Теми статей
Обрати теми

Пошта редакції. Зменшення податкових зобов’язань із земельного податку: тільки для паркувань автотранспорту?

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Зменшення податкових зобов’язань із земельного податку: тільки для паркувань автотранспорту?

 

Хто з власників земельних ділянок та земле­користувачів має право на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку згідно з

п. 286.7 ПКУ ?

(м. Ізмаїл)

 

Абзацом першим п. 286.7 ПКУ

встановлено, що юридична особа — платник земельного податку зменшує свої податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, що надаються фізичним особам згідно з п. 281.1 цього Кодексу, за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або постійному користуванні та входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

До фізичних осіб, які мають

право на пільгу із земельного податку, перелічених у п. 281.1 ПКУ, належать:

інваліди першої та другої груп;

— фізичні

особи, які виховують трьох та більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

— фізичні

особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як зазначалося у відповіді на попереднє запитання (див. на с. 44), порядок зменшення податкових зобов’язань із земельного податку, установлений

абзацом першим п. 286.7 ПКУ, поширюється також на юридичних осіб, які в порядку, установленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875XII (далі — Закон № 875) відвели земельні ділянки для безкоштовного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з вадами опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей­інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-­інвалідів) з вадами опорно-рухового апарату. Про це йдеться в абзаці другому цього самого пункту.

Водночас варто зазначити, що положення

абзацу першого п. 286.7 ПКУ мають самостійне значення* та призначені, як нам здається, для застосування юридичними особами, котрі є об’єднаннями громадян (кооперативи, товариства тощо), створеними з будьякою метою, що передбачає спільне використання землі (наприклад, з метою житлового та гаражного будівництва, а також для ведення садівництва і городництва).

* Що виявилося ще виразніше в результаті недавніх змін абзацу другого цього пункту у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 64).

Як відомо, у

Законі України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII, який втратив чинність з 01.01.2011 р., особливості оподаткування таких юридичних осіб у зв’язку з наявністю в окремих категорій громадян пільг щодо плати за землю прямо прописано не було. Унаслідок цього контролюючим органам неодноразово доводилося роз’яснювати порядок такого оподаткування (див., наприклад, лист ДПАУ від 04.04.2007 р. № 6737/7/15-0717; пп. 5 і 6 листа ДПАУ від 10.07.2009 р. № 14447/7/15-0617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 85; п. 4 Узагальнюючого податкового роз’яснення про плату за землю з юридичних осіб, затвердженого наказом ДПАУ від 25.03.2010 р. № 186 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 29, з урахуванням змін, затверджених наказом ДПАУ від 19.05.2010 р. № 355 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 43).

Як випливало із зазначених роз’яснень,

у загальному випадку платником земельного податку була юридична особа. Однак якщо законодавством допускалася приватизація землі громадянами-пайовиками (членами) такої юридичної особи (наприклад, садівничого товариства), то громадяни, які отримали документальне підтвердження права власності на земельну ділянку, самостійно сплачували земельний податок з урахуванням наявних у них пільг. При цьому за інші земельні ділянки, які громадянами приватизовано не було, а також за землі загального користування, що перебували у власності юридичної особи, земельний податок сплачувався самою юридичною особою.

На сьогодні

порядок оподаткування таких юридичних осіб не змінився, що й було додатково закріплено абзацом першим п. 286.7 ПКУ. Однак підтверджуючи в цілому зроблений нами висновок, ДПАУ в листі від 18.02.2011 р. № 3237/6/17-0316, здається, не схильна була пов’язувати зазначену норму ПКУ з юридичними особами, про яких ішлося вище (ЖБК, ГБК, садівничими товариствами тощо). Більше того, у консультації, розміщеній на сайті цього відомства в Єдиній базі податкових знань за кодом 200.04, зазначено, що норма п. 286.7 ПКУ щодо зменшення податкового зобов’язання із земельного податку стосується юридичних осіб — власників земельних ділянок та землекористувачів (крім автостоянок — гаражних кооперативів), які в порядку, установленому Законом № 875, відвели земельні ділянки для безкоштовного паркування (зберігання) транспортних засобів, зазначених у ч. 6 ст. 30 цього Закону.

Зрозуміло, такий вузький підхід до застосування положень

абзацу першого п. 286.7 ПКУ не відповідає чинному законодавству, отже, його слід переглянути у зв’язку з останніми змінами в тексті цього пункту (про них зазначалося у виносці на цій сторінці).

 

Ігор Хмелевський, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі