Теми статей
Обрати теми

Податкова соціальна пільга «на дітей»

Редакція ПБО
Стаття

Податкова соціальна пільга «на дітей»

 

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, розділ IV якого визначає, зокрема, порядок надання податкової соціальної пільги платникам податку на доходи фізичних осіб.

У цій статті розглянемо порядок надання однієї з найпоширеніших податкових соціальних пільг — податкової соціальної пільги працюючим батькам.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

СКУ

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.2011 р.).

Порядок № 1227

— Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р.

Порядок № 1020

— Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 (набере чинності з 01.04.2011 р.).

Наказ № 461

— наказ ДПАУ «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.2003 р. № 461 (втратив чинність з 31.01.2011 р.).

Згідно з

п. 169.1 ПКУ платники податку мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримується від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за наявності права на неї.

Конкретні розміри ПСП, на суму яких може бути зменшено місячну заробітну плату платника податків, установлено

п. 169.1 ПКУ. При цьому розмір звичайної ПСП до 01.01.2015 р. становить 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Розміри інших видів ПСП, передбачених ПКУ, визначаються виходячи зі звичайної ПСП. Про загальні правила застосування ПСП див. у статті «Податок на доходи фізичних осіб та зарплата» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 103, с. 10.

У переліку платників податків, що мають право на ПСП відповідно до норм

ПКУ, зазначено й осіб, які мають дітей.

Розглянемо докладно, кому може бути надано ПСП «на дітей» і в якому розмірі.

 

Перелік платників податків, які мають право на ПСП «на дітей», та розміри ПСП

Право на застосування «дитячої» ПСП до доходу, отриманого у вигляді заробітної плати, мають такі платники податків:

— особи, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (

п.п. 169.1.2 ПКУ);

— одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років (

п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ). Для цілей застосування ПСП одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227);

— особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років (

п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).

Розміри ПСП «на дітей», що діють з 1 січня 2011 року, наведемо в таблиці.

 

Категорія платника податків

Розрахунок розміру ПСП

Розмір ПСП, грн.

Підстава

Особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років

ПМ* х 50 % х 100 % х кількість дітей віком до 18 років

470,50 — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

П.п. 169.1.2 ПКУ

Одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років

ПМ х 50 % х 150 % х кількість дітей віком до 18 років

705,75 — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

П.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ

Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років

ПМ х 50 % х 150 % х кількість дітей віком до 18 років

705,75 — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

П.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ

* Розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу (у розрахунку на місяць), установлений законом на 1 січня звітного податкового року. На 1 січня 2011 року розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу встановлено ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI і становить 941 грн.

 

Якщо платник податків має право на застосування

ПСП за двома і більше підставами, то до його заробітної плати застосовується одна ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір.

Виняток із цього правила передбачено

п.п. «б» п.п. 169.3.1 ПКУ тільки для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). У цьому випадку ПСП у розмірі 100 % звичайної ПСП у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та ПСП у розмірі 150 % звичайної ПСП у розрахунку на кожну дитину-інваліда віком до 18 років підсумовуються (див. роз’яснення Тетяни Добродій, начальника відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України на с. 42).

Зазначені в таблиці категорії платників податків мають право на ПСП тільки за умови, що їх зарплата не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП. Розглянемо, як визначається граничний розмір доходу з 2011 року.

 

Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП

ПСП застосовується

виключно до доходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), за умови, що розмір такої заробітної плати не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (п.п. 169.4.1 ПКУ). У 2011 році граничний розмір доходу становить 1320 грн.

Отже, за загальним правилом претендувати на ПСП зможуть платники податків, заробітна плата яких не перевищує 1320 грн.

Виняток із цього правила тільки один, його передбачено нормами

ПКУ для платників податків , які утримують двох і більше дітей віком до 18 років. Так, згідно з абзацом другим п.п. 169.4.1 ПКУ один із батьків, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років, має право на збільшення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП кратно кількості дітей. Вибір, хто з двох батьків користуватиметься зазначеним правом, такі особи роблять самостійно. При цьому для уникнення розбіжностей з податковими органами щодо правильності застосування ПСП доцільно, щоб особа, яка претендує на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей, указала в заяві про застосування ПСП, що її чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується таким правом (звісно, якщо такий платник податків перебуває в зареєстрованому шлюбі). Нагадаємо: у період дії Закону № 889, ДПАУ в листі від 29.03.2007 р. № 1560/К/17-0715 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 9) указувало на необхідність наявності такої інформації в заяві про застосування ПСП.

Звертаємо увагу: для

другого з батьків (опікуна, піклувальника) граничний розмір заробітної плати для отримання ПСП визначається за загальним правилом.

Незважаючи на те що граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП для батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, визначається по-різному, право на отримання ПСП у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років зберігається в обох батьків.

Далі розглянемо, які документи необхідно подати платнику податків для застосування до їх доходу ПСП.

 

Перелік документів, необхідних для застосування ПСП

ПСП

застосовується до заробітної плати платника податків тільки за одним місцем роботи*, яке платник податків вибирає самостійно шляхом подання заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі — заява про застосування ПСП). Згідно з п. 2 Порядку № 1227 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7) форму заяви про застосування ПСП має бути встановлено Державною податковою службою (далі — ДПС). Поки що її не встановлено. Відповідно до роз’яснень податківців (див. лист ДПАУ від 12.01.2011 р. № 365/6/17-0716, консультацію в газеті «Праця і зарплата», 2011, № 2, с. 22) до встановлення нової форми заяву можна складати в довільній формі. При цьому як зразок може використовуватися форма, яку було затверджено наказом № 461, що втратив чинність. Повністю форму заяви, затверджену цим наказом, застосовувати не можна, оскільки її окремі реквізити не відповідають нормам ПКУ. Звертаємо увагу на те, що платникам податку, які перебували у трудових відносинах з роботодавцями станом на 1 січня 2011 року і мали право на застосування ПСП відповідно до Закону № 889 та які мають право на застосування ПСП і згідно з нормами ПКУ, необхідно написати нові заяви про застосування ПСП, оскільки ПКУ не містить норм, що допускають автоматичне продовження надання ПСП таким працівникам, до того ж, змінилися підстави для застосування ПСП.

* Звертаємо увагу: наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1023 затверджено Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу, яким визначено процедуру інформування органами ДПС роботодавців про наявність порушень працівниками норм п.п. 169.2.1 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності або документальних перевірок. Нагадаємо, що у період дії наказу № 461 (втратив чинність з 31.01.2011 р.), про виявлені порушення застосування ПСП ДПІ інформувала не підприємство, а працівника, який, у свою чергу, повинен був звернутися до всіх роботодавців, що застосовували ПСП, із заявою про відмову від застосування ПСП, із зазначенням місяця, в якому мало місце порушення, для розрахунку та утримання роботодавцем суми недоплати ПДФО та штрафу. Тепер же ДПАУ обрала більш правильний шлях, вирішивши інформувати не платників податку, а їх роботодавців.

Наведемо приклад заяви про застосування ПСП.

 

img 1 

 

Для платників податків, які претендують на отримання ПСП «на дітей» (

п.п. 169.1.2 і пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ), обов’язковим є подання роботодавцю за місцем застосування ПСП не лише заяви про застосування ПСП, а й документів, що підтверджують право на застосування ПСП. Їх перелік наведено в Порядку № 1227.

Для наочності перелік документів, подання яких є необхідною умовою для застосування ПСП, залежно від категорій платників податків, наведено в таблиці.

 

Категорії фізичних осіб — платників податків

Перелік необхідних документів

Розмір ПСП

Підстава

1

2

3

4

Одинока мати, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 лет*

— копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документа із зазначенням відомостей про батька дитини у Книзі реєстрації актів цивільного стану, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
— копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
— копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
— копія паспорта

470,50 х
х кількість дітей віком
до 18 років

П.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ, ч. 1 п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227

* Нагадаємо, що в період дії Закону № 889 ДПАУ наполягала на необхідності документального підтвердження участі у вихованні та утриманні дитини, якщо на застосування ПСП за зазначеною підставою претендували батьки дитини, які розлучені. Таким підтвердженням могли бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально посвідчений договір між колишнім чоловіком та дружиною щодо реалізації батьківських прав та виконання зобов’язань тим із них, хто проживає окремо від дитини, наприклад, чоловіком. Цілком можливо, що аналогічні роз’яснення ДПС будуть і щодо ПСП, передбачених ПКУ.

Платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років

— копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
— копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
— пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років*;
— медичний висновок, виданий закладами МОЗ у встановленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)*

705,75 х
х кількість дітей віком до 18 років

П.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, ч. 2 п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227

* У переліку документів, визначених Порядком № 1227, надання яких є обов’язковою умовою для застосування ПСП для зазначених осіб, перелічені документи, що мають визначений строк дії: пенсійне посвідчення дитини, довідка медико-соціальної експертизи та медичний висновок, виданий закладами МОЗ у встановленому порядку. У зв’язку з цим батькам, які мають право на застосування ПСП за підставою п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, необхідно періодично оновлювати копії документів, що підтверджують право на отримання пільги, а роботодавцям — чітко відстежувати період дії пільги. Що стосується періодичності подання зазначених підтверджуючих документів щодо отримання ПСП за підставою п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, то вона відповідає встановленим МОЗ строкам перегляду таких документів (п. 3 Порядку № 1227).

Платник податку, який має двох чи більше дітей віком
до 18 років

— копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
— копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник)

705,75 х
х кількість дітей віком до
18 років

П.п. 169.1.2 ПКУ, ч. 3 п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227

 

Строк дії ПСП

ПСП починає застосовуватися до нарахованого роботодавцем

місячного доходу у вигляді зарплати починаючи з податкового періоду (місяця), в якому платник податків подав заяву на її застосування.

При цьому згідно з

п.п. 169.3.4 ПКУ з 01.01.2011 р. надання ПСП здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи. Отже, ПСП може бути застосована в місяці звільнення незалежно від кількості відпрацьованих ним у такому місяці днів.

Як і раніше, платник податків має право відмовитися від ПСП шляхом подання

заяви про відмову від застосування ПСП.

Для платників податку, які мають право на застосування ПСП «на дітей» (

п.п. 169.1.2, пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ), ПСП надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть.

При цьому право на отримання ПСП «на дітей» втрачається з податкового місяця, на який припадає одна з таких подій:

— платника податку позбавляють батьківських прав або він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі в закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні;

— дитина стає курсантом на умовах її повного утримання.

 

Відображення в податковій звітності інформації про ПСП

Інформація про отримання фізичними особами — платниками податку ПСП відображається роботодавцями — податковими агентами в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, що подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Форму Податкового розрахунку затверджено

наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, який набере чинності з 01.04.2011 р.

Якщо у звітному періоді податковий агент застосовував ПСП до зарплати працівника, то він при заповненні Податкового розрахунку за формою № 1ДФ щодо такого платника податку у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» проставляє ознаку податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак соціальних пільг, наведеним у

Порядку № 1020.

Перелік указаних у

Порядку № 1020 ознак ПСП, що надаються платникам податків, які мають дітей віком до 18 років, наведемо в таблиці.

 

Ознака ПСП

Розмір ПСП

Сума,
грн.

02

У розмірі, що дорівнює 150 % звичайної ПСП

705,75

04

У розмірі, що дорівнює 100 % звичайної ПСП

470,50

 

Порядок бухгалтерського обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, які мають право на застосування ПСП, розглянемо на числовому прикладі

 

Числовий приклад

Приклад.

Коваленко В. С. (ідентифікаційний номер 2811111111) і Коваленко Н. Р. (ідентифікаційний номер 2822222222) є чоловіком і дружиною та працюють на одному підприємстві у відділі збуту. У січні 2011 року ними було подано заяви про застосування ПСП та підтверджуючі документи на право застосування до їх зарплати ПСП у розмірі 100 % звичайної ПСП як для осіб, які утримують двох дітей. При цьому збільшений кратно кількості дітей граничний розмір доходу згідно з поданими заявами працівників застосовуватиметься до заробітної плати Коваленка В. С.

Заробітна плата Коваленка В. С. за першу половину січня 2011 року становила — 1375,00 грн., сума виплаченого авансу за першу половину січня — 1168,75 грн., заробітна плата за січень 2011 р. — 2500,00 грн.

Заробітна плата Коваленко Н. Р. за першу половину січня 2011 року становила — 715,00 грн., сума виплаченого авансу за першу половину січня — 607,75 грн., заробітна плата за січень 2011 року — 1300,00 грн.

 

Розрахуємо граничний дохід Коваленка В. С., що дає право на застосування ПСП:

1320,00 х 2 = 2640,00 (грн.).

Граничний дохід Коваленко Н. Р., що дає право на застосування ПСП — 1320,00 грн., оскільки правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей згідно із заявою скористався її чоловік.

Оскільки зарплата і Коваленка В. С., і Коваленко Н. Р. не перевищує відповідного граничного розміру, то до їх зарплати застосовується ПСП (470,50 грн.) на кожну дитину віком до 18 років.

Розрахуємо розмір ПСП, яку має бути застосовано до заробітної плати кожного з батьків:

470,50 х 2 = 941 (грн.).

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Перераховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) у частині нарахувань
((1375,00 + 715,00) х 37,26* %)

778,73

657

311

2

Перераховано ПДФО із заробітної плати обох працівників
(1375,00 х 15 % + 715,00 х 15 %)

313,50

641/ПДФО

311

3

Отримано грошові кошти з банку до каси підприємства для виплати авансу

(607,75 + 1168,75)

1776,50

301

311

4

Виплачено аванс за першу половину січня 2011 року Коваленку В. С.

1168,75

661

301

5

Виплачено аванс за першу половину січня 2011 року Коваленко Н. Р.

607,75

661

301

6

Нараховано зарплату Коваленку В. С.

2500,00

93

661

7

Нараховано зарплату Коваленко Н. Р.

1300,00

93

661

8

Нараховано ЄСВ на зарплату обох працівників ((2500,00 + 1300,00) х 37,26 %)

1415,88

93

657

Проведено утримання із заробітної плати Коваленка В. С.

9

Утримано ЄСВ
(2500,00 х 3,6)

90,00

661

657

10

Утримано податок на доходи фізичних осіб ((2500,00 - 90,00 - 941,00) х 15 %)

220,35

661

641/ПДФО

Проведено утримання із заробітної плати Коваленко Н. Р.

11

Утримано ЄСВ
(1300,00 х 3,6 %)

46,80

661

657

12

Утримано податок на доходи фізичних осіб ((1300,00 - 46,80 - 941,00) х 15 %)

46,83

661

641/ПДФО

13

Перераховано ЄСВ
(1415,88 + 90,00 + 46,80 - 778,73)

773,95

657

311

14

Виплачено зарплату Коваленку В. С.

(2500,00 - 90,00 - 220,35 - 1168,75)

1020,90

661

301

15

Виплачено зарплату Коваленко Н. Р.

(1300,00 - 46,80 - 46,83 - 607,75)

598,62

661

301

* Ставку ЄСВ у частині нарахувань у розмірі 37,26 % прийнято умовно.

 

Звертаємо увагу: згідно з

п. 169.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП. Тобто застосовувати ПСП можна тільки до нарахованої місячної заробітної плати працівника. Саме місячна заробітна плата порівнюється з граничним розміром доходу, що дає право на застосування ПСП (у 2011 році — 1320 грн.). В аванс працівнику виплачується тільки частина місячної заробітної плати, порівняння якої з граничним розміром доходу буде некоректним. Отже, застосування ПСП при виплаті авансу є неправомірним. Саме тому, незважаючи на те що за умовами прикладу працівники мали право на ПСП, до їх заробітної плати за першу половину січня 2011 року ПСП не застосовувалася.

При виплаті заробітної плати за другу половину місяця до бюджету перераховується різниця між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної заробітної плати працівників, та сумою ПДФО, перерахованого в аванс. Отже, ПДФО, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, буде враховано при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця із заробітної плати всіх працівників підприємства.

Сподіваємося, що матеріал, наведений у цій статті, допоможе розібратися з особливостями застосування ПСП «на дітей», що передбачені

ПКУ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі