Міністерства та відомства України
Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)
Наказ від 24 грудня 2010 року № 1015
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за № 42/18780
(витяг)
Відповідно до пункту 46.5 статті 46 розділу II та розділу ХIII Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»
НАКАЗУЮ:
1.
Затвердити форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що додається**** Форми бланків розміщено у розділі "Бланки - Податкова звітність - Плата за землю". — Прим. ред.
2. Визнати такими, що
втратили чинність, накази Державної податкової адміністрації України:від 26.10.2001 № 434
«Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.11.2001 за № 963/6154;від 02.12.2003 № 582
«Про затвердження змін до наказу ДПА України від 26 жовтня 2001 року № 434», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.2003 за № 1159/8480;пункт 23 додатка до наказу
Державної податкової адміністрації України від 16.02.2004 № 92 «Про внесення доповнень до наказів ДПА України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.03.2004 за № 267/8866;від 20.12.2005 № 588
«Про затвердження форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2005 за № 1591/11871.<…>
5. Цей наказ набирає
чинності з дня офіційного опублікування.<…>
Голова О. Папаіка
коментар редакції
Затверджено нові форми земельної звітності
Навздогін за статтею «Плата за землю-2011: розраховуємо та звітуємо за Податковим кодексом» (див. попередній номер нашого видання), як і було обіцяно, пропонуємо коментар до наказу ДПАУ, яким затверджено нові звітні форми з плати за землю.
Власне, сам наказ не варто було й коментувати, оскільки останнім часом подібні накази не супроводжуються відповідними порядками, які хоча б схематично роз’яснювали особливості заповнення нових декларацій. Тому все викладене далі базується на нашому першому враженні про складання земельної звітності в нових умовах. Не виключено, що згодом його доведеться підкоригувати з урахуванням можливих роз’яснень ДПАУ, а також практики приймання декларації з плати за землю податковими органами на місцях.
Нова звітність уключає
такі форми:— власне
податкову декларацію з плати за землю, яку можна використовувати як:а)
звітну (оскільки п. 285.1 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом називає календарний рік, то звітною вважатиметься тільки річна декларація, подана відповідно до п. 286.2 цього Кодексу);б)
нову звітну (спеціальне правило про можливість щомісячного подання нових звітних декларацій замість звітної (річної) міститься в п. 286.3 Податкового кодексу);в)
уточнюючу (подається в разі самостійного виявлення помилок у порядку, установленому п. 50.1 Податкового кодексу);г)
декларацію за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі (відповідно до п. 286.4 Податкового кодексу подається протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним, і, як нам здається, теж може бути як річною, тобто відображати податкові зобов’язання з плати за землю з моменту набуття права власності, постійного користування або оренди земельної ділянки і до кінця року, так і щомісячною)—
додаток 1 «Відомості про наявні земельні ділянки», який є невід’ємною частиною декларації, тобто подається всіма платниками плати за землю та в усіх випадках подання декларації;—
додаток 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок», що стосується тільки платників земельного податку, які мають ті чи інші пільги за ним.Як бачимо,
комплект земельної звітності істотно зменшився: замість шести додатків до колишнього податкового розрахунку земельного податку та двох додатків до колишньої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (які, до речі, наказом, що коментується сьогодні, визнано такими, що втратили чинність) залишилося всього два, один з яких стосується обмеженого кола осіб, які мають пільги із земельного податку.Водночас таке спрощення не минуло даремно:
тепер земельний податок розраховуватиметься не в окремих додатках, у кожному з яких раніше відображалися зобов’язання за окремою категорією земель, а в самій декларації в розділах 1 — 4. При цьому в них, на жаль, немає підказок щодо конкретних норм Податкового кодексу, якими слід керуватися при віднесенні категорії земель до одного з чотирьох перших розділів табличної частини декларації, а також при визначенні ставки податку (графа 5), коефіцієнта збільшення (графа 6) і відсотка від суми земельного податку (графа 7), що може попервах збентежити навіть досвідченого бухгалтера. Проте, якщо скористатися даними табл. 2 зі статті, згаданої на початку коментаря, де систематизовано необхідну інформацію, скласти декларацію буде значно легше.Зауважимо, що певні проблеми можуть виникнути й у пільговиків. Тут ситуація така: раніше загальна сума податку, сума пільги за ним та сума податку до сплати після вирахування пільги відображалися в межах кожного з додатків 3 — 6, звідки вже остаточна сума податку до сплати переносилася до самого розрахунку. Зараз же сума пільги показуватиметься в додатку 2, а от розрахунок загальної суми податку (до застосування пільги) виведений за дужки звіту, оскільки у графі 8 декларації, найімовірніше, податківці захочуть бачити вже податок, образно кажучи, «чистими».
Ще декілька зауважень до розробників земельної звітності. Як відомо, згідно з п. 287.6 Податкового кодексу
особи, які придбавають нерухомість, з нового року повинні сплачувати земельний податок за землю під і довкола такої нерухомості з моменту держреєстрації права власності на нерухомість, не чекаючи отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Крім того, відповідно до п. 287.8 цього Кодексу власники нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках також з моменту держреєстрації права власності на нерухомість зобов’язані сплачувати податок за площі під такими приміщеннями, з урахуванням прибудинкової території. При цьому можливість оформлення будь-яких правовстановлюючих документів на землю для таких власників узагалі відсутня.Утім, додаток 1, який повинні будуть подати й зазначені вище категорії платників, передбачає відображення в ньому відомостей про документи, що засвідчують право власності та/або користування земельними ділянками. Більше того, у ньому потрібно навести серію, номер і дату реєстрації держакта, який платники першої категорії можуть отримати із серйозною затримкою щодо моменту початку сплати земельного податку, а платники другої категорії, вочевидь, не можуть навіть розраховувати на його отримання.
Як наслідок, незрозумілий принцип, за яким слід заповнювати відповідні графи цього додатка. Найімовірніше, податківці запропонують унести туди дані про договір купівлі-продажі нерухомості, як вони робили це й раніше, ще задовго до того, як закон насправді зобов’язав власників такої нерухомості сплачувати земельний податок.
Із задоволенням відзначимо, що підтвердилося наше припущення про запровадження
єдиної звітної форми, яка б призначалася як для платників земельного податку (тільки юридичних осіб), так і для орендарів земельних ділянок (як юридичних осіб, так і фізосіб-підприємців). Однак це зовсім не означає, що суб’єкт господарювання, який має в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці земельні ділянки й у власності, й в оренді, зможе відобразити свої загальні податкові зобов’язання в одній декларації. Схоже, такому суб’єкту доведеться подавати до однієї податкової інспекції два звіти: окремо із земельного податку, окремо з орендної плати*.* Водночас повна назва нової звітної форми («податкова декларація з плати за землю (земельний податок
та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)») наводить на думку про можливість одночасного відображення в ній і земельного податку і орендної плати.Оскільки протягом року і тих, і інших звітів може бути декілька (наприклад, якщо прийнято рішення звітувати щомісячно), формою декларації передбачено спеціальний рядок 1.1.Т, у відповідній комірці («Земельний податок» або «Орендна плата») якого слід вказувати порядковий номер звіту за рік. При цьому нумерація звітів за кожним із різновидів плати за землю має бути своя.
На завершення коментаря звертаємо увагу, що
на момент його підготовки нові форми звітності з плати за землю ще не набрали чинності, оскільки наказ, яким їх затверджено, офіційно не опубліковано. У зв’язку з цим слід мати на увазі, що є теоретична можливість встигнути відзвітувати із плати за землю (принаймні за рік) з використанням старих форм. Адже навіть якщо наказ набере чинності до 1 лютого, то не варто забувати про п. 46.6 Податкового кодексу, яким установлено, що, по-перше, нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, а по-друге, до того моменту є чинними форми декларацій (розрахунків), що діяли до визначення таких нових форм. Оскільки, як уже зазначалося, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то в будь-якому разі нові форми можна застосовувати не раніше подання такої звітності на 2012 рік.От тільки чи пам’ятають про це податківці? І чи не змусять вони протягом декількох днів після набуття чинності новими формами (якщо це, звісно, станеться до 1 лютого) перездати земельну звітність усіх, хто вже здав її за колишніми формами? Прикладів тому із «доподатковореформеного» життя є більш ніж достатньо…
Ігор Хмелевський
