Протидія корупції: чого очікувати суб’єктам господарювання
1 липня 2011 року набрало чинності нове антикорупційне законодавство, аналіз якого свідчить про явний намір законодавця не лише боротися з проявами цього негативного соціального явища серед посадових осіб органів держвлади та місцевого самоврядування, а й вживати заходів, що зачіпають звичайних суб'єктів господарювання. Про нововведення, на які в першу чергу слід звернути увагу, розповімо в цій статті.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
У багатьох зараз, напевно, виникло відчуття дежа-вю. Дійсно, одного разу ми вже готувалися до набуття чинності пакетом із трьох нових антикорупційних законів — «
Про засади запобігання і протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI, «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11.06.2009 р. № 1507-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009 р. № 1508-VI. Було це напередодні 1 квітня 2010 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 1 — 2). Однак дата початку їх дії постійно переносилася. Зрештою вони таки набрали чинності 01.01.2011 р., але всього на декілька днів та вже з 05.01.2011 р. їх було скасовано. У результаті — до 1 липня 2011 року в Україні жоден закон, спрямований на протидію корупції, не діяв. Річ у тім, що з набуттям чинності зазначеним антикорупційним пакетом було скасовано Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 р. № 356/95-ВР, і після припинення ним дії цей Закон уже своєї дії не відновив.Слід визнати, що
Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 р. № 3207-VI багато в чому повторюють положення своїх попередників. Але є й істотні відмінності, одна з яких не може не потішити суб'єктів господарювання. Думаємо, усі пам'ятають, а багато хто відчув на собі загрозу, що нависла над фізособами-підприємцями та керівниками суб'єктів господарювання, які крім своєї безпосередньої діяльності займалися будь-якою іншою оплачуваною роботою. Таким особам загрожувало бути визнаними суб'єктами корупційних правопорушень. Аналогічної заборони чи будь-яких інших обмежень на суміщення своєї підприємницької діяльності з іншими видами зайнятості нове антикорупційне законодавство не містить.Проте зовсім розслаблятися не варто. Є низка нововведень, до яких слід поставитися уважно.
Директор фірми як суб'єкт корупційного порушення
Ще за часів
Закону про боротьбу з корупцією до відповідальності за корупцію могло бути притягнуто виключно державних службовців, причому досить обмежене їх коло. Тепер число категорій суб'єктів корупційних правопорушень значно збільшено, і не лише за рахунок посадових осіб органів державної влади. До їх переліку потрапили суб'єкти, які до державної влади відношення не мають. Це:— аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники або члени трудового арбітражу, третейські судді;
—
посадові особи юридичних осіб або особи, спеціально уповноважені на виконання функцій таких осіб.Закон № 1506
до числа суб'єктів корупційних правопорушень уключав також юридичних осіб із можливістю притягнення їх до відповідальності та фізосіб-підприємців, однак цих нововведень в антикорупційних законах, що набрали чинності, немає.Нагадаємо:
посадовою вважається особа, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки. Для розкриття зазначених термінів можна звернутися до постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5. Організаційно-розпорядчі обов'язки він трактує як обов'язки із здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники державних, колективних або приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). У свою чергу, адміністративно-господарські обов'язки — це обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо*.* В Єдиній базі податкових знань розміщено роз’яснення ДПАУ (див. підрозділ 020.06), згідно з яким до посадових осіб платника податків слід відносити керівника підприємства (голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер).
Зауважимо, що фізособа-підприємець в окремих випадках також може прирівнюватися до посадової особи (зокрема про це може йтися, якщо підприємець на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння у здійсненні підприємницької діяльності — щодо таких осіб підприємець виконує функції посадової особи // див.
лист Мін'юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548, аналогічне роз'яснення розміщено в Єдиній базі податкових знань), однак не для цілей застосування антикорупційного законодавства, оскільки в ньому є застереження про необхідність заняття особою відповідної посади в юридичній особі приватного права.Отже, як бачимо, суб'єктами корупційного правопорушення серед осіб, які не обіймають владних посад, названо
посадових осіб приватних фірм, а також аудиторів, нотаріусів, експертів, оцінювачів, арбітражних керуючих, третейських суддів. Безумовно, далеко не всі обмеження, передбачені антикорупційним законодавством, стосуються зазначених суб'єктів, але деякі із заборон їм необхідно врахувати в своїй повсякденній діяльності. Зокрема, їм заборонено:— використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи для інших осіб, у тому числі неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, отриманні кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти), неправомірно сприяти призначенню особи на посаду або втручатися в діяльність органів держвлади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб**;
— відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, або надавати таку інформацію несвоєчасно, не в повному обсязі або з недостовірними даними.
** Щоправда, не можемо не зазначити, що наведені приписи допускають досить неоднозначне тлумачення, тому багато в чому їх зміст формуватиметься під впливом практики застосування антикорупційного законодавства.
Щодо аудиторів, нотаріусів, експертів, оцінювачів, арбітражних керуючих, третейських суддів передбачено низку
додаткових обмежень. Вони зокрема:— не повинні безпосередньо або через інших осіб отримувати дарунки (пожертви) від юридичних та фізичних осіб (останнім не зайвим буде врахувати встановлення такої заборони) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника***;
— зобов'язані вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення
конфлікту інтересів, тобто протиріччя між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яке може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення або невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень; якщо ж конфлікт інтересів виникає — необхідно негайно повідомити про це безпосереднього керівника.*** Водночас Закон № 3206 прямо передбачає можливість отримання зазначеними особами дарунків, що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертв, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати, установленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово (сьогодні і до 01.10.2011 р. — 480 грн.), а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня поточного року (у 2011 році — 941 грн.). Передбачене обмеження за вартістю дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які: 1) даруються (здійснюються) близькими особами — чоловіком, дітьми, батьками, рідними братами та сестрами, дідусем, бабусею, онуками, усиновлювачами, усиновленими, а також іншими особами, які спільно проживають, пов’язані загальним побутом та мають взаємні права й обов’язки; 2) отримані як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
І ще одне нововведення, про яке буде корисно дізнатися суб'єктам господарювання:
для органів держвлади та місцевого самоврядування встановлено заборону на безоплатне отримання від фізичних і юридичних осіб послуг та майна (відсутність подібної заборони раніше була причиною багатьох проблем, див. «Щедрість мимоволі: як відобразити вимушену благодійну допомогу в обліку підприємства» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64), крім випадків, передбачених законами або ратифікованими Україною міжнародними актами (ч. 1 ст. 17 Закону № 3206).Тепер перейдемо до питань відповідальності за корупційні порушення.
Адмінвідповідальність за корупційні діяння
Перше, що звертає на себе увагу: на зміну 13 складам правопорушення, передбаченим антикорупційними законами, що так і не почали діяти, прийшло 8. Але нас насамперед цікавлять ті правопорушення, суб'єктом учинення яких може стати директор чи інша посадова особа будь-якого приватного підприємства. Наведемо їх у вигляді таблиці.
| Порушення | Відповідальність |
| 1 | 2 |
| Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень | Штраф від 50 до 150 нмдг (від 850 до 2550 грн.) з конфіскацією незаконно отриманої неправомірної вигоди матеріального характеру |
| Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень | Штраф від 150 до 500 нмдг (від 2550 до 8500 грн.) з конфіскацією незаконно отриманої неправомірної вигоди матеріального характеру |
| Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо такій чи іншій особі в розмірі, що не перевищує п'яти нмдг (у 2011 році — 2352,50 грн.), у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову (ч. 1 ст. 1723 КпАП) | Штраф від 50 до 150 нмдг (від 850 до 2550 грн.) |
| Аналогічні дії, якщо розмір неправомірної вигоди становить до 100 нмдг (у 2011 році — 40750 грн.) | Штраф від 150 до 500 нмдг (від 2550 до 8500 грн.) |
| Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ч. 1 ст. 1725 КпАП) | Штраф від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви) |
| Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) (ч. 2 ст. 1725 КпАП) | Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви) |
| Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів (ст. 1727 КпАП) | Штраф від 10 до 150 нмдг (від 170 до 2550 грн.) |
Але до оновленого законодавства не увійшли норми, що встановлюють штрафи за ненадання або надання недостовірної або неповної інформації, а також за неправомірне втручання в діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій. У цілому, таке рішення законодавця можна назвати не зовсім логічним, оскільки відповідні зобов'язання в
Законі № 3206 установлені, але, як бачимо, санкціями не підкріплені, що значно знизить їх ефективність.Серед органів, уповноважених на складання
протоколу про виявлене адміністративне правопорушення, реальну загрозу для суб'єктів господарювання становлять тільки податкові органи. На підставі такого протоколу справи розглядає суд. При цьому щодо корупційних правопорушень передбачено спеціальні строки давності: особу може бути притягнуто до відповідальності не пізніше трьох місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Кримінальна відповідальність за корупцію
У питанні про кримінальну відповідальність за корупційні порушення також зупинимося лише на тих моментах, які безпосередньо стосуються суб'єктів господарювання.
| Порушення | Відповідальність |
| 1 | 2 |
| Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, що супроводжується вчиненням будь-якого суспільно небезпечного діяння (ч. 1 ст. 353 Кримінального кодексу України) | Штраф до 100 нмдг (до 1700 грн.) або арешт на строк до шести місяців, |
| Цей склад злочину було передбачено і раніше, але з 01.07.2011 р. дещо посилена відповідальність: розмір штрафу замість колишніх 50 нмдг (850 грн.) тепер може становити суму до 100 нмдг. | |
| Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут (ч. 1 ст. 358 ККУ) | Штраф до 100 нмдг (до 1700 грн.) або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років |
| Розмір штрафу збільшено: раніше він міг скласти не більше 70 нмдг. | |
| Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи (ч. 2 ст. 358 ККУ) | Штраф до 200 нмдг (до 3400 грн.) або арешт на термін від 3 до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років |
| Новий склад злочину, який раніше передбачено не було. При цьому введено поняття офіційного документа, під яким слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи — докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. | |
| Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ст. 3641 ККУ) | Штраф від 150 до 400 нмдг (від 2550 до 6800 грн.) або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до 3 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років |
| Новий склад злочину, спеціальним суб'єктом якого можуть бути тільки посадові особи приватної юридичної особи. | |
| Перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 3651 ККУ) | Виправні роботи на строк до одного року або обмеження волі строком до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
| Новий склад злочину. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, відповідальність може настати у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 2 ст. 3651 ККУ) | |
| Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 3652 ККУ) | Виправні роботи на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
| Цей склад злочину раніше чинним законодавством передбачено не було. Аналогічні дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, можуть призвести до застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна або без такої. | |
| Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі, тобто більше 100 нмдг (у 2011 році — 40750 грн.), або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення) (ч. 1 ст. 3682 ККУ) | Штраф від 500 до 1000 нмдг (от 8500 до 17000 грн.) або обмеження волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади |
| Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, тобто більше 200 нмдг (у 2011 році — 81500 грн.), карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. | |
| Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, тобто пропозиція, надання або передача службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб (ч. 1 ст. 3863 ККУ) | Штраф від 100 до 250 нмдг (від 1700 до 4250 грн.) або обмеження волі до 2 років |
| Новий склад злочину. | |
| Підкуп особи, яка надає публічні послуги, тобто пропозиція, надання, передача аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб (ч. 1 ст. 3684 ККУ) | Штраф від 100 до 250 (від 1700 до 42350 грн.) або обмеження волі на строк до 2 років |
| Одержання аудитором, нотаріусом, експертом, оцінювачем, третейським суддею або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посередником чи арбітром при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка їх надає чи передає (ч. 3 ст. 3684 ККУ) | Штраф від 750 до 1500 нмдг (від 12750 до 25500 грн.) або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
| Особа, яка пропонувала, надала, передала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу. | |
| Пропозиція хабара (ч. 1 ст. 369 ККУ) | Штраф від 100 до 250 нмдг (від 1700 до 4250 грн.) або обмеження волі до 2 років |
| Раніше за пропозицію хабара відповідальності не було, тільки за його давання. | |
| Зловживання впливом, тобто пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 1 ст. 3692 ККУ) | Штраф від 200 до 500 нмдг (від 3400 до 8500 грн.) або обмеження волі від 2 до 5 років |
| Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція здійснити вплив за надання такої вигоди (ч. 2 ст. 3692 ККУ) | Штраф від 750 до 1000 нмдг (від 12750 до 17000 грн.) або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років |
Також збереглися такі склади злочинів, як службова недбалість, отримання хабара, провокація хабара та інші — зміни зачепили лише передбачені за їх учинення санкції.
Слід також зауважити, що
Закон № 3206 передбачає необхідність відсторонення посадової особи, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні одного з перелічених вище злочинів, від виконання своїх повноважень до розгляду справи судом в обов'язковому порядку (абзац перший ч. 1 ст. 22 Закону № 3206). Якщо ж щодо посадової особи складено адмінпротокол, то питання про усунення від виконання повноважень вирішується на розсуд керівника підприємства (абзац другий ч. 1 ст. 22 Закону № 3206). Щоправда, у госптовариств виконання зазначених приписів може викликати певні складнощі, оскільки питання відсторонення виконавчого органу госптовариства від виконання його повноважень віднесено до виключної компетенції загальних зборів засновників (учасників), а тому їх рішення потребує дотримання певної, досить складної процедури і забере певний час. Виняток становлять акціонерні товариства, в яких питання відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово виконуватиме його функції, віднесено до виключної компетенції наглядової ради (п. 10 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI).Якщо ж особу притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності на підставі відповідного рішення суду, то
Закон № 3206 висуває вимогу про обов'язкове звільнення такої особи у триденний строк із дня отримання підприємством копії судового рішення, що набрало чинності, якщо інше не встановлено законом.Нам залишається лише сподіватися, що ця стаття послужить тільки ознайомлювальним матеріалом і необхідності звернення до неї на практиці в роботі наших читачів не виникне. Але, на жаль, побажання американського сатирика другої половини ХХ століття Ешлі Брільянта, щоб було або менше корупції, або більше можливостей брати в ній участь, у нашому суспільстві реалізується поки що в його другій частині.
