Акт на повернення товару
Чи передбачена відповідальність для суб'єкта господарювання, якщо в акті на повернення товару не зазначені деякі дані (реквізити документа покупця, який повернув товар, відомості про такий товар тощо)?
(м. Красноармійськ)
Згідно зі
ст. 2 Закону про РРО видача готівкових коштів за повернений покупцем товар або оформлення при цьому розрахункових документів для перерахування коштів до банку покупця (якщо раніше розрахунок за товар здійснювався за допомогою банківської платіжної картки) вважається розрахунковою операцією. Тому особи, які здійснюють відповідні розрахункові операції (зокрема, видачу готівкових коштів за повернений товар), повинні відповідно до ст. 3 цього Закону проводити такі операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (див. про це також у п.п. 2.2.55 листа № 14083).До викладеного додамо, що використовувати РРО слід і в разі, якщо продавець повертає покупцю готівку за повернений ним товар, розрахунок за який здійснювався в безготівковій формі через установу банку. Невиконання підприємством зазначених вимог може спричинити накладення штрафу, установленого
п. 1 ст. 17 Закону про РРО (подробиці щодо його розміру та порядку накладення див. у статті на с. 11).При
поверненні коштів покупцю слід ураховувати важливий момент, обумовлений п. 4.8 Порядку № 614. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа підприємства або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (як правило, це продавець-касир), обов'язково повинна скласти акт про видачу коштів. У ньому необхідно вказати:–
дані документа, що засвідчує особу покупця, який повертає товар;–
відомості про товар;– суму виданих коштів;
– номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує придбання товару.
Такий акт передається до бухгалтерії підприємства та зберігається
протягом 3 років. За відсутності бухгалтерії акт підклеюється на останній сторінці КОРО.Зауважимо, що
додаткових вимог до оформлення такого акта ні Порядок № 614 , ні інші нормативні документи у сфері застосування РРО не висувають. Водночас з призначення такого документа (підтвердження дійсності факту видачі готівкових грошових коштів зі скриньки РРО) можна зробити висновок, що він має оформлятися з дотриманням тих самих вимог, які висуваються до заповнення видаткового касового ордера (ВКО). Зокрема, п. 3.5 Положення № 637 установлено, що в разі видачі окремим фізособам готівки за видатковим касовим ордером касир повинен вимагати пред'явити паспорт або документ, що його замінює, та записати до ВКО його найменування та номер, ким і коли виданий.Водночас про будь-які негативні наслідки невідображення у ВКО реквізитів паспорта або документа, що його замінює,
Положення № 637 не згадує (на відміну, скажімо, від підпису одержувача, відсутність якого призводить до того, що такі ордери не приймаються для розрахунку залишку готівки в касі). Розмірковуючи аналогічно, можемо зробити висновок, що у випадку з актом про видачу коштів при поверненні товару наслідки мають бути такими: дрібні недоліки в оформленні акта (відсутні реквізити документа покупця, який повернув товар, відомості про такий товар тощо) не позбавляють його доказовості. А от відсутність підпису покупця, що свідчив би про отримання ним грошових коштів, робить такий акт і операцію видачі грошей в цілому недійсною.Таким чином, відповідальність суб'єкта господарювання за незазначення в акті про видачу грошових коштів деяких відомостей чинним законодавством не передбачена. З цим погоджуються й самі податківці (див. відповідну консультацію з ЄБПЗ за кодом 07.19). Водночас слід пам'ятати про відповідальність продавця (касира) як матеріально відповідальної особи перед суб'єктом господарювання, що може настати, якщо на акті про видачу грошових коштів відсутній підпис покупця.
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
