджують реєстрацію, зазначено «виписка або витяг», на нашу думку, у платника податків, який виплачує дохід підприємцю, має залишитися копія, а не оригінал виписки або витягу з Держреєстру, адже ПКУ говорить про надання ППЗПом такої виписки або витягу своєму контрагенту, але не покладає на останнього обов'язок залишити в себе такий документ. Отже, навіть якщо в подальшому перевіряючі засумніваються в правомірності неутримання ПДФО при виплаті доходу фізособі, суб'єкту господарювання досить буде надати докази того, що на момент виплати доходу в такої фізособи був статус підприємця з відповідними видами діяльності (копії документа, що підтверджує держреєстрацію такої фізособи має бути достатньо). Застосувати санкції перевіряючі зможуть лише у випадку, якщо доведуть зворотне. Однієї відсутності оригіналу документа про держреєстрацію в суб'єкта, який виплатив дохід підприємцю, для застосування до нього негативних податкових наслідків явно недостатньо. Крім того, на офіційному сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) в Єдиній базі податкових знань за кодом 180.13 податківці також указують на необхідність отримання від підприємця саме копії документа, який підтверджує, що він зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (виписки чи витягу з Держреєстру), а не його оригінал.

Щодо можливості надання

копії свідоцтва про державну реєстрацію як підтвердження реєстрації фізичної особи в Держреєстрі суб'єктом підприємницької діяльності зазначимо таке. Раніше п. 177.8 ПКУ зобов'язував суб'єктів господарювання для необкладення доходів, що виплачуються ППЗПам, вимагати від них надання копії свідоцтва про державну реєстрацію. Однак у зв'язку зі скасуванням свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 07.04.2011 р. № 3205-VI було внесено зміни до п. 177.8 ПКУ, згідно з якими з 07.05.2011 р. замість копії свідоцтва про державну реєстрацію ППЗПи повинні надавати виписку або витяг із Держреєстру. Незважаючи на те що всі ці документи підтверджують реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, питання про можливість надання з 07.05.2011 р. ППЗПом копії свідоцтва про держреєстрацію замість копії виписки або витягу залишається відкритим, оскільки формально з 07.05.2011 р. всі нормативно-правові акти, до яких було внесено зміни (у тому числі й ПКУ), висувають єдині вимоги до всіх суб'єктів господарювання (незалежно від дати їх держреєстрації) надавати виписку або витяг із Держреєстру. Отже, щоб уникнути непотрібних спорів з перевіряючими, бажано починаючи із зазначеної дати вимагати від контрагентів — ППЗПов надання копії виписки або витягу, а не копію свідоцтва про держреєстрацію.

Водночас варто зауважити, що

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», який було прийнято Верховною Радою України 07.07.2011 р. і на момент написання статті не підписано Президентом України, передбачено внесення змін до п. 177.8 ПКУ, відповідно до яких для неоподаткування підприємницьких доходів ППЗП повинен надавати суб'єкту господарювання копію документа, що підтверджує державну реєстрацію згідно із законом як суб'єкта підприємницької діяльності. Отже, після набуття чинності зазначеними змінами ППЗП матиме право підтверджувати проходження держреєстрації як копією свідоцтва про держреєстрацію, так і копією виписки або витягу з Держреєстру. Ще раз звертаємо увагу, що до цього моменту для підтвердження держреєстрації безпечніше вимагати від ППЗПа копію виписки або витягу з Держреєстру.

Після отримання копії витягу або копій виписки та довідки з ДПС суб'єкт господарювання, контрагентом якого є підприємець, повинен переконатися, що дохід, який виплачується (нараховується) підприємцю, є його підприємницьким доходом (вид діяльності, від якого підприємець отримує дохід, зазначено у витягу або довідці з податкової). Якщо це так, то такий дохід суб'єкт господарювання ПДФО не обкладає. У цьому випадку обов'язок сплати податку покладено на самого підприємця (

п. 177.1 ПКУ).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід самозайнятої особи — ППЗПа відображається

з ознакою доходу «157».

Якщо ж дохід, що виплачується фізичній особі, не пов'язаний з його підприємницькою діяльністю (вид діяльності, від якого підприємець отримує дохід, не зазначено у витягу або довідці з податкової), або з будь-яких причин така особа не надала зазначені документи, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, є щодо нього

податковим агентом. Оподаткування такого доходу здійснюється за загальними правилами, установленим ПКУ для платників податку — фізичних осіб, з відповідним відображенням у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Працюємо з ППЄПом.

Відповідно до п.п. 165.1.36 ПКУ до оподатковуваного доходу не включається дохід фізичної особи — підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу. Щоб суб'єкту господарювання визначитися з порядком оподаткування доходу, який виплачується ППЄПу, необхідно отримати від нього копію свідоцтва про сплату єдиного податку, де зазначено види діяльності, з яких сплачується єдиний податок, та копію виписки або витягу з Держреєстру.

Якщо відповідно до копії свідоцтва про сплату єдиного податку дохід, що виплачується (нараховується) фізособі, є її доходом від підприємницької діяльності, з якої сплачується єдиний податок, суб'єкт господарювання утримувати ПДФО у джерела виплати

не повинен.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід ППЄПа, з якого сплачено єдиний внесок, відображається

з ознакою «157».

В іншому випадку оподаткування доходу здійснюється за загальними правилами, установленими

ПКУ для фізичних осіб.

 

Податок на прибуток

Порядок визначення оподатковуваного прибутку суб'єктів господарювання встановлено

розд. III ПКУ.

У

п.п. 139.1.12 ПКУ зазначено: не включаються до складу витрат витрати суб'єкта господарювання — платника податку на прибуток, понесені ним у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок.

Виняток із цієї норми становлять тільки витрати, понесені у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку,

яка здійснює діяльність у сфері інформатизації. Такі витрати платники податку на прибуток включають до складу витрат незалежно від обраної підприємцем системи оподаткування.

Таким чином, для визначення складу витрат суб'єкту господарювання, контрагентом якого є

фізична особа — підприємець, необхідно мати документ, що підтверджує систему оподаткування такої фізособи.

Якщо контрагентом суб'єкта господарювання є

ППЄП, підтвердити систему оподаткування він може надавши копію свідоцтва про сплату єдиного податку. Якщо контрагентом є ППЗП, таким документом може бути копія довідки, виданої йому органом ДПС, у якій зазначається перелік видів діяльності відповідно до реєстраційної картки та обрана ним система оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності (див. лист ДПАУ від 03.02.2011 р. № 1085/К/17-0714 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 21).

Зверніть увагу: витратне обмеження, установлене

п.п. 139.1.12 ПКУ, поширюється тільки на ППЄПів і не стосується:

—

усіх загальносистемників — юридичних осіб та фізосіб-підприємців;

—

юридичних осіб — єдиноподатників (на 6 % і 10 %);

 

— фізосіб-підприємців на фіксованому податку* (

ст. 14 Декрету Кабміну «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92);

—

фізосіб-непідприємців.

* Відзначимо, що в разі роботи з підприємцями, які працюють на фіксованому податку, суб’єкту господарювання слід вимагати від нього надання копії виписки або витягу з Держреєстру та копій фікспатенту та документа про сплату фіксованого податку.

Щодо витрат на придбання робіт (послуг) у ППЄПа,

який здійснює діяльність у сфері інформатизації, зазначимо таке. У своїх неофіційних роз'ясненнях в Єдиній базі податкових знань ДПАУ вказує, що для цілей застосування п.п. 139.1.12 ПКУ за переліком послуг (робіт), які належать до сфери інформатизації, слід звертатися до розд. 70 Державного класифікатора продукції і послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держкомстандартизації від 30.12.97 р. № 822. Водночас деякі податківці в своїх роз'ясненнях радять керуватися КВЕД (ДК 009: 2005). Зауважимо, що при внесенні видів діяльності до реєстраційної картки суб'єкта підприємництва використовується саме КВЕД. Ним же, як правило, керуються, указуючи види діяльності у свідоцтві про сплату єдиного податку. Зазначені класифікатори щодо опису видів діяльності дещо відрізняються. Разом із тим, наразі ДПАУ не надала офіційні роз'яснення, що прояснюють, яким конкретно класифікатором слід користуватися для визначення видів діяльності. Щодо відповідей, розміщених в Єдиній базі податкових знань, то вони не мають будь-якого юридичного значення та формально з юридичної точки зору виконують виключно інформаційну роль (див. статтю нашого фахівця «Вам лист, або Який статус податкових консультацій?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45. с. 37). Тому в ситуації, що склалася, щоб уникнути непорозумінь з податківцями, суб'єктам господарювання, які співпрацюють із ППЄПами, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації, варто отримати індивідуальну податкову консультацію в органі ДПС за місцем обліку щодо того, яким класифікатором слід користуватися для визначення видів діяльності.

На завершення зауважимо, що 16.06.2011 р. прийнято у першому читанні та ймовірно буде остаточно прийнятий орієнтовно у вересні цього року

проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва)» № 8521, спрямований на стимулювання розвитку малого підприємництва, положення якого передбачають вилучення п.п. 139.1.12 ПКУ шляхом внесення змін до цього Кодексу.

 

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Відповідно до

ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) є, зокрема, юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Держреєстру). При цьому до бази для справляння ЄСВ уключаються суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Тобто суб'єкт господарювання

зобов'язаний утримати та сплатити ЄСВ з винагороди за цивільно-правовим договором тільки у випадку, якщо:

1)

такий договір передбачає виконання робіт (ст. 837 ЦКУ) або надання послуг (ст. 901 ЦКУ);

2) роботи, що виконуються (послуги, що надаються) ППЄПом або ППЗПом,

не відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Держреєстру, або підприємець не надав копію витягу з Держреєстру.

У разі укладення з ППЗПом (ППЄПом) цивільно-правових договорів, за якими надаються послуги або виконуються роботи,

отримання від підприємця витягу з Держреєстру є обов'язковим. Проте, як і у випадку з обкладенням ПДФО, залишати в себе суб'єкт господарювання повинен не оригінал, а копію такого витягу з Держреєстру. Це випливає з формулювання, наведеного в ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.

При цьому якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються) ППЗПом (ППЄПом) за цивільно-правовим договором,

відповідають виду діяльності, зазначеному у витягу з Держреєстру, суб'єкт господарювання із суми винагороди ЄСВ не справляє, і відповідно не відображає її у звіті щодо ЄСВ за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 22-2.

В іншому разі винагорода за виконані роботи (надані послуги) потрапить до бази для справляння ЄСВ.

Нагадаємо, що винагорода за надані послуги (виконані роботи) за цивільно-правовими договорами обкладається

ЄСВ у частині нарахувань за ставкою 34,7 % (абзац п'ятий ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5), а в частині утримань — за ставкою 2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.7 Інструкції № 21-5).

Суму винагороди за надані послуги (виконані роботи), з якої справляється ЄСВ, суб'єкт господарювання зобов'язаний буде відобразити в звіті щодо ЄСВ за формою згідно з додатком 4 до

Порядку № 22-2.

Докладно про особливості оподаткування цивільно-правових договорів див. статтю «Оподаткування цивільно-правових договорів по-новому» //
«Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 1, с. 15.

Що стосується цивільно-правових договорів,

які не передбачають виконання робіт або надання послуг (договори оренди, купівлі-продажу, міни тощо), то дохід за такими договорами не включається до бази нарахування ЄСВ. Отже, суб'єктам господарювання для необкладення ЄСВ доходу за такими договорами жодні додаткові документи від підприємців брати не потрібно.

Такими є на сьогодні нюанси роботи суб'єктів господарювання з ППЄПами та ППЗПами. На завершення цієї статті інформацію про документи, які слід отримати суб'єкту господарювання від контрагента — підприємця, для наочності наведемо в таблиці.

 

Вид доходу	ППЄП	ППЗП
Суб'єкт господарювання — платник податку на прибуток
Дохід за договором купівлі-продажу, міни, оренди тощо (ЄСВ не утримується)	1. Копія виписки або витягу з Держреєстру. 2. Копія свідоцтва про сплату єдиного податку	1. Копія виписки або витягу з Держреєстру. 2. Копія довідки з податкового органу, в якій зазначено перелік видів діяльності згідно з реєстраційною карткою та обрана система оподаткування*
Дохід за договором про надання послуг або виконання робіт (ЄСВ утримується)	1. Копія витягу з Держреєстру. 2. Копія свідоцтва про сплату єдиного податку	1. Копія витягу з Держреєстру. 2. Копія довідки з податкового органу
Суб'єкт господарювання, який не є платником податку на прибуток
Дохід за договором купівлі-продажу, міни, оренди тощо (ЄСВ не утримується)	Копія витягу або виписки з Держреєстру та копія свідоцтва про сплату єдиного податку	Копія витягу з Держреєстру або копія виписки з Держреєстру з копією довідки із податкового органу, в якій зазначено перелік видів діяльності згідно з реєстраційною карткою та обрана система оподаткування
Дохід за договором про надання послуг або виконання робіт (ЄСВ утримується)	1. Копія витягу з Держреєстру. 2. Копія свідоцтва про сплату єдиного податку	1. Копія витягу з Держреєстру. 2. Копія довідки з податкового органу
* Якщо в довідці, виданій підприємцю податковим органом, не наведено перелік видів діяльності згідно з реєстраційною карткою, суб'єкт господарювання зобов'язаний вимагати надання не виписки, а витягу з Держреєстру, оскільки саме в ньому зазначені види діяльності, дохід від здійснення яких є підприємницьким доходом.