Їмо за чужий рахунок: обкладення ПДФО та ЄСВ при безоплатному харчуванні працівників
Підприємство надає харчування працівникам, яке оплачується роботодавцем. Чи обкладається ПДФО та ЄСВ вартість такого безоплатного харчування?
(м. Київ)
Оподаткування вартості харчування, що надається працівникам за рахунок коштів роботодавця, залежить, насамперед, від причини «безоплатності»: чи то це вимога законодавства, чи то добра воля роботодавця, який піклується про здоров'я своїх працівників.
Якщо забезпечувати працівників безоплатним харчуванням зобов'язало роботодавця чинне законодавство , то вартість такого харчування у складі заходів щодо охорони праці та в межах норм та переліків, установлених нормативно-правовими актами, не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) на підставі п.п. 165.1.9 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ вартість неоподатковуваного харчування відображається роботодавцем — податковим агентом з ознакою доходу «136».
Вартість безоплатно наданого в межах норм харчування не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.19 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5) та зазначена в п. 5 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, тому ця виплата не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).
Якщо роботодавець забезпечує працівників безоплатним харчуванням з власної ініціативи, то для цілей оподаткування важливим фактором є можливість персоніфікації витрат на харчування, тобто можливість визначити дохід кожного працівника у вигляді вартості отриманого харчування*.
* Не можемо не попередити, що податківці вимагають нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ при безоплатному харчуванні працівників.
Якщо витрати роботодавця на харчування працівників персоніфікувати неможливо, наприклад, якщо харчування працівників організоване за системою «шведського столу», його вартість не може розглядатися як об'єкт обкладення ПДФО та ЄСВ (див. консультацію С. Наумова, заступника директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України — начальника Управління адміністрування податків на доходи фізичних осіб, «Вісник податкової служби України», 2011, № 35, с. 18).
У разі якщо такі витрати роботодавця персоніфіковано, наприклад, роботодавець видає працівникам талони на харчування, то для цілей розд. III ПКУ витрати роботодавця на безоплатне харчування працівників для останніх будуть доходом.
При визначенні бази оподаткування важливо встановити, до якого виду доходів належить вартість харчування, наданого працівнику безоплатно. На наш погляд, це заробітна плата. Обґрунтуємо свою позицію.
Згідно з п.п. 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Більш докладного переліку виплат, які обкладаються ПДФО у складі заробітної плати, а також посилань на будь-який документ, де є такий перелік, ПКУ не містить. Водночас слід зауважити, що визначення заробітної плати, надане в ПКУ, практично повторює визначення заробітної плати, яке надано в Законі України «про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). Розширений перелік складових заробітної плати наведено в Інструкції № 5, яку розроблено відповідно до Закону про оплату праці. Згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях, уключаються до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Крім того, можливість оплати харчування працівників, як правило, застерігається в колективному договорі підприємства або в індивідуальних трудових договорах (у розділі «Оплата праці»), що дозволяє стверджувати, що такі виплати здійснюються у зв'язку з відносинами трудового найму. Якщо ж у колективному або трудовому договорі така інформація не міститься, то в разі організації безоплатного харчування працівників ми б рекомендували її туди внести. Отже, є всі підстави вважати цю виплату заробітною платою з відповідним оподаткуванням.
Оскільки вартість харчування, безоплатно отриманого працівником, є його доходом в натуральній формі, база оподаткування визначається як вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на «натуральний» коефіцієнт, порядок обчислення якого встановлено п. 164.5 ПКУ.
Нагадаємо, що методи визначення звичайної ціни встановлено у ст. 39 ПКУ, яка застосовуватиметься з 01.01.2013 р. До зазначеної дати слід застосовувати п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
Вартість безоплатно наданого харчування, будучи частиною заробітної плати працівника :
— ураховується при визначенні граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП);
— при визначенні бази оподаткування зменшується на суму ЄСВ і ПСП (за наявності права на неї).
У зв'язку з тим, що ця виплата включається до фонду оплати праці відповідно до п.п. 2.3.4 Інструкції № 5, на суму оплати вартості харчування працівника нараховується та з неї утримується ЄСВ за ставками, установленими для заробітної плати.
Лілія Ушакова, економіст-аналітик
