Теми статей
Обрати теми

Турдіяльність: зміни у правилах обкладення ПДВ

Редакція ПБО
Стаття

Турдіяльність: зміни у правилах обкладення ПДВ

Порядок обкладення ПДВ туристичної діяльності знову зазнав змін. Однак на цей раз суб'єктам туристичної галузі такі зміни прийдуться більше до душі. Адже на відміну від специфічних правил ПДВ-обліку турпослуг, запроваджених із 01.01.2011 р., які викликали чимало запитань і нарікань, нові правила покликані зробити такий облік більш логічним і простим.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Документи статті

ПКУ 

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 3609 

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 64).

Закон про туризм 

– Закон України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР.

Ліцензійні умови № 111/55 

Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства культури і туризму від 11.09.2007 р. № 111/55.

Погляд у недалеке минуле

Ще нещодавно суб'єкти туристичної діяльності були стурбовані порядком обкладення ПДВ туристичних послуг, що надаються ними, який було викладено у 

ст. 207 ПКУ та введено в дію з 01.01.2011 р. Так, ця стаття фактично встановлювала залежність умов обкладення ПДВ від категорії суб'єкта туристичної діяльності – тур­оператор чи турагент, а також від виду договору – прямий чи посередницький. При цьому такі поняття, як «туристична послуга», «туристичний оператор», «туристичний агент», трактувалися ПКУ по-своєму – трохи інакше, ніж у Законі про туризм. У зв'язку з цим «спецтуристична» ст. 207 ПКУ «працювала» тільки щодо прямих договорів, а посередницькі тур­операції регулювалися загальними правилами нарахування та сплати ПДВ за комісійними та іншими подібними договорами, установленими п. 189.4 ПКУ. У результаті туроператори та турагенти, які працювали за прямими договорами, обкладали ПДВ тільки свою винагороду, а турагенти-посередники – договірну (контрактну) вартість туристичного ваучера (путівки).

Ці моменти було детально висвітлено у статті «

Туристична діяльність: особливості обкладення ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 43).

І от 

Закон № 3609, що набрав чинності з 06.08.2011 р., розставив усе по своїх місцях: із цієї дати (тобто з 6 серпня 2011 року) оновлена ст. 207 ПКУ охоплює вже всі можливі способи реалізації туристичного продукту (туристичних послуг) – як за прямими, так і за посередницькими договорами, а об'єктом обкладення ПДВ і для туроператора, і для турагента тепер є сума винагороди. При цьому спецвизначення термінів «туристична послуга», «туристичний оператор», «туристичний агент», уведені для цілей ПДВ, виключено з ПКУ, у зв'язку з чим ці терміни, як і належить, розшифровуються відповідно до Закону про туризм. Це випливає з п. 5.3 ПКУ, у якому зазначено, що терміни, які використовуються в ПКУ, але не знайшли в ньому визначення, застосовуються у значенні, встановленому іншими законами, тобто в цьому випадку – Законом про туризм.

Тепер перейдемо безпосередньо до нового порядку.

 

ПДВ у туроператора

База обкладення ПДВ при внутрішньому, в'їзному та виїзному туризмі – винагорода туроператора

У туроператорів щодо бази обкладення ПДВ при здійсненні ними туристичних операцій змін не відбулося – вона, як і в період з 01.01.2011 р. по 05.08.2011 р., визначається виходячи з 

винагороди.

Так, у 

п. 207.2 ПКУ зазначено: при проведенні туроператором операцій із поставки турпродукту (турпослуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України (тобто внутрішній та в'їзний туризм), базою обкладення ПДВ є винагорода, що визначається як різниця між вартістю поставленого ним турпродукту (турпослуги) та вартістю витрат, понесених таким туроператором у зв'язку із придбанням (створенням) такого турпродукту (турпослуги).

Те саме стосується й туроператора, який здійснює операції з поставки на територію України турпродукту (турпослуги), призначеного для його споживання (отримання)

за межами території України, тобто у сфері виїзного туризму. У нього базою обкладення ПДВ також є винагорода, що визначається в тому самому порядку, що й при внутрішньому чи в'їзному туризмі (див. п. 207.3 ПКУ).

Порядок визначення бази обкладення ПДВ

Як ви знаєте, старою редакцією

ст. 207 ПКУ було передбачено, що на зменшення бази обкладення ПДВ туроператора могли зіграти тільки витрати за товарами/послугами, придбаними з метою формування турпослуги, які:

1)

обкладаються ПДВ;

2) придбані у 

платників ПДВ.

Вартість же тих туртоварів/турпослуг, які було придбано в неплатника ПДВ (наприклад, у готелю, закладу ресторанного господарства, перевізника) або не обкладаються ПДВ (наприклад, згідно з 

п.п. 197.1.6 ПКУ від обкладення ПДВ звільняються операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, а також інвалідів, дітей-інвалідів), із суми виручки від реалізації турпослуги для цілей визначення бази обкладення ПДВ не віднімалась.

Тепер таке обмеження

знято: пп. 207.2, 207.3 ПКУ дозволяють туроператору при розрахунку своєї винагороди враховувати всі витрати, пов'язані із придбанням (створенням) турпродукту, незалежно від ПДВ-статусу постачальника та від того, обкладаються ПДВ туртовари/турпослуги, що придбавалися, чи ні.

Водночас нагадаємо, що до витрат, які формують собівартість турпродукту, може бути віднесено

тільки витрати, здійснені в межах діяльності згідно із Законом про туризм, а саме: у зв'язку з наданням послуг з перевезення, тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування туристів, характерних і супутніх туристичних послуг, у тому числі послуг турагента (який за дорученням туроператора здійснює посередницьку діяльність із фактичного постачання турпродукту чи надає туроператору послуги зі сприяння в укладенні договорів зі споживачами турпродукту, тобто із просування турпродукту).

Суми «вхідного» ПДВ за зазначеними турвитратами

не включаються до податкового кредиту туроператора, а потрапляють до складу витрат на підставі п.п. 139.1.6 ПКУ, не зменшуючи при цьому базу обкладення ПДВ (суму винагороди) туроператора (п. 207.6 ПКУ).

Зауважимо, що у старій версії

ст. 207 ПКУ не було зазначено, як для розрахунку об’єкта оподаткування слід обліковувати фактичні витрати на придбання товарів/послуг, вартість яких включається до собівартості турпослуги, – із ПДВ чи без ПДВ. Не була щедрою на роз'яснення із цього приводу і ДПАУ. Ця недомовленість давала привід припускати, що такі витрати для розрахунку об’єкта оподаткування мають братися з ПДВ, оскільки, як ми вже заначили, туроператор не має права включати суми «вхідного» ПДВ до складу свого податкового кредиту. Однак у консультації, опублікованій у тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2011, № 18, с. 15, податківці дали зрозуміти, що їх більше влаштовує інший алгоритм, у якому ПДВ із турвитрат у розрахунку не враховується.

Це питання в 

Законі № 3609 не залишилося без уваги: тепер у п. 207.6 ПКУ прописано, що суми ПДВ, які включаються до складу витрат підприємства відповідно до ст.  139 ПКУ, не враховуються при визначенні бази обкладення ПДВ у цілях ст. 207 ПКУ. Це формулювання потрібно розуміти так: витрати, пов'язані із формуванням турпродукту (турпослуги), для розрахунку об’єкта обкладення ПДВ у межах турдіяльності мають братися без ПДВ. На наш погляд, такий підхід не можна назвати справедливим: виключення «витратного» ПДВ із розрахунку призводить до необґрунтованого завищення на цю суму бази оподаткування (суми винагороди) суб'єкта турдіяльності та, відповідно, його податкових зобов'язань з ПДВ, але залишається прийняти це як даність, бо Dura lex, sed lex («Суворий закон, але закон»).

Згідно з 

п. 207.7 ПКУ ставка ПДВ у розмірі 20 % застосовується до бази оподаткування, обчисленої в окресленому вище порядку.

Щодо

інших витрат, які туроператор здійснює для забезпечення своєї господарської діяльності, зокрема, на рекламу, оренду та утримання офісу, оплату вартості електроенергії, тепла, води, телефонного зв'язку, на виплату зарплати адмінперсоналу (директору, бухгалтеру, секретарю тощо), інших витрат, які у складі загальної вартості турпродукту компенсуються його споживачем, то вони до зменшення бази оподаткування не відносяться. Суми «вхідного» ПДВ за цими витратами включаються до податкового кредиту туроператора на загальних умовах, передбачених п. 198.1 ПКУ.

Податкові зобов'язання з ПДВ у туроператора при реалізації турпродукту виникають згідно з 

п. 187.1 ПКУ на дату першої з подій:

– або на дату надходження коштів від споживача на банківський рахунок чи до каси в оплату вартості турпродукту (турпослуги);

– або на дату поставки турпродукту (турпослуги) споживачу.

При цьому податкова накладна виписується туроператором так:

– сума винагороди, що обкладається ПДВ за ставкою 20 %, відображається у графах 6, 7 та 11 розділу I податкової накладної в загальновстановленому порядку;

– собівартість турпродукту, що не включається до бази обкладення ПДВ, відображається у графі 11 розділу II податкової накладної. При цьому після слів «Зворотна (заставна) тара» через кому платник податків може дописати «собівартість туристичного продукту»;

– сума ПДВ виходячи із суми винагороди туроператора записується до граф 7 та 11 розділу III податкової накладної;

– загальна сума поставки із ПДВ (собівартість турпродукту плюс сума винагороди з ПДВ) фіксується у графі 11 розділу IV податкової накладної.

Приклад 1.

Туристична фірма «Навколо світу», що має ліцензію на туроператорську діяльність, організовує тури до Закарпаття. Вартість тижневого туру для одного туриста – 6200 грн., вартість страховки – 120 грн. У серпні 2011 року турфірма реалізувала турпродукт трьом туристам на суму 18600 грн. (6200 грн.
х
х 3), а також три страхові поліси для них на суму 360 грн. (120 грн. х 3). Туроператор діє на підставі агентського договору із страховою компанією.

Витрати турфірми на формування турпродукту склали:

– на проживання та харчування – 14400 грн. (без ПДВ – 12000 грн.; ПДВ 20 % – 2400 грн.);

– на екскурсійне обслуговування – 540 грн. (без ПДВ);

– на транспортне обслуговування – 1200 грн. (без ПДВ – 1000 грн.; ПДВ 20 % – 200 грн.);

– на оплату послуг зі страхування туристів – 360 грн.

Інші витрати туроператора, пов'язані з його господарською діяльністю, склали 660 грн. (без ПДВ – 550 грн., ПДВ 20 % – 110 грн.), у тому числі на:

– оренду офісу – 420 грн. (без ПДВ – 350 грн., ПДВ 20 % – 70 грн.);

– рекламу – 240 грн. (без ПДВ – 200 грн., ПДВ 20 % – 40 грн.).

Визначимо суму винагороди туроператора (базу обкладення ПДВ):

(18600 грн. - (14400 грн. - 2400 грн.) - 540 грн. -
- (1200 грн. - 200 грн.)) : 1,2 = 4216,67 грн.

Відповідно, сума податкових зобов'язань з ПДВ дорівнює:

4216,67 грн.

х 20 % : 100 % = 843,33 грн.

Інакше суму податкових зобов'язань з ПДВ у цьому випадку можна обчислити так:

0,2

х [(18600 грн. - (14400 грн. - 2400 грн.) -
- 540 грн. - (1200 грн. - 200 грн.)) : 1,2] =
= 843,33 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

Таблиця 1

Порядок відображення в обліку туроперацій у туроператора

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Сформовано собівартість турпродукту (відображено послуги, пов'язані з проживанням, харчуванням, екскурсійним та транспортним обслуговуванням туристів)

16140

(14400 + 540 +
+ 1200)

23

631

2

Відображено у складі витрат туроператора суму плати за оренду офісу (підписано акт про надання послуг оренди)

350

92

685

350*

* Витрати туроператора у вигляді орендної плати, пов'язані з його господарською діяльністю

, включаються до витрат того звітного періоду, у якому їх було здійснено (нараховано), відповідно до правил ведення бухобліку (пп. 138.5, 153.7 ПКУ).

3

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі плати за оренду офісу

70

641/ПДВ

685

4

Відображено у складі витрат туроператора вартість послуг
із реклами

200

93

631

200*

* Витрати туроператора у вигляді вартості послуг із реклами, пов'язані з його господарською діяльністю

, включаються до витрат того звітного періоду, у якому їх було здійснено, відповідно до правил ведення бухобліку (п. 138.5 ПКУ).

5

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості послуг із реклами

40

641/ПДВ

631

6

Перераховано кошти страховій компанії за страхування туристів

360

377

311

7

Отримано страхові поліси від страхової компанії

360

024

8

Надійшли грошові кошти від туристів як передоплата за турпродукт і за страхові поліси (18600 грн. + 360 грн.)

18960
(18600 + 360)

311

681

9

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ у складі вартості турпродукту

843,33

643

641/ПДВ

10

Відображено дохід від поставки турпродукту туристам

18600

361

703

17756,67 (18600 -
- 843,33)

16140 (14400 +
+ 540 +
+ 1200)*

* Витрати, що формують собівартість турпродукту, відображаються у складі витрат у тому звітному періоді, у якому визнано доходи від реалізації такого турпродукту (п. 138.4 ПКУ).

11

Відображено дохід від продажу туристам страхових полісів

360

361

703

12

Передано страхові поліси туристам

360

024

13

Списано суму раніше відображених податкових зобов'язань з ПДВ

843,33

703

643

14

Відображено вирахування з доходу на суму, перераховану страховій компанії

360

704

377

15

Списано собівартість турпродукту

16140

903

23

16

Віднесено на фінансовий результат:

– дохід від поставки турпродукту

17756,67

703

791

– дохід від продажу страхових полісів

360

703

791

– собівартість поставленого турпродукту

16140
(14400 +
+ 540 + 1200)

791

903

– інші витрати туроператора, пов'язані з його господарською діяльністю (на оренду офісу та на рекламу)

350

791

92

200

791

93

– суму, перераховану страховій компанії у зв'язку зі страхуванням туристів

360

791

704

17

Здійснено залік заборгованості з туристами:

– на вартість турпродукту

18600

681

361

– на вартість страхових полісів

360

681

361

Порядок визначення бази обкладення ПДВ при отриманні передоплати за ще не сформований турпродукт

Досить часто в туроператора виникає необхідність визначити базу оподаткування при отриманні передоплати від туристів за ще не сформовану турпослугу, тобто коли сума «туристичних» витрат ще не відома (витрати на придбання турпродукту можуть бути ще не понесені та навіть не нараховані, а можуть бути навіть не укладені договори на придбання турпослуг).

За таких обставин суму податкових зобов'язань з ПДВ податківці пропонують визначати

виходячи із прогнозованого розміру витрат з подальшим коригуванням (див. консультацію, опубліковану в тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2011, № 18, с. 15).

Подальше коригування, про яке йдеться, потрібно буде здійснити відповідно до

ст. 192 ПКУ та відобразити в рядку 8.1 поточної декларації з ПДВ із випискою Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1 до декларації з ПДВ), а також Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою відповідно до додатка 2 до податкової накладної.

 

Придбання турпослуг у нерезидента резидентом, не зареєстрованим платником ПДВ

І ще одна новина, привнесена

Законом № 3609. Раніше (до 06.08.2011 р.) абзацом першим п. 207.8 ПКУ було встановлено необхідність сплати імпортного ПДВ без можливості включення його до податкового кредиту та бюджетного відшкодування за ситуації, коли послуги у сфері виїзного туризму в нерезидента придбаває резидент, не зареєстрований платником ПДВ. Тепер у ст. 207 ПКУ такої вимоги немає. У цьому випадку положення ст. 207 для турпослуг є спеціальними і сплати ПДВ з нерезидентських послуг ні туроператорами, ні турагентами (платниками чи неплатниками ПДВ) не передбачають.

Крім того, навіть якщо звернутися до загальних правил оподаткування послуг, установлених

п. 186.4 ПКУ , згідно з якими місцем поставки послуг є місце реєстрації постачальника (крім операцій, перелічених у пп. 186.2, 186.3 ПКУ), то й тут немає підстав обкладати нерезидентські турпослуги ПДВ. Річ у тім, що в цьому випадку постачальником турпослуг виступає нерезидент, він не зареєстрований на території України , відповідно, місце поставки таких послуг розташоване за межами України, а отже, ці послуги не є об'єктом обкладення ПДВ.

Порядок визначення суми витрат, пов'язаних із придбанням (створенням) закордонного турпродукту

Оскільки в туроператора, який працює у сфері виїзного туризму, об'єктом обкладення ПДВ є різниця між вартістю поставленого ним турпродукту та витратами, понесеними унаслідок його придбання (створення), важливо правильно визначити величину таких витрат.

Як правило, постачальником закордонних турпослуг є нерезидент, тому відповідні турвитрати здійснюються туроператором в 

іноземній валюті. А раз так, то їх суму слід визначати за інвалютними правилами, установленими в п.п. 153.1.2 ПКУ. Нагадаємо, що згідно з цим підпунктом витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням в звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, в установленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, яку не було сплачено раніше, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати – за курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Це означає, що курс НБУ, за яким перераховуватимуться суми турвитрат, що враховуються при розрахунку суми винагороди туроператора (тобто бази обкладення ПДВ), сплачених

авансом іноземному постачальнику, має бути визначено за датою перерахування коштів нерезиденту – незалежно від моменту отримання від нього послуг. Причому, якщо передоплата здійснювалася в кілька етапів, то курс має визначатися за датою кожного перерахування коштів.

А при формуванні суми турвитрат при

постоплаті, здійсненій на користь нерезидента – постачальника турпослуг, слід орієнтуватися на курс НБУ, що діяв на дату придбання таких послуг, тобто на дату підписання документа, що підтверджує факт надання турпослуг.

Крім того, потрібно врахувати:

п.п. 153.1.3 ПКУ приписує визначати курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти за правилами, передбаченими П(С)БО.

ПДВ у турагента (чи туроператора, який виконує роль посередника)

До турагентів

ст. 5 Закону про туризм відносить юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг, інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних і супутніх послуг, і які отримали в установленому порядку ліцензію на турагентську діяльність.

Таким посередником можуть виступати

як турагент, так і туроператор, що випливає з визначення туроператора, наведеного у ст. 5 Закону про туризм.

Операції у сфері туризму, пов'язані з продажем турпродукту, турагенти можуть здійснювати

на підставі агентського договору. Такий висновок випливає зі ст. 20 Закону про туризм, де зазначено, зокрема, що права та обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо іншого не передбачено договором між ними, а також Законом про туризм. А п. 6.2 Ліцензійних умов № 111/55 навіть прямо вказує на те, що при реалізації турпродукту через турагента туроператор має укласти з турагентом відповідний агентський договір у письмовій формі. За надані послуги туроператор виплачує посереднику винагороду. Відносини за цим договором регулюються главою 31 ГКУ.

У

п. 207.5 ПКУ чітко встановлено, що базою обкладення ПДВ для операцій, що здійснюються турагентом, є комісійна винагорода, що нараховується (виплачується) на його користь туроператором чи іншими постачальниками турпослуг, у тому числі і за рахунок коштів, отриманих таким турагентом від споживачів турпродукту.

А в 

п. 207.4 ПКУ зазначено: базою обкладення туроператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами турдіяльності (тобто у сфері виїзного туризму), є винагорода , яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом турдіяльності, у тому числі шляхом надання права самостійно утримувати із коштів, сплачених замовником (споживачем) турпослуг, суму винагороди, що належить такому туроператору.

Як бачимо, тепер у турагента (чи туроператора-посередника)

незалежно від того, у якій сфері туризму: внутрішньому, в'їзному чи виїзному він здійснює операції, а також незалежно від схеми реалізації ним турпродукту туроператора: на підставі агентського договору чи договору купівлі-продажу, базою обкладення ПДВ є комісійна винагорода*.

* Проте майте на увазі: до посередницьких договорів на придбання турпродукту (турпослуг), які укладаються між турагентом та туристами, норми ст. 207 ПКУ не застосовуються.

Щодо перехідних договорів (тобто укладених до 06.08.2011 р., але завершальний етап яких припадає на період після 06.08.2011 р.), то до них, на нашу думку, слід застосовувати правила оподаткування того періоду, у якому відбулася перша з подій, – або надходження грошових коштів, або підписання документа, що підтверджує факт надання турпослуг. Дата ж укладення самого договору в цьому випадку значення не має.

Згідно з п. 207.7 ПКУ ставку ПДВ у розмірі 20 % турагент застосовує до бази оподаткування, обчисленої відповідно до пп. 207.4, 207.5 ПКУ. Думаємо, що цей порядок нічим не відрізняється від раніше встановленого порядку (який було закріплено у старій редакції п. 207.7 ПКУ). І тоді, і зараз для цілей оподаткування базою служить сума винагороди, «очищена» від ПДВ. А сума податкових зобов'язань з ПДВ може розраховуватися як 1/6 від суми винагороди з ПДВ.

Податкове зобов'язання з ПДВ турагент відоб­ражає

на дату першої з подій (отримання винагороди чи підписання документа, що підтверджує факт надання посередницьких послуг) на підставі податкової накладної (п. 187.1 ПКУ), що виписується таким суб'єктом туристичної діяльності виключно на суму комісійної винагороди.

Приклад 2.

Туристичне агентство «Горизонт» на підставі договору з туроператором «Імперія-тур» за винагороду надає послуги з формування та передання туристичних послуг (турпродукту) туроператора туристам. Турагент самостійно визначає суму агентської винагороди у вигляді різниці між установленою туроператором вартістю тур­продукту та сумою, на яку турагент укладає договір із туристом. Винагорода, що належить турагенту, утримується ним із коштів, отриманих від туриста за турпродукт.

Вартість турпродукту, установлена туроператором, – 6000 грн. Турагент укладає договір із туристом на суму 6600 грн.

Визначимо суму винагороди турагента (базу обкладення ПДВ):

(6600 грн. - 6000 грн.) : 1,2 = 500 грн.

Відповідно сума податкових зобов'язань з ПДВ дорівнює:

500 грн.

х 20 % : 100 % = 100 грн.

Інакше суму податкових зобов'язань з ПДВ тур­агент може обчислити так:

0,2

х ((6600 грн. - 6000 грн.) : 1,2) = 100 грн.

Або (6600 - 6000) : 6 = 100 грн.

Приклад 3.

Туристичне агентство «Чемоданчик» на підставі агентського договору з пансіонатом «Золотий оазис» поставляє туристам путівки на відпочинок до Криму. Ціна однієї путівки, що включає вартість проживання та харчування, – 4800 грн.

Згідно з угодою сума винагороди турагента становить 3 % вартості путівки та утримується ним із суми коштів, отриманих від туристів за путівки.

Турагентство в серпні 2011 року реалізувало 5 путівок.

Визначимо суму винагороди турагента (базу обкладення ПДВ):

4800 грн.

х 5 х 3 % : 100 % : 1,2 = 600 грн.

Відповідно сума податкових зобов'язань з ПДВ дорівнює:

600 грн.

х 20 % : 100 % = 120 грн.

Інакше суму податкових зобов'язань з ПДВ тур­агент може обчислити так:

0,2

х (4800 грн. х 5 х 3 % : 100 % : 1,2) =
= 120 грн.

Або 4800

х 5 х 3 % : 100 % : 6 = 120 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

Таблиця 2

Порядок відображення в обліку туроперацій у турагента

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

Доходи

Витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Отримано путівки від пансіонату
(7 х 4800 грн.)

33600

024

2

Отримано від туристів передоплату за путівки (4800 грн. х 5)

24000

301

681

3

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ виходячи із суми комісійної винагороди турагента

120

643

641/ПДВ

4

Передано путівки туристам

24000

024

5

Відображено дохід від реалізації путівок

24000

681

703

6

Відображено заборгованість перед пансіонатом за путівки

24000

704

631

7

Відображено заборгованість пансіонату в сумі комісійної винагороди турагента

720

631

377

8

Перераховано пансіонату грошові кошти за реалізовані путівки за вирахуванням комісійної винагороди (24000 - (24000 х
х 3 % : 100 %))

23280

377

311

9

Підписано акт наданих послуг із пансіонатом і відображено дохід на суму комісійної винагороди

720

377

703

600

10

Списано суму раніше відображених податкових зобов'язань з ПДВ у сумі комісійної винагороди

120

703

643

11

Здійснено залік заборгованостей
із пансіонатом

23280

631

377

12

Віднесено на фінансовий результат:

– дохід від реалізації путівок

24000

703

791

– дохід від надання посередницьких послуг

600

703

791

– вирахування з доходу

24000

791

704

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі