Надаємо поворотну та безповоротну фінансову допомогу фізособам
Що робити, якщо вам не вистачає грошових коштів на придбання квартири, дорогих товарів, проведення ремонту, лікування тощо? Узяти кредит у банку — дороге задоволення, адже потрібно сплачувати проценти. Із проханням надати фінансову допомогу фізична особа може звернутися до суб'єкта господарської діяльності. Як правило, по таку допомогу звертаються або працівники, або засновники підприємства. Про види фінансової допомоги та порядок її оподаткування ви дізнаєтеся, ознайомившись із цією статтею.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Загальні положення
Фінансова допомога може бути надана як на поворотній, так і на безповоротній основі.
1. Поворотна фінансова допомога
, по суті, є безпроцентною позикою. На практиці, як правило, з метою отримання безпроцентної позики фізична особа (працівник або непрацівник) звертається до адміністрації підприємства із заявою, в якій зазначається бажана сума позики та строк, на який він надається. Адміністрація підприємства, у свою чергу, на підставі заяви працівника повинна прийняти рішення про надання позики працівнику або відмову в її видачі. Водночас домовленість про надання позики може бути досягнута і шляхом усних переговорів.У разі прийняття позитивного для фізичної особи рішення між нею та підприємством
укладається договір позики. Такий договір є цивільно-правовим, і відносини, що за ним виникають, регулюються нормами ЦКУ.Згідно зі
ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та тієї ж якості. Докладніше про договір позики читайте в статті нашого фахівця «Порядок відображення безпроцентної позики в податковому та бухгалтерському обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51, с. 35.Договір позики між
фізичною особою та суб'єктом господарювання укладається у письмовій формі. Укладення договору в усній формі допускається між фізичними особами, коли сума позики не перевищує 170 грн.У договорі обов'язково зазначаються: предмет договору та сума позики, строк і порядок повернення позики, відповідальність за порушення договору, способи забезпечення зобов'язань за договором. Крім того,
обов'язково потрібно вказати, що позика, яка надається фізичній особі, є безпроцентною. Інакше в перевіряючих органів будуть всі підстави визнати договір позики відплатним, тобто таким, за яким необхідно сплачувати проценти. При цьому розмір процентів визначатиметься виходячи з облікової ставки НБУ (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ).Що стосується суми позики, то вона чинним законодавством не обмежена. Тому позика може бути видана фізичній особі в будь-якій сумі. Варто зауважити, що 10-тисячне обмеження, установлене
постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32, при виплаті грошової позики з каси підприємства не діє, оскільки на розрахунки між підприємствами (підприємцями) і фізичними особами таке обмеження не поширюється (п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637).Як додаток до договору може бути складено графік погашення позичальником отриманої ним грошової позики.
Нотаріальне посвідчення договору позики не обов'язкове, але можливе за бажанням сторін. Договір позики вважається
укладеним з моменту передання грошей працівнику і з цього ж моменту договір набирає чинності (ч. 2 ст. 631, ч. 2 ст. 1046 ЦКУ).Позика надається на поворотній основі та на визначений у договорі строк
. Повернення грошової позики фізичною особою здійснюється шляхом відрахувань із заробітної плати позичальника (можливо, якщо це працівник), шляхом внесення до каси або зарахування на поточний рахунок позикодавця (такий спосіб погашення підходить як для працівника, так і для непрацівника підприємства).Зауважимо, що в разі погашення позики, виданої працівнику, шляхом відрахувань із зарплати обмеження, установлені
ст. 128 КЗпП для утримань із заробітної плати, не застосовуються. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР забороняється в будь-який спосіб обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Передбачені у КЗпП випадки, коли застосовується обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівника, є гарантією прав працівника. У всіх інших випадках працівник має право сам розпоряджатися своєю заробітною платою. Водночас, якщо умовами договору не передбачено, що позика погашається шляхом відрахувань із заробітної плати, і немає відповідної заяви від працівника, у разі непогашення працівником позики роботодавець не має права здійснювати відрахування з його заробітної плати в рахунок погашення безпроцентної позики.2. Безповоротна фінансова допомога
для цілей ЦКУ є дарунком, якщо вона не має цільового характеру, або пожертвою, якщо вона має цільовий характер.Згідно з
ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. У випадку, що розглядається, предметом договору дарування є грошові кошти.Відповідно до
ч. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей (грошових коштів, у тому числі валюти України) на суму, що перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн.), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.Згідно з
ч. 3 ст. 729 ЦКУ до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.Зауважимо: якщо за наданням фінансової допомоги звертається працівник, слід ураховувати норми
КЗпП та положення колективного договору. Згідно зі ст. 91 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціальні пільги працівникам, у тому числі надавати матеріальну допомогу. Якщо фінансова допомога надається працівнику на підставі колективного договору, то таку допомогу слід розглядати як матеріальну, надану в межах трудових відносин. У цій ситуації норми ЦКУ не застосовуватимуться.про те, як розглядає
ПКУ фінансову допомогу, надану фізичним особам, з метою оподаткування, піде мова далі.
Питання оподаткування та обліку
Безпроцентна позика
Для цілей
ПКУ грошові кошти, видані фізичній особі за договором позики (безпроцентної), відповідають поняттю «поворотна фінансова допомога» .Судіть самі. Згідно з
п.п. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога — сума коштів, яка надійшла платнику податку в користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.Таким чином, якщо в договорі позики зазначено, що позика є безпроцентною та підлягає поверненню в певні строки, є всі підстави вважати таку позику для цілей оподаткування поворотною фінансовою допомогою.
У податковому обліку
підприємства-позикодавця операції з надання та повернення безпроцентної позики фізичній особі не відображаються. Отже, при виплаті позики не виникає витрат, при її поверненні — доходів (абз. 3 п.п. 135.5.5 ПКУ).Відповідно до
п.п. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податків.Отже, у період строку дії договору позики, укладеного згідно з вимогами
ЦКУ, виплачена за таким договором сума не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Аналогічні роз'яснення надано в Єдиній базі податкових знань за кодом 160.4.2755.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума виданої фізичній особі
безпроцентної позики відображається з ознакою доходу «153».Тут слід звернути увагу на один підступний момент. Річ у тім, що згідно з
п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального оподатковуваного доходу фізичної особи включається безповоротна фінансова допомога як дохід у вигляді додаткового блага. У свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.257 ПКУ безповоротною фінансовою допомогою вважається у тому числі сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої допомоги. Отже, формально умовні проценти потрапляють до оподатковуваного доходу фізичної особи.Однак, на наш погляд, поняття «умовні проценти» має використовуватися тільки для цілей оподаткування прибутку підприємств, тобто для
розділу III ПКУ, а до доходів фізичних осіб умовні проценти потрапили, найімовірніше, через «недогляд» законодавців.Цей огріх у законодавстві повинен виправити
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», прийнятий Верховною Радою України 07.07.2011 р., яким має бути внесено зміни до п.п. «ґ» п.п. 164.2.17, що виключають умовні проценти з оподатковуваного доходу фізичних осіб. Зазначені зміни наберуть чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.Єдиним соціальним внеском (далі — ЄСВ) сума виданої позики не обкладається (незалежно від того, працівнику чи непрацівнику його видано), оскільки ця виплата не входить до фонду оплати праці згідно з
п. 3.28 Інструкції № 5 і не є базою для нарахування ЄСВ відповідно до п. 13 розд. I Переліку № 1170.Слід звернути увагу ще на один важливий момент. Відповідно до
п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5 погашення позики шляхом утримань із заробітної плати працівника прирівнюється до фактичного отримання (перерахування) коштів на оплату праці. При цьому платники ЄСВ зобов'язані сплачувати ЄСВ у частині нарахувань при кожній виплаті заробітної плати одночасно з отриманням (перерахуванням) зазначених сум. Отже, у день погашення позики шляхом утримань із зарплати роботодавець зобов'язаний сплатити ЄСВ у частині нарахувань.У зв'язку з цим рекомендуємо в договорі позики вказати, що
погашення позики здійснюється в день виплати заробітної плати. В іншому разі день здійснення господарської операції з утримання частини заробітної плати в рахунок погашення позики (а це, як правило, останній день календарного місяця) підприємству необхідно буде сплатити авансові платежі за ЄСВ.У бухгалтерському обліку операції з надання позики відображаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська забогованність», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237, де розрізняється:
—
довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційногоциклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу;
—
поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.Таким чином, якщо за умовами договору позики повернення грошових коштів має відбутися
протягом 12 місяців, заборгованість працівника відображається у складі поточної дебіторської заборгованості, тобто на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».Якщо договором позики передбачено
більш тривалий строк погашення заборгованості, то сума такої заборгованості відображається у складі довгострокової дебіторської заборгованості підприємства — на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість». Коли настає строк погашення позики протягом 12 місяців із дати балансу, заборгованість працівника перед підприємством переводиться з довгострокової дебіторської заборгованості до складу поточної дебіторської заборгованості, що відображається записом Дт 377 — Кт 183.Як відображаються в бухгалтерському обліку операції з надання та погашення позики, розглянемо на конкретному прикладі.
Приклад.
Працівнику АУП видано позику в розмірі 18000 грн. у червні 2011 року. Згідно з умовами договору позики строк погашення — 3 роки. Позика погашається шляхом утримань із заробітної плати (по 500 грн. на місяць). Уперше погашення позики здійснюється із зарплати за липень 2011 року. Заробітна плата працівника за липень 2011 становить 4000 грн. Заробітна плата за першу половину місяця виплачується в розмірі 55 % окладу. У договорі позики зазначено, що погашення позики здійснюється в день виплати заробітної плати за другу половину місяця.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Видано працівнику довгострокову позику з каси підприємства | 183 | 301 | 18000,00 |
| 2 | Частину довгострокової дебіторської заборгованості переведено до складу поточної дебіторської заборгованості | 377 | 183 | 6000,00 |
| 3 | Перераховано ЄСВ у частині нарахувань із зарплати за першу половину липня 2011 року | 651 | 311 | 819,72 |
| 4 | Перераховано ПДФО із зарплати за першу половину липня 2011 року | 641/ПДФО | 311 | 330,00 |
| 5 | Виплачено працівнику заробітну плату за першу половину липня 2011 року | 661 | 311 | 1870,00 |
| 6 | Нараховано заробітну плату працівнику | 92 | 661 | 4000,00 |
| 7 | Нараховано ЄСВ у частині нарахувань | 92 | 651 | 1490,40 |
| 8 | Утримано ЄСВ у частині утримань | 661 | 651 | 144,00 |
| 9 | Утримано ПДФО | 661 | 641/ПДФО | 578,40 |
| 10 | Перераховано ЄСВ | 651 | 311 | 814,68 |
| 11 | Перераховано ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 248,40 |
| 12 | Здійснено утримання в рахунок погашення позики | 661 | 377 | 500,00 |
| 13 | Виплачено працівнику заробітну плату за другу половину липня 2011 року | 661 | 311 | 907,60 |
| * Ставку ЄСВ у частині нарахувань прийнято умовно. | ||||
У випадку звільнення працівника, якому надано позику, порядок погашення позики залежить від умов договору. Якщо згідно з умовами договору позики працівник зобов'язаний погасити в повному обсязі частину заборгованості, що залишилася, він при звільненні вносить відповідну суму грошових коштів до каси підприємства або перераховує її на поточний рахунок підприємства. Якщо договір позики не містить умови, що зобов'язує працівника повернути непогашену частину позики при звільненні, такий працівник має продовжувати погашати заборгованість за позикою відповідно до графіка платежів, установленого договором. Але незалежно від того, як погашатиметься позика в разі звільнення працівника, у цьому випадку оподатковуваний дохід у такого працівника не виникає.
Сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу фізичної особи тільки в разі, якщо підприємство простить борг позичальнику або закінчиться строк позовної давності за такою заборгованістю. Розглянемо кожну з можливих ситуацій.
Прощення позики.
Відразу зауважимо, що сума прощеного боргу за договором позики не включається до складу витрат підприємства, оскільки такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю платника податків.Щодо обкладення прощеної суми позики ПДФО зазначимо таке. Відповідно до
п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ суми боргу платника податків, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, уключаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи як дохід у вигляді додаткового блага. При цьому якщо кредитор повідомляє платника-боржника про анулювання боргу та включає суму боргу до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за підсумками кварталу, в якому було анульовано борг, то боржник самостійно сплачує ПДФО з такого доходу та відображає його в річній податковій декларації. Згідно з п.п. 49.18.4 ПКУ така декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним. Суму податкового зобов'язання, зазначеного в декларації, фізична особа зобов'язана сплатити до 1 серпня року, наступного за звітним (п. 179.7 ПКУ).Сума боргу підлягає оподаткуванню за ставками, установленими
п. 167.1 ПКУ:— 15 % — із суми оподатковуваного доходу, що не перевищує десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.);
— 17 % — із суми оподатковуваного доходу, що перевищує зазначену вище суму.
При цьому слід мати на увазі, що прощена працівнику сума позики є «чистим» доходом, тому для визначення об'єкта оподаткування необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт.
Отже,
підприємство не зобов'язане утримувати із суми боргу ПДФО при виконанні ним двох умов:—
боржника (позичальника) попереджено про анулювання боргу. Доцільно, щоб попередження було зроблено в письмовій формі;—
суму боргу відображено в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за квартал, в якому прийнято рішення про анулювання боргу, з ознакою доходу «126».Якщо підприємство прощає борг непрацівнику, то питання щодо ЄСВ не виникає. Чого не скажеш про ситуацію, коли борг простили працівнику підприємства.
Згідно з
п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5 для цілей нарахування ЄСВ при визначенні видів виплат, які включаються до фонду оплати праці, слід керуватися Інструкцією № 5. У зазначеному документі прощений борг за договором позики не зазначено ні в числі виплат, які включаються до фонду оплати праці, ні в числі тих, які до нього не входять. Не зазначено такий вид доходу й у Переліку № 1170. Водночас, у листі від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116 Держкомстат роз'яснив: позика або її частина, що за рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, уключається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплати, що мають індивідуальний характер. У зв'язку з наявністю таких роз'яснень є ймовірність, що Пенсійний фонд наполягатиме на обкладенні ЄСВ суми прощеного боргу.Якщо підприємство приймає рішення про прощення працівнику боргу за виданою позикою, мінімізувати податкове навантаження можна так. На суму частини позики, яку працівник не погашатиме, працівнику може бути надано нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами.
Згідно з
п. 3.31 Інструкції № 5 така допомога не включається до фонду оплати праці, а отже, не обкладається ЄСВ. Сума допомоги, наданої сукупно за рік у розмірі, що не перевищує граничного розміру доходу, який дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. (у 2011 році — 1320 грн.), не обкладається ПДФО незалежно від того, має фізична особа право на податкову соціальну пільгу чи ні. Якщо неоподатковуваної частини матеріальної допомоги недостатньо для погашення позики, то сума допомоги, якої не вистачає, визначається як частина боргу, що залишилася, помножена на «натуральний» коефіцієнт.У свою чергу, суму отриманої матеріальної допомоги у зв’язку із сімейними обставинами працівник вносить до каси в рахунок погашення позики.
Приклад.
Працівнику було надано безпроцентну позику в розмірі 8000 грн. Станом на 01.07.2011 р. борг працівника (сальдо за дебетом субрахунку 377) становить 2000 грн.За заявою працівника у зв'язку із сімейними обставинами йому надано нецільову благодійну допомогу в сумі 2120 грн. (1320 + (2000 - 1320)
х 1,176471).Частину позики, що залишилася, працівник погашає після отримання нецільової благодійної допомоги.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Нараховано працівнику дохід у вигляді нецільової благодійної допомоги | 949 | 685 | 2120,00 |
| 2 | Утримано ПДФО з частини допомоги, що перевищує 1320 грн. | 685 | 641/ПДФО | 120,00 |
| 3 | Перераховано ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 120,00 |
| 4 | Видано працівнику нецільову благодійну допомогу | 685 | 301 | 2000,00 |
| 5 | Погашено заборгованість за договором позики | 301 | 377 | 2000,00 |
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану частину нецільової благодійної допомоги необхідно відобразити з ознакою доходу «169», оподатковувану частину — з ознакою доходу «126».
Якщо закінчився строк позовної давності за договором позики, яку не погашено.
Відповідно до п.п. 164.2.7 ПКУ до загального оподатковуваного доходу включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, щодо якої закінчився строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 470,50 грн.). Нагадаємо: загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).Так, наприклад, якщо у 2011 році за договором позики закінчився строк позовної давності, непогашена частина позики в сумі, що перевищує 470,50 грн., уключається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи — позичальника. Фізична особа зобов'язана задекларувати такий дохід та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставками, установленими
п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %).
Безповоротна фінансова допомога
Якщо фінансова допомога надається фізичній особі на безповоротній основі, то для цілей оподаткування вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, яке надано в
п.п. 14.1.257 ПКУ. При цьому не має значення, на якій підставі було надано фінансову допомогу: згідно з договором дарування, договором пожертви чи без укладення таких договорів, тобто на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства, до якого фізична особа звернулася із заявою про надання допомоги.До витрат суму безповоротної фінансової допомоги віднести не можна, оскільки відсутній зв’язок з господарською діяльністю.
Для цілей
розд. IV ПКУ, яким установлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб, безповоротна фінансова допомога є доходом у вигляді додаткового блага (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ).Як уже зазначалося, дохід у вигляді додаткового блага обкладається ПДФО за ставками, установленими
п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %).Податковим агентом
у цьому випадку є підприємство, що надало безповоротну фінансову допомогу.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ безповоротна фінансова допомога, надана фізичній особі, відображається
з ознакою доходу «126».Якщо безповоротна фінансова допомога надається непрацівнику підприємства, то ЄСВ вона однозначно не обкладається.
У разі, коли безповоротна фінансова допомога надається працівнику підприємства, то для невключення суми такої допомоги до бази нарахування ЄСВ працівник у заяві повинен зазначити, що просить про надання матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами, або на оплату лікування, або на оздоровлення дітей. Відповідне формулювання має бути в наказі (розпорядженні) керівника із вказівкою, що допомога має разовий характер.
За наявності таких формулювань у заяві працівника й у наказі (розпорядженні) керівника та за умови, що допомога надається окремим працівникам, матеріальну допомогу можна не обкладати ЄСВ, оскільки вона не входить до фонду оплати праці згідно з
п. 3.31 Інструкції № 5.Як бачимо, якщо допомога буде надана фізичній особі як безповоротна фінансова, то вона повністю потрапить під обкладення податком на доходи фізичних осіб. Водночас слід мати на увазі, що нормами
розд. IV ПКУ передбачено звільнення від оподаткування окремих видів матеріальної допомоги, які надаються фізичним особам з дотриманням певних умов.Так, уже згадувалася можливість надання фізичним особам нецільової благодійної допомоги.
Будь-який платник податку має право на неоподатковувану нецільову благодійну допомогу, у тому числі матеріальну, якщо виконуються такі дві умови:— вона надається
юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України , тобто може бути надана як роботодавцем, так і нероботодавцем фізичної особи;— сума такої неоподатковуваної допомоги сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, установленого
абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2011 році — 1320 грн.).Звертаємо увагу: у заяві фізична особа повинна вказати, що вона просить надати саме
нецільову благодійну допомогу (наприклад, у зв'язку із сімейними обставинами). Відповідне формулювання має бути й у наказі керівника, що буде підставою для неоподаткування допомоги при дотриманні перелічених вище умов.Якщо
розмір допомоги, що надається, перевищує встановлену межу (1320,00 грн.), то сума допомоги, що перевищує таку межу, обкладається ПДФО за ставками, передбаченими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %). Для цілей обкладення ПДФО сума нецільової матеріальної допомоги не є заробітною платою.Як неоподатковувана, так і оподатковувана частина нецільової благодійної допомоги не обкладатиметься ЄСВ.
Що стосується інших видів неоподатковуваної матеріальної допомоги, зокрема, на лікування, то про це докладно читайте у статті «Порядок оподаткування матеріальної допомоги» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 12, с. 21.
Таким чином, порядок оподаткування фінансової допомоги залежить від того, як саме буде оформлено її надання фізичній особі. Усі можливі варіанти ми вам запропонували, залишається вибрати, який із них буде найбільш прийнятним.
