Свідоцтво платника ПДВ російською. Як заповнити податкову накладну?
У Свідоцтві платника ПДВ назва юрособи й адреса заповнені російською мовою. Чи можемо ми на підставі цього в податковій накладній такі дані теж заповнювати російською? Крім того, чи повинні ми орієнтуватися на порядок, в якому заповнена адреса у Свідоцтві платника ПДВ (місто, вулиця, будинок), чи повинні заповнювати цей реквізит податкової накладної інакше? Якщо в Свідоцтві не зазначено поштовий індекс, чи зобов'язані ми його вказувати в податковій накладній?
(м. Луганськ)
Пильна увага до мови заповнення податкової накладної, а також до порядку заповнення такого її реквізиту, як адреса, пояснюється появою
Пам'ятки про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних, оприлюдненої листом ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 35). У ній ДПАУ, серед іншого, наполягає на тому, що:1.
Податкову накладну має бути складено виключно українською мовою. При цьому будь-яких винятків для платників податків, у яких у Свідоцтві платника ПДВ або навіть в установчих документах найменування зазначено російською, податківці не робили (на відміну, наприклад, від скороченого зазначення організаційно-правової форми юридичної особи — ТОВ замість «Товариство з обмеженою відповідальністю», правомірність якого в податковій накладній податківці визнають за умови, що скорочене найменування вказано в установчих документах юрособи). Показово, що одночасно з Пам'яткою в Єдиній базі податкових знань з'явилася консультація, що визнає правомірність заповнення податківцями Свідоцтва про сплату єдиного податку російською мовою.Із такою позицією податкових органів (незалежно від того, якою мовою зазначено найменування у Свідоцтві платника ПДВ чи в інших реєстраційних документах суб'єкта господарювання) погодитися не можемо. Ми наводили аргументи на користь того, що заповнення українською мовою, безумовно, є бажаним, але водночас
підставою для невизнання податкового кредиту мова податкової накладної бути не може (див. статтю «Мова заповнення податкової накладної — тільки українська?» у тому ж номері на с. 22).2.
Адреса заповнюється в такому порядку: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Інакше кажучи, ДПАУ поширила на податкові накладні вимоги, передбачені п. 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабміну від 05.03.2009 р. № 270.Підстав для цього ми також не бачимо, оскільки зазначений документ має чітко окреслену сферу дії.
Розцінювати зміну послідовності в заповненні адреси як істотний недолік та підставу для невизнання податкової накладної, не можна. Тим більше таким недоліком не може вважатися незазначення поштового індексу, який виконує роль виключно умовного цифрового позначення об'єктів поштового зв'язку. Більше того, самі податківці вже після виходу Пам'ятки в Єдиній базі податкових знань, розуміючи необґрунтованість подібних вимог, розмістили консультацію, в якій визнали, що зворотна послідовність у заповненні адреси в податковій накладній не може бути підставою для невизнання податкового кредиту. Пізніше цей висновок прозвучав і в листі ДПАУ від 08.07.2011 р. № 18517/7/16-1517-05 (див. на с. 5 цього номера).Нагадаємо, що податкові органи, зокрема і у згадуваному
листі, визнають допустимість скорочених позначень при зазначенні адреси.
Олена Уварова, юрист
