Теми статей
Обрати теми

Дотація за молоко: коштами переробників з бюджетним відшкодуванням

Редакція ПБО
Стаття

Дотація за молоко: коштами переробників з бюджетним відшкодуванням

 

Ця стаття є, по суті, розширеним коментарем до постанови КМУ від 27.04.2011 р. № 523 (див. на с. 9 цього номера газети), згідно з якою Порядок нарахування ПДВ, що сплачується до держбюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати, викладено в новій редакції.

Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Порядок № 246

— Порядок нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 246.

Порядок № 523

— Порядок нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати (в редакції постанови КМУ від 27.04.2011 р. № 523).

Постанова № 181

— постанова КМУ «Про затвердження розмірів виплат для надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік» від 02.03.2011 р. № 181.

Наказ № 41

— наказ ДПАУ «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 р. № 41.

Законопроект № 8536

— проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення механізму виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо)» від 18.05.2011 р. № 8536.

 

Не пройшло і два місяці, як Кабмін кардинально переписав свій

Порядок № 246 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27, с. 6), виклавши його в новій редакції. При такій швидкоплинній зміні його норм дивно виглядає позиція Кабміну з місячним затягуванням офіційного оприлюднення Порядку № 523, унаслідок чого він набрав чинності лише з 30.05.2011 р. До речі, умовимось надалі називати стару та нову редакції Порядку № 246 відповідно як Порядок № 246 та Порядок № 523.

 

Що залишилось незмінним

Легко помітити, що пункти як

Порядку № 246, так і Порядку № 523 мають два спрямування:

— одні визначають механізм

нарахування ПДВ, що сплачується до спецфонду держбюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) у період з 01.01.2011 р. до 01.01.2015 р.;

— інші — механізм

виплати і використання бюджетних коштів, що надійшли від сплати цього податку.

Що стосується порядку

нарахування та сплати переробними підприємствами суми ПДВ від провадження зазначеної вище так званої спецжимної діяльності, тут змін немає. До речі, про те, що режим оподаткування переробного підприємства вважається спеціальним, свідчить назва рядка 014 вступної частини декларації з ПДВ (переробного підприємства), форма якої затверджена наказом № 41.

У перших чотирьох пунктах

Порядку № 523 (до речі, цілком ідентичних пунктам Порядку № 246) ідеться, зокрема, про:

— окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з реалізації молока, молочної сировини та молочних продуктів, м'яса і м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) за кожний звітний (податковий) період;

— складання окремої декларації з ПДВ (переробного підприємства) за спецрежимними операціями, яка разом із загальною декларацією з ПДВ за іншими операціями подається у загальному порядку та строки до податкового органу за місцем реєстрації переробного підприємства як платника ПДВ;

— перерахування суми ПДВ, визначеної за окремою декларацією з ПДВ (переробного підприємства) до держбюджету, точніше, до його спецфонду.

Цілком зрозуміло, що в умовах вимоги

абзацу першого п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ яким, нагадаємо, установлено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду державного бюджету, Кабмін просто не може говорити щось інше. Безумовно, Порядок № 523 має узгоджуватись з нормами ПКУ. Щодо можливих змін наведеної вище норми ПКУ, передвісником яких є поданий до Верховної Ради законопроект № 8536, поговоримо пізніше.

Друге спрямування норм —

механізм виплати і використання таких акумульованих бюджетних коштів, до якого внесено суттєві зміни, потребує детального висвітлення.

 

Дотації: було дві, залишилась одна

Нагадаємо, що

Порядком № 246 передбачалось два види бюджетних дотацій:

— за реалізоване переробним підприємствам молоко (далі —

дотація за молоко);

— за вирощені та продані на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів) (далі —

тваринницька дотація).

Порядком № 523

передбачається лише одна дотація — за молоко
, тваринницької дотації уже немає. Водночас розширено перелік видів держпідтримки тваринництва в порядку часткових відшкодувань витрат, що також висвітлимо пізніше. Насамперед зосередимося на змінах у порядку виплати дотації за молоко.

Згідно з

п. 8 Порядку № 523 дотація за молоко надається на безповоротній основі сільськогосподарським підприємствам і фізичним особам (умовимось надалі називати їх узагальнено сільгосптоваровиробниками), що виробили та продали молоко переробним підприємствам, які пройшли атестацію виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, за 1 кілограм молока в перерахунку на базисну жирність. Відзначимо, що ця норма аналогічна п. 7 Порядку № 246 і відрізняється лише появою слів «на безповоротній основі».

У збереженому дотаційному порядку безперечно

головною новацією є покладення обов’язку щодо виплати дотації сільгосптоваровиробникам — постачальникам молока знову на переробні підприємства. На це прямо вказує п. 10 Порядку № 523. Нагадаємо, що старим Порядком № 246 функція з виплати дотації відводилась держорганам.

Наслідки цієї новації прозорі: при збереженні порядку направлення суми ПДВ переробних підприємств до спецфонду держбюджету (про що говорили раніше), такий порядок дотаційних виплат буде додатковим навантаженням на економіку переробних підприємств.

Правда, як ми розуміємо ідею Кабміну, навантаження має носити хоча і систематичний, але тимчасовий характер. Цим же

п. 10 Порядку № 523 передбачається проведення відшкодування переробним підприємствам виплачених сум дотацій.

Для отримання відшкодування переробні підприємства подають відповідним

розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня (а такими, згідно з п. 7 Порядку № 523, є Мінагрополітики АР Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій), такі документи:

— завірені в установленому порядку копії: довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та атестата виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів;

— довідку про те, що переробне підприємство не визнано банкрутом, стосовно нього не порушено справу про банкрутство та не прийнято рішення про ліквідацію, видану державним реєстратором не пізніш як за один місяць до дня її подання;

— зведений реєстр виробників молока.

При цьому

п. 11 Порядку № 523 встановлено, що зведений реєстр виробників молока переробні підприємства подають щомісяця до 10 числа. На наш погляд, формулювання цієї норми бажає кращого, оскільки:

по-перше, приходиться тільки гадати, що Кабмін, скоріше за все, мав на увазі 10 число

наступного місяця після складання реєстру за розрахунковий період, що (як було зазначено у минулому Порядку № 246) становить один календарний місяць;

по-друге, незрозуміло чому говориться лише про зведений реєстр без згадки про інші вказані вище документи (їх копії). Як широко розуміти вимогу

п. 10 Порядку № 523, що довідка так би мовити — про «не банкрутство» має бути виданою не пізніш як за один місяць до дня її подання. Не виключаємо, що вказуючи про «свіжість» довідки, Кабмін мав на увазі також і порядок щомісячного її подання.

Дивно і те, що згідно з

п. 10 Порядку № 523 наведений пакет документів має бути подано, виходить, що не до районних, а до обласних (?!) агроуправлінь (не станемо за кожним разом повторювати про Мінагрополітики АР Крим та управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрації).

Звертаємо увагу: якщо раніше (згідно з

Порядком № 246) проходження інформації по вертикалі аграрного відомства мало здійснюватись в такому порядку: сільгосптоваровиробники — райагроуправління — облагроуправління — Мінагрополітики, то тепер (згідно з Порядком № 523) інформація централізується так: переробні підприємства — облагроуправління — Мінагрополітики. Наочно видно дві суттєві відмінності:

сільгосптоваровиробникам для отримання дотацій за молоко подавати пакет необхідних документів уже не потрібно. Дотаційні суми вони мають отримувати прямо від переробних підприємств за фактом здійснення поставок молока;

райагроуправління в порядку збору та узагальнення інформації щодо дотаційних виплат за молоко, виходить, тепер не задіяні.

Відносно останнього, по правді кажучи, є сумніви, що саме так і хотів Кабмін, не виключаємо, що це сталось випадково як результат поспішного внесення змін. Утім, не станемо гадати чи будуть райагроуправління за вказівкою «зверху» надалі збирати інформацію (але тепер уже від переробних підприємств) та узагальнювати її на своєму рівні, що з точки зору територіального розміщення таких підприємств може бути виправдано. Відповідь надасть практика застосування

Порядку № 523.

Звернемо увагу і на те, що в наведеному вище переліку документів, які подаються переробними підприємствами для отримання відшкодування, як бачимо, немає згадки про документи, за якими сільгосптоваровиробникам виплачені дотації. Їх суми, гадаємо, мають зазначатись у зведених реєстрах виробників молока за формою, яка має бути затверджена Мінагрополітики.

Так думати зумовлює зв’язок з

абзацом другим п. 14 Порядку № 523 яким, зокрема, установлено, що розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня (читай — облагроуправління) подають щомісяця до 15 числа головному розпорядникові бюджетних коштів (згідно з п. 7 Порядку № 523 таким є Мінагрополітики) зведену відомість із зазначенням обсягів зданого на переробку молока та інформацію про суми дотації, що підлягають виплаті, за встановленою ним формою. Зрозуміло, що для можливості складання облагроуправліннями таких зведених відомостей необхідна інформація має бути відображена у поданих їм переробними підприємствами зведених реєстрах.

До речі, формулювання

п. 14 Порядку № 523, на наш погляд, теж не зовсім вдале. Якщо акцентувати увагу на словах «що підлягають» (у розумінні здійснення дій у майбутньому часі), то не виключаємо, що це може породити сумніви щодо черговості операцій. До того ж цьому сприяє і формулювання п. 9 Порядку № 523, в якому, зокрема, говориться, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює їх розподіл «для надання дотації». Звідси теж наче проглядається, що час надання дотацій (зверніть увагу, говориться саме про дотації, а не про відшкодування їх виплати) наступає після розподілення Мінагрополітики бюджетних коштів.

Ще раз повторюємо: згідно з

п. 10 Порядку № 523 переробні підприємства мають отримувати відшкодування виплачених сум дотацій. Звідси приходимо до висновку, що отримання переробними підприємствами бюджетних коштів є наступною (а не попередньою) операцією уже після (а не до) виплати ними дотацій сільгосптоваровиробникам.

Тобто переробним підприємствам надаються не транзитні кошти для подальшого спрямування сільгосптоваровиробникам, а компенсаційні кошти на відшкодування уже понесених ними дотаційних витрат.

 

У загальному — зрозуміло, у деталях — ні

По правді кажучи, поспішність, з якою Кабмін переписав

Порядок № 246, не кращим чином відобразилась на зрозумілості формулювань Порядку № 523. Механізм виплати переробними підприємствами та відшкодування їм із бюджету дотаційних сум за поставлене сільгосптоваровиробниками молоко зрозумілий лише в загальних рисах. При детальному розгляді залишається багато «білих плям».

Так, не регламентована форма дотаційних виплат: незрозуміло, якими коштами (безготівковими чи/та готівковими) вони мають здійснюватись. Для практики застосування

Порядку № 523 відповідь на це запитання, на наш погляд, потребує уточнення, адже згідно з п. 8 Порядку № 523 дотація за молоко надається не тільки сільгосппідприємствам — юридичним особам, а і фізичним особам, які можуть і не мати відкритих у банках поточних рахунків. Адже, на відміну від Порядку № 246, у Порядку № 523 про відкриття фізособами поточних рахунків не згадується.

Не говориться про розмір дотацій: у

п. 8 Порядку № 523 лише зазначено, що дотація за молоко надається за 1 кілограм молока в перерахунку на базисну жирність. За цих умов, на нашу думку, слід керуватись нормами Постанови № 181, у додатку до якої на 2011 рік визначено такі розміри виплат бюджетної дотації за реалізоване молоко:

сільськогосподарським підприємствам — 0,35 гривні за 1 кілограм у перерахунку на базисну жирність;

фізичним особам — 0,3 гривні за 1 кілограм у перерахунку на базисну жирність.

Немає згадки про граничні строки виплати сільгосптоваровиробникам дотації за молоко. Незрозуміло: чи приурочені вони до строків розрахунків за сировину, тобто за прийняте молоко, чи, можливо, треба орієнтуватись на якісь інші строки. Як немає в

Порядку № 523 і норм щодо відповідальності переробних підприємств за порушення порядку дотаційних розрахунків з сільгосптоваровиробниками.

Не дає

Порядок № 523 відповіді й на запитання щодо строків відшкодування з бюджету переробним підприємствам виплачених ними дотацій. Як бачимо, Кабмін не забув установити строк надання переробними підприємствами інформації про дотації, проте «забув» сказати про строки отримання ними відшкодування.

Пункт 13 Порядку № 523

, у якому говориться, що порядок відшкодування виплачених сум дотації за молоко за період з 1 грудня по 31 грудня поточного року здійснюється з 1 січня наступного року в межах доведеного помісячного обсягу асигнувань на відповідні цілі, теж не вносить повної ясності через його вузьку календарну направленість. До того ж, як бачимо, ідеться про дату, з якої можливе відшкодування (з 1 січня), але знову ж таки без згадки про граничний кінцевий строк.

Можна лише гадати, що таке ж щомісячне відшкодування виплачених дотацій за молоко в межах помісячного обсягу асигнувань передбачається не тільки за грудень, а і за інші місяці поточного року.

 

Що затримує практику

Цілком зрозуміло, що строки та обсяги отримання переробними підприємствами відшкодування залежать у першу чергу від Мінагрополітики — головного розпорядника бюджетних коштів, який:

— визначає у межах передбаченого за бюджетною програмою обсягу видатків обсяг бюджетних асигнувань окремо за кожним напрямом використання коштів та має право протягом року здійснювати їх перерозподіл з урахуванням обсягу фактично використаних бюджетних коштів (

абзац другий п. 7 Порядку № 523);

— здійснює їх розподіл між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня пропорційно обсягам молока, зданого на переробку в попередньому році, з урахуванням можливості перерозподілу зазначених коштів виходячи з фактичних обсягів молока, зданого на переробку протягом дев'яти місяців поточного року (

абзац перший п. 9 Порядку № 523).

Подальший рух коштів до переробників регламентовано

абзацом третім п. 14 Порядку № 523: розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають органам казначейства реєстри переробних підприємств та платіжні доручення для перерахування суми відшкодування на поточні рахунки підприємств, відкриті в банках.

Це так повинно бути, проте на сьогодні внаслідок неоперативного реагування Мінагрополітики на

Порядок № 523 рух коштів і навіть інформації про дотації не починався. На жаль, маємо констатувати: отримати бюджетні кошти переробні підприємства практично не можуть, адже Мінагрополітики не встановлено форми зведеного реєстру виробників молока та форми зведеної відомості, що доручалось йому пп. 10 та 14 Порядку № 523 відповідно.

Тобто уже на початковому етапі збору та узагальнення інформації, вибудована Кабміном схема практичного застосування

Порядку № 523 не виконується. Це фактично унеможливлює отримання переробними підприємствами відшкодування з бюджету суми виплаченої ними дотацій сільгосптоваровиробникам. Виходить, що головне аграрне відомство, яке за статусом має бути локомотивом порядку дотаційних виплат, само ж його і затримує.

До того ж нагадаємо, що ним так і не було встановлено передбачених

абзацом третім п. 11 Порядку № 246 форм реєстру приймальних квитанцій, виданих переробними підприємствами на продане їм для переробки молоко сільгосппідприємствами та реєстру реалізованого фізичною особою молока, без подання яких аграрії й раніше не мали можливості надати відповідну інформацію та отримати з бюджету дотацію за молоко.

Отже, на сьогодні склалась загалом така ситуація. Згідно з новим

Порядком № 523 уже не аграрії, а переробники мають плекати надію на отримання бюджетних коштів у порядку компенсації виплачених ними сільгосптоваровиробникам дотацій за молоко. Та і аграріям не до спокою, адже це скоріше риторичне запитання: чи будуть переробні підприємства виплачувати їм дотації за молоко за власні кошти, якщо не буде працювати механізм бюджетного відшкодування таких сум.

 

Що пропонується

законопроектом № 8536

Законопроектом № 8536

запропоновано зміни до п. 1 підрозд. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ, які передбачають повернення до попереднього механізму виплати дотації, який діяв по 31 грудня 2010 року.

Зокрема, пропонується ввести норму, за якої тимчасово, до 1 січня 2015 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно),

у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

У пояснювальній записці до

законопроекту № 8536 зазначено, зокрема, що:

— розроблений Мінагрополітики і затверджений постановою Кабміну

Порядок № 246 не є прозорою, досконалою схемою, він передбачає ручний режим розподілу коштів та довготерміновий шлях їх проходження до одержувачів;

— до цього часу Мінагрополітики зволікає із затвердженням форм реєстрів;

— відсутність дотації призвело до стрімкого падіння закупівельних цін на молоко на суму дотації, зниження поголів'я корів, неминучого росту роздрібних цін на всю молочну продукцію.

Аналогічна характеристика дається і новому

Порядку № 523 — довготермінове, непрозоре, ручне управління бюджетними коштами. Крім того, відзначається ще більше розпорошення коштів за напрямками держпідтримки.

Утім, за висновком Головного науково-експертного управління на

законопроект № 8536, вирішення проблеми бачиться в іншому. У ньому (висновку), зокрема, зазначено, що у пояснювальній записці до законопроекту № 8536 в обгрунтуванні щодо внесеної законодавчої пропозиції йдеться в першу чергу про недосконалу та непрозору схему розподілу зазначених коштів на рівні КМУ та Мінагрополітики, а тому вважається, що для подолання вказаних недоліків удосконалення потребують відповідні акти КМУ та Мінагрополітики.

Крім того, зазначене управління вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо

законопроекту № 8536 слід отримати висновок Кабміну щодо внесеної законодавчої ініціативи.

Як у подальшому будуть розвиватись події, в яких актах законодавства (ПКУ чи виданих Кабміном та Мінагрополітики) очікувати змін та чи будуть вони взагалі, говорити передчасно, адже на час підготовки цієї публікації

законопроект № 8536 Верховною Радою ще не розглядався, з 31.05.2011 р. він знаходиться в її комітетах на стадії ознайомлення.

 

Часткове відшкодування

Крім дотаційних виплат за молоко,

Порядком № 523 передбачається часткове відшкодування сільгосптоваровиробникам:

— вартості закуплених племінних нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності (далі — відшкодування вартості корів);

— відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці (далі — відшкодування відсотків за кредитами);

— вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів (далі — відшкодування вартості будівництва);

— вартості придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва (далі — відшкодування вартості обладнання);

— витрат на закупівлю установки індивідуального доїння (далі — відшкодування витрат на установку).

Насамперед зазначимо, що перші чотири із зазначених вище видів держпідтримки шляхом часткового відшкодування є новаціями

Порядку № 523, причому, з одним і тим же принципом відбору суб'єктів господарювання, які претендують на виплати відшкодування — за результатами конкурсу. Інакше кажучи, розраховувати на ці види держпідтримки можуть лише переможці конкурсів.

Старими знайомими є норми щодо відшкодування витрат на установку індивідуального доїння, як відомо, про аналогічне йшлося і в

Порядку № 246.

 

Відшкодування вартості корів

Виплата відшкодування вартості корів здійснюється на безповоротній основі за результатами конкурсу суб'єктам господарювання у разі закупівлі ними племінних нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності вагою не менш як

350 кілограмів (у 2011 році — у розмірі до 3000 гривень за одну голову племінної нетелі (корови) молочного, м'ясного та комбінованого напряму продуктивності) на племінних заводах та у племінних репродукторах або тих, що поставлені в режимі імпорту (п. 15 Порядку № 523).

Відшкодування вартості корів

не виплачується суб'єктам господарювання, яких визнано банкрутами, ліквідовано, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство та/або які отримали відшкодування вартості закуплених племінних нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності за іншими бюджетними програмами.

До речі, твердження щодо безповоротної основи відшкодування, про що говориться у

п. 15 Порядку № 523, виходить, що відносне. Звертаємо увагу, що пп. 12, 17 Порядку № 523 передбачено, що суб’єкти господарювання при поданні документів конкурсній комісії повинні давати письмове зобов'язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти у разі зменшення поголів'я на 1 січня двох наступних років з урахуванням приросту та обсягу закупівлі.

 

Відшкодування відсотків за кредитами

Виплата агропідприємствам відшкодування відсотків за кредитами, залученими на будівництво та реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці здійснюється на загальних підставах відповідно до

Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою КМУ від 11.08.2010 р. № 794 (далі — Порядок 794).

Підприємства, що отримали таке відшкодування за рахунок коштів загального фонду держбюджету,

не мають права на його отримання за рахунок коштів спеціального фонду держбюджету.

Зазначимо, що така заборона в аналогічній ситуації стосується також і відшкодування вартості будівництва.

 

Відшкодування вартості будівництва

Виплата відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів здійснюється відповідно до

Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів, затвердженого постановою КМУ від 04.10.2010 р. № 900 (далі — Порядок № 900), з урахуванням того, що вимоги стосовно мінімальної чисельності поголів'я утримуваної худоби та птиці не застосовуються.

За такого уточнення, гадаємо, доречно зразу ж нагадати відповідну норму зазначеного вище

Порядку № 900 . Бюджетні кошти виділяються для відшкодування суб'єктам господарювання до 50 % вартості (без урахування ПДВ) завершених у 2009 — 2011 роках етапів будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, у яких згідно з проектом повинно утримуватися не менш як 500 голів великої рогатої худоби, у тому числі не менш як 300 корів або не менш як 1200 свиноматок, або не менш як 1 млн голів птиці, та до 30 % вартості (без урахування ПДВ) завершених у 2009 — 2011 роках етапів будівництва та реконструкції підприємств з виробництва комбікормів.

 

Відшкодування вартості обладнання

Згідно з

п. 26 Порядку № 523 відшкодування вартості обладнання здійснюється на безповоротній основі за результатами конкурсу в розмірі 30 % вартості обладнання і механізмів.

Відшкодування вартості обладнання

не виплачується суб'єктам господарювання, яких визнано банкрутами, ліквідовано, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство та/або які отримали відшкодування вартості придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва за іншими бюджетними програмами.

Згадка про безповоротність відшкодування тут теж відносна: згідно з

п. 29 Порядку № 523 у разі відчуження обладнання до закінчення трирічного строку експлуатації, відшкодування вартості якого було отримано, бюджетні кошти повинні бути повернуті до держбюджету.

 

Відшкодування витрат на установку

Порядок такого відшкодування не змінився, а тому немає потреби переказувати наш коментар до

Порядку № 246 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27, с. 6).

 

Час іде, а

Порядок № 523 «стоїть»

Гадаємо, сказаного достатньо для узагальнюючого висновку: на час підготовки цієї публікації

Порядок № 523 майже в цілому (за винятком хіба що порядку відшкодування відсотків за кредитами) залишається, на жаль, без практичного застосування. Виною тому є відсутність форм, які має затвердити Мінагрополітики. Крім згаданих раніше форм зведених реєстрів та відомостей у дотаційному порядку за молоко, Мінагрополітики зволікає із затвердженням низки форм для механізму часткового відшкодування. Відзначимо, що до цього часу немає форм, передбачених відповідними пунктами Порядку № 523:

— заявки, яку подають суб'єкти господарювання для участі в конкурсі відшкодування вартості корів (

п. 17);

— журналу обліку (

п. 19);

— реєстру суб'єктів господарювання, які за результатами конкурсу претендують на відшкодування вартості корів (

п. 22);

— заявки, яку подають суб'єкти господарювання для участі в конкурсі відшкодування вартості обладнання (

п. 28);

— реєстру суб'єктів господарювання, які за результатами конкурсу претендують на відшкодування вартості обладнання (

п. 31);

— відомості про суми відшкодування у розрізі фізичних осіб та зведеної відомості про нарахування сум відшкодування витрат на установку (

п. 36).

Крім того, до цього часу

відсутні форми документів та надання інформації для здійснення часткового відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів відповідно до Порядку № 900, до якого в цьому питанні відсилає п. 25 Порядку № 523.

Утім, не все так сумно: згідно з наказом Мінагрополітики від 12.04.2011 р. № 134 вже

забезпечений комплектом необхідних форм механізм відшкодування відсотків за кредитами відповідно до Порядку № 794, до якого відсилає п. 24 Порядку № 523.

Деякого оптимізму додає інформація (по телефону) спеціаліста головного аграрного відомства про затвердження зазначених вище форм уже підготовленими та виданими чотирма наказами Мінагрополітики, причому, навіть з повідомленням реквізитів: від 23.06.2011 р. № 255 — 258. Чи це дійсно так, поживемо — побачимо (правда, дещо дивно, що і в перших числах липня на офіційному веб-сайті Міністерства їх неможливо було знайти).

 

Отже, нічого не залишається, як чекати. Хто виграє зі збігом часу поки «стоїть» механізм

Порядку № 523 (бюджет чи аграрії з переробниками), гадаємо, зрозуміло без зайвих слів. Уже й друга половина року настала, а до реальних виплат так і не дійшло.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі