Новорічні подарунки від роботодавця та профспілки

Новорічні подарунки від роботодавця та профспілки

З наближенням Нового року, звісно, однією з найактуальніших стає тема надання подарунків. Зробити працівнику подарунок під ялиночку може як його роботодавець, так і профспілка, членом якої такий працівник є. Про те, як порадувати працівників напередодні новорічних свят з найменшими податковими наслідками щодо цієї операції, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Новий рік — одне з найулюбленіших та найочікуваніших свят. Серед інших приготувань до свята на особливу увагу заслуговують подарунки. Питанням, чим привітати працівників, переймаються дбайливі роботодавці та профспілки. Вибір виду поздоровлення за ними, а ми розповімо про порядок оподаткування операцій з надання подарунків.

Порядок оподаткування подарунків працівникам залежить від форми, в якій вони надаються (грошова чи негрошова (натуральна)), їх вартості та, звісно, документального оформлення.

Особливості оподаткування подарунків від роботодавця залежно від зазначених факторів розглянемо далі.

Податок на доходи фізичних осіб. Згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ не підлягає оподаткуванню вартість негрошових подарунків, якщо вона не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, у 2011 році роботодавець може надати кожному працівнику новорічний подарунок у натуральній формі, який не обкладається ПДФО, вартістю, що не перевищує 470,50 грн. у розрахунку на місяць.

Якщо вартість такого подарунка перевищить зазначену суму, то сума перевищення підлягає включенню до оподатковуваного доходу працівника.

При визначенні порядку обкладення ПДФО вартості подарунка роботодавцю важливо визначити, до якого виду доходу належить подарунок, наданий працівнику підприємством. Є всього два варіанти: або це дохід у вигляді заробітної плати, або у вигляді додаткового блага. Ми схиляємося до першого.

Так, до додаткових благ належать грошові кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податків його роботодавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму (п.п. 14.1.47 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Докладнішого переліку виплат, що входять до складу заробітної плати, ПКУ не містить. Водночас ми вже неодноразово зазначали, що визначення заробітної плати, надане ПКУ, практично ідентично тому, що наведене в Законі про оплату праці, на виконання якого було розроблено Інструкцію № 5, що містить розширений перелік складових заробітної плати.

Тому, на наш погляд, цілком логічно при визначенні виду доходу, до якого належить та чи інша виплата для цілей обкладення ПДФО, використовувати Інструкцію № 5.

Відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат уключаються одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (як у грошовій, так і натуральній формі), до яких саме й належать подарунки, що надаються роботодавцями працівникам.

Ураховуючи викладене, на наш погляд, дохід працівника у вигляді подарунка, отриманого від роботодавця, є заробітною платою. А щоб у перевіряючих органів не виникли сумніви в правильності вибору виду доходу, бажано в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці» передбачити можливість такої виплати. Це буде додатковим аргументом, який вказуватиме на те, що виплату було здійснено у зв'язку з відносинами трудового найму.

Що стосується віднесення доходу у вигляді вартості подарунка до додаткового блага, то, на наш погляд, це можливо виключно у випадках, коли дарування відбувається за договором дарування, тобто в межах
цивільно-правових відносин, сторонами якого є фізична особа та юридична особа, а не працівник і роботодавець.

Далі при розгляді оподаткування подарунків виходитимемо з тієї точки зору, що подарунок до Нового року від роботодавця — це заробітна плата працівника.

Дохід у вигляді вартості подарунка (його частини) обкладається ПДФО у складі заробітної плати за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).

Оскільки подарунок надається в негрошовій формі, база обкладення ПДФО визначатиметься як вартість такого подарунка (що перевищує у 2011 році 470,50 грн. у розрахунку на місяць), розрахована за звичайними цінами, помножена на «натуральний» коефіцієнт, який для доходів, що обкладаються ПДФО за ставкою 15 %, дорівнює 1,176471, а за ставкою 17 % — 1,204819.

Для визначення звичайної ціни до 01.01.2013 р. необхідно застосовувати п. 1.20 Закону про податок на прибуток, з 01.01.2013 р. — ст. 39 ПКУ.

Оскільки подарунок — це заробітна плата, то загальна вартість подарунка, з урахуванням неоподатковуваної частини (у 2011 році — 470,50 грн.) ураховуватиметься при визначенні граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП).

При визначенні бази оподаткування вартість оподатковуваного подарунка (його частини) зменшується на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (далі — ЄСВ) та ПСП (за наявності права на неї).

ПДФО із суми негрошового подарунка роботодавець зобов'язаний перерахувати протягом банківського дня, наступного за днем його вручення (нарахування) (п.п. 168.1.4 ПКУ).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ подарунки, надані роботодавцем, відображаються так:

— вартість неоподатковуваних відповідно до п.п. 165.1.39 ПКУ негрошових подарунків (їх частини) з ознакою доходу «160»;

— оподатковувану вартість подарунків (їх частини), що надаються найманим працівникам та є для цілей обкладення ПДФО заробітною платою, — з ознакою доходу «101».

ЄСВ. Як уже зазначалося, дохід працівника у вигляді вартості подарунка від роботодавця входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат на підставі п.п. 2.3.2 Інструкції № 5. Отже, уся вартість подарунка з урахуванням «натурального» коефіцієнта, застосованого до частини вартості подарунка в негрошовій формі, що обкладається ПДФО, уключається до бази справляння ЄСВ. Звертаємо увагу: ЄСВ справляється з усієї суми доходу працівника у вигляді вартості подарунка, а натуральний коефіцієнт застосовується тільки до частини подарунка, що обкладається ПДФО.

На дохід у вигляді вартості подарунка ЄСВ нараховується в розмірі, установленому залежно від класу професійного ризику виробництва, а утримується — у розмірі 3,6 %.

ЄСВ із суми доходу працівника у вигляді подарунка від роботодавця останній зобов'язаний перерахувати до Пенсійного фонду:

— у частині нарахувань — у день вручення (п. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5);

— у частині утримань — не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, в якому було нараховано заробітну плату, до складу якої включено дохід у вигляді вартості подарунка (п. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5).

Дохід працівника у вигляді вартості подарунка в негрошовій формі відображається в додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2, у складі заробітної плати.

Податок на прибуток. Операція з надання працівнику подарунка в негрошовій формі є перепродажем раніше купленого у стороннього контрагента товару своєму найманому працівнику (п.п. 14.1.202 ПКУ). Інакше кажучи, маємо справу з виплатою зарплати в натуральній формі. У зв'язку з цим, на нашу думку, для цілей оподаткування на прибуток ця операція підпадає під визначення бартерної операції (п.п. 14.1.10 ПКУ).

Згідно з п. 153.10 ПКУ доходи та витрати від проведення бартерних операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижче (вище) звичайної ціни.

Доходи за бартерними операціями в підприємства виникають на підставі п.п. 135.4.1 ПКУ. Витрати на придбання подарунка, на наш погляд, уключаються до складу витрат підприємства на підставі п.п. 138.1.1 ПКУ.

При формуванні доходів та витрат слід мати на увазі, що витрати, які формують собівартість реалізованого подарунка, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від його реалізації, тобто в періоді передачі працівнику подарунка (п. 138.4 ПКУ).

Крім того, ураховуючи, що дохід працівника у вигляді вартості подарунка включається до фонду оплати праці, його можна віднести до складу витрат підприємства на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ. Однак, для правомірності такого віднесення необхідно, щоб можливість цієї виплати була передбачена трудовим або колективним договором у розділі «Оплата праці».

Водночас існує небезпека невизнання контролюючими органами витрат, оскільки вони можуть розглядати подарунок як додаткове благо від роботодавця.

Сума ЄСВ , нарахованого на суму доходу у вигляді вартості подарунка (його частини), що обкладається ПДФО, при дотриманні зазначеної умови включається до складу витрат підприємства на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.

Податок на додану вартість. Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом обкладення податком на додану вартість (далі — ПДВ) є, зокрема, операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому виплата зарплати в натуральній формі належить до постачання товарів.

База обкладення ПДВ при постачанні товарів, у тому числі в межах бартерних операцій, визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ).

Відповідно до п. 187.1 ПКУ податкові зобов'язання виходячи зі звичайних цін роботодавець повинен буде збільшити — на дату вручення працівнику подарунка.

Щодо права на податковий кредит зазначимо таке. Згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Операція із закупівлі товару з метою подальшого постачання (вручення) працівникам є господарською операцією (п.п. 14.1.36 ПКУ). Отже, підприємство за наявності податкової накладної має право відобразити податковий кредит з ПДВ, сплаченого у складі вартості товару, придбаного з метою видачі працівнику як зарплати, при його придбанні.

Якщо подарунок надається працівнику у грошовій формі, то він повністю включається до оподатковуваного доходу такого працівника незалежно від суми виплати. Щодо пільги, установленої п.п. 165.1.39 ПКУ, то вона стосується тільки подарунків у негрошовій формі.

Оформити надання цього подарунка можна у вигляді премії до новорічно-різдвяних свят. Така премія включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат як одноразове заохочення, не пов'язане з конкретними результатами праці (п.п. 2.3.2 Інструкції № 5).

Таким чином, сума новорічної премії у складі заробітної плати обкладатиметься ПДФО за ставками, установленим п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму нарахованої (виплаченої) премії необхідно відобразити з ознакою доходу «101».

Оскільки премія працівникам уключається до фонду оплати праці, то на неї нараховуватиметься та з неї утримуватиметься ЄСВ.

До складу витрат підприємства нарахована сума премії включається на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ, а сума ЄСВ у частині нарахувань на премію — на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ. Звертаємо увагу: незважаючи на те що ці виплати входять до ФОП на підставі положень Інструкції № 5, для правомірного їх відображення у складі витрат як виплат, що надаються в межах трудових відносин, можливість їх виплати працівникам слід передбачити в колективному (трудовому) договорі або в локальному документі підприємства (наказі або розпорядженні керівника, положенні).

У разі надання новорічної премії роботодавець перераховує до бюджету:

— ПДФО одночасно з отриманням грошових коштів з банківського рахунка (перерахуванням на картковий рахунок працівника) (п.п. 168.1.2 ПКУ), а якщо виплата здійснюється з виручки підприємства — протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (п.п. 168.1.4 ПКУ);

— ЄСВ у частині нарахувань — одночасно з отриманням (перерахуванням, виплатою) грошових коштів (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5), а в частині утримань — не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним місяцем, в якому було нараховано винагороду (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5).

Як бачимо, у разі надання подарунка у грошовій формі в роботодавця виникає менше проблем з його оподаткуванням. А знайти застосування грошам, отриманим у подарунок, для працівника не складе проблем.

Утім, приймати рішення про прийнятну в кожному конкретному випадку форму надання подарунка буде роботодавець.

Податковий та бухгалтерський облік щодо надання працівникам подарунків у натуральній та грошовій формі розглянемо на конкретному числовому прикладі.

За рішенням керівництва підприємства всім працівникам до Нового року надаються подарунки у вигляді USB-флеш-накопичувача (далі — флешка) вартістю 360 грн., у тому числі ПДВ — 60 грн. Флешку видано працівнику в день виплати заробітної плати за першу половину грудня 2011 року. Крім того, відповідно до положень колективного договору в останній місяць календарного року всім працівникам до Нового року надається премія в розмірі 500 грн. Премію виплачено в день виплати заробітної плати за першу половину грудня 2011 року.

Розглянемо порядок відображення зазначених виплат у податковому та бухгалтерському обліку на прикладі працівника торговельного відділу Мороза Д. Д. (ідентифікаційний номер — 3112201100), оклад якого у грудні 2011 року становив 4000 грн.

Згідно з положеннями колективного договору, укладеного на підприємстві:

— заробітна плата на підприємстві виплачується двічі на місяць 7 і 22 числа;

— розмір заробітної плати за першу половину місяця становить 60 % від окладу.

Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Сума заробітної плати за першу половину грудня 2011 року склала 2400 грн.

Оскільки вартість негрошового подарунка у вигляді флешки (360 грн.) не перевищує суму 470,50 грн., що не обкладається ПДФО, то вартість такого подарунка не включається до оподатковуваного доходу працівника.

Припустимо, що в жовтні — листопаді 2011 року оклад працівника не змінювався та становив 4000 грн. Тоді підприємство відобразить у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ нараховані Морозу Д. Д. заробітну плату за IV квартал 2011 року та дохід у вигляді вартості подарунка, що не обкладається ПДФО, так:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року

Цей варіант поздоровлення працівників з Новим роком прийнятний для торговельних підприємств. Як подарунок роботодавець може надати своїм найманим працівникам право придбати товари, що продаються, зі спеціальною (індивідуальною) знижкою, яка діятиме виключно для них.

У результаті такого продажу виникнуть такі податкові наслідки:

1) для покупця (працівника):

— ПДФО. Для цілей обкладення ПДФО сума знижки від звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально встановленої для такого працівника, а саме різниця між звичайною ціною та ціною придбання товару працівником, з урахуванням «натурального» коефіцієнта включається до складу його оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Цей дохід фізичної особи обкладається за ставками, установленими п.п. 167.1 ПКУ, а саме: 15 % і 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді додаткового блага податковому агенту (продавцю) необхідно буде відобразити з ознакою доходу «126»;

— ЄСВ. Оскільки дохід у вигляді індивідуальної знижки від звичайної ціни товару отримано фізичною особою в межах цивільно-правового договору (договору купівлі-продажу), за яким не виконуються роботи та не надаються послуги, то ЄСВ з нього не справляється;

2) для продавця (роботодавця):

— податок на прибуток. Дохід від реалізації товару належить до доходів від операційної діяльності (п.п. 135.4.1 ПКУ). Дохід від реалізації товарів визначається на дату переходу права власності на куплений товар (п. 137.1 ПКУ).

Оскільки в нашому випадку товар зі знижкою продається фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток, то при формуванні суми доходу продавцю слід ураховувати положення пп. 153.2.1 і 153.2.3 ПКУ. Згідно із зазначеними нормами дохід, отриманий платником податків від продажу товару таким особам, визнається виходячи з договірних цін, але не вище звичайних цін, що діють на дату такого придбання, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари. Інакше кажучи, якщо товар придбавався покупцем за договірною ціною, яка нижче звичайної більше ніж на 20 %, то продавець визнає дохід на рівні звичайної ціни.

У звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації товару, до складу витрат включається собівартість реалізованого товару (п. 138.4 ПКУ);

— ПДВ. База обкладення ПДВ операцій з продажу товару визначається виходячи з його договірної вартості, але не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ).

Податкові зобов'язання підприємство збільшить за першою подією: на дату відвантаження товару чи на дату надходження грошових коштів за нього.

У разі наявності податкової накладної підприємство має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого постачальнику при придбанні товарів, у тому числі проданих зі знижкою, в тому звітному періоді, в якому було отримано таку податкову накладну.

Далі розглянемо ситуацію, коли роботодавець хоче або має можливість заохотити тільки деяких працівників.

Якщо роботодавець вирішив заохотити з усього трудового колективу тільки окремих працівників, то альтернативою наведеним вище варіантам привітання працівників з Новим роком може стати надання нецільової благодійної допомоги.

Нецільова благодійна допомога є різновидом матеріальної допомоги разового характеру, яка надається підприємством окремим працівникам.

Для отримання цієї нецільової благодійної допомоги працівник повинен написати заяву з проханням надати саме нецільову благодійну допомогу у зв'язку із сімейними обставинами.

На підставі заяви працівника видається наказ (розпорядження) про надання нецільової благодійної допомоги. Розмір такої допомоги керівник визначає самостійно .

Щодо порядку оподаткування нецільової благодійної допомоги зазначимо таке.

Відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається роботодавцями-резидентами фізичним особам протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року (у 2011 році — 1320,00 грн.), не включається до оподатковуваного доходу такої особи. Звертаємо увагу: з 01.01.2011 р. не включається до оподатковуваного доходу працівника нецільова благодійна допомога в зазначеному розмірі незалежно від того, користується він правом на податкову соціальну пільгу чи ні.

Сума перевищення нецільової благодійної допомоги над установленою межею включається до оподатковуваного доходу працівника та обкладається за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану частину нецільової благодійної допомоги слід відобразити з ознакою доходу «169», а оподатковувану — з ознакою доходу «126».

Ураховуючи, що йдеться про надання нецільової благодійної допомоги окремим працівникам, уся її сума (як оподатковувана, так і неоподатковувана її частина) не включатиметься до бази нарахування ЄСВ. Адже згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не включається до фонду оплати праці. Крім того, цю виплату зазначено в п. 14 розд. I
Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

До складу витрат підприємства сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається.

Бухгалтерський облік операцій з надання нецільової благодійної допомоги розглянемо на прикладі.

Приклад 2. Працівник підприємства Сніжко С. Т. (ідентифікаційний номер — 2101201200) подав заяву з проханням про надання йому нецільової благодійної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами у грудні 2011 року. На підставі його заяви роботодавцем було видано наказ про надання нецільової благодійної допомоги в розмірі 2000 грн. Оклад працівника становить 3500 грн.

Оскільки сума нецільової благодійної допомоги перевищує встановлену межу, то ПДФО не обкладатиметься тільки її частина, що дорівнює 1320 грн. Сума перевищення в розмірі 680 грн. (2000 грн. - 1320 грн.) підлягає обкладенню ПДФО.

Виплачувана допомога не має цільового характеру, будучи при цьому разовою. Тому така матеріальна допомога не включається до фонду оплати праці та відповідно не обкладається ЄСВ.

Припустимо, що загальна сума заробітної плати, нарахована працівнику за IV квартал 2011 року, склала 10500 грн. (ПДФО — 1518,30 грн.). Тоді в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство відобразить нараховані Сніжку С. Т. заробітну плату за IV квартал 2011 року та нецільову благодійну допомогу так:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року

Якщо перелічені вище варіанти привітання працівників з новорічними святами, що настають, для роботодавця «важкі» у зв'язку з податковими наслідками, які виникають, то до поздоровлення працівників з Новим роком можна долучити профспілку, що діє на підприємстві. Особливості оподаткування подарунків, що надаються за рахунок коштів профспілкової організації членам такої організації, розглянемо далі.

Профспілкові організації здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону про профспілки, та на підставі свого статуту, в якому визначаються джерела надходження коштів профспілки та напрями їх використання.

Рішення про надання подарунків або проведення будь-яких виплат до Нового року конкретним членам профспілки приймається загальними зборами, конференцією або виборним органом профспілки чи об'єднання (профспілковим комітетом, головою профспілкового комітету тощо). Оформляється таке рішення протоколом.

Витрати на зазначені заходи та джерела їх фінансування має бути передбачено кошторисом, який затверджується на засіданні профкому або на профспілкових зборах. Якщо власних коштів, отриманих профспілковою організацією протягом року у вигляді членських внесків та відрахувань коштів підприємства на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше 0,3 % фонду оплати праці, виявиться недостатньо для закупівлі новорічних подарунків та/або здійснення виплат до Нового року членам профспілки, підприємство може здійснити додаткові пожертвування на адресу профспілки. При цьому відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ такі добровільно перераховані (передані) протягом звітного року кошти в сумі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік, може бути включено до складу витрат підприємства.

Далі розглянемо, як оподатковуватимуться виплати, що надаються профспілковою організацією членам такої профспілкової організації.

ПДФО . Згідно з п.п. 165.1.47 ПКУ сума виплат або відшкодувань (крім заробітної плати або інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються професійними спілками своїм членам протягом року, не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу членів профспілки при виконанні таких умов:

— сукупний розмір таких виплат та відшкодувань за рік не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абзацу першого п.п. 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року (у 2011 році — 1320 грн.);

— виплати здійснюються в розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки.

При невиконанні перелічених умов сума профспілкової виплати (її частина) уключається до загального місячного оподатковуваного доходу члена профспілки як дохід у вигляді додаткового блага та обкладається ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).

У разі надання оподатковуваної виплати в негрошовій (натуральній) формі база оподаткування повинна визначатися з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

Звертаємо увагу: положеннями п.п. 165.1.47 ПКУ слід керуватися також при наданні членам профспілки матеріальної допомоги. Щодо п.п. 170.7.3 ПКУ, що встановлює порядок оподаткування нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, то його положення не поширюються на профспілкові виплати своїм членам зважаючи на пряму заборону, установлену абзацом другим п.п. 170.7.3 ПКУ. Однак у разі, якщо виплата нецільової благодійної допомоги здійснюється не члену профспілки, то таку виплату в розмірі, визначеному п.п. 170.7.3 ПКУ, буде звільнено від оподаткування. На це, зокрема, звертають увагу ДПАУ і Федерація професійних спілок України в листі від 16.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, від 15.02.2011 р. № 58/01-16/330.

Таким чином, у разі прийняття рішення про проведення напередодні Нового року виплат членам профспілки, така профспілка може оформити ці виплати як надання матеріальної допомоги членам профспілки. А оскільки виплата матеріальної допомоги здійснюється на підставі заяви члена профспілки з проханням її надати, то необхідно буде отримати від усіх осіб, яким буде здійснено виплату матеріальної допомоги, такі заяви.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ профспілкові виплати, які не підлягають оподаткуванню на підставі п.п. 167.1.47 ПКУ (їх частина), відображаються з ознакою доходу «167». Оподатковувані профспілкові виплати відображаються з ознакою доходу «126» як дохід у вигляді додаткового блага.

Якщо профспілкова організація прийме рішення про надання подарунків у натуральній формі, то, крім п.п. 165.1.47 ПКУ, для неоподаткування такої виплати вона може скористатися положеннями п.п. 165.1.39 ПКУ (див. лист ДПАУ і Федерації професійних спілок України від 16.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, від 15.02.2011 р. № 58/01-16/330). Як уже зазначалося раніше (див. статтю на с. 4), згідно з цим пунктом у 2011 році не підлягає оподаткуванню вартість негрошових подарунків, якщо їх вартість не перевищує 470,50 грн. у розрахунку на місяць.

Таким чином, у разі надання члену профспілки подарунка в натуральній формі вибір норми ПКУ, яка визначатиме порядок його оподаткування, профспілковій організації слід здійснювати залежно від ситуації, що склалася з виплатами цьому члену профспілки. Наприклад, якщо члену профспілки на підставі п.п. 165.1.47 ПКУ протягом поточного року надавалися будь-які виплати або відшкодування в неоподатковуваному розмірі 1320 грн., а профспілкова організація вирішила до Нового року надати всім членам профспілки негрошові подарунки, то варто для необкладення ПДФО такого подарунка скористатися положеннями п.п. 165.1.39 ПКУ.

Сума перевищення над неоподатковуваною сумою 470,50 грн., встановленого у п.п. 165.1.39 ПКУ уключається до оподатковуваного доходу члена профспілки та оподатковується як дохід у вигляді додаткового блага з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковуваний на підставі п.п. 165.1.39 ПКУ дохід у вигляді подарунка відображається з ознакою доходу «160», оподатковуваний дохід у сумі перевищення — з ознакою доходу «126».

ЄСВ. Відповідно до положень Закону № 2464 та Інструкції № 21-5 до бази для справляння ЄСВ уключаються виплати, що нараховуються найманому працівнику, уключаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та не зазначені в Переліку № 1170.

Оскільки члени профспілки — одержувачі профспілкових виплат не є найманими працівниками профспілкових організацій, то ЄСВ з таких виплат не справляється.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій зі здійснення виплат та надання подарунків членам профспілки розглянемо на конкретних прикладах.

Приклад 3. Відповідно до протоколу профспілкової організації у грудні 2011 року всім членам профспілкової організації має бути здійснено виплату матеріальної допомоги. Розмір матеріальної допомоги для всіх членів профспілки однаковий і становить 1000 грн. Профспілкова організація не є платником ПДВ. Залишок коштів цільового фінансування (кредит рахунка 48) на початок грудня 2011 року склав 48000 грн. Оподаткування матеріальної допомоги здійснювалося відповідно до п.п. 165.1.47 ПКУ.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з надання матеріальної допомоги розглянемо на прикладі члена профспілки Новорічного О. О. (ідентифікаційний номер — 3101310131). Раніше в липні 2011 року Новорічному О. О. також надавалася матеріальна допомога в розмірі 800 грн.

Оскільки сукупний розмір виплат, здійснених протягом 2011 року профспілковою організацією Новорічному О. О., склав 1800 грн. (1000 грн. + 800 грн.), що перевищує неоподатковувану суму (1320 грн.), сума перевищення (480 грн.) уключається до загального місячного оподатковуваного доходу такого члена профспілки як дохід у вигляді додаткового блага.

Неоподатковувана частина матеріальної допомоги складе 520 грн.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року профспілкова організація відобразить дохід Новорічного О. О. у вигляді неоподатковуваної (520 грн.) та оподатковуваної (480 грн.) частин матеріальної допомоги таким чином:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року

Приклад 4. Профспілкова організація у грудні 2011 року придбала новорічні подарунки для всіх членів профспілки загальною вартістю 40000 грн. Загальна кількість членів профспілки — 80 осіб. Вартість 1 подарунка — 500 грн. Профспілкова організація не є платником ПДВ. Залишок коштів цільового фінансування (кредит рахунка 48) на початок грудня 2011 року склав 100000 грн.

Надання подарунків профспілкою здійснюються в розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки.

Оподаткування подарунків здійснювалося відповідно до п.п. 165.1.39 ПКУ.

Оскільки вартість подарунка (500 грн.) перевищує неоподатковувану суму (470,50 грн.), то суму перевищення з урахуванням «натурального» коефіцієнта буде включено до оподатковуваного доходу такого члена профспілки:

(500 - 470,50) х 1,176471 = 34,71 (грн.).

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання та видачі подарунка розглянемо на прикладі члена профспілки Січневого Р. Р. (ідентифікаційний номер — 2728293031).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року профспілкова організація відобразить дохід Січневого Р. Р. таким чином:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2011 року

Як могли переконатися наші читачі, за наявності на підприємстві профспілкової організації і для працівника, і для роботодавця буде краще, якщо з Новим роком працівника привітає профспілка. Утім, незалежно від обраного варіанта привітання працівників, розібратися з порядком його оподаткування допоможе матеріал цієї статті.