Послуги у ЗЕД: визначаємо місце постачання
Як відомо, місце постачання послуг має важливе значення при оподаткуванні. Про те, як вплинуло на ситуацію прийняття Податкового кодексу та які правила з 01.01.2011 р. потрібно враховувати при визначенні місця постачання послуг, зараз і поговоримо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Постачання послуг
Насамперед зауважимо: згідно з
п.п. 14.1.185 розд. I ПКУ під постачанням послуг розуміються будь-які операції, що не є постачанням товарів, уключаючи операції з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав на такі об’єкти права власності, а також надання послуг, які споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження діяльності. Причому далі в тому ж підпункті уточнюється, що в цілях оподаткування постачанням також вважаються, зокрема, і такі «специфічні» види послуг, як:а)
послуги «за домовленістю» (досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору);б)
послуги «за примушенням» (постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку);в) «безоплатні»
послуги (постачання послуг іншій особі на безоплатній основі);послуги при
спільній діяльності:г)
передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;ґ)
передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;д)
послуги з розміщення торговельної марки (послуги з розміщення знаку відповідної торговельної марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телепередачі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується в розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).Таким чином,
ПКУ порівняно із Законом про ПДВ, як бачимо, містить досить широке визначення цього поняття.
Місце постачання послуг: для чого його потрібно знати?
Місцю постачання послуг у
ПКУ присвячено пп. 186.2 — 186.4 ст. 186. Отже, починаючи з 1 січня 2011 року визначати місце постачання послуг потрібно за правилами цих пунктів, що прийшли на зміну колишньому п. 6.5 Закону про ПДВ.Важливість місця постачання пояснюється тим, що воно має ключове значення при оподаткуванні. Адже згідно з
п.п. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розташоване на митній території України. Отже, якщо визначене за правилами ст. 186 ПКУ місце постачання послуг:— знаходиться
на території України, то послуги підпадають під об’єкт оподаткування та обкладаються ПДВ;— розташоване
за межами України, то послуги не підпадають під об’єкт оподаткування (не обкладаються ПДВ), а отже, ПДВ з них сплачувати не потрібно.Таким чином, саме від місця постачання залежить: обкладаються послуги ПДВ чи ні.
Аналогічні правила працюють і щодо послуг
нерезидентів. Тобто «під ПДВ» підпадають тільки ті з них, місце постачання яких (визначене за правилами п. 186.3) знаходиться на території України. І навпаки, нерезидентські послуги, поставлені за межами України (що не є об’єктом), ПДВ не обкладаються. Докладніше про особливості нарахування ПДВ з послуг нерезидентів див. матеріал на с. 19.
Правила визначення місця постачання зі ст. 186 ПКУ
Уже на перший погляд,
ст. 186 містить великий за обсягом перелік послуг, через що при оподаткуванні можуть виникати запитання, пов’язані з їх правильною класифікацією. У зв’язку з цим, мабуть, слід зауважити, що зорієнтуватися в належності послуг до того чи іншого виду можуть допомогти відомі класифікатори: ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі — КВЕД), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, та ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції та послуг» (затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822)*, в яких у цілому (у тому числі й щодо послуг) простежується відповідність кодів. Причому податківці в цьому випадку віддають перевагу КВЕД (див., наприклад, консультацію в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 104, с. 2, де також зазначалося, що для спокою та уникнення проблемних ситуацій платник податків з метою правильної класифікації послуг та їх відповідності тому чи іншому коду КВЕД може звернутися за отриманням відповідної довідки до органів статистики).* На зміну яким у майбутньому з 01.01.2012 р. планується запровадити оновлені версії (див. наказ Держспоживстандарту України від 29.11.2010 р. № 530).
Довідка з ЄДРПОУ
. А як бути, якщо вид послуг, що надається платником податків, не зазначено в довідці з ЄДРПОУ? Чи вплине це якимсь чином на оподаткування? Скажімо, чи зможе платник податків у такому разі все одно не обкладати ПДВ, наприклад, консультаційні послуги, що надаються (які з 01.01.2011 р., нагадаємо, не обкладаються ПДВ згідно з п.п. 196.1.14, п.п. «в» п. 186.3 ПКУ)?Як відомо, кількість видів діяльності, що відображаються в довідці з ЄДРПОУ (форму затверджено
наказом Держкомстату України від 12.06.2007 р. № 164), чітко лімітована (у довідці їх може «вміщатися» не більше шести). Водночас це зовсім не означає обмеження суб’єкта господарювання щодо можливості провадження більшої кількості видів діяльності. Як правило, дані, що відображаються в довідці, насамперед свідчать про те, що зазначені види діяльності є «переважно» основними, але зовсім не виключними видами діяльності суб’єкта господарювання. У минулому в такому ж дусі висловлювався і Мін’юст у листах від 24.01.2001 р. № 19-41-34 та від 05.11.2004 р. № 19-45-1332. Отже, відсутність виду послуг, що надається, у довідці аж ніяк не має бути приводом для розгубленості та якимсь чином «відміняти» загальноприйнятий порядок оподаткування таких послуг, установлений ПКУ.А тепер повернемося до місця постачання.
У цілому
ст. 186, слід зауважити, у чомусь схожа з колишнім п. 6.5 Закону про ПДВ, оскільки знову ж таки існує:—
загальне правило визначення місця постачання послуг (обумовлене п. 186.4), яким потрібно керуватися, якщо ПКУ не встановлено інше;— «
особливі» правила визначення місця постачання (описані в пп. 186.2 і 186.3) — для окремих видів послуг, які обумовлюють, у свою чергу, особливості визначення місця постачання за послугами, пов’язаними з рухомим майном (п.п. 186.2.1), нерухомим майном (п.п. 186.2.2), у культурній, науковій, спортивній та розважальній сферах (п.п. 186.2.3), а також щодо низки послуг із п. 186.3. Розглянемо їх докладніше.
Місце постачання послуг
(ст. 186)
Умови надання послуг | Що є місцем постачання | ПДВ з послуг | Примітки |
1 | 2 | 3 | 4 |
П. 186.4 — «загальне» правило визначення місця постачання(для послуг, що не потрапили під дію «спеціальних» пп. 186.2 — 186.3) | |||
Місце постачання послуг — місце реєстрації постачальника | |||
Якщо постачальник послуг зареєстрований на території України | Місце постачання послуг — територія України | Послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20 % | Отже, у загальному випадку місце постачання послуг визначається за місцем реєстрації продавця. Нагадаємо: згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV державна реєстрація юросіб проводиться за їх місцезнаходженням, а фізосіб-підприємців — за їх місцем проживання. |
Якщо постачальник послуг не зареєстрований на території України | Місце постачання послуг — за межами України | Послуги не є об’єктом оподаткування (не обкладаються ПДВ) | |
Приклад визначення місця постачання за п. 186.4: | |||
П.п. 186.2.1 — послуги, пов’язані з рухомим майном | |||
Дія п.п. 186.2.1 поширюється на: | |||
Місце постачання послуг — місце фактичного постачання послуг | |||
Якщо послуги фактично поставляються на території України | Місце постачання послуг — територія України | Послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20 % | Розмежовуючи послуги, пов’язані з рухомим майном, та послуги, пов’язані з нерухомістю, ПКУ, як бачимо, приписує в першому випадку визначати місце постачання за місцем фактичного надання послуг |
Якщо послуги фактично поставляються за кордоном | Місце постачання послуг — за межами України | Послуги | При цьому послуги, що пов’язані з рухомим майном та фактично надані за кордоном, не обкладаються ПДВ незалежно від того, хто їх надає (резидент чи нерезидент), і незалежно від того, хто (резидент чи нерезидент) є одержувачем таких послуг |
Послуги, пов’язані з перевезенням. Отже, на місце фактичного постачання слід орієнтуватися щодо послуг, пов’язаних з перевезенням, до яких, судячи з формулювання п.п. «в» п. 186.2.1, можна віднести, зокрема, послуги з харчування пасажирів у поїздах, літаках з постачанням продуктів та напоїв, призначених для споживання, тощо.Щодо самих перевезень (що значаться в КВЕД залежно від використовуваного при цьому виду транспорту за кодами 60 — 62), то вони (якщо, звісно, не є міжнародними) при цьому потрапляють під правила загального п. 186.4 (з визначенням місця постачання за місцем реєстрації постачальника). Окремо, щоправда, стоять міжнародні перевезення (п.п. «е» п. 185.1 розд. V ПКУ), для яких згідно з установленими правилами (п.п. 195.1.3) до всієї довжини маршруту, підтвердженого єдиним міжнародним перевізним документом, застосовується «своя» особлива ставка ПДВ — 0 % (отже, міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом обкладаються «нульовим» ПДВ, який не залежить при цьому від місця постачання). Крім того, як і раніше, пільгуються: — послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються законодавством (п.п. 197.1.8); — транзитні перевезення пасажирів та вантажів через територію України (п. 197.8). Транспортно-допоміжні послуги. Під код 63 «Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції» КВЕД, зокрема, потрапляють: навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання деяких продуктів, послуги складів, дорожніх кас, пунктів бронювання місць, довідкових бюро, залів очікування, камер схову, послуги з експлуатації тунелів, автомобільних стоянок, послуги з техобслуговування та дрібного ремонту дорожніх транспортних засобів комерційного використання тощо. Отже, при поставці на території України такі послуги обкладатимуться ПДВ. А от у разі їх надання за кордоном (наприклад, працівник у відрядженні за кордон скористався послугами камер схову, автомобільних стоянок, довідкових бюро, бронювання місць тощо) об’єкта для нарахування ПДВ не виникне (раніше за це висловлювалася і ДПАУ в листі від 06.02.2007 р. № 2280/7/16-1517-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 36 — 37). При цьому із загального переліку транспортно-допоміжних послуг тепер випадають транспортно-експедиторські послуги (код 63.4), місце постачання яких з 01.01.2011 р. слід визначати за іншим правилом — відповідно до положень спеціального п.п. «ж» п. 186.3 (з прив’язкою до місця реєстрації одержувача). | |||
П.п. 186.2.2 — послуги, пов’язані з нерухомим майном | |||
Дія п.п. 186.2.2 поширюється на: | |||
Місце постачання послуг — фактичне місцезнаходження нерухомого майна | |||
Якщо нерухомість розташована в Україні | Місце постачання послуг — територія України | Послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20 % | Місце постачання послуг, пов’язаних з нерухомістю, як і раніше, прив’язане до місця її знаходження незалежно від статусу власника такої нерухомості, постачальника та покупця «нерухомих» послуг (тобто незалежно від того, є вони резидентами чи ні) |
Якщо нерухомість розташована за кордоном | Місце постачання послуг — за межами України | Послуги не є об’єктом оподаткування (не обкладаються ПДВ) | |
Під дію п.п. 186.2.2 згідно з КВЕД, зокрема, підпадають: 1) нерезидент здає в оренду резиденту нерухомість, розташовану на території України, — орендна плата обкладається ПДВ, оскільки нерухомість розташована в Україні (незважаючи на те що її власник — нерезидент); 2) резидент орендує в нерезидента нерухомість, що знаходиться за кордоном, — орендна плата не обкладається ПДВ, оскільки нерухомість розташована за межами України. | |||
П.п. 186.2.3 — послуги у сфері культури, мистецтва, науки, освіти, спорту та розваг | |||
Дія п.п. 186.2.3 поширюється на: | |||
Місце постачання послуг — місце фактичного надання послуг | |||
Якщо послуги фактично надаються на території України | Місце постачання послуг — територія України | Послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20 % | Слід зауважити, що в п. 186.2 можна побачити деяку недбалість формулювань: так, наприклад, у п.п. 186.2.3 йдеться про місце «фактичного надання» послуг, тоді як у п.п. 186.2.1 (щодо послуг з рухомим майном) говориться про місце їх «фактичного постачання». Проте, вважаємо, що обидва ці формулювання в цьому випадку ідентичні та передбачають, що місцем постачання послуг слід вважати місце, де фактично надаються послуги відповідного виду |
Якщо послуги фактично надаються за кордоном | Місце постачання послуг — за межами України | Послуги не є об’єктом оподаткування (не обкладаються ПДВ) | |
Згідно з КВЕД сюди, зокрема, потрапляють: 1) нерезидент проводить платну виставку наукових досягнень на території України — оплата за участь у виставці (як послуги нерезидента, що надаються на території України) обкладається ПДВ; 2) нерезидент здійснює організацію концертних турів резидента за кордоном — послуги не обкладаються ПДВ, оскільки фактично надаються за межами України. | |||
П. 186.3 — «окремі» види послуг | |||
Дія п. 186.3 поширюється на: | |||
Місце постачання послуг — місце реєстрації одержувача послуг суб’єктом господарювання | |||
Якщо одержувач послуг зареєстрований на території Україні | Місце постачання послуг — територія України | Послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20 % | Отже, для послуг, перелічених у п. 186.3, при визначенні місця постачання слід орієнтуватися на місце реєстрації одержувача (незалежно від того, де фактично надаються послуги — в Україні або за кордоном). Із цієї причини «під ПДВ» потраплять, зокрема, послуги, отримані резидентом від нерезидента. І навпаки, послуги, перелічені в п. 186.3, але надані при цьому одержувачу-нерезиденту, не обкладатимуться ПДВ |
Якщо одержувач послуг не зареєстрований на території України | Місце постачання послуг — за межами України | Послуги не є об’єктом оподаткування (не обкладаються ПДВ) | |
Рекламні послуги. У КВЕД їм присвоєно код 74.4, під який, зокрема, підпадають: Надання персоналу. Згідно з п.п. 14.1.183 розд. I ПКУ послуга з надання персоналу (код 74.5) — це господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту з особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін. При цьому послуги з надання персоналу відповідно обкладатимуться ПДВ, якщо одержувачем персоналу виявиться резидент, і, навпаки, не обкладатимуться ПДВ, якщо замовником персоналу буде нерезидент. |