Ви нам писали. Податок з реклами: перехідний аспект

В обраному У обране
Друк
Редакція ПБО
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2011/№ 8
Стаття

Податок з реклами: перехідний аспект

 

До редакції надійшло таке запитання:

«У грудні 2010 року наше підприємство уклало договір з ТОВ «Ромашка» на виконання останнім робіт із виготовлення та встановлення рекламного щита перед офісом. Відповідно до договору оплата робіт здійснюється протягом 30 днів після їх виконання. Акт виконаних робіт підписано 25 грудня 2010 року і нам було виставлено рахунок, в якому окремим рядком проходила сума податку з реклами. Чи необхідно нам сплачувати цю суму? Адже з 1 січня 2011 року податок з реклами вже не справляється».

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Звернемося до фундаменту місцевого оподаткування, що діяв до 01.01.2011 р., тобто до

Декрету № 56-93. У його ст. 11, присвяченій податку з реклами, наведено низку основоположних для запитання, що розглядається, положень, але нас більше цікавить ст. 18. У ній зазначається, що безпосередній порядок сплати податку з реклами затверджується відповідними місцевими радами. Це означає, що відповідь на це запитання може варіюватися залежно від територіальної належності.

Наприклад, у м. Харкові порядок сплати податку з реклами встановлено

Положенням про порядок обчислення і сплати податку з реклами в місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міськради від 20.09.93 р., у редакції рішення від 29.04.2010 р. № 76/10 (далі — Положення). Відповідно до цього Положення:

— платниками податку є рекламодавці (

п. 2.1);

— об’єктом податку є вартість послуг з виготовлення та розміщення реклами (

п. 3.1);

— податок сплачується рекламодавцями під час оплати послуг із виготовлення та розміщення реклами (

п. 5.1);

— податок з реклами утримують розповсюджувачі (виробники) реклами (

п. 5.2).

Як бачимо, дата виконання роботи/послуги з виготовлення/розміщення реклами не впливає на виникнення податкових зобов’язань з податку з реклами.

Таким чином, на момент підписання акта виконаних робіт (25 грудня 2010 року) податкових зобов’язань з податку з реклами не виникає. Водночас вартість робіт/послуг формувалася ще з урахуванням податку з реклами, і цю суму вже включено до виставленого рахунка. При визначенні подальших дій можливі такі варіанти.

Перший варіант

. Найбільш очевидним рішенням є просте внесення оплати за роботи/послуги без урахування податку з реклами (зробити це просто, оскільки така сума повинна виділятися в ціні окремо). Річ у тім, що момент оплати робіт/послуг настане вже у 2011 році, а отже, законодавчі підстави для включення до вартості договору та наступного утримання податку з реклами постачальником відсутні. При цьому якихось юридичних наслідків при такій несплаті не буде, оскільки:

— ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (

ч. 1 ст. 632 ЦКУ), але податку з реклами це не стосується — він уключається до ціни незалежно від волі сторін;

— податок з реклами є зобов’язанням платника (замовника робіт) перед бюджетом, а не перед постачальником. Останній виконує роль податкового агента, через якого ця сума проходить транзитом.

Таким чином, навіть якщо постачальник буде проти такого розвитку подій, у нього не буде підстав для претензій до покупця — зобов’язання останнього вважатимуться виконаними оплатою вартості робіт/послуг без податку з реклами.

Не зайвим буде нагадати про позицію податківців (

лист ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21, с. 33), які в ситуації переплати в результаті невикористання пільги з ПДВ пропонували проводити коригування за п. 4.5 раніше діючого Закону про ПДВ, а отже, і вносити зміни до умов договору. Ми не можемо погодитися з такою позицією з уже зазначеної вище причини — сума податку з реклами не є частиною договірних зобов’язань сторін. Разом із тим, якщо сторони все ж виявлять бажання внести зміни до договору, то вони мають право зробити це.

Другий варіант

передбачає оплату робіт/послуг з урахуванням суми податку з реклами. При такому варіанті виникає запитання: чи включається така сума до бази обкладення ПДВ у постачальника (і відповідно до податкового кредиту у покупця)? Навіть незважаючи на те, що з 01.01.2011 р. податок з реклами зник, він усе одно не набуває статусу елемента договірної ціни (незважаючи на те, що включений до неї). Отже, податкових зобов’язань з ПДВ не буде, оскільки відсутній об’єкт оподаткування. Водночас оплата цієї суми може вважатися безповоротною фінансовою допомогою постачальнику, якому вже доведеться відобразити її як доходи.

Незважаючи на наведені аргументи, податківці можуть зайняти іншу позицію, а саме визнають переплачену суму частиною компенсації за надані роботи/послуги. У такому разі вони можуть вимагати нарахування ПДВ і на переплачену суму, оскільки до бази обкладення ПДВ входить будь-яка сума коштів, сплачена постачальнику у зв’язку з компенсацією товарів/послуг (

п. 188.1 Податкового кодексу). Як аналогію можемо навести точку зору, висловлену в листі ДПАУ від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 22, с. 19), в якому податківці зазначали, що сума інфляційних (ч. 2 ст. 625 ЦКУ) повинна включатися до бази обкладення ПДВ.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити