Про затвердження Порядку декларування наявності цукру

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2011/№ 67
В обраному У обране
Друк
Постанова від 10.08.2011 р. № 851

Кабінет Міністрів України

 

Про затвердження Порядку декларування наявності цукру

Постанова від 10 серпня 2011 р. № 851

Відповідно до статті 31 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» Кабінет Міністрів України

постановляє:

Затвердити Порядок

декларування наявності цукру, що додається.

 

Прем'єр-міністр України М. Азаров

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 р. № 851

Порядок декларування наявності цукру

1. Цей Порядок визначає механізм декларування наявності цукру суб'єктами господарювання, які виробляють і зберігають цукор, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром (далі – суб'єкти господарювання).

2. Суб'єкти господарювання складають декларацію про наявні обсяги цукру (далі – декларація) за формою згідно з додатком 1 у двох примірниках, один з яких подають щомісяця до 5 числа територіальним органам Держсільгоспінспекції за місцем зберігання цукру.

Строк зберігання декларації становить три роки.

3. Територіальні органи Держсільгоспінспекції:

подають у п'ятиденний строк зведену інформацію про наявні обсяги цукру за формою згідно з додатком 2* Держсільгоспінспекції, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністраціям;

дають роз'яснення щодо заповнення декларацій та ведуть їх облік.

4. Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у декларації, відповідно до закону.

* Додаток 2 не публікується. –

Прим. ред.

 

коментар редакції

«Цукрова» декларація: щомісячна звітність про наявність та рух цукру

Майже через два місяці після набрання чинності (з 16.06.2011 р.) Законом України від 17.02.2011 р. № 3039-VI (далі – Закон № 3039, зверніть увагу, виданим ще півроку тому), згідно з яким до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.99 р. № 758-XIV (далі – Закон про цукор) внесено зміни, Кабмін визначив Порядок декларування наявності цукру, затвердивши його постановою, що коментується (далі – Порядок № 851). Постанова набрала чинності з 17 серпня 2011 р. (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 17.08.2011 р., № 150). Незважаючи на те що декларування Законом про цукор передбачалось ще два місяці тому, декларувати потрібно лише після набрання чинності цією постановою КМУ, що коментується. Штрафувати за ці два місяці не можуть.

Хоча в преамбулі цієї постанови Кабмін зазначив, що Порядок № 851 встановлюється «

відповідно до статті 31» Закону про цукор, повної відповідності не спостерігається. Для наочності відмінностей скористаємось табличною формою доведення інформації та процитуємо відповідні норми Закону про цукор та Порядку № 851.

Що встановлено
п. 1 ст. 31 Закону про цукор

Що встановлено
п. 1 Порядку № 851

Декларування наявності цукру є обов'язковим для всіх суб'єктів

підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром.

Цей Порядок визначає механізм декларування наявності цукру суб'єктами

господарювання, які виробляють і зберігають цукор, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром (далі – суб'єкти господарювання).

Як бачимо, обидва наведені вище нормативні акти в основному тотожно говорять про обов’язок декларування наявності цукру суб’єктами які:

виробляють і зберігають цукор. Акцентуємо увагу: ці два види операцій поєднані сполучником «і», з чого можна зробити висновок, що ті суб’єкти, які лише зберігають цукор, але не є його виробниками, «цукрову» декларацію не подають;

здійснюють торгівлю цукром (оптову чи/та роздрібну).

До речі, судячи із форми декларації, фактично має місце декларування не лише наявності цукру в розумінні його залишків, а й руху цукру – надходження та використання (реалізації).

Щодо визначення кола виробників, гадаємо, актуальним є питання щодо широко розповсюдженої в практиці господарювання сільгосппідприємств давальницької схеми переробки цукрового буряку та отримання цукру на підставі оформлених сторонами договорів підряду. Хто при цьому повинен декларувати цукор: виконавець чи замовник робіт?

Нагадаємо, що

декларування наявності цукру, за визначенням цього поняття абзацом третім ст. 1 Закону про цукор, – це подання суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром, декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності. Акцентуємо увагу: говориться про обсяг цукру, що перебуває «у їх власності». Отже, при давальницькій схемі однозначно виходить, що декларувати повинен замовник – власник цукру.

Крім того, підстави для такого висновку знаходимо і у підрозділі 3.1 Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД), прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, в якому зазначено, зокрема, таке.

Замовники – це одиниці, які продають від власного імені товари або послуги, але замовляють їх виготовлення третім особам. Ці одиниці класифікують у секції G «Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку», за винятком випадків, коли вони є власниками давальницької сировини, розробки чи торгової марки та беруть на себе ризик, пов'язаний із виробництвом. У цьому випадку замовників класифікують так, немовби вони самі виробляють цю продукцію.

Відмінність між наведеними вище нормами п. 1 ст. 31 Закону про цукор та п. 1 Порядку № 851, що полягає у відсутності в останньому слів «

для подальшої реалізації» в контексті зберігання цукру, великою мірою нічого не змінює. Адже при розумінні обов’язку подання декларації, як уже сказано вище, виробниками цукру, то в цьому аспекті підприємствам, наприклад, харчової промисловості, які зберігають цукор для цілей використання у власному виробництві, декларувати цукор не потрібно.

Декларацію

складають у двох примірниках: один з яких подають щомісяця до 5 числа територіальним органам Держсільгоспінспекції за місцем зберігання цукру. Вперше подати «цукрову» декларацію треба уже за серпень поточного року не пізніше 2 вересня 2011 року (нагадаємо, що 3 та 4 вересня – вихідні дні, а декларація подається саме «до» 5 числа). Строк зберігання декларацій – три роки.

Згідно з абзацами другим та третім п. 3 ст. 9 Закону про цукор у разі

неподання або несвоєчасного подання суб'єктами підприємницької діяльності декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності, чи зазначення у декларації неповних або недостовірних даних із таких суб'єктів стягується штраф у розмірі від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначені штрафи стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону.

Анатолій Бобро

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд