Додаткові дні «новорічного» відпочинку
Підприємство планує надати своїм працівникам на початку січня 2012 року додаткові дні відпочинку між Новим роком та Різдвом, що не потребують подальшого відробітку. На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень. Як це можна оформити?
(м. Донецьк)
Спершу визначимося, в які дні «новорічного» періоду працівники відпочиватимуть згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 73 КЗпП 1 і 7 січня є святковими днями. На ці дні припадають Новий рік і Різдво. Оскільки 1 січня 2012 року припадає на вихідний день (неділя), а 7 січня на вихідний день (суботу), згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП ці вихідні дні переносяться на наступні за святковими дні. Отже, 1 січня переноситься на понеділок 2 січня, а 7 січня — на понеділок 9 січня (див. лист Мінсоцполітики від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 74). Фактично між Новим роком і Різдвом 4 робочі дні, які роботодавець має намір зробити вихідними, улаштувавши «новорічні» канікули своїм працівникам. Розглянемо, які є варіанти реалізації цього наміру.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КЗпП підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть установлювати норму тривалості робочого часу менше нормальної, яка відповідно до ч. 1 цієї ж статті не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. При встановленні меншої тривалості робочого часу оплата праці повинна здійснюватися в повному розмірі, тобто за повною тарифною ставкою або за повним окладом.
Таким чином, у січні 2012 року можна встановити меншу тривалість робочого часу. Якщо при п'ятиденному робочому тижні в січні 2012 року норма тривалості робочого часу становить 159 годин, то за умови, що робота не проводитиметься 3 — 6 січня 2012 року (на цей період припадає 31 година), тривалість робочого часу складе 128 годин (159 - 31). Але слід мати на увазі, що оплату праці працівників має бути здійснено як при нормальній тривалості робочого часу.
З одного боку, зазначені вище дії роботодавця підпадають під ст. 91 КЗпП, згідно з якою підприємства за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. З іншого боку, установлення меншої тривалості робочого часу є, по суті, зміною режиму роботи, тобто зміною істотних умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП).
Якщо зміна режиму роботи відбувається з ініціативи роботодавця, то необхідно вчинити такі дії:
1) видати наказ (розпорядження) керівника про зміну режиму роботи в січні 2012 року;
2) персонально попередити працівників про зміну режиму роботи в січні 2012 року не пізніше, ніж за два місяці. Попередження робиться в письмовій формі.
Щоб спростити процедуру зміни режиму роботи в січні 2012 року, можна заручитися згодою всіх працівників на зменшення тривалості робочого часу. Природно, що таку згоду має бути отримано в письмовій формі. Навряд чи працівники будуть проти тривалішого відпочинку в новорічно-різдвяний період, але цю формальність краще дотримати. У цьому випадку умову про попередження працівників за два місяці дотримувати не потрібно.
Ще один варіант — надання працівникам «новорічної» відпустки на 4 календарні дні (3, 4, 5, 6 січня). Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки колективним або трудовим договором може бути передбачено інші види відпусток, ніж визначені ч. 1 цієї ж статті. Отже, якщо відповідна норма є в колективному або трудовому договорі, то на цій підставі можна надати новорічну відпустку. Але цей варіант не менш трудомісткий, оскільки від усіх працівників підприємства потрібно буде отримати заяви та кожному з них розрахувати відпускні.
Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик
