Теми статей
Обрати теми

Додаткове благо у ПКУ

Редакція ПБО
Стаття

Додаткове благо у ПКУ

 

Цю статтю присвячено розгляду питань, що стосуються визначення, нарахування та оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді додаткового блага відповідно до положень ПКУ, що набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Визначення додаткового блага

Відповідно до

п.п. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий ним як додаткове благо.

Визначення додаткового блага надано в

п.п. 14.1.47 ПКУ. Процитуємо його.

Додаткові блага

— це кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є:

заробітною платою* та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму;

винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ.

* Згідно з п.п. 14.1.48 ПКУ

заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Не є додатковим благом виплати, що здійснюються податковим агентом на користь платника податків, перелічені у

ст. 165 ПКУ.

У визначенні додаткового блага практично нічого не змінилося, крім одного — тепер з визначення випливає, що додаткове благо може бути надано як працівнику, так і непрацівнику підприємства.

Більш повний перелік виплат, які для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) підпадають під поняття «додаткове благо» та підлягають уключенню до оподатковуваного доходу платника податку, наведено в

п.п. 164.2.17 ПКУ. Розглянемо їх докладно.

 

Дохід, що є додатковим благом

Підстава

1

2

Вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсація вартості такого використання*

П.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Не є додатковим благом дохід, отриманий платником податку у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсація вартості такого використання, якщо таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Також не вважаються додатковим благом доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з розділом III ПКУ, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів у фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку — учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або
бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Вартість майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку*, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств**

П.п. «б» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Не є додатковим благом вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних та знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку згідно із Законом України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII, спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем в тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах
(п.п. 165.1.9 ПКУ).
** Розділ III ПКУ, що визначає порядок оподаткування прибутку підприємств, набирає чинності з 01.04.2011 р. До цієї дати необхідно використовувати норми Закону про податок на прибуток.

Вартість послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими*

П.п. «в» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, уключаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними.

Суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування відповідно до розділу IV ПКУ, тобто крім виплат, зазначених у ст. 165 ПКУ

П.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ

Суми безповоротної фінансової допомоги*

П.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ під безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суми боргу платника податку, анулюваного кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності*. Наприклад, якщо роботодавець пробачає борг за позичкою, сума пробаченого боргу, уключається до оподатковуваного доходу

П.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Якщо кредитор повідомляє платника податку — боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни*, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

П.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ

* Методи визначення звичайної ціни встановлено у ст. 39 ПКУ, яка застосовуватиметься з 01.01.2013 р. До зазначеної дати слід застосовувати п. 1.20 Закону про податок на прибуток.

 

База оподаткування

Дохід, нарахований (наданий) платнику податку

у грошовій формі у вигляді додаткового блага, уключається до бази оподаткування в повному обсязі.

У разі нарахування (надання) доходу

в негрошовій формі, слід ураховувати норми п. 164.5 ПКУ, згідно з яким базою обкладення ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100 : (100 - Сп)

,

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, установлена для таких доходів на момент нарахування.

Як уже зазначалося, до 01.01.2013 р. для визначення звичайної ціни необхідно застосовувати

п. 1.20 Закону про податок на прибуток, з 01.01.2013 р. — ст. 39 ПКУ.

 

Ставка податку

Оподаткування доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, здійснюється за прогресивною шкалою:

— за ставкою

15 % — для доходу, сума якого не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (абз. 1 п. 167.1 ПКУ);

— за ставкою

17 % — із суми перевищення (абз. 2 п. 167.1 ПКУ).

У 2011 році ставка в розмірі 15 % бази оподаткування застосовується до доходу, розмір якого не перевищує 9410 грн.

Звертаємо увагу: якщо дохід, що є додатковим благом, було надано працівнику підприємства, то для цілей обкладення ПДФО, зокрема застосування ставок 15 (17) %, роботодавець повинен порівнювати з межею (9410 грн.)

загальну суму доходу, нарахованого (наданого) працівнику, тобто суму заробітної плати та додаткового блага. Адже згідно з п. 167.1 ПКУ ставки податку 15 (17) % застосовуються до загального місячного (річного) доходу платника податку.

Якщо протягом календарного року платник податків отримував доходи, оподатковувані за ставками, установленими

п. 167.1 ПКУ (15 (17) %), зокрема додаткове благо, від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна сума таких доходів за будь-який календарний місяць перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня (у 2011 році — 9410 грн.), то він повинен буде подати податкову декларацію за результатами звітного року (п.п. «є» п. 176.1 ПКУ).

 

Порядок сплати ПДФО

Порядок сплати ПДФО із сум доходу, нарахованого (наданого) платнику податку у вигляді додаткового блага, аналогічний порядку сплати ПДФО із сум доходу, нарахованого (наданого) у вигляді заробітної плати.

Так, якщо виплата доходу у вигляді додаткового блага здійснюється

готівкою, знятою з рахунка в банку, або шляхом перерахування на карткові рахунки фізичної особи — платника податку, то згідно з п.п. 168.1.2 ПКУ ПДФО підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо виплата провадиться

в натуральній формі або готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету впродовж банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 ПКУ).

Для випадку, коли дохід у вигляді додаткового блага нараховано, але не виплачено, граничний строк сплати ПДФО в

ПКУ чітко не прописано. Водночас, аналізуючи норми ПКУ, можна зробити висновок, що податок з невиплаченого доходу необхідно сплатити до закінчення 10 календарного дня, наступного за граничним строком подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Однак, оскільки однозначну відповідь на запитання щодо строку сплати податку, утриманого з нарахованого, але не виплаченого доходу в грошовій формі, ПКУ не містить, необхідні роз'яснення податкових органів з цього питання.

Інформація про суми доходу, нарахованого (наданого) у вигляді додаткового блага, а також суми утриманого та перерахованого ПДФО підлягає відображенню:

— у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага, відображається

з ознакою доходу «126»);

— у Податковій декларації.

Порядок оподаткування доходу, нарахованого (наданого) у вигляді додаткового блага, наведено у статті «Оподаткування подарунків» на с. 39.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі