Про заповнення податкових накладних
Із новою податковою накладною платники ПДВ працюють уже більше місяця (з 10.01.2011 р.), проте запитань щодо її заповнення надходить безліч, і це незважаючи на, здавалося б, незначні зміни форми. Чимало моментів не було прямо прописано в порядку її заповнення (наказ ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 5), і редакція шукала відповіді у представників ДПАУ, які відразу ж публікувалися на шпальтах нашого видання. У цій статті ми узагальнимо весь матеріал, який було зібрано за цей період щодо порядку заповнення такого важливого облікового документа, як податкова накладна.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Порядок № 1246
— Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабміну від 29.12.2010 р. № 1246.Положення № 978
— Положення про реєстрацію платників на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978.Порядок № 979
— Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979.Порядок № 969
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
Із прийняттям
ПКУ та Порядку № 969 вимоги до заповнення податкової накладної (далі — ПН) ужорсточилися — тепер її можуть визнати недійсною з таких причин:1)
не заповнені/неправильно заповнені обов’язкові реквізити, перелічені в п. 201.1 ПКУ;2)
ПН не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), про що ми докладніше розповімо далі (п. 201.10 ПКУ);3)
ПН заповнена з порушенням порядку її заповнення (п. 201.10 ПКУ).Зупинимося на останньому пункті — щодо його тлумачення все ще немає повної впевненості, але є ймовірність того, що в цьому
пункті йдеться про порушення Порядку № 969 (цей висновок також підтверджується в п. 201.2 ПКУ). Напевно, читачі пам’ятають, що в «старому» податковому законодавстві єдиною підставою для визнання ПН недійсною була відсутність або неправильне заповнення її обов’язкових реквізитів, про що говорили і суди (на відміну від податківців). Тобто раніше, навіть при порушенні Порядку № 165, але при дотриманні вимог до ПН згідно із Законом про ПДВ, було цілком можливо відстояти право на податковий кредит. Зараз же така можливість дуже проблематична. Отже, тепер при заповненні ПН необхідно враховувати вимоги як ПКУ, так і Порядку № 969*, причому, зважаючи на прямий припис у законі, сподіватися на лояльність суду при порушенні Порядку щонайменше ризиковано.* Водночас судова практика з цього питання все ще відсутня, тому позиція судів нам невідома.
Новації
Шапка.
Увага, віднині в шапці ПН заповнюються лише потрібні поля — тобто якщо це оригінал ПН, то «Х» проставляється в полі «Оригінал» (п. 6 Порядку № 969). Також у ній з’явилися два нових поля — «Включено до ЄРПН» та «Залишається у продавця (тип причини)».Почнемо з поля «
Включено до ЄРПН». Відповідно до п. 201.10 ПКУ перед тим, як надати ПН покупцю, постачальник зобов’язаний зареєструвати її в ЄРПН та проставити в зазначеному полі відповідну відмітку. Це правило стосується лише тих ПН, сума ПДВ в яких потрапляє під установлений у п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ критерій, а саме:— з 01.01.2011 р. — понад 1 млн грн.;
— з 01.04.2011 р. — понад 500 тис. грн.;
— з 01.07.2011 р. — понад 100 тис. грн.;
— з 01.01.2012 р. — понад 10 тис. грн.
У
ПКУ окремо зазначено: якщо сума ПДВ у ПН не перевищує 10 тис. грн., то реєстрації в ЄРПН вона не підлягає. Як бачимо, це правило набуває актуальності лише починаючи з 01.01.2012 р. Також візьміть до уваги, що реєструвати не доведеться й ті ПН, сума ПДВ в яких становить рівно 10 тис. грн., тобто не перевищує критерій.Якщо ж ПН, що потрапляє під критерій, не було зареєстровано, то вона не дає покупцю права на податковий кредит. Отже, для покупців факт такої реєстрації має критичне значення, у зв’язку з чим їм надано право перевіряти дані ПН на відповідність до інформації, уключеної до ЄРПН. Безпосередній порядок реалізації цього права наведено в
пп. 13 — 17 Порядку № 1246: за допомогою запиту, що складається в затвердженому ДПАУ форматі, який після накладення на нього електронних цифрових підписів та шифрування надсилається до ДПАУ засобами телекомунікаційного зв’язку (при цьому покупець повинен отримати відповідь не пізніше наступного операційного дня після надходження запиту).Також зверніть увагу на такий момент —
якщо обидва примірники ПН залишаються у постачальника, в її реєстрації в ЄРПН немає необхідності (п. 4 Порядку № 1246), а отже, у таких випадках поле «Включено до ЄРПН» залишається порожнім. При отриманні послуг від нерезидента реєструвати ПН в ЄРПН також не потрібно (випливає з п. 201.10 ПКУ).Переходимо до поля «
Залишається у продавця (тип причини)». У Порядку № 969 залишилися ситуації, за яких платник податків залишає всі примірники ПН у себе, — їх наведено в п. 8 Порядку і, по суті, вони аналогічні тим, які були в Порядку № 165. Порядок заповнення ПН у таких ситуаціях піддався незначним змінам — раніше в оригіналі робилася відмітка з назвою ситуації (наприклад, «Поставка неплатнику податку»), а зараз кожній із подібних ситуацій присвоєно числовий код. Для нього в шапці ПН передбачено окреме поле «Залишається у продавця (тип причини)», яке складається з двох частин: у верхній робиться відмітка «Х», що свідчить про наявність обставин, до нижньої заноситься код обставини. Коди перелічено в п. 8 Порядку № 969. Наведемо їх у табл. 1.
Таблиця 1
Перелік ситуацій, в яких постачальник залишає обидва примірники ПН у себе
| Код | Постачальник залишає в себе обидва примірники ПН у таких випадках: |
| 1 | 2 |
| 01 | Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною |
| 02 | Постачання неплатнику податку |
| 03 | Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам |
| 04 | Постачання у межах балансу для невиробничого використання |
| 05 | Ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків |
| 06 | Переведення основних фондів до складу невиробничих |
| 07 | Експортні постачання* |
| * Зверніть увагу на особливості заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — реєстр) при експортних постачаннях (див. думку в Єдиній базі податкових знань www.sta.gov.ua): у графі 3 «Порядковий номер» необхідно вказати номер ВМД (останні 6 цифр), а у графі 4 «Вид документа» зазначити «ВМД» (а не «ПН07», як можна було подумати), у графі 6 «Індивідуальний податковий номер» проставляється «Х». Решта показників заповнюється в загальному порядку. Також не забувайте, що при експортних постачаннях ПН слід виписувати на день оформлення ВМД (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ), що вказується у графі 2 «Дата виписки». Докладніше про заповнення реєстру див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 11, с. 30. | |
| 08 | Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ* |
| 09 | Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ* |
| * Це кодування передбачено лише для випадків з умовним продажем, коли обидва примірники ПН залишаються в особи, яка їх склала. Наприклад, спочатку були придбані товари, за якими було відображено податковий кредит та в подальшому їх було використано у звільнених від ПДВ (або що не є об’єктом) операціях. У цьому випадку постачальник повинен визнати умовний продаж та виписати ПН (тобто вона виписується не на звільнене постачання (або необ’єкт), а на умовний оподатковуваний продаж). | |
| 10 | Визнання умовного продажу товарних залишків та/або основних фондів, що перебувають в обліку платника податків на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному звітних періодах при анулюванні реєстрації платника ПДВ |
| 11 | Виписана за щоденними підсумками операцій |
Тепер кілька слів щодо виписування ПН
при отриманні на території України послуг від нерезидента. Відповідно до п. 208.2 Податкового кодексу в цьому випадку одержувач послуги зобов’язаний виписати одну ПН (раніше в таких випадках виписувалися два примірники), яка в нього і залишається.Наведемо декілька прикладів заповнення шапки (табл. 2):
Таблиця 2
Приклад заповнення верхньої частини ПН
| Звичайне постачання (оригінал) — сума ПДВ у ПН перевищує 1 млн грн. | Постачання неплатнику податку (оригінал) |
 |  |
| Звичайне постачання (копія) — сума ПДВ у ПН менше 1 млн грн. | Постачання товарів на експорт (оригінал) |
 |  |
Поле «Порядковий номер».
Відповідно до п. 3 Порядку № 969 (а також п. 9.1 Порядку № 1002) порядковий номер має відповідати номеру в реєстрі. Отже, якщо ПН буде в реєстрі п’ятим записом, то їй необхідно присвоїти номер «5». Нумерація кожного місяця поновлюється з № 1, оскільки кожного місяця заводиться новий реєстр (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 46).При заповненні цього реквізиту
до знака дробу зверніть увагу на таке: незаповнені комірки слід залишати порожніми (тобто без прокреслень чи нулів), що також підтверджують і податківці в Єдиній базі податкових знань. При цьому номер слід відображати у крайніх правих комірках.Багато хто пам’ятає, що раніше
Порядок № 165 передбачав особливості в нумерації ПН, виписаних на суму перевищення звичайної ціни над фактичною: у номері такої накладної через дріб робився запис «ЗЦ». Зараз вимоги змінилися — згідно з п. 17 Порядку № 969 у відповідному полі шапки ПН, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, необхідно зазначити код «01». Водночас номер такої ПН проставляється в загальному порядку.При заповненні цього поля
філіями та іншими структурними підрозділами слід ураховувати такі особливості. Як і раніше, вони можуть виписувати податкові накладні лише за умови, що платник податків делегує їм відповідне право. Для цього кожній філії або структурному підрозділу необхідно присвоїти числовий (!) код, після чого письмово повідомити про це ДПІ за місцем свого податкового обліку (п. 2 Порядку № 969). Зверніть увагу: відтепер код філії або іншого структурного підрозділу має складатися лише з чисел — про це нагадали й податківці в одному зі своїх недавніх листів (лист ДПАУ від 11.01.2011 р. № 547/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7, с. 12). Числовий код відокремленого підрозділу слід вносити до знаменника поля «Порядковий номер» (у крайні праві комірки). При цьому в загальному випадку першу комірку після дробу залишають порожньою — до неї заносять потрібний код виду діяльності (такі коди наведено в п. 3 Порядку № 969) тільки платники-спецрежимники.Наведемо декілька прикладів заповнення цього поля (табл. 3).
Таблиця 3
Заповнення номера ПН
| Звичайне постачання платником ПДВ (порядковий номер ПН у реєстрі «5») | Постачання молока переробним підприємством — платником ПДВ (порядковий номер ПН у реєстрі «5») |
 |  |
| Звичайне постачання філією платника ПДВ (код філії «10»)* | Постачання молока філією переробного підприємства — платника ПДВ |
 |  |
| * Як бачите, щоб не плутати в ПН коди спеціальних режимів оподаткування з кодами відокремлених підрозділів, їх слід розділяти двома або одним нулями залежно від того, скільки цифр містить код такого підрозділу. | |
Комірки.
Нова форма ПН містить декілька полів з обмеженою кількістю комірок. Пояснимо деякі особливості їх заповнення:— відсутність розбиття відповідних реквізитів на комірки не може спричинити недійсності ПН (див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 46);
— кількість комірок не є чітко визначеною і за необхідності (наприклад, номер договору містить велику кількість символів) її можна збільшувати. При цьому податківці проти крапок у реквізиті «Дата виписки податкової накладної» (див. думку на с. 39). Хоча з урахуванням вищезазначеної офіційної думки, ПН з додатковими комірками для крапок не може бути визнана недійсною;
— кожна окрема комірка використовується для внесення лише одного символу;
— в окремо передбачених випадках (наприклад, постачання неплатнику податку, отримання послуг від нерезидента тощо) у комірках деяких полів проставляється нуль. На наш погляд, нуль необхідно вносити лише до крайньої правої комірки — решту заповнювати не потрібно.
«Вид цивільно-правового договору».
Заповнення цього реквізиту розглядалося у статті «Реквізити податкової накладної: вид договору замість умов поставки» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 5, с. 30). У ній було зроблено аргументований висновок про те, що в цьому полі слід відображати вид договору залежно від його предмета (купівлі-продажу, поставки, оренди, підряду, надання послуг тощо). Кількість комірок для внесення реквізитів договору нічим не обмежена, і платник податків за необхідності може збільшувати їх число (див. думку в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 9, с. 46).Звертаємо увагу:
якщо договір у своїй звичній формі відсутній, то цей реквізит усе одно обов’язковий до заповнення. Наприклад:1)
якщо сторони діяли на підставі рахунку-фактури — у назві необхідно вказати «Рахунок-фактура» та поруч відобразити реквізити такого рахунка (див. думку в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 7);2)
якщо сторони діяли на підставі усного договору, то в назві договору слід вказати «Договір купівлі/продажу» (договір поставки, оренди, надання послуг тощо), у частині його дати заповнити відповідну дату виконання усної домовленості, а в полі № — прокреслення (див. с. 39);3)
якщо виписується ПН за щоденними підсумками, то, на думку податківців, у цьому полі ставиться прокреслення (див. газету «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 7).Знижки та ТТВ.
Нагадуємо: до «тіла» ПН унесено зміни, але лише в частині розділів — так, із неї прибрали розділи, до яких вносилася інформація про товарно-транспортні витрати (далі — ТТВ), надані знижки/надбавки та підсумки перших двох розділів з урахуванням знижки/надбавки (відповідно розділи II, IV і V в Порядку № 165). Про це нагадали й податківці в листі ДПАУ від 11.01.2011 р. № 547/7/16-1117. У цьому ж листі зазначено, що тепер дані про ТТВ повинні вказуватися в розділі I, тобто окремим рядком.Тепер щодо
знижок — ціну одиниці продукції слід заповнювати вже з урахуванням знижки (див. думку в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 8). При цьому можуть траплятися ситуації, коли знижка надається не до одиниці продукції, а до партії визначеного обсягу (причому знижка застосовується до певної частини товару). У такому разі ціну одиниці продукції (розділ 3) доведеться перерахувати та відобразити з урахуванням знижки.Наведемо приклад заповнення ПН з урахуванням ТТВ та знижок.
Приклад
. Договором купівлі-продажу передбачено реалізацію однієї одиниці товару «А» (ціна 1 шт. — 700 грн. без ПДВ) і однієї одиниці товару «В» (ціна 1 шт. — 300 грн. без ПДВ). Отже, сумарна вартість товарів становить 1000 грн. (без ПДВ). Сума транспортних витрат, що надаються постачальником, складає 200 грн. (без ПДВ). На зазначену кількість товару покупцю надається знижка, що становить 400 грн. (без ПДВ).Перерахуємо отриману знижку для кожного товару:
— знижка на товар «А» — 280 грн. без ПДВ (400
х (700 : 1000));— знижка на товар «В» — 120 грн. без ПДВ (400
х (300 : 1000)).Після перерахування ціни товарів з урахуванням знижки отримуємо такий результат:
— ціна 1 шт. товару «А» становитиме 420 грн. без ПДВ (700 - 280);
— ціна 1 шт. товару «В» — 180 грн. без ПДВ (300 - 120).
Обов’язкові реквізити
Заповнення решти реквізитів ПН наведемо у вигляді зведеної таблиці. При цьому читачі можуть переконатися, що особливості заповнення більшості з них залишилися колишніми:
| Обов’язковий реквізит | Нормативний документ |
| 1 | 2 |
| Порядковий номер | |
| Порядковий номер ПН має відповідати номеру в реєстрі. Ще раз нагадуємо, що порожні клітинки в цьому полі заповнювати прокресленнями або нулями не потрібно! | П.п. «а», п. 201.1 ПКУ, п. 3 Порядку № 969 |
| Дата виписки | |
| ПН виписується в момент виникнення податкових зобов’язань. Майте на увазі, що виписування ПН за другою подією є порушенням, що може стати причиною визнання її недійсною. | Ст. 187, 189, п.п. «б» п. 201.1, п. 201.4 ПКУ, п. 6 Порядку № 969 |
| Назва продавця | |
| Вказують повну або скорочену назву юридичної особи згідно зі статутними документами або П. І. Б. фізичної особи — платника ПДВ. Ми вважаємо, що скорочувати вид організаційно-правової форми господарювання (АТ, ТОВ тощо) у ПН можна, навіть якщо скорочення не зафіксоване у статутних документах (докладніше про це див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 67, с. 21). Також візьміть до уваги, що написання назви великими літерами тотожно найменуванню особи, написаному великими і маленькими літерами, якщо вони повністю збігаються. При отриманні послуг від нерезидента з місцем постачання на території України у цьому полі слід зазначити «0» | П.п. «в» п. 201.1 ПКУ, п. 8.2 Порядку № 969 |
| * Цього ж правила необхідно дотримуватися і при виписуванні ПН філіалу/структурному підрозділу — у частині заповнення назви покупця. | |
| Податковий номер платника податку (продавця і покупця) | |
| У цьому полі необхідно проставити податковий номер платника ПДВ, який зазначено у Свідоцтві про ПДВ-реєстрацію. Також залишилися й особливі ситуації. Так, у податковому номері покупця вказується «0» у разі: | П.п. «г» п. 201.1 ПКУ, пп. 8.1 — 8.4 Порядку № 969 |
| Місцезнаходження продавця* | |
| * Зверніть увагу: раніше серед обов’язкових реквізитів було місцезнаходження як продавця, так і покупця, а в ПКУ обов’язковим є лише місцезнаходження продавця. | |
| У цьому полі вказується юридична (не фактична!) адреса продавця — платника ПДВ. | П.п. «ґ» п. 201.1 ПКУ |
| * При виписуванні ПН відокремленому підрозділу в частині заповнення місцезнаходження покупця слід керуватися аналогічним правилом. | |
| Назва покупця | |
| Указується повна або скорочена назва, визначена у статутних документах покупця. При заповненні назви покупця враховуються вимоги, що виконуються при заповненні реквізиту «Назва продавця» (див. вище). | П.п. «д» п. 201.1 ПКУ |
| Опис (номенклатура) товарів/послуг | |
| Заповнення цього реквізиту не зазнало змін. Повний перелік товарів/послуг, що продаються, будь-якою — російською чи українською — мовою має відображатися у графі 3 ПН. Раніше податківці не були проти варіанта з англійською абревіатурою — зважаючи на те що в цій частині законодавчі вимоги не змінилися, позиція податківців також не повинна змінитися. У цьому полі не можна писати «передоплата за такий-то товар згідно з договором», а потрібно перелічувати товар поіменно. У ПН, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі також зазначається «Перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ___» (зазначається порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості) | П.п. «е» п. 201.1 ПКУ, п.п. 12.2 Порядку № 969 |
| Кількість (обсяг) товарів/послуг | |
| Кількість товарів/послуг, перелічених у графі 3, відображається у графі 5 ПН. Якщо аванс надходить за неподільний товар, то у графі 5 відображається дробове значення, що відповідає коефіцієнту оплати (наприклад, якщо за одиницю товару «А» вартістю 1000 грн. (без ПДВ) надійшла авансова оплата 300 грн. (без ПДВ), то графи ПН буде заповнено так: гр. 3 — товар «А», гр. 4 — шт., гр. 5 — 0,3, гр. 6 — 1000, гр. 7 — 300, гр. 11 р. І — 300, гр. 11 р. III — 60, гр. 11 р. IV — 360). | П.п. «е» п. 201.1 ПКУ, п.п. 12.4 Порядку № 969 |
| Ціна постачання | |
| Ціна одиниці товару/послуги вказується без урахування ПДВ у графі 6 ПН. Якщо ПН виписується на суму перевищення звичайної ціни над договірною, то в цій графі проставляється перевищення звичайної ціни над договірною | П.п. «є» п. 201.1 ПКУ, п.п. 12.5 і п. 17 Порядку № 969 |
| Ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні | |
| У ПН обсяги поставок (без ПДВ) відображаються у графах 7 — 10 залежно від виду операції: оподатковуваної за ставкою 20 % (графа 7), оподатковуваної за ставкою 0 % (графа 8 — на території України, графа 9 — експорт), звільненої від ПДВ (графа 10). При постачанні одному покупцю оподатковуваних (як за базовою, так і за нульовою ставкою) та звільнених від ПДВ товарів/послуг складаються окремі податкові накладні (п. 9 Порядку № 969). | П.п. «ж» п. 201.1 ПКУ, пп. 9 — 11 Порядку № 969 |
| Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку | |
| Загальна сума оплати разом з ПДВ відображається в розділі IV ПН | П.п. «з» п. 201.1 ПКУ |
| Вид цивільно-правового договору | |
| Заповнюється залежно від предмета договору (купівлі/продажу, поставки, оренди, підряду тощо). Заповнення цього реквізиту вже розглядалося в межах цієї статті (див. вище) | П.п. «и» п. 201.1 ПКУ |
| Печатка і підпис | |
| Цей реквізит був обов’язковий і раніше, але раніше таку обов’язковість було передбачено в п. 18 Порядку № 165. Тепер цей факт окремо виділено в п. 201.1 ПКУ (а також у п. 16 Порядку № 969). Печатка продавця — платника ПДВ повинна стояти на всіх примірниках ПН, на ній має бути ідентифікаційний код підприємства або ідентифікаційний номер фізособи, не можна завіряти податкові накладні печаткою «Канцелярія», «Фінансовий відділ», «Для документів», «Для довідок» тощо. | П. 201.1 ПКУ, п. 16 Порядку № 969 |
Окремі приклади
Постачання, звільнені від ПДВ.
Нагадуємо, якщо в межах договору мають місце як оподатковувані, так і звільнені від ПДВ постачання, то на останні необхідно виписати окрему ПН. Тепер для записування «звільняючих» пунктів закону внизу ПН передбачено окрему виноску. Заповнення документа в цьому випадку може виглядати так:Приклад.
Підприємство — оптовий торговець книжковою продукцією реалізує партію книг «Руслана» в кількості 100 шт. Ціна однієї книги становить 50 грн.
Фрагмент заповнення ПН
(постачання, звільнені від ПДВ)
| Розділ | Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг | Номенклатура постачання товарів/послуг продавця | Одиниця виміру товару | Кількість (об’єм, обсяг) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ | Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками | Загальна сума коштів, що підлягає сплаті | |||
| 20 % | 0 % (постачання на митній території України) | 0 % (експорт) | Звільнення від ПДВ** | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| I | 19.01.2011 | Книга «Руслана» | шт. | 100 | 50 | — | — | — | 5000 | 5000 |
| Усього по розділу I | Х | Х | Х | — | — | — | 5000 | |||
| II | Зворотна (заставна) тара | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | — | |
| III | Податок на додану вартість | Х | Х | Х | — | — | — | Без ПДВ | — | |
| IV | Загальна сума з ПДВ | Х | Х | Х | — | — | — | 5000 | 5000 | |
** Згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ.
(відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України, якими передбачено звільнення від оподаткування)
Послуги, отримані від нерезидента з місцем постачання на території України.
Відповідно до п. 208.2 ПКУ одержувач таких послуг з дати, зазначеної в п. 187.8, повинен виписати ПН в одному примірнику (залишається в одержувача).Якщо одержувача послуг не зареєстровано платником ПДВ, то замість ПН він повинен скласти спеціальний розрахунок (
п. 208.4 ПКУ).Послуги, оподатковувані за ставкою 0 %.
Підприємство надає резиденту послуги зі складання товару (вартість послуг становить 5000 грн.), комплектуючі якого з цією метою ввезено в Україну. У подальшому товар повертається за межі території України. ПН матиме такий вигляд:
Фрагмент заповнення ПН
(постачання, оподатковувані за ставкою 0 %)
| Роз-діл | Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг | Номенклатура постачання товарів/послуг продавця | Одиниця виміру товару | Кількість (об’єм, обсяг) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ | Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками | Загальна сума коштів, що підлягає сплаті | |||
| 20 % | 0 % (постачання на митній території України) | 0 % (експорт) | звільнення від ПДВ** | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| I | 19.01.2011 | Послуги | грн. | Послуги | 5000 | — | 5000 | — | — | 5000 |
| Усього по розділу I | Х | Х | Х | — | 5000 | — | — | |||
| II | Зворотна (заставна) тара | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | — | |
| III | Податок на додану вартість | Х | Х | Х | — | 0 | — | — | — | |
| IV | Загальна сума з ПДВ | Х | Х | Х | — | 5000 | — | — | 5000 | |
ПН, що виписується за підсумками дня.
Нагадуємо, що в Узагальнюючому податковому роз’ясненні щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, затвердженому наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52, с. 4), податківці зробили висновок, що в підсумкових накладних сума розрахунків за підсумками дня та суми ПДВ у них відображаються загальною сумою (тобто без перелічення всієї номенклатури). Незважаючи на те що зазначене роз’яснення було видане ще при старому законодавстві, наведений податківцями підхід до заповнення підсумкових ПН не повинен змінитися (через відсутність змін у частині цих положень). При цьому слід мати на увазі, що в полі «Вид цивільно-правового договору» проставляється прокреслення, а в назві покупця та його податковому номері слід вказати «0».ПН, що виписується на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.
Основна особливість оформлення ПН у цьому випадку, як і раніше, полягає у графі 3 — її заповнення докладно описано в п. 12.2 Порядку № 969. Візьміть до уваги, тепер у номері такої ПН проставляти через дріб «ЗЦ» не потрібно. Замість цього у верхній частині ПН у полі «Залишається у продавця» проставляється «Х» та тип причини «01».Приклад.
Підприємство здійснює поставку товару «А», звичайна ціна якого — 2000 грн. (без ПДВ). Фактична ціна постачання становить 1500 грн. (без ПДВ) На постачання цього товару було виписано ПН № 1. Наведемо приклад заповнення ПН, що виписується на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.
Фрагмент заповнення ПН
(перевищення звичайної ціни над фактичною)
| Розділ | Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг | Номенклатура постачання товарів/послуг продавця | Одиниця виміру товару | Кількість (об’єм, обсяг) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ | Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками | Загальна сума коштів, що підлягає сплаті | |||
| 20 % | 0 % (постачання на митній території України) | 0 % (експорт) | Звільнення від ПДВ** | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| I | 19.01.2011 | Товар «А». | шт. | 1 | 500 | 500 | — | — | — | 500 |
| Усього по розділу I | Х | Х | Х | 500 | — | — | — | |||
| II | Зворотна (заставна) тара | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | — | |
| III | Податок на додану вартість | Х | Х | Х | 100 | — | — | — | 100 | |
| IV | Загальна сума з ПДВ | Х | Х | Х | 600 | — | — | — | 600 | |
Безоплатна передача товару (надання послуги).
У такому випадку звичайна ціна перевищує фактичну за визначенням, а отже, податкові зобов’язання з ПДВ повинні визначатися виходячи зі звичайних цін. Отже, таку ситуацію можна розглядати як окремий випадок виписування ПН на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. При цьому податківці свого часу зазначали, що в такій ситуації необхідно користуватися загальним порядком виписування ПН при перевищенні звичайної ціни над фактичною — тобто виписувати ПН на фактичну (тобто нульову) ціну постачання, а також на суму перевищення («Вісник податкової служби України», 2010, № 23, с. 5). На наш погляд, постачальнику достатньо виписати ПН лише на суму перевищення звичайної ціни над фактичною — у двох примірниках, обидва з яких він залишає собі, причому в шапці ПН у полі «Залишається у продавця» слід вказати тип причини «01». Графа 3 у такому разі заповнюється в загальному порядку (наводиться перелік переданих безоплатно товарів).Часткова передоплата товарів/послуг.
Порядок заповнення ПН у цьому випадку не змінився — ПН слід виписувати на кожне повне або часткове постачання, а також на суму авансу (п. 201.7 ПКУ). Зазначимо лише деякі особливості. Якщо здійснюється часткова передоплата неподільного товару, то у графі 4 необхідно записати необхідну одиницю виміру, а у графі 5 відобразити частку, що відповідає сумі, яка надійшла, у загальній вартості товару.Приклад.
Підприємство уклало договір на надання в оренду двох об’єктів нерухомості — офісних приміщень (20 м2) та складу. Орендна плата за офісні приміщення розраховувалася виходячи з ціни 1 м2 (90 грн. (з ПДВ)/місяць). Орендну плату за склад було відображено в договорі єдиною сумою за весь об’єкт — 6000 грн. (з ПДВ)/місяць.19.01.2011 р. підприємству надійшла оплата за оренду офісних приміщень у сумі 1800 грн. (з ПДВ) та аванс за оренду складу — 3000 грн. (з ПДВ).
У наведеному випадку ПН має заповнюватися так:
Фрагмент заповнення ПН
(часткова передоплата послуг)
| Розділ | Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг | Номенклатура постачання товарів/послуг продавця | Одиниця виміру товару | Кількість (об’єм, обсяг) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ | Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками | Загальна сума коштів, що підлягає сплаті | |||
| 20 % | 0 % (постачання на митній території України) | 0 % (експорт) | звільнення від ПДВ** | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| I | 19.01.2011 | Оперативна оренда офісних приміщень | м2 | 20 | 1500 | 1500 | — | — | — | 4000 |
| 19.01.2011 | Оперативна оренда складу | грн. | Послуги 0,5 | 5000 | 2500 | — |
|
| ||
| Усього по розділу I | Х | Х | Х | 4000 | — | — | — | |||
| II | Зворотна (заставна) тара | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | — | |
| III | Податок на додану вартість | Х | Х | Х | 800 | — | — | — | 800 | |
| IV | Загальна сума з ПДВ | Х | Х | Х | 4800 | — | — | — | 4800 | |
Зворотна тара.
У цій частині нагадаємо, що відповідно до п. 189.2 ПКУ вартість тари, визначеної в договорі як зворотна, до бази обкладення ПДВ не включається. Якщо покупець не повертає таку тару протягом 12 календарних місяців, покупець повинен включити її до бази оподаткування, а отже, і виписати ПН. Порядок № 969 не передбачає окремих правил заповнення ПН у цьому випадку. ПН виписується у двох примірниках, та, вочевидь, усі вони залишаються в особи, що виписала таку накладну.Приклад
. Заставна вартість 5 ящиків, в яких був товар, що поставлявся, становить 1000 грн. ПН слід заповнити так:
Фрагмент заповнення ПН
(оподаткування поворотної тари)
| Розділ | Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг | Номенклатура постачання товарів/послуг продавця | Одиниця виміру товару | Кількість (об’єм, обсяг) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ | Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками | Загальна сума коштів, що підлягає сплаті | |||
| 20 % | 0 % (постачання на митній території України) | 0 % (експорт) | Звільнення від ПДВ** | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| I | 19.01.2011 | Ящик | шт. | 5 | 1000 | 1000 | — | — | — | — |
| Усього по розділу I | Х | Х | Х | 1000 | — | — | — | |||
| II | Зворотна (заставна) тара | Х | Х | Х | Х | Х | Х | Х | — | |
| III | Податок на додану вартість | Х | Х | Х | 200 | — | — | — | — | |
| IV | Загальна сума з ПДВ | Х | Х | Х | 1200 | — | — | — | — | |
Постачання частини неподільного товару/послуги.
Відповідно до п. 201.7 ПКУ, якщо частина товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг відображається в додатку до ПН (додаток 1) та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.Таким чином, при постачанні першої частини товару, що не має відокремленої вартості, податкові зобов’язання виникають на повну вартість такого товару. При цьому ПН виписується при першій поставці й у ній вказується повна вартість товару/послуги, що постачається. При постачанні наступної частини виписується додаток 1, але при цьому ПН не складається. При постачанні решти частин дотримується аналогічний порядок. При остаточному постачанні графи 11 — 13 не заповнюються.
Також зверніть увагу на таку особливість — при отриманні передоплати за товар/послугу додаток 1 до ПН не виписується. У цьому разі складається ПН у загальному порядку на суму часткової передоплати. Про особливості складання додатка 1 до ПН також див. в Єдиній базі податкових знань.
Наведемо приклад:
Приклад.
За договором купівлі/продажу підприємство — платник ПДВ (ТОВ «Ромашка») має поставити замовнику комплект офісних меблів (стілець та стіл). Вартість кожної окремої одиниці такого комплекту в договорі не виділяється. Оплата здійснюється після постачання. Загальна вартість постачання становить 9000 грн. (у тому числі ПДВ). Перша одиниця комплекту (стілець) поставляється 31.01.2011 р.Таким чином, 31.01.2011 р. необхідно виписати ПН на повну вартість комплекту офісних меблів (ПН від 31.01.2011 р. № 12), а також додаток 1 до такої ПН. Також візьміть до уваги, що в нашому прикладі додаток 1 до ПН має виписуватися всього двічі (на стілець і на стіл). Наведемо приклад заповнення додатка 1:
Платежі за фінансовим лізингом
. Нагадуємо, що в ПКУ платежі за фінансовим лізингом виведено з об’єкта оподаткування незалежно від їх розміру (п.п. 196.1.2 Податкового кодексу), а отже, і жодних ПН у цьому випадку бути не може. При цьому в момент передачі об’єкта лізингоотримувачу постачальник повинен виписати ПН у загальному порядку на повну вартість такого об’єкта.У статті ми розглянули всі ключові питання, пов’язані із заповненням та застосуванням податкових накладних. Сподіваємося, що викладений матеріал додасть упевненості вашим діям: з одного боку, дозволить видавати тільки правильно оформлений документ та не підводити своїх покупців, а з іншого, завдяки наведеній інформації ви зможете проконтролювати вхідні податкові накладні, які гарантують вам право на податковий кредит.
