РРО вийшов із ладу: алгоритм дій продавця
Якими є дії продавця у разі виходу РРО з ладу?
(м. Харків)
Згідно зі
ст. 5 Закону про РРО в разі виходу РРО з ладу розрахункові операції слід проводити через:1)
книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункову книгу (далі – РК) – якщо резервного РРО немає;2)
належним чином зареєстрований (а також опломбований та переведений у фіскальний режим роботи. – Прим. ред.) резервний РРО.При цьому про несправність РРО в будь-якому разі необхідно повідомити центр сервісного обслуговування (ЦСО), який повинен забезпечити його ремонт протягом
72 годин (п. 14 ст. 3 і п. 2 ст. 14 Закону про РРО).Варто зауважити, що при поломці РРО працювати за допомогою КОРО та РК або резервного РРО можна невизначений час (72-годинне обмеження встановлюється лише для випадків з відключенням електроенергії). Водночас раніше податківці неправомірно висловлювалися про те, що це обмеження поширюється й на поломку РРО (
лист ДПАУ від 26.11.2004 р. № 10726/6/23-2119). Причому в останньому їх листі з цього питання (№ 14083) вони лише процитували ст. 5 Закону про РРО, що, на жаль, не свідчить про зміну їх думки. Більше того, в Єдиній базі податкових знань (див. розділ 07.13) є роз'яснення, в якому зазначено, що при порушенні 72-годинного строку (у тому числі у зв'язку з поломкою РРО) податківці накладатимуть санкції згідно зі ст. 17 Закону про РРО.Безпосередньо після поломки РРО
слід заповнити графи 1 і 2 розділу 4 КОРО, зареєстрованої на нього, – а саме, номер запису, дату і час виходу РРО з ладу (п. 7.10 Порядку ведення КОРО). При цьому графи 6 (спосіб проведення розрахунків під час ремонту РРО) і 7 (№ 1-го Z-звіту після відновлення роботи РРО) заповнюються суб'єктом господарювання лише після того, як РРО буде відремонтовано, а графи 3 – 5 заповнюються працівником ЦСО.Подальший порядок дій безпосередньо залежить від того, чи застосовуватиметься резервний РРО.
Якщо застосовується резервний РРО
Це найбільш зручний варіант – після виходу з ладу основного РРО всі подальші розрахункові операції здійснюються через резервний у звичайному порядку. Головне при цьому, не забути перевести його у фіскальний режим роботи, забезпечити попереднє програмування цін і найменувань товарів (
п. 11 ст. 3 Закону про РРО), а також указати дату початку його використання на титульному аркуші КОРО. Суму грошових коштів зі скриньки поламаного РРО можна (1) внести до резервного РРО операцією «Службове внесення», або (2) здати до каси або банку.Після ремонту
основного РРО необхідно:1)
на резервному РРО:а)
за допомогою операції «Службова видача» вилучити з нього кошти з метою передачі до скриньки основного РРО;б)
виконати Z-звіт, підклеїти його в «резервну» КОРО та заповнити її розділ 2 (п. 7.5 Порядку ведення КОРО);2)
на основному РРО:а)
на підставі контрольної стрічки внести до нього суми розрахунків , що проводилися в день його поломки (якщо його оперативна пам'ять була обнулена);б)
виконати Z-звіт та внести його до розділу 2 «основної» КОРО;в)
перенести до нього суму готівки з резервного РРО за допомогою операції «Службове внесення». Після закінчення зазначених дій відремонтований РРО можна використовувати у звичайному порядку;г)
виконати ще один Z-звіт за підсумками дня.Використання КОРО/РК
Як уже зазначалося, при виході РРО з ладу розрахункові операції можуть здійснюватися за допомогою КОРО та РК, причому невизначений час.
Після поломки РРО
необхідно:1)
до здійснення наступної розрахункової операції:а)
указати на титульному аркуші РК дату початку її використання;б)
відобразити в першій розрахунковій квитанції суму, вилучену з поламаного РРО, з позначкою «Службове внесення» (п. 9.7 Порядку ведення КОРО);в)
заповнити графи 1 – 5 розділу 3 КОРО (причому у графі 5 вказується розрахункова квитанція зі «Службовим внесенням»);2)
у кінці першого робочого дня, в якому почала використовуватися РК:а)
заповнити розділ 2 КОРО на підставі розрахункових квитанцій;б)
у графах 3 – 8 розділу 2 КОРО слід указати суми з контрольної стрічки РРО з початку робочого дня і до поломки РРО (п. 7.9 Порядку ведення КОРО);3)
у наступні дні (якщо ремонт РРО продовжується більше одного дня) слід щодня заповнювати графи 3 – 7 розділу 3 КОРО (п. 7.9 Порядку ведення КОРО).Після ремонту РРО
необхідно:1)
до проведення на ньому першої розрахункової операції:а)
провести через нього суми розрахунків з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам'яті) за робочий день, в якому РРО вийшов з ладу (п. 4.9 Порядку № 614);б)
виконати Z-звіт* та внести його до розділу 2 КОРО;в)
перенести до відремонтованого РРО суму готівки, що знаходиться на місці здійснення розрахунків, операцією «Службове внесення»;г)
заповнити графи 6 – 8 розділу 3 КОРО (п. 7.8 Порядку ведення КОРО). Після цього відремонтований РРО можна використовувати у звичайному порядку;2)
у кінці робочого дня виконати ще один Z-звіт.* При внесенні 1-го Z-звіту до розділу 2 КОРО у графі 1 указуються всі попередні (якщо ремонт продовжувався декілька днів) дати, за які в ньому підсумовано інформацію (п. 7.9 Порядку ведення КОРО).
Організаційні моменти, пов'язані з ремонтом РРО
Насамперед зауважимо, що ремонт РРО може здійснюватися лише тим ЦСО, з яким укладено відповідний договір (
п. 4 Порядку № 601). Перед прийняттям РРО на ремонт працівник ЦСО у присутності замовника перевіряє його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника, наявність та цілісність засобів контролю, наявність довідки про опломбування РРО, записів про введення РРО в експлуатацію та проведення ремонту, акта введення в експлуатацію, КОРО та встановлює характер несправності (п. 24 Порядку № 601). Разом з несправним РРО до ЦСО передаються експлуатаційні документи, акт уведення в експлуатацію та довідка про опломбування. Після прийняття РРО на ремонт працівник ЦСО повинен видати замовнику квитанцію із зазначенням характеру несправності, а також зробити відповідну відмітку у графі 3 розділу 4 КОРО (п. 26 Порядку № 601). При цьому, як уже зазначалося, ЦСО повинен відновити роботу РРО протягом 72 годин (водночас цей строк може бути меншим, якщо сторони домовляться про це – п. 23 Порядку № 601).При проведенні ремонту РРО слід бути готовим до того, що може знадобитися його розпломбування – у такому разі ЦСО вилучає довідку про опломбування РРО (
п. 3.4 Порядку № 614). Після того як РРО буде заново опломбований, ЦСО повинен видати замовнику нову довідку із зазначенням обов'язкових даних, перелічених у п. 3.2 Порядку № 614. Копію такої довідки має бути надано до ДПІ за місцем реєстрації РРО не пізніше найближчого строку подання звіту ЗВР-1 (згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО звітність, пов'язана з РРО, подається не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця). Наприклад, якщо довідка отримана 3 серпня, то її копію необхідно надати до ДПІ не пізніше 15 серпня, а не 15 вересня.Віталій Смердов, економіст-аналітик
