Використання РРО
Назва товару в чеку РРО
Як програмується в РРО назва товару? Які обов'язкові умови повинні при цьому дотримуватися?
(м. Тульчин)
Відповідно до
п. 11 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Отже, перш ніж використовувати РРО, суб'єкт господарювання повинен обов'язково здійснити попереднє програмування РРО. Це можна зробити як самостійно, так і з залученням фахівців центру сервісного обслуговування (хоча податківці наполягають на тому, що такі операції повинні проводитися саме фахівцями ЦСО // див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 37, с. 34).Суть програмування
полягає в тому, що кожному виду товару, наявному в продажу, ставиться у відповідність код, за допомогою якого (при введенні коду вручну або при скануванні з упаковки) визначається найменування та ціна товару, що будуть відображені в чеку РРО.Як зазначено в
розд. I Положення № 614, найменування товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова й цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу суб'єкта господарювання. З огляду на наведене визначення, можна зробити висновок, що першочерговою вимогою при програмуванні найменування товару є можливість його однозначної ідентифікації.Це означає, що в найменуванні товару в літерному або літерно-цифровому вираженні повинні міститися фірмова або власна назва товару, його марка, вид, сорт, комплектність, колір, потужність, маса чи обсяг однієї одиниці, назва виробника, а також будь-які інші характеристики, що дозволять відрізнити конкретний товар від іншого, аналогічного товару. Звертаємо увагу, що
вказувати в чеку всі без винятку характеристики товару немає необхідності – комбінація характеристик із наведеного переліку може бути довільною та повинна визначатися суб'єктом господарювання на свій розсуд з урахуванням принципу розумної достатності.Наприклад, суб'єкту господарювання, який торгує побутовою технікою, недостатньо вказати в чеку РРО «Телевізор» або навіть «Телевізор Samsung», оскільки і в тому, і в іншому випадку визначена досить велика група товарів, а не конкретний товар (про підхід головного податкового відомства до програмування найменування товару в РРО див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 37, с. 34).
А от найменування товару у вигляді «Телевізор LE32C650L1W» цілком підійде, але за умови, що таке літерно-цифрове позначення не властиве жодному іншому товару, що є в цього суб'єкта господарювання. Водночас найменування товару у вигляді «Samsung LE32C650L1W» краще не застосовувати, оскільки, на думку окремих перевіряючих (і навіть судових інстанцій), відсутність власного найменування (телевізор, монітор, мобільний телефон тощо) допускає множинне тлумачення, який саме товар було продано.
Безумовно, краще вказувати найменування товару в чеку РРО так, як воно наведене в товаросупровідній документації, та не змінювати його протягом усього життєвого циклу від оприбуткування до продажу. Такий підхід, крім усього іншого, дозволить усунути можливі непорозуміння зі споживачами в питаннях заміни та гарантійного ремонту проданого товару.
Разом із тим, оскільки в нормативно-правових актах щодо використання РРО не міститься жодних додаткових вимог до найменування товару, крім тих, які наведено вище, а кількість символів, призначених для програмування найменування товару, обмежена, то, на нашу думку,
допускається будь-який варіант його написання, у тому числі (у разі такої необхідності) шляхом скорочення слів, з яких складається найменування. При цьому суб'єкту господарювання бажано мати перелік скорочених найменувань у чеку з розшифровкою скорочення (наприклад, у касира або адміністратора торговельного залу) – це зніме зайві запитання в перевіряючих.Принагідно зазначимо про
можливість здійснювати програмування РРО та видачу фіскального касового чека російською мовою або мовами національних меншин. Ураховуючи широкий резонанс, викликаний відповіддю на таке ж запитання щодо виписування податкових накладних (див. статтю «Мова заповнення податкової накладної – тільки українська?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 35), податківці наразі не наполягають на незаконності відображення витрат, а також податкового кредиту (у встановленому п.п. «б» п. 201.11 ПКУ розмірі), якщо чек РРО оформлено не українською мовою. У відповідній консультації з ЄБПЗ за кодом 07.05 ідеться лише про те, що разом з державною (українською) мовою можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах та в порядку, визначених законами України.На завершення нагадаємо про відповідальність. Так, за проведення розрахункових операцій через РРО
без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості на суб'єкта господарювання може бути накладено штраф у розмірі 85 грн. згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО.Якщо ж у результаті попереднього програмування
не дотримано, зокрема вимог до найменування товару (повторимо, воно повинно відображати споживчі ознаки товару й однозначно ідентифікувати його в документообігу суб'єкта господарювання), то ситуація має розглядатися в іншій площині. У такому разі вже доведеться враховувати те, що найменування товару (послуги) – обов'язковий реквізит касового чека (див. п. 3.2 Положення № 614), а помилки в заповненні обов'язкових реквізитів податківці традиційно розглядають як їх відсутність. Як наслідок такий документ не вважатиметься розрахунковим, про що прямо зазначено в п. 2.1 Положення № 614. У свою чергу, таке порушення тягне за собою накладення штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (докладно про штрафи див. у статті на с. 11).Раніше аналогічний підхід уже було викладено в
листі ДПАУ від 09.12.2008 р. № 12115/6/23-7019 щодо помилок при зазначенні адреси господарської одиниці. Ми ж вважаємо, що ДПАУ зайняла досить жорстку позицію щодо реквізитів, зазначених неправильно, адже в п. 2.1 Положення № 614 йдеться тільки про відсутність обов'язкових реквізитів, а не про їх неправильне зазначення. Зауважимо, що суди ставляться до таких порушень досить лояльно та часто приймають рішення на користь суб'єктів господарювання (див., наприклад, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.03.2009 р. № К-12872/07).Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
