Звіт про рух грошових коштів: складаємо прямим методом
Нещодавно було докорінно змінено підхід до підготовки Звіту про рух грошових коштів — одного з основних компонентів фінансової звітності, в якому подається інформація про надходження та вибуття грошових коштів підприємства.
Розібратися в хитросплетіннях формування показників оновленої форми № 3 допоможе ця стаття.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Наказ № 382
— наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» від 10.06.2010 р. № 382.П(С)БО 4
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.П(С)БО 21
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.МСБО 7
— Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 7 «Звіти про рух грошових коштів».
Насамперед зауважимо, що до
Звіту про рух грошових коштів (далі — Звіт) уключаються надходження та виплати як власне грошових коштів (готівки, грошових коштів на рахунках у банках та депозитів з видачею на першу вимогу), так і їх еквівалентів (короткострокових та високоліквідних фінансових інвестицій, які може бути вільно конвертовано в певні суми грошових коштів та які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості). Тут уточнимо, що параграф 7 МСБО 7 пропонує вважати часовим критерієм еквівалента грошових коштів тримісячний строк погашення з дати придбання фінансової інвестиції або інший менш тривалий строк. Отже, кажучи далі про грошові кошти підприємства, матимемо на увазі під ними й їх еквіваленти.Здійснені підприємством
негрошові операції у Звіті не наводяться. За нормами п. 4 П(С)БО 4 під негрошовими маються на увазі операції, що не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів, а їх прикладами є:— бартерні операції;
— придбання активів за допомогою емісії акцій;
— обмін власних акцій на акції іншого підприємства;
— списання дебіторської і кредиторської заборгованостей тощо.
Класифікація руху грошових коштів
Вимоги до складання Звіту регламентовано, як відомо, окремим стандартом бухгалтерського обліку —
П(С)БО 4, який приписує рух грошових коштів підприємства протягом звітного періоду розподіляти на три окремі категорії, класифікуючи їх залежно від напряму діяльності підприємства в розрізі:— операційної діяльності;
— інвестиційної діяльності;
— фінансової діяльності.
П(С)БО 4
установлює форму Звіту (яку наведено в додатку до нього), обумовлює перелік статей за кожним з видів діяльності, а також містить конкретні приписи та пояснення щодо їх заповнення. Звіт за формою № 3 складається з трьох розділів, де послідовно наводяться відомості про фактичне надходження грошових коштів у розрізі основних джерел та фактичне витрачання грошових коштів за найбільш суттєвими напрямами використання, а також чисті зміни величини грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду.Нагадаємо: під
операційною діяльністю мається на увазі основна діяльність підприємства (тобто операції, пов’язані з виробництвом чи реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу), а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.У свою чергу,
інвестиційною діяльністю вважається придбання та реалізація тих необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів), а також фінансових інвестицій (активів, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу чи інших вигод для інвестора), які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. При цьому важливо підкреслити, що, на відміну від доходів та витрат від реалізації основних засобів та інших необоротних активів, що є результатом операційної діяльності, рух грошових коштів, пов’язаний з такими операціями, належить саме до інвестиційної діяльності.Результатом
фінансової діяльності є зміна в розмірі та складі власного та позикового капіталу підприємства. Ця діяльність пов’язана із залученням коштів шляхом отримання позик, розміщення акцій підприємства, фінансової оренди та зазвичай призводить до додаткових витрат (до виплати відсотків, дивідендів).При проведенні такої класифікації необхідно пам’ятати, що вона досить умовна, а віднесення кожної конкретної операції, пов’язаної з рухом грошових коштів, до конкретної класифікаційної групи визначається, насамперед, характером господарської діяльності підприємства. Так, придбання фінансових інвестицій (наприклад, акцій інших підприємств) є інвестиційною діяльністю для промислового підприємства, але для фінансової установи — це складова частина операційної діяльності. Однак незалежно від характеру операцій усі надходження та виплати грошових коштів має бути наведено у Звіті в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Окремі операції можуть спричиняти рух грошових коштів, який включає суми, що мають одночасно характер різних видів діяльності (наприклад, і операційної, і фінансової). У цьому випадку такі
суми, що припадають на різні види діяльності, слід розподіляти та наводити у Звіті окремо у складі розділів, що відображають рух грошових коштів у результаті відповідних видів діяльності (п. 7 П(С)БО 4).
Операції в іноземній валюті
Прямої вказівки на те, як підприємствам відображати у Звіті надходження та виплати грошових коштів в іноземній валюті,
П(С)БО 4 не дає. Але, як відомо, методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті визначає П(С)БО 21, нормами якого і слід керуватися в цьому випадку. Так, за загальним правилом п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті при первісному визнанні відображаються у валюті звітності (грошовій одиниці України) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу (установленого НБУ курсу грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни) на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів та витрат).Як наслідок, у цілях Звіту про рух грошових коштів операції в іноземній валюті повинні перераховуватися у валюту звітності із застосуванням валютного курсу
на дату виникнення руху грошових коштів. Більше того, оскільки грошові кошти в іноземній валюті є монетарною статтею Балансу, це неминуче веде до появи курсових різниць, які за приписами п. 8 П(С)БО 21 визначаються на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.Цілком очевидно, що
курсові різниці, які виникають унаслідок перерахунку статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті», не є рухом грошових коштів, а отже, не можуть бути показані в жодному з розділів Звіту, що висвітлює результат руху грошових коштів за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю. Тим часом, згадані курсові різниці змінюють значення балансових показників на звітну дату. Тому, щоб узгодити залишки грошових коштів на початок та кінець звітного періоду (тобто показники ряд. 410 і 430 форми № 3 за відповідною графою), що переносяться зі статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» Балансу (сума ряд. 230 і 240 форми № 1), суму збільшення або зменшення (наводиться в дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду у Звіті наводити все ж необхідно. Зазначена сума (обороти за Дт субрах. 302, 312, 314, 334, 351 — Кт субрах. 714, 744 та за Дт субрах. 945, 974 — Кт субрах. 302, 312, 314, 334, 351) відображається окремо від руху грошових коштів, зумовленого операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю, у спеціально відведеній для цього статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (ряд. 420 форми № 3).
Внутрішні обороти
Відповідно до вимог
п. 8 П(С)БО 4 у Звіті не показуються внутрішні зміни (так звані внутрішні обороти) у складі грошових коштів. Інакше кажучи, до Звіту не повинні потрапляти операції (як у національній, так і в іноземній валюті) із:— здавання готівки з каси підприємства та зарахування її на його поточний рахунок у банку (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 301, 302);
— отримання готівки з поточного рахунка в банку та оприбуткування її в касі підприємства (Дт субрах. 301, 302 — Кт субрах. 311, 312);
— розміщення вільних грошових коштів на депозитних рахунках за договором банківського рахунка
(вкладу) на умовах повернення вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) (Дт субрах. 313, 314 — Кт субрах. 311, 312) та їх повернення з депозитних рахунків на поточні (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 313, 314). Що ж до розміщення грошових коштів за депозитним договором, укладеним на строк, що перевищує 12 місяців, на умовах повернення вкладу (депозиту) після закінчення встановленого договором строку (строковий вклад (депозит)) (Дт субрах. 184 — Кт субрах. 311, 312), а також оформлення депозитів за допомогою ощадних (депозитних) сертифікатів (Дт субрах. 143, 352 — Кт субрах. 311, 312), та наступного їх повернення (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 143, 184, 352), то ці операції не може бути розцінено як внутрішні зміни у складі грошових коштів, а отже, до Звіту вони включатися повинні як рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;— переказу грошових коштів з поточного рахунка на акредитивний (Дт субрах. 313, 314 — Кт субрах. 311, 312) та їх перерахування з акредитивного рахунка на поточний (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 313, 314);
— переказу грошових коштів з поточного рахунка в одному банку на поточний рахунок в іншому банку (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 311, 312);
— унесення грошових сум до кас банків (у тому числі через інкасаторів) або поштових відділень для наступного їх зарахування на рахунки підприємства (так звані грошові кошти в дорозі) (Дт субрах. 333, 334 — Кт субрах. 301, 302) та подальшого зарахування таких сум на поточні рахунки в банках (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 333, 334);
— переказу грошових коштів на корпоративні банківські платіжні картки (Дт субрах. 313, 314 — Кт субрах. 311, 312) та повернення коштів з карткових рахунків на поточні рахунки підприємства (Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 313, 314);
— перерахування грошових коштів з поточного рахунка головного підприємства на поточний рахунок його філії та з поточного рахунка філії на поточний рахунок підприємства — юридичної особи (Дт субрах. 311, 312, 333, 334 — Кт субрах. 311, 312; Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 311, 312, 333, 334)*;
— направлення грошових коштів з поточного рахунка в національній валюті для придбання іноземної валюти (Дт субрах. 333 — Кт субрах. 311) та зарахування на поточний валютний рахунок придбаної іноземної валюти (Дт субрах. 312 — Кт субрах. 333) тощо.
* З приводу відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про рух грошових коштів між головним підприємством і його філією див. лист Мінфіну від 14.04.2009 р. № 31-34000-10-10/10577 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 62.
Крім іншого, як внутрішній оборот розглядається й інвестування вільних грошових коштів в еквіваленти грошових коштів, тобто рух між власне грошовими коштами та їх еквівалентами (Дт субрах. 351 — Кт субрах. 311, 312; Дт субрах. 311, 312 — Кт субрах. 351).
Водночас варто окремо підкреслити, що, на відміну від руху грошових коштів унаслідок придбання іноземної валюти, який не включається до Звіту, у ньому в обов’язковому порядку
показуються надходження на поточний рахунок у національній валюті грошових коштів, отриманих від продажу іноземної валюти (Дт субрах. 311 — Кт субрах. 377), а також собівартість проданої іноземної валюти (Дт субрах. 942 — Кт субрах. 334) у складі показників відповідно ряд. 080 «Інші надходження» та 145 «Інші витрачання» форми № 3. Це прямо приписано нормами пп. 19 і 26 П(С)БО 4. Пояснити це можна лише тим, що за згаданою операцією визнаються дохід від реалізації іноземної валюти та витрати в сумі балансової вартості такої реалізованої іноземної валюти на дату її продажу. Інакше кажучи, від зазначеної операції виникає фінансовий результат, який впливає на утворення чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства.При цьому слід зауважити, що сама
сума грошових коштів в іноземній валюті, перерахована з поточного валютного рахунка для продажу (Дт субрах. 334 — Кт субрах. 312), при заповненні форми № 3 все ж не враховується, оскільки є внутрішньою зміною у складі грошових коштів.
Загальні принципи складання оновленого Звіту
Унаслідок змін, унесених
наказом № 382 до П(С)БО 4 , абсолютно всі розділи Звіту повинні відтепер заповнюватися з використанням прямого методу. У результаті цього порядок складання форми № 3 став значно зрозумілішим. Хоча слід визнати той факт, що з практичної точки зору її заповнення стало більш трудомістким, адже для розрахунку сум надходжень та виплат грошових коштів у результаті операційної діяльності тепер потрібно буде зібрати та згрупувати більш повну та деталізовану інформацію. Причому, як і раніше, згадана інформація має наводитися розгорнуто: надходження грошових коштів слід показувати окремо від їх витрачання (п. 9 П(С)БО 4). При цьому показники про витрачання грошових коштів відображаються у круглих дужках та віднімаються при визначенні підсумкових показників.Зауважимо також, що суми надходжень та витрачання грошових коштів у всіх розділах Звіту відображаються з урахуванням ПДВ та інших непрямих податків і зборів (якщо такі входять до складу вартості реалізованих та придбаних активів).
Щоб дані Звіту можна було порівняти, вони наводяться у формі № 3 не лише за звітний період (графа 3), а й за аналогічний період попереднього року (графа 4). Причому до графи 4 Звіту повинні переноситися показники з графи 3 форми № 3 за попередній рік. Однак зважаючи на те, що розділ I «Рух коштів у результаті операційної діяльності» Звіту до викладу
наказом № 382 форми № 3 в новій редакції заповнювався із застосуванням непрямого методу, при складанні цього Звіту за поточний звітний період показники минулого року дозволено не заповнювати (див. спільний лист Мінфіну та Держкомстату від 14.01.2011 р. № 31-34020-06-5/893, № 04/4-7/28).Звіт за формою № 3, як власне і всі інші форми повноформатної фінансової звітності,
заповнюється в тисячах гривень без десяткових знаків. На цьому Мінфін акцентував увагу у своєму листі від 14.04.2006 р. № 31-34000-20-25/7725 та Методичних рекомендаціях з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 22.12.2008 р. № 1524 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 10).Зважаючи на те що порядок заповнення розділів II «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності» (ряд. 180 — 300) та III «Рух коштів у результаті фінансової діяльності» (ряд. 310 — 390), а також «підсумкових» рядків (ряд. 400 — 430) Звіту фактично не змінився, далі зосередимо увагу на методиці формування показників розділу I зміненої форми № 3, що свідчить про рух грошових коштів від операційної діяльності (ряд. 010 — 170).
Розділ I: як заповнити «по-прямому»
Найбільшу складність у процесі побудови Звіту прямим методом становить, безумовно, його розділ I, де наводиться рух грошових коштів у результаті операційної діяльності. По-перше, оскільки в підприємств немає досвіду розкриття інформації про грошові надходження та витрачання від операційної діяльності цим методом, а по-друге, більшість грошових операцій пов’язана з рухом саме в межах цього виду діяльності.
При застосуванні прямого методу інформацію за основними джерелами надходжень та напрямами виплат грошових коштів від операційної діяльності
п. 12 П(С)БО 4 зобов’язує отримувати за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку, тобто безпосередньо з облікових регістрів. Джерелом відомостей для складання Звіту є показники про рух грошових коштів підприємства, що обліковуються на таких рахунках (субрахунках):— 30 «Каса»;
— 31 «Рахунки в банках»;
— 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;
— 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;
— 351 «Еквіваленти грошових коштів».
Водночас для безпроблемного заповнення розділу I Звіту (як власне і двох інших) слід до згаданих рахунків (субрахунків) обліку грошових коштів
розробити докладну аналітику за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова) та статтями руху грошових коштів («Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», «Надходження від покупців і замовників авансів», «Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)», «Витрачання на оплату авансів» тощо). Тільки тоді труднощів зі складанням достовірного Звіту прямим методом не виникатиме. Адже, скажімо, бухгалтерською проводкою Дт рах. 63 — Кт рах. 31 може бути враховано як рух грошових коштів у результаті операційної діяльності (оплата вартості придбаних запасів), так й інвестиційної діяльності (придбання основних засобів).Отже, щоб правильно скласти розділ I форми № 3, необхідно
переглянути в аналітичному розрізі дебетові та кредитові обороти за рахунками (субрахунками) обліку грошових коштів та відібрати лише ту інформацію, яка належить до операційної діяльності підприємства, виключивши, звісно, внутрішні обороти. При цьому у процесі підготовки оновленої форми № 3 вкрай важливо, на наш погляд, ураховувати такі моменти.1.
Показник статті «Надходження від покупців і замовників авансів» Звіту (ряд. 020 форми № 3) є оборотами за Дт рах. 31 — Кт субрах. 681,пов’язаними з операційною діяльністю. При цьому для цілей Звіту абсолютно не важливо, відвантажено в рахунок отриманих у поточному звітному періоді попередніх оплат (авансів) продукцію (товари, роботи, послуги) чи ні. Аналогічна картина складається і з показниками ряд. 095 «Витрачання на оплату авансів» форми № 3, де відображаються обороти за Дт субрах. 371 — Кт рах. 31.Підприємства, які не застосовують для відображення авансів отриманих субрахунок 681 та авансів виданих субрахунок 371, а використовують для цих цілей відповідно рахунки 36 і 63 (порушуючи тим самим вимоги стандартів бухгалтерського обліку та
Інструкції № 291), зіткнуться із серйозною проблемою при формуванні показників зазначених вище статей Звіту. Адже при описаному підході до обліку, наприклад, виходячи із запису Дт субрах. 631 — Кт субрах. 311 не можна судити про те, проведено погашення заборгованості за вже отримані товарно-матеріальні цінності (прийняті роботи, надані послуги) чи видано попередню оплату під їх поставку (виконання, надання). А отже, таким підприємствам доведеться скрупульозно проаналізувати кожну господарську операцію, щоб розмежувати грошові надходження за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) від отриманої попередньої оплати (авансів), а грошові витрачання розподілити на сплачені постачальникам (підрядникам) за вже отримані запаси (роботи, послуги) та проавансовані суми.2.
Щодо статті «Надходження від установ банків відсотків за поточними рахунками» (ряд. 035 форми № 3) зауважимо: тут наводиться сума отриманих підприємством відсотків за залишками грошових коштів саме на його поточних рахунках за договорами банківського рахунка.При цьому
під поточним рахунком мається на увазі рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492).Таким чином, незважаючи на те що отримані підприємством
відсотки за депозитними рахунками (за винятком депозитів, розміщених за допомогою оформлення ощадних (депозитних) сертифікатів), на думку Мінфіну, викладену в листі від 29.12.2008 р. № 31-34000-20-16/45983 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 57, мають операційний характер, їх сума до ряд. 035 Звіту включатися не повинна. Принаймні, такий висновок напрошується зі змісту п. 15 П(С)БО 4. Місце таким отриманим відсоткам, судячи з усього, у ряд. 080 «Інші надходження» форми № 3.3.
Надходження та витрачання грошових коштів бюджетного фінансування капітальних інвестицій слід наводити відповідно в ряд. 230 і 250 Звіту (див. лист Мінфіну від 12.04.2005 р. № 31-04200-20-5/6318). Тобто грошові надходження на зазначені цілі жодним чином не повинні потрапити до складу показника ряд. 060 форми № 3, де місце лише для сум, отриманих у межах цільового фінансування для здійснення витрат на операційну діяльність.4.
Сьогоднішня редакція П(С)БО 4 не дає відповіді на запитання, в якому з розділів Звіту відображати тепер суму грошових коштів, використаних для сплати відсотків за користування позиковим капіталом (наприклад, за користування кредитами банків, за договорами фінансового лізингу). Ясність існує лише щодо сум сплачених відсотків, які включено до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів, — вони відображаються у статті «Придбання необоротних активів» розділу II Звіту (ряд. 250 форм № 3).Нагадаємо: до внесення змін до
П(С)БО 4 сплата відсотків за користування позиковим капіталом ототожнювалася з рухом грошових коштів у межах операційної діяльності. Водночас, на думку фахівців Мінфіну (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 26, с. 23), наразі операції зі сплати відсотків за користування банківськими кредитами повинні відображатися у Звіті як фінансова діяльність. Відповідно такі суми підлягають включенню до ряд. 360 «Інші платежі» форми № 3. Мабуть, у цьому ж рядку слід відображати і відсотки, сплачені за договорами фінансового лізингу.5.
Деякі труднощі із заповненням Звіту можуть виникнути при використанні підприємством такого виду короткострокового кредиту, як овердрафт.Відомо, що характерною рисою овердрафту є наявність кредитового значення за поточним (картковим) рахунком підприємства в банку (тобто сальдо за банківським рахунком при такому виді короткострокового кредитування змінюється від дебетового до кредитового). При цьому за роз’ясненнями Мінфіну, наданими в
листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021: «Кредитове сальдо поточного рахунка, що утворюється за позикою овердрафт, відображається на підставі виписки банку за кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» у статті «Короткострокові кредити банків» розділу IV пасиву Балансу (форма № 1)».Так-от, якщо для відображення від’ємного значення за банківським рахунком унаслідок отримання овердрафту не застосовується рахунок 60 «Короткострокові позики» (тобто не робиться запис Дт рах. 31 — Кт рах. 60), то бухгалтеру доведеться неабияк попрацювати, щоб виходячи з облікових записів за рахунком 31 отримати необхідну інформацію для заповнення Звіту. Адже надходження грошових коштів за отриманими позиками та виплати для їх погашення (у тому числі короткострокового кредиту овердрафт) належать до фінансової діяльності та повинні показуватися у Звіті за ряд. 320 «Отримані позики» та 340 «Погашення позик» форми № 3 відповідно.
6.
Існує ще одна проблема, з якою при заповненні форми № 3 можуть зіткнутися підприємства, що створили резерв сумнівних боргів під заборгованість проблемних банків за грошовими коштами, які значаться на відкритих там рахунках, відповідно до листа Мінфіну від 17.03.2010 р. № 31-34000-10-27/5857 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 62. Зокрема, це стосується грошових коштів, що «зависли» на рахунках у банках, де призначено тимчасову адміністрацію та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також банках, що перебувають у процесі ліквідації (якщо, звісно, підприємство встигло заявити ліквідатору про свої вимоги до банку впродовж одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури).Унаслідок того, що обмежені у вільному використанні для поточних операцій грошові кошти, які перебувають на рахунках у банку, за правилами
Інструкції № 291 підприємства не можуть обліковувати на рахунку 31 «Рахунки в банках», а також уключати до статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти», такі суми потрібно «перенести» на інші рахунки обліку. На наш погляд, найбільш прийнятними для цих цілей є субрахунки 374 «Розрахунки за претензіями» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Аналогічну думку викладено в листі Мінфіну від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202 (див. с. 14).Якщо ж підприємству заздалегідь відомо, що воно не зможе скористатися грошовими коштами протягом 12 місяців із дати балансу, то застосовується субрахунок 184 «Інші необоротні активи».
Тоді величина резерву сумнівних боргів, сформованого у звітному періоді
під заборгованість банку за грошовими коштами, не вплине на величину показників ряд. 230 і 240 форми № 1, а отже, буде забезпечена тотожність наведених у Балансі сум та даних ряд. 430 форми № 3.Операції, пов’язані з уключенням грошових коштів до складу поточної дебіторської заборгованості, на наш погляд, підлягають відображенню в ряд. 145 «Інші витрачання» форми № 3.
Ми розглянули лише найбільш важливі моменти, що стосуються порядку складання Звіту про рух грошових коштів. В одному з найближчих номерів проведемо аналіз особливостей заповнення кожного з рядків розділу I форми № 3 прямим методом, а також наведемо числовий приклад, що ілюструє правила складання зазначеного Звіту.
