Строки сплати єдиного внеску
В які строки роботодавець повинен перерахувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині нарахувань та в частині утримань? Які фінансові санкції застосовуються в разі несвоєчасної сплати єдиного внеску?
Строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) установлено ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) та п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі — Інструкція № 21-5).
Платники єдиного внеску — роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний місяць, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від виплати заробітної плати (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 4.3.6 Інструкції № 21-5).
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 і п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5 роботодавці при кожній виплаті заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, установленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, коли ЄСВ, нарахований на ці виплати, уже сплачено в строк не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, або коли у платника є переплата ЄСВ, сума якої перевищує суму ЄСВ, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Суму ЄСВ, утриманого з виплаченої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), роботодавці зобов'язані сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати, доходу, грошового забезпечення (ч. 9 ст. 9, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.4.2, 4.3.6 Інструкції № 21-5).
Таким чином, у вигляді авансових платежів роботодавець зобов'язаний сплачувати тільки ЄСВ у частині нарахувань на заробітну плату (дохід, грошове забезпечення).
Якщо заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) нараховано, але не виплачено, ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зазначених виплат.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), на роботодавця накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 7.2.6 Інструкції № 21-5).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).
Пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу, починаючи з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 10 і ч. 13 ст. 25 Закону № 2464, п. 7.5 Інструкції № 21-5).
Отже, за несплату авансових платежів до роботодавця застосовуються тільки штрафні санкції. Пеня в цьому випадку не нараховується.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій приймається посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду (абз. 1 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).
Відповідно до ст. 1651 Кодексу законів про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X посадові особи підприємств, установ та організацій також несуть відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів:
— у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг)*, — у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.);
— у сумі, що перевищує 300 нмдг, — у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.);
— при повторному порушенні протягом року — у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
* Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI у цьому випадку сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ для відповідного року.
Людмила ПОЛЬОВИК,
заступник директора департаменту
— начальник відділу методології забезпечення платежів
департаменту надходження доходів Пенсійного фонду України
