Теми статей
Обрати теми

Додаток ІД

Редакція ПБО
Стаття

Додаток ІД

 

Додаток ІД

призначено для відображення доходів, що виникають за підставами іншими, ніж реалізація товарів (робіт, послуг). З одного боку, він допомагає з ідентифікацією деяких категорій доходів (водночас раніше з цим завданням непогано справлялася таблиця, наведена в п. 3.1 Порядку № 143). З іншого — збільшує трудомісткість роботи, оскільки навіть конкретизація більшості позареалізаційних доходів не вичерпала всіх запитань, що виникли, — наведена таблиця покликана відповісти на більшість із них.

 

Код рядка

Назва рядка

Пункт / стаття ПКУ

1

2

3

03.1

Дивіденди

п.п. 135.5.1, п.п. 153.3.6

До цього рядка вносяться доходи у вигляді дивідендів, отриманих резидентами від нерезидентів (за винятком дивідендів, отриманих від підконтрольних неофшорних юридичних осіб). Доходи від дивідендів відображаються в періоді їх отримання (п.п. 153.3.6 ПКУ)

03.2

Проценти

п.п. 14.1.206, п.п. 135.5.1

До доходів від процентів слід уключати (п.п. 14.1.206 ПКУ):
1)
платежі за використання коштів, розміщених як депозит;
2) платежі за реалізацію товарів у розстрочку;
3) проценти за товарним кредитом;
4) платежі за облігаціями та іншими борговими цінними паперами (у тому числі проценти за векселем)
.
На окрему увагу заслуговують платежі щодо майна, переданого у фінлізинг (без урахування компенсації вартості майна). З одного боку,

такі платежі в п.п. 14.1.206 ПКУ віднесено до процентів, з іншого — для лізингових операцій у додатку ІД є окремий рядок 03.7. Отже, обидва варіанти мають право на існування та, великою мірою, є правильними, однак ми б віднесли такі доходи саме до процентів — через пряму вказівку на це в п. 14.1.206 ПКУ

03.3

Роялті

п.п. 14.1.225, п.п. 135.5.1, п. 137.11

Визначення цього поняття міститься в п.п. 14.1.225 ПКУ, згідно з яким роялті — це платіж за надання в користування або права користування будь-яким авторським та суміжним правом. Зверніть увагу, що йдеться про надання авторського права, а не матеріального об'єкта (у такому разі було б доречно говорити про лізинговий платіж). Наприклад, роялті буде платіж за право користування торговельною маркою, тоді як право користування устаткуванням цієї торговельної марки охоплюватиметься відносинами лізингу. Доходи у вигляді роялті слід відображати в момент їх нарахування (п. 137.11 ПКУ).
Крім того, як і раніше, податкове законодавство не визнає як роялті платежі, якщо за умовами договору користувач має право здійснити будь-яке відчуження авторського права або опублікувати (розголосити) секретні креслення, моделі, формули тощо, крім випадків, коли таке опублікування (розголошення) обов'язкове згідно із законодавством України

03.4

Доходи від володіння борговими вимогами

п.п. 153.4.3

На жаль, на запитання про те, що включати до цього рядка, наразі не можна дати однозначної відповіді. Із назви рядка можна припустити, що він призначений для відображення процентів за облігаціями та іншими борговими цінними паперами. Однак, як ми вже знаємо, ПКУ подібні надходження відносить до процентів (рядок 03.2 додатка IД).

До появи роз’яснень з боку податкових органів, ми вважаємо, що в цьому рядку слід відображати доходи від розміщення боргових цінних паперів вище номінальної вартості (п.п. 153.4.3 ПКУ). Такий дохід виникає в момент погашення цінних паперів

03.5

Доходи, отримані при першому відступленні права вимоги

п.п. 14.1.255, п. 153.5

Тут ідеться про доходи від перевідступлення новому кредитору права вимоги за грошовим боргом за товари (роботи, послуги), зобов'язань за фінансовими кредитами та іншими цивільно-правовими договорами (п.п. 14.1.255 ПКУ). До такого доходу включається сума коштів або вартість інших активів, отримана першим кредитором від операції з перевідступлення права вимоги, а також сума його заборгованості, яка погашається за умови, що вона була включена до витрат згідно з ПКУ (п. 153.5 ПКУ). Такі доходи відображаються у момент перевідступлення.
Також нагадаємо, що перевідступлення права вимоги може реалізуватися за допомогою договору купівлі-продажу (п. 3 ст. 656 ЦКУ) або факторингу (гл. 73 ЦКУ). В обох випадках необхідно також ураховувати приписи ст. 512 — 519 ЦКУ

03.6

Прибуток, отриманий при наступному відступленні права вимоги

п. 153.5

Цей рядок призначено для відображення другим (і кожним подальшим) кредитором прибутку, що утворюється в результаті додатної різниці між доходом від перевідступлення права вимоги (або виконання боржником свого зобов'язання) та витратами на придбання права вимоги

03.7

Доходи від операцій оренди/лізингу

п.п. 135.5.2, п.п. 146.17.1, п. 153.7

До цього рядка вносяться доходи від платежів як за оперативним, так і за фінансовим лізингом. Причому в частині фінлізингу в цьому рядку необхідно показувати дохід від передачі майна (таке майно вважається проданим у момент передачі в фінлізинг) та можна відображати дохід від процентів (хоча, як уже зазначалося, ми вважаємо, що дохід від процентів логічніше зазначати у спеціальному рядку 03.2).
Зверніть увагу: у випадку з оперативним лізингом нерухомого майна показувати в цьому рядку вартість відшкодування комунальних платежів не потрібно — її слід включати до рядка 03.27.
Доходи у вигляді лізингових платежів необхідно збільшувати в момент їх нарахування

03.8

Суми штрафів (неустойки, пені)

п.п. 135.5.3

Тут відображаються доходи у вигляді сум штрафів та/або неустойки або пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних держорганів чи суду (п.п. 135.5.3 ПКУ). Подібні доходи можуть виникнути на підставі цивільно-правових (наприклад, при порушенні умов договору або простроченні оплати) або адміністративних відносин (наприклад, при затримці бюджетного відшкодування — п. 200.23 ПКУ). Нагадаємо, що такі суми відображаються у складі доходів за датою їх фактичного отримання

03.9

Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному періоді

п.п. 135.5.4, п.п. 14.1.13

Згідно з пп. 135.5.4 і 14.1.13 ПКУ в цьому рядку відображаються:
1) вартість товарів (робіт, послуг), отриманих відповідно до договорів дарування чи інших договорів, що не передбачають компенсації, або без укладення таких договорів;
2) вартість товарів, отриманих на відповідальне зберігання, але використаних.
Тут також слід показувати дохід від безоплатно отриманих ОЗ (у тому числі не компенсовану орендодавцем вартість поліпшень при поверненні об’єкта оренди).
Зрозуміло, що зазначені доходи повинні відображатися за звичайними цінами

03.10

Сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді, у тому числі:

п.п. 135.5.4, п.п. 14.1.257

До цього рядка включаються (пп. 135.5.4 і 14.1.257 ПКУ):
1) кошти, отримані згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без їх укладення;
2) сума безнадійної заборгованості, що відшкодовується боржником після її списання;
3) основна сума кредиту або депозиту, надана платнику без установлення строків повернення (крім кредитів під безстрокові облігації та депозитів до запитання в банківських установах), а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених;
4) умовні проценти (див. ряд.03.10.1).
Що стосується кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, то для неї призначено спеціальний рядок 03.24, а тому тут вона не відображається.
Крім того, нагадаємо, що дохід від безповоротної фіндопомоги не визнається, якщо вона здійснюється між платником та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичних осіб

03.10.1

Умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді, що залишилась неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду

п.п. 14.1.257, п.п. 135.5.4

Тут відображаються умовні проценти, нараховані на суму поворотної фіндопомоги, яку отримано від «стандартного» платника податку на прибуток, та не повернено на кінець звітного періоду (пп. 14.1.257 і 135.5.4 ПКУ). Умовні проценти нараховуються виходячи з облікової ставки НБУ за кожен день фактичного використання поворотної фіндопомоги. Докладніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51, с. 35.
Нагадуємо, що умовні проценти не нараховуються на поворотну фіндопомогу від засновника/учасника в разі її повернення протягом 365 календарних днів

03.11

Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості (+, -)

ст. 159

Додаток СБ

У цьому рядку відображається збільшення/зменшення доходу за результатами врегулювання сумнівної заборгованості згідно зі ст. 159 ПКУ. Докладніше про це див. на с. 53.

03.12

Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді

п.п. 135.5.5

До цього рядка заносяться суми поворотної фіндопомоги, яку отримано від «нестандартного» платника податку на прибуток у звітному періоді та не повернено на кінець цього звітного періоду (п.п. 135.5.5 ПКУ).
Це правило не стосується фіндопомоги, отриманої від учасника/засновника, якщо її повернено протягом 365 календарних днів. Докладніше див. газету «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51, с. 35.
У періоді повернення фіндопомоги її суму слід відобразити у витратах за рядком 06.5.35 IВ

03.13

Фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем

п.п. 135.5.8

Цей рядок призначено для відображення попередньо сплаченої позивачем суми судового збору, що повертається. Нагадаємо, що сума сплаченого судового збору повертається, якщо суд прийме рішення на користь позивача — повністю або частково (у випадку з адміністративними спорами — пп. 1 і 3 ст. 94 КАСУ)

03.14

Суми акцизного податку, рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ

п.п. 135.5.9

Відповідно до п.п. 135.5.9 ПКУ до доходів включаються суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника акцизного податку, уповноваженого вносити його до бюджету, суми рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ

03.15

Суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообовов’язкового державного соціального страхування або бюджетів

п.п. 135.5.10, п.п. 137.2

Ці надходження включаються до доходів на підставі п.п. 135.5.10 ПКУ. У цьому контексті важливо враховувати приписи п. 137.2 ПКУ, згідно з яким при отриманні коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів дохід відображається на дату:
1) нарахування амортизації ОЗ (НМА), пропорційній частці цільового фінансування в загальній вартості інвестицій в об'єкти ОЗ (НМА);
2) отримання коштів — якщо платник отримав кошти цільового фінансування для компенсації витрат (збитків) або як допомогу без установлення умов їх витрачання;
3) відображення витрат, пов'язаних з виконанням умов цільового фінансування, — в інших випадках

03.16

Дохід від виконання довгострокових договорів відповідно до пункту 137.3 статті 137 розділу ІІІ Податкового кодексу України

п. 137.3

На відміну від колишньої форми декларації, у новій для таких доходів не передбачено окремого додатка. Водночас порядок оподаткування подібних операцій залишився практично незмінним (п. 137.3 ПКУ):
1) до передачі права власності на товари (роботи, послуги) платник розраховує дохід відповідно до ступеня завершеності проекту. Ступінь завершеності визначається виходячи з питомої ваги здійснених у звітному періоді витрат у загальній сумі очікуваних витрат та/або за питомою вагою обсягу наданих у звітному періоді послуг у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;
2) після передачі права власності на товари (роботи, послуги) — платник коригує дохід у бік збільшення або зменшення залежно від фактично отриманого доходу.
Цікаво, що в п. 137.3 ПКУ формою декларації можливості внесення до ряд. 03.16 від’ємних сум не передбачено. Водночас, ми вважаємо, що відсутність подібної вказівки не повинна стати перешкодою для відображення від’ємних сум у цьому рядку, оскільки в п. 137.3 ПКУ ідеться саме про такий порядок.
Витрати за довгостроковими договорами відображаються в рядку 06.5.21
додатка ІВ

03.17

Дохід, визначений відповідно до статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України

п. 146.13

У цьому рядку відображаються операції трьох видів (п. 146.13 ПКУ):
1) перевищення доходів від продажу чи іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів ОЗ або НМА (у тому числі при внесенні до статутного фонду);
2) сума у вигляді перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю невиробничих ОЗ та витрат на їх ремонт.
3) сума у вигляді перевищення доходів від продажу чи іншого відчуження отриманих безоплатно ОЗ і НМА над сумою доходу, яку було відображено у зв'язку з їх отриманням.
Незважаючи на те що ці доходи зазначено як інші, є підстави вважати, що момент їх виникнення може визначатися за загальними правилами п. 137.1 ПКУ
(див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 53, с. 30).
Крім того, варто зауважити, що доходи від продажу чи будь-якого іншого відчуження ОЗ і НМА повинні визначатися на рівні не нижче звичайних цін (п. 146.14 ПКУ)

03.18

Дохід, визначений відповідно до статті 147 розділу ІІІ Податкового кодексу України по операціях із землею та її капітальним поліпшенням

ст. 147

Тут відображаються доходи від операцій із землею, зокрема:
1) якщо земля була придбана — додатна різниця між доходами від продажу землі та витратами з її придбання, збільшеними на коефіцієнт індексації згідно з п. 146.21 ПКУ;
2) якщо землю було отримано у власність унаслідок приватизації — додатна різниця між доходом від продажу та оціночною вартістю землі з урахуванням коефіцієнта функціонального використання в момент її продажу.
Звертаємо увагу, що доходи від продажу землі не повинні бути нижчими за рівень звичайних цін (п. 147.5 ПКУ)

03.19

Позитивне значення курсових різниць

п.п. 153.1.3

До цього рядка вноситься дохід від додатних курсових різниць, визначений відповідно до п.п. 153.1.3 ПКУ (який, у свою чергу, посилається на П(С)БО 21). Курсові різниці розраховуються виключно за монетарними статтями (грошовими коштами та зобов'язаннями, які буде отримано або сплачено у грошових коштах). Щодо витрат від від’ємних курсових різниць, то їх слід вносити до рядка 06.5.12 ІВ.
Важливо! У цьому рядку відображаються лише доходи від курсових різниць — інші доходи, пов'язані з перерахунком іноземної валюти (наприклад, дохід при продажу або придбанні валюти за п.п. 153.1.4 ПКУ), тут не відображаються — їх слід вносити до рядка 03.27 ІД

03.20

Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами
та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами

п. 153.8

Цей рядок призначено для відображення додатної різниці між доходами та витратами (у тому числі від’ємного значення минулих звітних періодів) від операцій з цінними паперами та корпоративними правами (у розрізі кожного окремого виду цінних паперів). Докладна інформація про операції з цінними паперами розкривається в додатку ЦП до декларації — особливості його заповнення див. на с. 56

03.21

Суми страхового відшкодування

п.п. 140.1.6

У цьому рядку відображаються суми страхового відшкодування згідно з п.п. 140.1.6 ПКУ. Візьміть до уваги, що такі доходи виникають у звітному періоді отримання страхового відшкодування.
Що стосується застрахованих збитків, то в періоді їх виникнення їх суму необхідно включити до витрат — у рядку 06.5.37 ІВ

03.22

Сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном

п.п. 153.13.7

До цього рядка включається дохід у вигляді винагороди управителя майна (п.п. 153.13.7 ПКУ). Зверніть увагу, що в рядку відображається лише сума винагороди за послугу управління майном.
Що стосується прибутку, отриманого внаслідок управління майном, то вона підлягає оподаткуванню в загальному порядку (такі договори реєструються в податкових органах та за ними подаються окремі декларації)

03.23

Суми доходів, отриманих (нарахованих) платником податку, що припиняється, та невключених до доходів до дати затвердження передавального акта

п.п. 153.15.1

Цей рядок призначено лише для правонаступників реорганізованих підприємств. У ньому відображається дохід, який було отримано припиненим платником, але не було відображено на дату затвердження передавального акта (п.п. 153.15.1 ПКУ). Такий дохід виникає в загальному порядку

03.24

Суми безнадійної кредиторської заборгованості

п.п. 135.5.4, п.п. 14.1.11

Виходячи з назви рядка, до нього включається сума безнадійної заборгованості. При цьому безнадійною заборгованість стає лише в разі відповідності одній із ознак, наведених у п.п. 14.1.11 ПКУ — серед них слід виділити:
1) заборгованість за зобов'язаннями, за якими закінчився строк позовної давності (незважаючи на те, що така заборгованість також відповідає безповоротній фіндопомозі за п.п. 14.1.257 ПКУ, більш спеціальним для неї буде рядок 03.24);
2) заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна суб'єкта господарювання, оголошеного банкрутом або знятого з реєстрації внаслідок ліквідації;
3) заборгованість, не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу майна позикодавця, переданого в заставу, за умови, що інші дії кредитора з примусового стягнення майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі;
4) заборгованість, стягнення якої стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), що підтверджено в порядку, установленому законодавством

03.25

Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)

п. 140.2

Тут відображається збільшення або зменшення суми доходу внаслідок зміни компенсації вартості товарів, робіт, послуг, а також повернення товарів або «перехідних» передоплат (див. лист ДПАУ від 06.05.2011 р. № 12815/7/15-0317). Перерахунок здійснюється у звітному періоді, в якому відбулася доплата (повернення коштів) або повернення товару (оплати — залежно від того, що відбулося раніше).
У цій частині на окрему увагу заслуговують питання «перехідних» повернень (якщо перша подія відбулася до 01.04.2011 р.). Так, якщо було повернено товар, відвантажений до 01.04.2011 р., то постачальник, крім зменшення доходів за цим рядком, повинен зменшити й витрати на вартість товару, яка зменшила об'єкт оподаткування за п. 5.9 Закону про податок на прибуток, — таке зменшення слід відобразити в рядку 06.5.25 додатка ІВ. Якщо ж ідеться про повернення «перехідного» авансу, то продавець повинен зменшити лише доходи. Докладніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 49, с. 35

03.26

Перерахунок доходів у разі визнання правочину недійсним (+, -)

п. 140.2

Цей рядок призначено для відображення перерахунку (збільшення або зменшення) доходів у разі визнання правочину недійсним.
Як відомо, п. 140.2 ПКУ встановлює різні правила залежно від підстав визнання правочину недійсним — унаслідок (1) порушення ним публічного порядку або (2) за іншими підставами. Ми вважаємо, що в цьому рядку можна відображати лише коригування, що здійснюється за другою підставою, оскільки за першою — перерахунок повинен проводитися в періоді відображення доходів, а це можна зробити лише шляхом виправлення помилки або за податковим повідомленням-рішенням

03.27

Інші доходи

п.п. 153.1.4, п.п. 140.1.3, п. 159.2, п. 153.2

У рядку 03.27 відображаються доходи, яким не знайшлося місця в попередніх рядках цього додатка. До них належать:
1) доходи при придбанні та/або продажу іноземної валюти — у разі утворення додатної різниці між курсом валюти на момент придбання/продажу інвалюти та її балансовою вартістю (п.п. 153.1.4 ПКУ);
2) дохід, що виникає при розірванні договору про відробіток (не менше 3 років) особи, яка навчається за рахунок підприємства (п.п. 140.1.3 ПКУ);
3) дохід у вигляді звичайної ціни товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих пов'язаним особам або «нестандартним» платникам податку на прибуток (п. 153.2 ПКУ);
4) доходи орендодавця у вигляді відшкодування комунальних платежів за переданим в оренду майном (якщо їх не включено до складу орендної плати)

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі