Реєстрація (анулювання) платника ПДВ
Як відомо, при настанні певних обставин особа в обов’язковому порядку повинна зареєструватися платником ПДВ. Утім, іноді суб’єкт господарювання може виявити бажання опинитися в числі «добровольців», сплачуючи цей податок у добровільному порядку. Як вплинуло на ситуацію прийняття Податкового кодексу (разом з новим Положенням про реєстрацію платників ПДВ № 978 та методичними рекомендаціями щодо його застосування у вигляді листа ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417), а також дотримання яких умов для ПДВ-реєстрації (анулювання реєстрації) тепер необхідне, розглянемо в цій статті.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.МКУ
— Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Лист № 4021
— лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.Положення № 978
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978.Постанова № 507
— постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507 (з урахуванням змін, унесених постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1196)Указ № 727
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99).
ПДВ-реєстрація: обов’язкова та добровільна
Відразу зауважимо:
Податковий кодекс (так само, як і його попередник — Закон про ПДВ) передбачає, що реєстрація платником ПДВ може бути обов’язковою (коли особа підпадає під критерії платника ПДВ та повинна зареєструватися ним в обов’язковому порядку) та добровільною (коли стати платником ПДВ особа вирішує самостійно, сплачуючи такий податок за власним бажанням). Розглянемо особливості ПДВ-реєстрації в кожному випадку. При цьому попутно зазначимо, що на виконання норм п. 183.14 Податкового кодексу ДПАУ на зміну колишньому Положенню № 79 підготувала та наказом від 22.12.2010 р. № 978 затвердила нове Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі — Положення № 978, яке набрало чинності з дати опублікування — 14 січня 2011 року), у зв’язку з чим відповідно Положення № 79 визнано таким, що втратило чинність. Отже, тепер ПДВ-реєстрацію та облік платників податків регулює новий підзаконний документ (методичні рекомендації щодо застосування положень якого нещодавно було доведено листом ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417, далі — лист № 4021, див. с. 19).
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Отже, з 01.01.2011 р. згідно з
п. 181.1 розд. V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу єдиним критерієм обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ є перевищення обсягу оподатковуваних поставок (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі) за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. Тому, якщо цю межу перевищено, особа зобов’язана стати платником ПДВ, зареєструвавшись як такий у податкових органах за своїм місцезнаходженням.Саме
з урахуванням такого 300-тисячного обсягу, на наш погляд, і слід розглядати осіб, перелічених у ст. 180 «Платники податку». Тобто насправді пройти процедуру ПДВ-реєстрації та опинитися в числі платників ПДВ їм потрібно тільки в разі перевищення «граничних» 300 тис. грн. Слід зауважити, що і в Податковому кодексі, і в Положенні № 978 цей момент усе ж прописано не достатньо чітко, однак уточнено в листі № 4021, де пояснювалося, що особи, перелічені в пп. 3, 4, 5, 7 п. 180.1 (імпортери; особи, які ведуть облік результатів при спільній діяльності; управителі майна; уповноважені на залізничному транспорті), повинні будуть зареєструватися платниками ПДВ в обов’язковому порядку або (при недосягненні 300 тис. грн.) можуть стати добровільними платниками ПДВ (у разі відповідності умовам зі ст. 182).Щоправда, при цьому варто звернути увагу на такі виняткові
випадки:(а)
ПДВ-реєстрація при обсягах менше 300 тис. грн., під неї потрапляють:— добровільні платники ПДВ, тобто особи, обсяги оподатковуваних поставок в яких за останні 12 місяців
менше 300 тис. грн., проте які (у разі відповідності певним умовам) вирішили зареєструватися платниками ПДВ за власним бажанням у добровільному порядку (п.п. 1 п. 180.1); на них докладніше зупинимося далі;— особи, які реалізують
конфіскат (конфісковане майно, знахідки, скарби, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до закінчення строку зберігання, та майно, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у тому числі майно, визначене ст. 172 МКУ) і для яких 300-тисячна межа не має значення, тобто незалежно від її досягнення та режиму оподаткування, що застосовується, такі особи є платниками ПДВ (п.п. 6 п. 180.1), а отже, повинні зареєструватися платниками ПДВ у загальному порядку. Слід зауважити, що на необхідність проходження обов’язкової ПДВ-реєстрації такими особами (незалежно від обсягів) зверталася увага і в роз’ясненнях податківців (у розділі «Єдина база податкових знань», розміщеному на сайті ДПАУ); також про це йдеться в листі № 4021;(б)
сплата ПДВ без ПДВ-реєстрації (тобто навіть тоді, коли особа при цьому не зареєстрована платником ПДВ). ПДВ у такий спосіб сплачують:—
імпортери (неплатники ПДВ) — особи, які ввозять товари на територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню (п.п. 3 п. 180.1 Податкового кодексу; п. 4.3 розд. I Положення № 978). Отже, навіть якщо особи, які імпортують товари, не зареєстровані при цьому платниками ПДВ (через, скажімо, неперевищення 300-тисячної межі або, наприклад, будучи підприємством-єдиноподатником на ставці 10 % чи підприємцем-спрощенцем, див. п. 8 постанови № 507 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 5, с. 5), сплатити ввізний ПДВ під час митного оформлення з імпорту в обсягах, що підлягають оподаткуванню, незважаючи на відсутність ПДВ-реєстрації, їм усе одно доведеться (на що також вказує і п. 181.2 Податкового кодексу);— особи (неплатники ПДВ), які одержують послуги (з місцем постачання в Україні) від нерезидента. Отже, навіть якщо нерезидентські послуги отримує юрособа — неплатник ПДВ, їй так само потрібно буде сплатити
ПДВ з послуг нерезидента, для чого в цілях нарахування ПДВ з послуг нерезидента планується розробити спеціальний звітний документ — так званий розрахунок податкових зобов’язань (п. 180.2; ст. 208 розд. V Податкового кодексу).Варте уваги також, що визначення «особа» (стосовно ПДВ (!)) тепер наведено в
п.п. 14.1.139 розд. I Податкового кодексу, згідно з яким для цілей розд. V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу особою є:— суб’єкт господарювання — юридична особа, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;
— інша юридична особа, яка не є суб’єктом господарювання;
— фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (
крім фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України;— представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;
— особа, яка утворена в результаті здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи та облік результатів якої ведеться уповноваженим на це сторонами учасником.
Як бачимо, до числа осіб у цьому випадку не потрапляють
підприємці-єдиноподатники (п. 181.1; п.п. 1 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, див. також роз’яснення щодо ПДВ у розділі «Єдина база податкових знань» на сайті ДПАУ). З 01.01.2011 р. вони не є платниками ПДВ . Для тих же ППЄПів, які до цієї дати перебували в числі платників цього податку, ПДВ-реєстрація підлягає анулюванню на підставі п.п. «в» п. 184.1 (лист ДПАУ від 12.01.2011 р. № 674/7/16-1417; також підтверджує це і п. 6.4 розд. ІІІ Положення № 978, де зазначається про необхідність анулювання ПДВ-реєстрації для підприємців, які обирають єдиний податок). Отже, підприємці-єдиноподатники не можуть бути (ні обов’язковими, ні добровільними) платниками ПДВ. Тому реєструватися платниками ПДВ їм не потрібно (навіть якщо буде перевищено межу в 300 тис. грн.). Щоправда, як уже зазначалося, імпортний ПДВ при ввезенні (в оподатковуваних обсягах) товарів на митну територію України їм, як і раніше, сплачувати доведеться (п. 8 постанови № 507).Отже, підсумуємо викладене:
обов’язковій ПДВ-реєстрації згідно з вимогами Податкового кодексу підлягають (1) особи, які досягли межі в 300 тис. грн. (п. 181.1), а також (незалежно від обсягу операцій) (2) особи, які реалізують конфіскат (п.п. 6 п. 180.1). Причому в першому випадку, як пояснювалося в листі № 4021, важливим є саме фактичне досягнення обсягів у 300 тис. грн. (тобто фактичне здійснення операцій постачання). Тому, наприклад, наявність в особи тільки намірів здійснювати діяльність, за результатами якої згодом буде досягнуто та перевищено цей обсяг, або ж, припустимо, тільки укладення особою договору на постачання товарів/послуг у сумі понад 300 тис. грн. (поставка за яким відбудеться пізніше) ще не є підставою для обов’язкової ПДВ-реєстрації (тобто норми, аналогічної колишньому абзацу третьому п. 9.4 Закону про ПДВ, у Податковому кодексі немає). А зареєструватися платником ПДВ особі потрібно буде тільки після фактичного здійснення операцій, обсяги яких перевищили 300-тисячну межу.Заява на реєстрацію.
Обов’язкова реєстрація особи платником ПДВ здійснюється за її заявою (за формою № 1-ПДВ, наведеною в додатку 1 до Положення № 978). Так, якщо обсяг оподатковуваних поставок за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн. та особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, то реєстраційну заяву потрібно подати до податкових органів не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем перевищення 300-тисячної межі (п. 183.2 розд. V Податкового кодексу; п.п. «а» п. 7 розд. III Положення № 978). Причому варте уваги, що платником ПДВ у цьому випадку така особа (як передбачають п. 183.10 розд. V Податкового кодексу та п. 5.2 розд. III Положення № 978) вважатиметься вже з першого числа такого «наступного» місяця — місяця, наступного за місяцем досягнення 300 тисяч (без права до моменту ПДВ-реєстрації віднесення сум «вхідного» ПДВ до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування). Слід зауважити: такі норми законодавства, що передбачають розрив у часі, роблять перший ПДВ-період для «обов’язкових» платників податків декілька проблемним, адже виходить, що опинившись у числі платників ПДВ з першого числа місяця, наступного за перевищенням 300 тис. грн., уже починаючи з першого числа такого наступного місяця на поставки, які здійснюються платником податків, повинні нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ. Тому в цьому випадку, щоб щонайшвидше (якомога раніше — уже в перших числах такого місяця реєстрації) отримати всі повноцінні права платника ПДВ, з поданням реєстраційної заяви та отриманням Свідоцтва платника ПДВ (ураховуючи до того ж відведений за загальними правилами 10-денний строк на його видачу) краще не зволікати. Більше того, як роз’яснювалося в консультації фахівців податкових органів у журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 1, с. 27, ураховуючи таку ситуацію особи, які досягли обсягів у 300 тис. грн., можуть подавати заяву на обов’язкову ПДВ-реєстрацію відразу ж після досягнення зазначеного обсягу, не очікуючи настання наступного місяця та відведеного граничного 10-денного строку для подання заяви. Це допоможе уникнути описаних вище проблем.При цьому, як уточнює
п. 183.7 Податкового кодексу (п. 5.1 розд. III Положення № 978), заява на реєстрацію особи платником ПДВ подається керівником юридичної особи або фізичною особою особисто (у кожному з випадків з документальним підтвердженням особи та її повноважень). Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то він переноситься на наступний робочий день (п. 183.6 розд. V Податкового кодексу, п. 12.1 розд. III Положення № 978). А от отримати згодом Свідоцтво зможе вже як сам платник ПДВ (фізособа або відповідальна особа юрособи, зазначена в реєстраційній заяві), так і будь-яка інша особа (представник платника ПДВ) за наявності належно оформленої довіреності, а також пред’явивши при цьому паспорт чи інший документ, що засвідчує особу (п.п. 12.2.1 розд. III Положення № 978). Або можна вибрати альтернативний варіант отримання Свідоцтва — поштою. Бажаний спосіб отримання Свідоцтва вказується при цьому в п. 19 реєстраційної заяви (п. 7.3 розд. III Положення № 978).Також слід мати на увазі: отримавши заяву на ПДВ-реєстрацію та знайомлячись з потенційним платником ПДВ, для підтвердження достовірності відомостей, зазначених у заяві, у тому числі відомостей, що стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган (як зазначалося в
листі № 4021 із посиланням при цьому на положення п.п. 20.1.6 розд. I та п. 73.3 розд. II Податкового кодексу) може звертатися до неї з письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів. Хоча, слід зауважити, законодавчі підстави для цього відсутні.Видача Свідоцтва платника ПДВ.
Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ податковий орган повинен видати (безоплатно, як підкреслювалося в листі № 4021) особі протягом 10 робочих днів із дня надходження реєстраційної заяви (п. 183.9 Податкового кодексу, п. 12 розд. III Положення № 978). При цьому датою реєстрації особи платником ПДВ, що вноситься до Реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) та вказується у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку ПДВ-реєстрацію (п. 13 розд. III Положення № 978).Отриманий оригінал Свідоцтва про реєстрацію особи платником ПДВ зберігається платником податків, а посвідчені (у порядку, обумовленому
п. 17 розд. ІІІ Положення № 978) податковим органом копії Свідоцтва розміщуються в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах (п. 183.11 Податкового кодексу).При цьому, як і раніше, з метою інформування про ПДВ-платників ДПАУ щодекади розміщуватиме на своєму сайті (
п. 183.13 Податкового кодексу):— дані з Реєстру про осіб, зареєстрованих платниками ПДВ;
— інформацію про осіб, щодо яких анульовано ПДВ-реєстрацію (свідоцтва анульовані).
Зауважимо також, що в разі втрати або псування Свідоцтва про реєстрацію особи платником ПДВ замість зіпсованого, зношеного або загубленого Свідоцтва платника ПДВ видається нове Свідоцтво в порядку, обумовленому
п. 4.6 розд. ІV Положення № 978.Відповідальність.
І ще один момент, що стосується відповідальності за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ. Як роз’яснювали контролюючі органи (див. спецвипуск газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 1, с. 7):— несвоєчасна реєстрація (неподання у строк заяви на ПДВ-реєстрацію) тягне за собою накладення штрафів у розмірах, обумовлених
п. 117.1 розд. II Податкового кодексу (тобто штрафу в розмірі 510 грн.);— неподання (несвоєчасне подання) особою, зобов’язаною нараховувати та сплачувати податки, податкових декларацій тягне за собою накладення штрафів у розмірах, визначених
п. 120.1 розд. II Податкового кодексу (тобто штрафу в розмірі 170 грн. за кожне неподання чи несвоєчасне подання декларації).
Добровільна реєстрація платником ПДВ
А от до
добровільної реєстрації платником ПДВ Податковий кодекс тепер висуває «свою» нову умову (п. 182.1 Податкового кодексу, п. 4 розд. III Положення № 978), якої раніше не було в Законі про ПДВ.Так, якщо обсяги оподатковуваних операцій невеликі та не перевищують 300 тис. грн., то стати
добровільним платником ПДВ особа зможе тільки за умови, що в неї в останні 12 місяців не менше 50 % поставок у загальному обсязі поставок також здійснюється платникам ПДВ (тобто якщо, як мінімум, 50 % продажів відбувається також ПДВ-платникам). Причому в цьому випадку, як пояснювалося в листі № 4021, важливим є одночасне дотримання цих двох умов, тобто стати «добровольцем» можна, якщо:— особу
зареєстровано суб’єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;— за останні 12 календарних місяців в особи
виконується зазначений 50 %-критерій щодо поставок (так, наприклад, у разі подання заяви на добровільну ПДВ-реєстрацію в січні 2011 року, на заповітні 50 % перевірятимуться 12 календарних місяців попереднього 2010 року, тобто періоди із січня по грудень. Причому для підтвердження обґрунтованості добровільної ПДВ-реєстрації в цьому випадку податковий орган, як зазначалося в листі № 4021, може вимагати у платника податків розшифровку обсягів поставок, у тому числі поставок за останні 12 місяців).До речі, якщо такий 50 % критерій не дотримується (тобто особа не відповідає вимогам
п. 182.1 Податкового кодексу), у добровільній ПДВ-реєстрації їй може бути відмовлено (п. 183.8 розд. V Податкового кодексу). А от якщо така 50 % умова, скажімо, не виконуватиметься вже зареєстрованим «добровільним» платником ПДВ у подальшому, то його добровільну реєстрацію може бути анульовано (п.п. «и» п. 184.1 розд. V Податкового кодексу). Тому до досягнення 300 тис. грн. орієнтуватися на 50 % добровільним платникам ПДВ доведеться постійно (після досягнення 300 тис. грн. 50 % співвідношення стає неважливим, див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 1, с. 27).Заява на реєстрацію.
У «добровільному» випадку заяву на реєстрацію має бути подано до податкового органу не пізніше ніж за 20 днів до початку періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 Податкового кодексу, п.п. «б» п. 7 розд. III Положення № 978). При цьому в реєстраційній заяві може вказуватися бажаний день реєстрації — тобто день, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та отримає право на виписку податкових накладних (п. 183.5 Податкового кодексу, п. 8 розд. III Положення № 978) та який, проте, має відповідати або (а) даті початку проведення операцій, або (б) даті початку податкового періоду (тобто 1 числу календарного звітного місяця; причому чомусь саме виключно про таку «бажану» дату із двох можливих при добровільній ПДВ-реєстрації в листі № 4021 зазначає ДПАУ).Якщо ж заяву буде подано пізніше такого 20-денного строку (тобто менше, ніж за 20 календарних днів до початку наступного податкового періоду), то в ній, як роз’яснювалося в
листі № 4021, особа повинна вказати, з якого саме податкового періоду вона бажає зареєструватися платником ПДВ.Видача Свідоцтва платника ПДВ.
На підставі поданої заяви «добровільному» платнику ПДВ Свідоцтво видається в такі строки (п. 183.9 Податкового кодексу, п. 12 розд. III Положення № 978):— не пізніше робочого дня, наступного за бажаним днем реєстрації, зазначеним у заяві;
— протягом 10 робочих днів із дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний день реєстрації в заяві не зазначено або бажаний день реєстрації настає раніше дати, що припадає на останній день строку, установленого для реєстрації платника податку податковим органом.
ПДВ-реєстрація «перехідних» єдиноподатників
Перехід з єдиного податку на загальну систему оподаткування.
Насамперед зауважимо: переходу єдиноподатників на загальну систему оподаткування стосуються п. 183.4 розд. V «Податок на додану вартість», п. 18 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, а також п. 6 розд. III Положення № 978. Так, указуючи на необхідність ПДВ-реєстрації при переході на загальну систему оподаткування (п. 183.4), Перехідні положення водночас приписують «перехідним» єдиноподатникам обчислювати з цією метою 300-тисячну межу починаючи з моменту переходу на загальну систему, тобто «наперед» (п. 18 підрозд. 2 розд. XIX Податкового кодексу).Крім того, у присвяченому єдиноподатникам
п. 6 розд. III Положення № 978 на тлі всього цього чомусь окремим у п. 6.2 виділено випадок переходу на загальну систему у зв’язку з перевищенням виручки, згідно з яким, як і раніше (оскільки аналогічні норми, зауважимо, були й у старому Положенні № 79), строки подання заяви на ПДВ-реєстрацію залежать від місяця перевищення виручки спрощенцем, у зв’язку з чим:—
юрособа повинна подавати заяву «на ПДВ» не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу (при перевищенні виручки в першому або другому місяці останнього кварталу роботи на єдиному податку) або не пізніше 20 календарного дня після закінчення такого останнього кварталу роботи на єдиному податку (якщо виручку буде перевищено в третьому місяці кварталу);—
фізособа-підприємець — не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення виручки.Як роз’яснювали нещодавно контролюючі органи (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 8), усі ці перехідні ПДВ-норми, що стосуються спрощенців, слід розуміти так: зареєструватися платниками ПДВ в обов’язковому порядку
при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну потрібно буде виключно тим колишнім спрощенцям, які вимушено покидають єдиний податок унаслідок перевищення виручки (а отже, на момент такого переходу відповідають критеріям платника ПДВ з п. 181.1 Податкового кодексу, оскільки обсяги за останні 12 місяців у них перевищили 300 тис. грн.). А ось для решти єдиноподатників, які переходять на загальну систему зі спрощеної з інших причин (у тому числі через перевищення чисельності або, скажімо, у добровільному порядку), працюють інші правила і відлічувати обсяги операцій у цілях ПДВ-реєстрації з урахуванням «перехідного» п. 18 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу їм потрібно буде заново (тобто з моменту переходу на загальну систему оподаткування, почавши з нуля з такої дати вести «вперед» у цілях ПДВ відлік обсягів поставок). У всякому разі саме так ситуацію з ПДВ-реєстрацією «перехідних» єдиноподатників бачили податківці.І ось у
листі № 4021 (ще більше при цьому звужуючи коло «перехідних» єдиноподатників, яким дозволяється відлічувати ПДВ-обсяги «з моменту переходу») тепер, схоже, ситуація розуміється по-своєму: рахувати наперед (з моменту переходу на загальну систему оподаткування) межу у 300 тис. грн., як роз’яснювалося в листі № 4021, слід тільки тим «перехідним» спрощенцям, у яких на момент переходу ця межа ще не була досягнута (перевищена). А решті «перехідних» єдиноподатників (які встигли «набрати» за останні 12 місяців у періоді єдиноподатковості 300 тис. грн.) потрібно в обов’язковому порядку зареєструватися платником ПДВ згідно з п. 183.4 Податкового кодексу. Такі останні роз’яснення ДПАУ з цього приводу, які, вочевидь, будуть указівкою до дії на місцях. Проте не можемо не зазначити, що вони суперечать положенням Податкового кодексу. До речі, примітно, що серед причин ПДВ-реєстрації, перелічених у п. 16 самої реєстраційної заяви (за формою № 1-ПДВ), таких підстав не знайти.Перехід на єдиний податок за ставкою 6 %.
Крім того, саме собою зрозуміло, в обов’язковому порядку зареєструватися платником ПДВ потрібно суб’єкту господарювання, який переходить на спрощену систему оподаткування та обирає при цьому 6 % ставку єдиного податку, подавши для цього реєстраційну заяву одночасно із заявою про обрання спрощеної системи оподаткування, тобто відповідно не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу (п. 6.3 розд. III Положення № 978, лист № 4021).Щоправда, у цьому випадку викликає обурення завершальна частина
листа № 4021, присвячена цій ситуації, де податківці зазначають, що в разі невідповідності при цьому критеріям обов’язкових платників ПДВ (з п. 181.1) або добровільних платників (з п. 182.1) суб’єкту господарювання буде відмовлено в ПДВ-реєстрації і його не може бути переведено на спрощену систему оподаткування за ставкою 6 %. Фактично така логіка податківців призводить до того, що новостворений суб’єкт господарювання взагалі не зможе опинитися в числі ЮРЄПів на ставці 6 %.Із цим ми погодитися не можемо. По-перше, як відомо, на сьогодні
Указ № 727 застосовується в частині, що не суперечить п. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, а цей «перехідний» пункт, у свою чергу, жодних застережень щодо таких «особливостей» обрання єдиного податку за ставкою 6 % не встановлює. По-друге, перехід на ставку єдиного податку 6 % є самостійною підставою для реєстрації особи платником ПДВ, що підтверджує і сама форма реєстраційної заяви (форма № 1-ПДВ), де серед причин ПДВ-реєстрації в п. 16 передостанньою позицією значиться випадок, коли «юридична особа переходить на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків» (тобто знову ж таки без висування при цьому будь-яких додаткових умов щодо набраних при цьому суб’єктом господарювання обсягів). Отже, перехід на ставку єдиного податку 6 % спричинює необхідність реєстрації особи платником ПДВ незалежно від досягнення при цьому граничних обсягів у 300 тис. грн. У всякому разі жодних подібних умов (аналогічних листу № 4021) щодо цього в законодавстві немає.
Анулювання (зняття з) ПДВ-реєстрації
Випадкам та процедурі анулювання ПДВ-реєстрації в
Податковому кодексі присвячено окрему ст. 184, а також розд. V Положення № 978. Слід зауважити: порівняно з п. 9.8 Закону про ПДВ у них уже наводиться дещо розширений перелік підстав для анулювання ПДВ-реєстрації та виключення осіб із Реєстру платників ПДВ (усього 11 підстав: пп. «а» — «и» п. 184.1 Податкового кодексу, п. 1 розд. V Положення № 978).Так, у загальному випадку (
п.п. «а») анулювати ПДВ-реєстрацію тепер можна буде на рік раніше: уже не через 24 (як це передбачалося в минулому п.п «а» п. 9.8 Закону про ПДВ), а через 12 (повних календарних) місяців перебування в лавах платників ПДВ за умови, що, як і раніше, за останні 12 місяців обсяги оподатковуваних поставок при цьому невеликі та не перевищують 300 тис. грн., а також за умови проведення платником податків розрахунків з бюджетом — сплати сум податкових зобов’язань. Як уточнює п. 1.1 розд. V Положення № 978, обсяг оподатковуваних операцій у цьому випадку визначається за даними податкових декларацій за останні 12 поточних календарних місяців, поданих до податкового органу. Анулювання ПДВ-реєстрації в такому разі здійснюється за заявою платника податків (за формою № 3-ПДВ з додатка 5 до Положення № 978 ), разом з якою до податкового органу потрібно повернути Свідоцтво платника ПДВ та всі його завірені копії (п. 3.1 розд. V Положення № 978).Також згідно з
п. 184.1 Податкового кодексу анулювання ПДВ-реєстрації, як і раніше, відбуватиметься (збережені підстави анулювання, що перейшли з п. 9.8 Закону про ПДВ):— при
ліквідації, тобто коли суб’єкт господарювання ліквідується за власним бажанням (п.п. «б») або за рішенням суду (при банкрутстві — п.п. «д» чи в інших випадках — п.п. «е»);— якщо рішенням суду
установчі документи платника ПДВ визнано недійсними (п.п. «ґ»);— під час переходу платника ПДВ
на єдиний податок «без сплати ПДВ» (тобто переході до числа підприємств-спрощенців на ставці 10 % або підприємців-єдиноподатників) (п.п. «в»);— у разі
неподання ПДВ-звітності платником ПДВ до податкового органу протягом 12 послідовних податкових місяців або подання декларації з ПДВ, що свідчить про відсутність поставок/придбання товарів, що формують податкові зобов’язання або податковий кредит (п.п. «г»).Крім того, відтепер підставою для анулювання ПДВ-реєстрації також стануть такі випадки (нові підстави анулювання, що з’явилися):
— якщо
в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців є або запис про відсутність юридичної особи чи фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання), або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (п.п. «ж»);— якщо фізична особа — платник ПДВ померла, оголошена померлою, визнана недієздатною чи безвісно відсутньою, або обмежена її цивільна дієздатність (
п.п. «є»);— якщо
закінчився строк дії Свідоцтва платника ПДВ (п.п. «з»);— при цьому
для «добровільних» платників ПДВ з’явиться «своя» можлива підстава анулювання ПДВ-реєстрації — якщо не дотримується 50 % критерій (дотримуватися якого, як уже зазначалося, важливо «добровольцям), тобто коли обсяг поставок товарів, послуг «добровільними» платниками ПДВ іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців виявиться менше 50 % у загальному обсязі поставок (п.п. «и»).Анулювання ПДВ-реєстрації на підставах, визначених в
пп. «б», — «и» ст. 184.1 Податкового кодексу, може відбуватися або за заявою платника податків або за самостійним рішенням податкового органу (за наявності відповідних документів, що підтверджують причини анулювання, перелічених у п. 5.2 розд. V Положення № 978). У разі отримання від платника податків заяви на анулювання податковий орган анулює його ПДВ-реєстрацію, якщо встановить, що дотримуються умови анулювання з п. 184.1 Податкового кодексу. Якщо ж податковий орган визнає, що такі умови не дотримуються і законні підстави для анулювання ПДВ-реєстрації відсутні, то протягом 10 календарних днів після надходження заяви про анулювання від платника податків йому буде направлена мотивована письмова відмова в анулюванні реєстрації з поясненнями з цього питання (п. 184.4 Податкового кодексу, п.п. 3.2.3 розд. V Положення № 978).Згідно з установленими правилами при анулюванні:
— рішення про анулювання приймається податковим органом у
10-денний строк з моменту отримання заяви від платника податків (п. 3.2 розд. V Положення № 978). Щоправда, якщо після подання заяви з’ясується, що платником податків не проведено розрахунки з бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього звітного періоду, то податковий орган у 10-денний строк із моменту надходження заяви від платника податків звернеться до нього з письмовим проханням подати нову заяву про анулювання ПДВ-реєстрації після проведення розрахунків з бюджетом. У такому разі анулювання платника ПДВ відбувається в день, наступний за днем проведення розрахунків з бюджетом (п.п. 3.2.4 розд. V Положення № 978);— анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення особи з Реєстру платників ПДВ. При цьому Свідоцтво платника ПДВ вважається анульованим
з дати анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.2 Податкового кодексу, п. 2 розд. V Положення № 978). У свою чергу, такою датою вважається дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (за формою № 6-РПДВ з додатка 6 до Положення № 978). При цьому про анулювання ПДВ-реєстрації податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом 3 робочих днів із дня анулювання, надіславши особі примірник такого рішення про анулювання (п. 184.10 Податкового кодексу, п.п. 3.2.2 розд. V Положення № 978);— якщо анулювання відбувається з ініціативи податкового органу, то особа зобов’язана повернути Свідоцтво та всі його завірені копії до податкового органу протягом 20 календарних днів із дня прийняття рішення про анулювання (
п. 5.5 розд. V Положення № 978). Утім, таке рішення контролюючих органів платник податків має право оскаржити;— із моменту анулювання ПДВ-реєстрації особа позбавляється права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та виписування податкових накладних (
п. 184.5 Податкового кодексу, п. 8.2 розд. V Положення № 978);— при анулюванні ПДВ-реєстрації за платником податків зберігається обов’язок визнання «
умовного продажу», який іменується тепер у Податковому кодексі «умовним постачанням» (причому, що відображається не пізніше дати подання платником податків заяви про анулювання) із нарахуванням податкових зобов’язань виходячи зі звичайних цін (п. 184.7 Податкового кодексу, п. 8.1 розд. V Положення № 978). Нагадаємо: необхідність в його відображенні виникає щодо залишків товарів і необоротних активів, які значаться у платника податків в останньому звітному періоді та при придбанні яких сума вхідного ПДВ потрапила до податкового кредиту. Також у листі № 4021 ішлося про необхідність визнання умовного постачання (у декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного періоду) у разі анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи податкового органу;— останній ПДВ-період у платника ПДВ (якщо, звісно, анулювання відбувається не в останній день календарного місяця) виявляється дещо скороченим — і охоплює період з першого дня місяця анулювання по день анулювання реєстрації особи платником ПДВ (п. 184.6, п.п. «б» п. 202.1 Податкового кодексу, п. 8 розд. V Положення № 978). Причому якщо за підсумками такого останнього звітного періоду платник податків заявляє бюджетне відшкодування, то він має право на його отримання, незалежно від того, буде на момент його отримання він залишатися зареєстрованим платником ПДВ чи ні (п. 184.9 Податкового кодексу, п. 8.3 розд. V Положення № 978). Варте уваги також, що Податковий кодекс при цьому вже ніяк не обмежує можливість отримання «останнього» бюджетного відшкодування в цьому випадку особами, які анулюють ПДВ-реєстрацію у зв’язку з переходом на єдиний податок («без сплати ПДВ»), тобто такі особи нарівні з рештою платників податків також мають право на його отримання (на відміну, зауважимо, від колишніх умов п. 9.8 Закону про ПДВ, який, нагадаємо, не визнавав за ними такої можливості). А от якщо за результатами останнього звітного періоду платник податків декларує податкові зобов’язання, то їх сума враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а за його відсутності — сплачується до бюджету. При цьому анулювання ПДВ-реєстрації відбувається в день, що настає за днем проведення розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду (п. 184.8 Податкового кодексу, п.п. 3.2.4 розд. V Положення № 978). Отже, саме анулювання ПДВ-реєстрації, як бачимо, стане можливим тільки після проведення остаточних розрахунків з бюджетом.
