Теми статей
Обрати теми

Новорічні акції для покупців: порядок відображення в обліку

Редакція ПБО
Стаття

Новорічні акції для покупців: порядок відображення в обліку

 

Хоча українці поки й не значаться серед найбагатших націй у світі, але дарувати подарунки своїм близьким до Нового року та Різдва вони полюбляють не менше, ніж жителі інших країн. Наприклад, цього року наші співвітчизники згідно із соцопитуванням планують витратити на новорічні подарунки на чверть більше своїх заощаджень, ніж у минулому. Для торговельних підприємств такий передсвятковий період — якнайблагодатніший час, тому для залучення покупців вони організовують різні акції: знижки, розпродажі, розіграші призів, подарунки тощо. Про податкові та бухгалтерські наслідки таких акційних заходів ітиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Новорічні знижки та розпродажі

Документальне оформлення. Приймаючи рішення про проведення будь-якого маркетингового заходу, у тому числі й новорічної акції, підприємству слід потурбуватися про його грамотне документальне оформлення. Адже саме від цього залежатиме подальший облік такого заходу.

Основними документами, що визначають порядок надання знижок або проведення розпродажів товарів (робіт, послуг) підприємствами торгівлі та сфери послуг, є, як правило, положення про знижки або положення про маркетингову політику підприємства. Саме в цих документах обґрунтовуються розмір знижок, що застосовуються підприємством, їх види, умови надання, а також економічна значущість та ефективність маркетингових і рекламних заходів та акцій, що проводяться. У них же може бути перелічено осіб, відповідальних за надання знижок (проведення розпродажів), а також структурні підрозділи підприємства, що беруть участь у їх наданні (проведенні).

Наявність положення про знижки або положення про маркетингову політику підприємства особливо актуально для підприємств, на яких розроблено постійно діючу систему знижок. Якщо ж знижки покупцям надаються час від часу, а система їх надання не уніфікована, то рішення про надання знижки або проведення розпродажу можна оформити наказом керівника про проведення рекламної акції. У такому наказі доцільно вказати:

— мету заходу, що проводиться;

— перелік товарів, що беруть участь в акції;

— період надання знижок;

— розмір знижок (у фіксованій сумі чи у відсотках), умови їх надання тощо.

Наведемо зразок наказу про надання знижок.

 

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Лілія»

НАКАЗ

09.12.2011

м. Харків

№ 128/11

 

Про проведення передсвяткової
рекламної акції з наданням знижок

У межах маркетингової політики підприємства з метою підвищення попиту на товари, що реалізуються

НАКАЗУЮ:

1. На період з 15.12.2011 р. по 15.01.2012 р. знизити ціни на домашній текстиль виробництва ТОВ «Добро» (Україна).

2. Знижки надавати за наведеною схемою:

— на період з 15.12.2011 р. по 31.12.2011 р. — у розмірі 20 %;

— на період з 01.01.2012 р. по 15.01.2012 р. — у розмірі 10 %.

3. З 16.01.2012 р. на товари, зазначені в п. 1 цього наказу, ввести ціни, що діяли до початку проведення акції.

4. Контроль за виконання цього наказу покласти на начальника відділу збуту Марченко О. П.

Директор

Безносенко

Безносенко П. І.

З наказом ознайомлений:

   

Начальник відділу збуту

Марченко

Марченко О. П.

09.12.2011

   

 

Оголошення про новорічну акцію (знижки та розпродажі) та умови її проведення має сенс розмістити на видному місці (у торговельному залі, на вході або у вітрині магазину), у засобах масової інформації або в Інтернеті. Таким чином буде виконано вимогу ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, тобто необхідна інформація про продукцію вважатиметься доведеною до відома покупця.

Зазначені дії дадуть можливість підприємству, по-перше, відстояти зв'язок заходу, що проводиться, з господарською діяльністю (що дуже важливо для податкового обліку), а по-друге, підтвердити звичайність акційної (тобто більш низької) ціни товару.

Звичайні ціни. Нагадаємо, що згідно з пп. 153.2.1, 153.2.3 ПКУ дохід від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, неплатникам податку на прибуток (у тому числі фізособам та нерезидентам) або нестандартним його платникам визначається відповідно до договірних цін, але не нижче звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, якщо договірна ціна на ці товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на них.

Звичайноцінову умову встановлено й щодо ПДВ. Так, відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі особам, не зареєстрованим платниками ПДВ) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (20 % звичайноцінового коридору тут немає).

Тому для продавця, який вирішив влаштувати акцію щодо продажу товару зі знижкою, у цілях оподаткування важливо довести, що продажна ціна зі знижкою саме й є тією звичайною ціною, з якої мають нараховуватися дохід та податкові зобов'язання з ПДВ.

Під звичайною ціною у п.п. 14.1.71 ПКУ розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. І якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено ст. 39 ПКУ. Проте згідно з п. 1 і п.п. 2 п. 2 розд. XIX ПКУ ця стаття набирає чинності з 1 січня 2013 року. А до цієї дати звичайні ціни визначаються за правилами, установленими в п. 1.20 Закону про податок на прибуток (ця норма Закону про податок на прибуток не втратила чинність з 01.04.2011 р. та продовжує діяти до 01.01.2013 р.).

Порядок визначення звичайної ціни описано в п.п. 1.20.2 Закону про податок на прибуток. Так, відповідно до цього підпункту при визначенні звичайної ціни враховуються, зокрема, звичайні при укладенні угод між непов'язаними особами надбавки або знижки в ціні. Зокрема, ураховуються знижки, пов'язані зі сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості чи інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів, маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням зразків товарів у цілях ознайомлення з ними споживачів.

З викладеного випливає, що для підтвердження звичайності ціни необхідно, щоб і знижка, що надається, була звичайною. У зв'язку з цим основним правилом, що підтверджує «звичайність» знижок, є невибірковість у їх наданні (тобто право на отримання знижки повинні мати всі покупці за однакових умов продажу товару). У такому разі продажна ціна зі знижкою, за якою товар реалізується покупцям, і буде звичайною ціною, виходячи з якої продавець відобразить валовий дохід та податкові зобов'язання з ПДВ.

Коли йдеться про роздріб, підтвердити звичайність ціни зі знижкою допоможе п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток, який передбачає, що для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом публічного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому публічному оголошенні. Хоча в законодавстві розшифровку поняття «публічне оголошення» не наведено, близьке до нього поняття «публічний договір» міститься у ст. 633 ЦКУ. Так, під публічним договором розуміється договір, в якому одна сторона бере на себе обов'язок здійснювати продаж товарів кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Із цього випливає, що публічне оголошення умов продажу — це оголошення, призначене невизначеному колу осіб (тобто всім покупцям).

Отже, інформацію про майбутні знижки та розпродажі, доведену до покупців шляхом розміщення оголошень у місцях продажу товарів, у торговельному залі магазину, у пресі, на телебаченні, в Інтернеті, цілком можна вважати публічним оголошенням умов продажу акційного товару, робіт, послуг (адже воно звернене до всіх покупців та встановлює для них однакові умови продажу). У свою чергу, знижки, зазначені в таких оголошеннях, на підставі п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток і вважатимуться звичайними, а ціни товарів (робіт, послуг) з урахуванням знижок — звичайними цінами. Із цим згодні й податківці (див. консультацію, розміщену в розділі 110.06.05 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua).

Якщо, наприклад, акційний товар (роботи, послуги) реалізується за однаковою для всіх покупців ціною, то така ціна в цілях оподаткування і вважатиметься звичайною. Інакше кажучи, для доведення звичайності ціни важливим є невибірковий підхід у наданні знижок. До речі, податківці в консультації, розміщеній у розділі 110.06.05 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua, погоджуються і з тим, що підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами споживачам (фізичним особам), при визначенні об’єкта оподаткування на прибуток ураховує дохід від реалізації виходячи з фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки).

Отже, при продажу акційного товару (робіт, послуг) податкові наслідки будуть такими.

Податок на прибуток. У момент переходу до покупця права власності на товар або в момент складання документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг), продавець виходячи зі звичайної (продажної) ціни на цей товар (роботи, послуги) відобразить у себе дохід за загальновстановленими правилами (п.п. 135.4.1, п. 137.1 ПКУ).

Одночасно з визнанням доходу відображаються витрати, що сформували собівартість реалізованих акційних товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ).

ПДВ. У порядку, обумовленому п. 187.1 ПКУ, продавець при постачанні акційного товару/послуги повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з продажної ціни (яка і вважатиметься звичайною) на дату першої з подій:

— або на дату надходження від покупця коштів на поточний рахунок або до каси в оплату такого товару/послуг;

— або на дату відвантаження товару покупцю, а для послуг — на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг.

Коригування раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ за такими товарами/послугами пропорційно сумі знижки не здійснюється, адже товари/послуги використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

ПДФО. Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ до доходів покупця має потрапляти сума знижки звичайної ціни товарів (робіт, послуг), індивідуально встановленої для такого платника.

Однак, якщо така знижка поширюється на будь-якого платника і не є індивідуальною (тобто діє принцип невибірковості), її сума не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи та відповідно не є об'єктом обкладення ПДФО.

Приклад 1. Магазин «Лілія» проводить рекламну акцію, у ході якої з 15 по 31 грудня 2011 року всім покупцям надається знижка в розмірі 20 % на домашній текстиль виробництва ТОВ «Добро» (Україна).

Залишки товару на початок місяця склали 150000 грн. за роздрібними цінами. Торговельна націнка в залишках товарів — 34500 грн.

Протягом грудня 2011 року магазин придбав товар на суму 48000 грн. (без ПДВ — 40000 грн.; ПДВ 20 % — 8000 грн.). Продажна вартість придбаного товару — 52000 грн.

Вартість реалізованого товару за роздрібними цінами (без урахування знижки) — 96000 грн., у тому числі вартість домашнього текстилю, проданого з 15 по 31 грудня, — 36000 грн. Знижка склала 7200 грн.

До каси надійшла виручка в сумі 88800 грн. (96000 грн. - 7200 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 1

Облік новорічних знижок та розпродажів

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Оприбутковано товари

40000

281

631

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості товарів

8000

641/ПДВ

631

3

Оплачено отримані товари

48000

631

311

4

Товари передано в роздріб

40000

282

281

5

Нараховано торговельну націнку

12000

282

285

6

Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

88800

301

702

74000

73901

7

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ у складі вартості товарів

14800

702

641/ПДВ

8

Відображено торговельну знижку

7200

285

282

9

Списано суму реалізованої торговельної націнки

14899*

285

282

* Сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари, розраховується так:
1) визначається середній відсоток торговельної націнки: [(34500 + 12000) : (150000 + 52000)
х 100 % = 23,02 %];
2) визначається сума реалізованої торговельної націнки: [96000
х 23,02 % : 100 % = 22099 (грн.)].
Оскільки суму знижки вже відображено в рядку 8 цієї таблиці, до рядка 9 записується різниця: [22099 - 7200 = 14899 (грн.)].

10

Відображено собівартість реалізованих товарів

73901*

902

282

* Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів
та торговельною націнкою, що припадає на реалізовані товари: [96000 - 22099 = 73901 (грн.)].

11

Списано на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товарів

74000

702

791

— собівартість реалізованих товарів

73901

791

902

 

Новорічний розіграш призів та розмірів знижок: ліцензування та патентування

Перш ніж приступити до організації новорічного розіграшу призів та/або розмірів знижок серед своїх покупців, потрібно з'ясувати, чи не підлягає така діяльність ліцензуванню та патентуванню.

Ліцензування. Нагадаємо, що відповідно до п. 24 ст. 9 Закону про ліцензування господарська діяльність з випуску та проведення лотерей підлягає ліцензуванню*.

* Однак згідно із Законом України «Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей» від 02.06.2005 р. № 2630-IV на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей накладено мораторій до прийняття закону про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотерей і грошових розіграшів.

Під лотереєю в п.п. 14.1.101 ПКУ розуміється масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами — підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід).

Отже, рекламний розіграш не є лотереєю, оскільки покупці стають його учасниками безоплатно, тоді як лотерея передбачає продаж гравцю за гроші або в обмін на інші цінності права на участь у розіграші призу. Підтвердженням цьому є й п. 1.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом Держкомпідприємництва і Міністерства фінансів України від 12.12.2002 р. № 128/1037, де зазначено, що ці Ліцензійні умови не поширюються на проведення на безоплатній основі розіграшів серед покупців товарів (послуг) з видачею виграшів у готівковій або майновій формі, які проводяться з метою реклами.

Тобто діяльність з проведення розіграшів у рекламних цілях ліцензуванню не підлягає.

Патентування. Відповідно до п.п. 267.1.1 ПКУ суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, що отримують у встановленому порядку торгові патенти та здійснюють діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей), є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Під діяльністю у сфері розваг у п.п. 14.1.46 ПКУ розуміється господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.

Як уже зазначалося, рекламний розіграш призів не є лотереєю і діяльність з його проведення не має нічого спільного зі сферою розваг.

Крім того, розіграші на безоплатній основі з метою реклами (популяризації) окремого товару, послуги, торговельної марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі не є азартними іграми (ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI), які заборонено в Україні згідно із зазначеним Законом і відповідно не належать до сфери грального бізнесу.

Отже, діяльність з проведення розіграшів у рекламних цілях патентуванню не підлягає.

Утім, щоб у перевіряючих не залишилося сумнівів, що організація вами розіграшу призів або розміру знижок має рекламний характер і тому не підлягає ліцензуванню та патентуванню, варто запастися певними доказами. Для цього потрібно:

— представити сам розіграш як рекламну кампанію. Із цією метою варто видати відповідний наказ та призначити відповідального за проведення такої рекламної кампанії;

— не згадувати термін «лотерея», а назвати цей захід акцією;

— дотримати важливий принцип — безоплатність участі покупців в акції, тобто представити сам виграш чи приз як подарунок або як можливість придбати товар за символічну плату (так буде набагато безпечніше з податкової точки зору);

— проінформувати потенційних покупців про те, що за підсумками акції вони зможуть отримати подарунок тільки в майновій формі.

Наведемо зразок наказу про проведення рекламної акції.

 

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Аврора»

НАКАЗ

05.12.2011

м. Дніпропетровськ

№ 56/11

 

Про проведення розіграшу призів у рекламних цілях

У межах маркетингової політики підприємства з метою розширення кола покупців та обсягу товарів, що реалізуються

НАКАЗУЮ:

1. Провести рекламну акцію з розіграшем цінного призу в магазині «Дом-строй», розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 155. Розіграш призу провести 30 грудня 2011 року о 12:00 у приміщенні магазину.

В акції може взяти участь кожен покупець, який виявив бажання та в період з 15.12.2011 р. по 28.12.2011 р. придбав у магазині товар на суму, що перевищує 1000 грн.

Право на участь у розіграші надається безоплатно. Щоб стати його учасником, покупець повинен зареєструватися 30.12.2011 р. не пізніше 11:30, пред'явивши документ, що підтверджує придбання товару в період з 15.12.2011 р. по 28.12.2011 р. Кожному учаснику розіграшу відповідальний працівник присвоює номер учасника.

Розіграш призу між зареєстрованими учасниками здійснити за випадковою ймовірністю шляхом жеребкування за присвоєним номером учасника.

<…>*

2. Як приз надати сковороду Tefal COMFORT TOUCH D82106 28 см.

3. Призначити комісію для проведення розіграшу та визначення переможця у складі:

Голова комісії: заступник головного бухгалтера Кузьменко Н. Б.

Члени комісії:

— керуючий магазином Демченко А. В.;

— головний товарознавець Остапчук Д. П.;

— менеджер у роздрібній торгівлі будівельними матеріалами Кущ Р. В.

4. Заступнику головного бухгалтера Кузьменко Н. Б. до 08.12.2011 р. на підставі цього наказу скласти та подати на затвердження директору плановий кошторис витрат на проведення рекламної акції з розіграшем призу.

5. Начальнику відділу реклами Животченко Р. А. до 13.12.2011 р. забезпечити розміщення інформації про умови проведення акції в засобах масової інформації, а також у магазині «Дом-строй».

6. Після закінчення проведення рекламної акції з розіграшем призу заступнику головного бухгалтера Кузьменко Н. Б. відзвітувати про результати проведеного заходу, скласти звіт про проведення рекламної акції та виконання кошторису витрат.

7. Контроль за виконання цього наказу залишаю за собою.

Директор

Попович

Попович С. М.

З наказом ознайомлені:

   

Заступник головного бухгалтера

Кузьменко

Кузьменко Н. Б.

05.12.2011

   

Начальник відділу реклами

Животченко

Животченко Р. А.

05.12.2011

   

Керуючий магазином

 Демченко

Демченко А. В.

05.12.2011

   

Головний товарознавець

Остапчук

Остапчук Д. П.

05.12.2011

   

Менеджер у роздрібній торгівлі

   

будівельними матеріалами

Кущ

Кущ Р. В.

05.12.2011

   

 

* Порядок проведення рекламного розіграшу може обумовлюватися не в наказі керівника, а в окремо складеній та затвердженій керівником програмі проведення рекламного розіграшу. Крім наведених умов, більш детально можуть застерігатися й інші умови проведення рекламної акції.

 

Податковий облік призів, виграшів та подарунків

Податок на прибуток. У податковому обліку підприємства призи, виграші, а також подарунки розглядаються як безоплатно надані товари, роботи, послуги (див. п.п. 14.1.13 ПКУ).

Безоплатне ж надання товарів та результатів робіт (послуг) є однією з форм продажу (реалізації) згідно з пп. 14.1.202, 14.1.203 ПКУ, а доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг уключаються до складу доходів від операційної діяльності та враховуються при визначенні об’єкта оподаткування на прибуток (п.п. 135.4.1 ПКУ).

Як випливає з п. 135.4 ПКУ, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі.

Однак при безоплатному розповсюдженні товарів жодної компенсації немає, а отже, і визнавати нема чого. Водночас це твердження справедливе не завжди.

Так, якщо призи, виграші та подарунки передаються безоплатно пов'язаній особі, неплатнику податку на прибуток (у тому числі фізичній особі або нерезиденту) або нестандартному його платнику, починають працювати пп. 153.2.1, 153.2.3 ПКУ, що зобов'язують підприємство-дарувальника застосувати до такої операції звичайні ціни та виходячи з них відобразити дохід. Це підкреслюють податківці в консультаціях, розміщених у розділах 110.06.05 і 110.06.06 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua . З урахуванням п. 1.20 Закону про податок на прибуток звичайною ціною тут вважатиметься вартість цих або аналогічних їм товарів (робіт, послуг), за якою вони реалізовувалися б покупцям за грошові кошти у звичайних ринкових умовах, а не передавалися б безоплатно. Такий дохід слід відносити до складу інших доходів та відображати в рядку 03.27 Додатка IД до декларації з податку на прибуток.

Інша річ, якщо призи, виграші та подарунки передаються безоплатно стандартному платнику податку на прибуток. У такому разі звичайні ціни не працюють, тому дохід у результаті здійснення цієї операції не виникає. Цей висновок випливає зі згаданих вище консультацій податківців, розміщених у розділах 110.06.05 і 110.06.06 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua .

Щоправда, у контексті п. 153.2 ПКУ значення має не стільки «звичайний» податковий статус одержувача призу, виграшу чи подарунка, скільки його збіг зі статусом продавця товарів (робіт, послуг). Виходячи з викладеного можливі два варіанти:

1) якщо продавець та одержувач призу/виграшу/подарунка сплачують податок на прибуток за загальною ставкою, то доходу у продавця не буде (про це йдеться в згаданих консультаціях податківців);

2) якщо продавець та одержувач призу/виграшу/подарунка сплачують податок за різними ставками (наприклад, продавець — «нульовик»), то тоді такий продавець повинен відобразити дохід. При цьому дохід потрібно збільшити в момент переходу до покупця права власності на товар або в момент складання документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) (п. 137.1 ПКУ). Сума доходу потрапить до рядка 03.27 Додатка IД до декларації з податку на прибуток.

Що стосується витрат на придбання таких товарів (робіт, послуг), то п.п. 140.1.5 ПКУ дозволяє врахувати їх у складі «податкових» витрат у повному обсязі, але за умови, що вони пов'язані з проведенням реклами. Такі витрати обліковуються як витрати на збут та класифікуються як витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (абзац «г» п.п. 138.10.3 ПКУ). Ще раз підкреслюємо: мета заходу, що проводиться, обов'язково має бути рекламною та пов'язаною з господарською діяльністю підприємства.

Зазначені витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому були здійснені, відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). Нагадаємо: згідно з пп. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Сума цих витрат фіксується в рядку 06.3.7 Додатка ВЗ до декларації з податку на прибуток.

ПДВ. За правилом, встановленим п. 188.1 ПКУ, безоплатне постачання товаров/послуг супроводжується нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ* виходячи з їх договірної (контрактною) вартості, але не нижче за звичайні ціни. Як і при відображенні доходу, звичайною ціною при нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ буде вартість цих або подібних товарів/послуг, за якою вони реалізовувалися покупцям за грошові кошти у звичайних ринкових умовах.

* Виняток становлять пільгові товари, до яких належать, наприклад, вітчизняна періодика та книги, крім видань еротичного характеру (п.п. 197.1.25 ПКУ).

Податкові зобов'язання з ПДВ виходячи зі звичайних цін виникнуть на дату відвантаження товарів, а для послуг на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання таких послуг (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).

На цю ж дату продавець повинен виписати податкову накладну у двох примірниках. Податківці продовжують наполягати на виписуванні двох пар податкових накладних (див. консультації, розміщені в розділах 130.21 і 130.23 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua):

однієї пари — на загальний обсяг постачання «0» (вона заповнюється в загальному порядку, її оригінал видається покупцю — платнику ПДВ. При цьому, як зазначають податківці, такий покупець, який безоплатно одержує товари/послуги, повинен відобразити отриману від продавця податкову накладну в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, де у графі 8 та у відповідних графах 9 — 16 проставити «0»);

другої пари — у ній обсяг постачання визначається виходячи зі звичайної ціни (тобто така податкова накладна виписується на суму перевищення звичайної ціни над нулем).

На наш погляд, у ситуації, що розглядається, достатньо однієї податкової накладної (у двох примірниках), виписаної на звичайну вартість, — обидва її примірники продавець залишає в себе.

Факт використання товарів/послуг, придбаних для рекламних розіграшів або з метою поширення в рекламних цілях, у господарській діяльності платника податків (нагадаємо, головний елемент господарської діяльності — спрямованість на отримання доходу; п.п. 14.1.36 ПКУ), дає йому право включити суми «вхідного» ПДВ за ними до податкового кредиту на підставі ст. 198 ПКУ. Однак не варто ігнорувати консультацію працівників податкового відомства, розміщену в розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua, в якій вони виступають проти відображення податкового кредиту з ПДВ при безоплатній роздачі товарів рекламного характеру, з чим ми ніяк не можемо погодитися.

ПДФО при проведенні розіграшів призів та виграшів. Якщо в період проведення рекламних акцій для покупців проводяться розіграші призів та виграшів, у тому числі в лотерею (крім державної), то вартість таких призів та виграшів є об'єктом обкладення ПДФО та оподатковується за правилами, визначеними п. 170.6 ПКУ (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 160.24 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua).

Відповідно до п. 167.3 ПКУ ставка ПДФО щодо доходів, нарахованих як виграш або приз (крім виграшу в державну та недержавну лотереї і виграшу гравця (учасника), одержаного від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів, становить 30 %.

При визначенні бази оподаткування виграшів або призів, що надаються в негрошовій формі, дохід слід визначати виходячи зі звичайних цін з урахуванням «натурального» коефіцієнта, який у 2011 році становить 1,428571.

Податковим агентом платника податку при нарахуванні (наданні) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею або в розіграші є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п. 170.6.1 ПКУ).

Виграші та призи остаточно обкладаються ПДФО при їх виплаті за їх рахунок (див. абзац другий п.п. 170.6.2 ПКУ).

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід у вигляді виграшу/призу відображається з ознакою «111».

Приклад 2. Підприємство «Аврора» з рекламною метою організувало проведення у своєму магазині «Дом-строй» розіграш чеків, у результаті якого покупцю — власнику виграшного чека надається можливість отримати як приз сковороду Tefal COMFORT TOUCH D82106 28 см, яку раніше було придбано за 372 грн. (без ПДВ — 310 грн.; ПДВ 20 % — 62 грн.) з метою передачі як призу. Ця ціна є звичайною.

Вручення призу оформляється шляхом складання акта приймання-передачі із зазначенням його вартості.

Розмір оподатковуваного доходу одержувача призу — фізичної особи в ситуації, що розглядається, становить 531,43 грн. (372 грн. х 1,428571). Відповідно сума ПДФО, яку підприємство має перерахувати до бюджету, — 159,43 грн. (531,43 грн. х 30 % : 100 %).

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 2

Облік видачі призу в результаті новорічного розіграшу

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Отримано від постачальника сковороду з метою передачі її у вигляді призу

310

281

631

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості придбаної сковороди

62

641/ПДВ

631

3

Перераховано постачальнику кошти в оплату за отриману сковороду

372

631

311

4

Вручено приз покупцю за результатами проведення розіграшу

310

377

281

310

5

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ

62

377

641/ПДВ

6

Нараховано дохід фізичній особі — одержувачу призу

531,43

93

685

310

7

Нараховано ПДФО

159,43

377

641/ПДФО

8

Здійснено залік заборгованості з покупцем

531,43

685

377

9

Перераховано до бюджету ПДФО

159,43

641/ПДФО

311

10

Віднесено на фінансовий результат суму нарахованого доходу одержувачу призу

531,43

791

93

 

ПДФО при розповсюджнні подарунків. Якщо рекламна акція супроводжується безоплатним роздаванням товарів, продукції підприємства, сувенірів та інших матеріальних цінностей усім її учасникам (кожному 3-му, n-му) і при цьому підприємство не проводить будь-яких розіграшів, жеребкувань та інших подібних заходів з елементом випадковості, то йдеться про надання фізичній особі подарунка.

За роз'ясненнями працівників податкового відомства (див. консультацію, розміщену в розділі 160.24 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua), якщо при проведенні рекламної акції здійснюється поширення рекламного товару (робіт, послуг), а споживачами реклами є невизначене коло платників податку (тобто без їх ідентифікації), то вартість такого товару (робіт, послуг) не розглядається як дохід фізичних осіб — споживачів цих рекламних товарів (робіт, послуг) і відповідно не є об'єктом обкладення ПДФО.

Однак, якщо в ході проведення таких рекламних акцій одержувачами подарунків є конкретні особи, які не є найманими працівниками, вартість цих подарунків прирівнюється до додаткового блага (п.п. 164.2.17 ПКУ) та обкладається ПДФО в загальновстановленому порядку.

Так, доходи фізичних осіб у вигляді вартості подарунків, наданих юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, обкладаються ПДФО за ставками, передбаченими п. 167.1 ПКУ:

— за ставкою 15 % оподатковується дохід, сума якого не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.) (абзац перший п. 167.1 ПКУ);

— за ставкою 17 % оподатковується сума перевищення (абзац другий п. 167.1 ПКУ).

Отже, у ситуації, коли персоніфікація одержувача подарунка неможлива, вартість такого подарунка не обкладається ПДФО. Якщо ж обдаровувану особу може бути персоніфіковано, вартість подарунка є об'єктом обкладення ПДФО.

При цьому порядок обкладення ПДФО подарунків (додаткового блага) залежить від того, в якій формі вони надаються: у грошовій чи речовій (негрошовій).

Подарунки у вигляді грошових виплат підлягають уключенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку незалежно від суми виплат. У такому разі базою обкладення ПДФО буде сума таких грошових коштів.

Що стосується негрошових подарунків, то згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ вартість подарунка, яка не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році 470,50 грн.), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

До речі, з листа ДПАУ та Федерації профспілок України від 15.02.2011 р. № 4284/7/17-0717; 3071/6/17-0715; 58/01-16/330 щодо застосування п.п. 165.1.39 ПКУ випливає, що неоподатковувані подарунки в негрошовій формі вартістю 470,50 грн. можуть надаватися платнику податку щомісяця.

Якщо вартість негрошового подарунка перевищує 50 % мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного податкового року, оподаткуванню підлягає тільки сума перевищення (див. лист ДПСУ від 03.02.2011 р. № 2918/7/17-0717).

База обкладення ПДФО визначається як вартість негрошового подарунка, розрахована за звичайними цінами, помножена:

— при ставці 15 % — на «натуральний» коефіцієнт 1,176471;

— при ставці 17 % — на «натуральний» коефіцієнт 1,204819.

Дарувальники подарунків є податковими агентами платника податку.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід у вигляді подарунка відображається так:

— вартість негрошових подарунків, що не обкладаються ПДФО відповідно до п.п. 165.1.39 ПКУ, з ознакою доходу «160»;

— вартість подарунків, що обкладаються ПДФО та класифікуються як додаткове благо, — з ознакою доходу «126».

Такими є основні нюанси відображення в обліку підприємства новорічних акцій (знижок, розпродажів, розіграшів призів). Бажаємо вам якнайбільше покупців, фінансової стабільності та яскравого новорічного свята, а як його вміло організувати, читайте у наступній статті!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі