Доставка обідів в офіси
Чи може підприємство організувати свою діяльність з доставки обідів в офіси без застосування РРО?
(м. Полтава)
Про те, що
за межами торговельних приміщень (у відведених для цього місцях) можна продавати продовольчі товари, готові до вживання, а також ті, що швидко псуються (у тому числі овочі та фрукти), за наявності в суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання температурного режиму зберігання й санітарних норм, установлених для таких товарів, зазначено в п. 30 Порядку № 833. Такий вид торгівлі вважається виїзною (виносною) торгівлею. З основними вимогами до її здійснення можна ознайомитися у статті, опублікованій в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 41, с. 32.Якщо розглядати діяльність підприємства з доставки обідів в офіси як
роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень, то відповідно до п. 2 Переліку № 1336 таку діяльність дозволяється здійснювати без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).Додаткове обмеження, що накладається при цьому на суб'єкта господарювання, – дотримання ним
граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), який для цього виду діяльності становить 200 тис. грн. на підприємство.Звертаємо увагу: такий граничний обсяг стосується тільки тих видів діяльності, які наведено в зазначеному
Переліку, і до нього не повинні включатися інші розрахункові операції. Отже, у цьому випадку в розрахунку граничного обсягу (200000 грн.) братимуть участь тільки надходження від виїзної торгівлі, а готівка, прийнята через касу з виписуванням прибуткового касового ордера, через РРО та безготівкова оплата товару враховуватися в такому розрахунку не повинні. Аналогічної точки зору дотримуються й суди (див., наприклад, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.02.2007 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58).Не зайвим буде знати, що
після перевищення встановленої 200-тисячної межі доведеться в місячний строк перейти на застосування РРО – це передбачено п. 2 Додатка до постанови № 121 . Зрозуміло, що в такому разі найбільш виправданим буде придбання однієї з моделей портативних (переносних) касових апаратів, що сьогодні існують, яка, до того ж, має бути включена до Держреєстру РРО. Про те, як зареєструвати такий апарат в податковій, читайте у статті «Процедура реєстрації РРО» («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 11) – з огляду на відновлення дії Порядку № 614 цей матеріал залишається актуальним і зараз.Повертаючись до обговорення питання про організацію доставки обідів в офіс без РРО, додамо, що
КОРО і РК на кожний об'єкт виїзної торгівлі перед початком діяльності реєструються в податковому органі за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, а якщо він обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків – за місцем податкового обліку.За загальним правилом при намірі використовувати КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її до початку використання має бути взято на облік в органі податкової служби за місцем провадження підприємницької діяльності. Щодо
КОРО, зареєстрованих на РРО, на транспортний засіб або на об'єкт виїзної торгівлі, то їх ставити на облік в податковому органі за місцем провадження підприємницької діяльності не потрібно (див. п. 2.1 Порядку № 614).Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
