Теми статей
Обрати теми

Незалежна професійна діяльність: облік та оподаткування

Редакція ПБО
Стаття

Незалежна професійна діяльність: облік та оподаткування

 

Із набуттям чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI істотно змінився порядок оподаткування доходів самозайнятих осіб. Про те, як відповідно до чинного законодавства оподатковуються доходи, отримані платниками податків, які гордовито іменуються «самозайняті особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність», а також про їх облік та звітність, яку подають такі особи, ітиметься в цій статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті:

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 2464

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про нотаріат

— Закон України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII.

Порядок № 979

— Порядок обліку платників податків та зборів, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Порядок № 21-6

— Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-6.

Лист № 31-35/20

— лист Міністерства юстиції України від 02.02.2006 р. № 31-35/20.

 

Загальні положення

Згідно з

п.п. 14.1.226 ПКУ особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, належать до самозайнятих осіб.

При цьому під

незалежною професійною діяльністю слід розуміти участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, що така особа:

не є працівником у межах такої незалежної професійної діяльності або фізичною особою — підприємцем

— та використовує

найману працю не більше ніж 4 фізичних осіб.

 

Облік в органах ДПС осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Особи, які вирішили займатися незалежною професійною діяльністю, зобов'язані стати на облік в органах ДПС згідно з порядком, визначеним

ст. 65 ПКУ та Порядком № 979.

При цьому стати на облік в органах ДПС як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зможуть

виключно:

1)

приватні нотаріуси;

2)

адвокати, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально та не зареєстровані як фізичні особи — підприємці;

3)

судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та отримали право самостійно здійснювати судово-експертну діяльність.

Узяття на облік

інших категорій фізичних осіб , які здійснюють незалежну професійну діяльність, зазначених в абзаці другому п.п. 14.1.226 ПКУ, органи ДПС здійснюють лише за умови їх реєстрації як фізичних осіб — підприємців.

Такий розподіл фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, нізвідки не випливає та встановлений виключно нормами

Порядку № 979. Таким чином, податківці значно звузили коло осіб, яких може бути зареєстровано як самозайнятих осіб, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність, порівняно з наведеним в абзаці другому п.п. 14.1.226 ПКУ, що суперечить нормам ПКУ. Однак незважаючи на це, на практиці стати на облік в органі ДПС як особа, котра здійснює незалежну професійну діяльність, іншим особам, зазначеним в абзаці другому п.п. 14.1.226 ПКУ, неможливо. Їм доведеться ставати на облік як підприємцям.

Розглянемо порядок узяття на облік нотаріусів, адвокатів та судових експертів як осіб, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність.

Узяття на облік

зазначених осіб здійснюється органами ДПС за місцем їх постійного проживання.

Для взяття на облік самозайняті особи зобов'язані

протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу ДПС такі документи:

заяву за ф. № 5-ОПП;

— копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявником є

приватний нотаріус;

— копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю за формою додатка до

Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.93 р. № 155, якщо заявником є адвокат, який займається адвокатською діяльністю індивідуально та не зареєстрований як фізична особа — підприємець;

— копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Мін'юсті за формою додатка 7 до

Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мін'юсту від 09.08.2005 р. № 86/5, якщо із заявою звертається судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно здійснювати судово-експертну діяльність (п.п. 6.9.1 Порядку № 979).

При поданні документів

для взяття на облік в органі ДПС зазначені особи також мають пред'явити оригінали перелічених вище документів.

Узяття на облік приватних нотаріусів, адвокатів та судових експертів як осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, провадиться органами ДПС

не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за ф. № 5-ОПП та зазначених документів.

Документом, що підтверджує реєстрацію зазначених осіб як самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є

довідка про взяття на облік за ф. № 4-ОПП.

Довідка за ф. № 4-ОПП для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є

свідоцтвом про реєстрацію в органі ДПС (п. 65 ПКУ і п. 6.9 Порядку № 979).

Зауважимо, що в довідці за ф. № 4-ОПП, крім іншого, зазначаються:

вид професійної діяльності, наприклад «приватний нотаріус» (перед прізвищем, ім'ям та по батькові фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність);

строк її дії (якщо його вказано у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на здійснення незалежної професійної діяльності).

Якщо фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, стали на облік в органі ДПС до набуття чинності

ПКУ та Порядком № 979 , і у виданій їм довідці за ф. № 4-ОПП не зазначено вид професійної діяльності , то така довідка не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає заміні, що здійснюється відповідно до Порядку № 979.

Звертаємо увагу: від наявності у фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність як приватний нотаріус, адвокат чи судовий експерт, належним чином оформленої довідки за ф. № 4-ОПП залежить порядок оподаткування доходів, отриманих такою особою від ведення такої діяльності, який буде розглянуто нижче.

Окремо зупинимося на порядку

взяття на облік приватних нотаріусів. Нагадаємо, що до набуття чинності ПКУ , тобто до 01.01.2011 р., узяття на облік таких осіб здійснювалося податковими органами за місцем розташування їх робочих місць (контор), яке було для них основним та єдиним місцем обліку в органі ДПС.

Відповідно до норм

ПКУ та наказу № 979 , що набрав чинності з 14.01.2011 р., приватний нотаріус підлягає взяттю на облік:

за місцем проживання (основне місце обліку) — якщо місце проживання та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса обслуговуються одним органом ДПС;

за місцем проживання (основне місце обліку) та за місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори обслуговуються різними органами ДПС. За неосновним місцем обліку на підставі письмового запиту приватного нотаріуса органом ДПС може бути видано повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 16-ОПП, яке є доповненням до довідки про взяття на облік за ф. № 4-ОПП та яке є дійсним лише разом із такою довідкою (п. 7.3 Порядку № 979). Повідомлення за ф. № 16-ОПП видається приватному нотаріусу відповідним органом ДПС протягом двох робочих днів після надходження письмового запиту, і строк його дії обмежується бюджетним роком.

Розглянемо, як обкладаються податком на доходи фізичних осіб доходи приватних нотаріусів, адвокатів та судових експертів, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

 

Оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Порядок оподаткування доходів, отриманих приватними нотаріусами, адвокатами та судовими експертами від ведення незалежної професійної діяльності, установлено

ст. 178 ПКУ.

База оподаткування

. Згідно з п. 178.3 ПКУ оподатковуваним доходом фізичної особи, яку згідно з довідкою за ф. № 4-ОПП узято на облік в органі ДПС як самозайняту особу, котра здійснює незалежну професійну діяльність, є сукупний чистий дохід*.

* Нагадаємо, що до набуття чинності ПКУ об’єктом оподаткування осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, був дохід, отриманий від такої діяльності, без зменшення на суму витрат.

У свою чергу, сукупний чистий дохід визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для здійснення певного виду незалежної професійної діяльності. Отже, витрати, що беруть участь у визначенні оподатковуваного доходу, мають бути

необхідними для ведення того виду незалежної професійної діяльності, який зазначено в довідці за ф. № 4-ОПП, і документально підтвердженими.

Водночас перелік таких витрат

ПКУ не встановлено. Згідно з роз'ясненнями ДПАУ, наведеними на офіційному сайті (http://www.sta.gov.ua/) в Єдиній базі податкових знань за кодом 170.04, при формуванні витрат, що беруть участь у визначенні бази оподаткування, приватні нотаріуси можуть використовувати лист № 31-35/20, де наведено єдиний перелік витрат, які вони мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу. До них належать витрати, пов'язані з:

— використанням приміщення (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), що є робочим місцем приватного нотаріуса;

— використанням телефонного зв'язку;

— отриманням спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;

— виготовленням печаток і штампів, а також їх заміною;

— укладенням договору службового страхування або внесення страхової застави;

— придбанням канцелярських товарів;

— оплатою інформаційно-технічних послуг за використання державних реєстрів, що діють у системі нотаріату;

— модернізацією та обслуговуванням комп'ютерної та копіювальної техніки, придбанням комплектів картриджів;

— оплатою праці найманих працівників за трудовими договорами;

— сплатою внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (з 01.01.2011 р. — сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у тому числі на фонд оплати праці найманих працівників);

— придбанням офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходженням навчання, пов'язаного з підвищенням професійного рівня;

— використанням електронної бази законодавства.

Наведений перелік витрат для приватних нотаріусів є

вичерпним. Витрати, не зазначені в ньому, не враховуються при визначенні загального чистого доходу нотаріусів.

Стосовно переліку витрат, які може бути віднесено до витрат, що беруть участь у формуванні оподатковуваного доходу

адвокатів, ДПАУ надала роз'яснення в листі від 28.02.2011 р. № 5673/7/17-0717, зауваживши таке: «Організаційно-правові засади здійснення адвокатської діяльності регулюються Законом України від 19.12.92 р. № 2887 «Про адвокатуру», тому до складу витрат платників податку, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, включаються лише документально підтверджені витрати, необхідні для здійснення передбачених цим Законом функцій в межах такої діяльності. Так, зокрема, це витрати на оплату праці найманих працівників за трудовими або цивільно-правовими договорами; сплата внесків до Пенсійного фонду України…, єдиного соціального внеску, у т. ч. на фонд оплати праці найманих працівників; орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, і витрати на виготовлення печаток і штампів». Наведений ДПАУ перелік витрат не є повним. Водночас саме в цьому листі ДПАУ констатує, що на витрати, пов'язані з веденням незалежної адвокатської діяльності, не може бути віднесено витрати на утримання приватної квартири, що використовується в його професійній діяльності.

Що стосується

судових експертів, то можливий перелік витрат, які беруть участь у формуванні їх оподатковуваного доходу, на сьогодні для них не визначено. Однак, на нашу думку, до врегулювання цього питання орієнтиром для таких осіб може бути перелік, наведений у листі № 31-35/20.

При цьому ще раз звертаємо увагу на те, що при визначенні оподатковуваного доходу право на зменшення суми отриманого доходу на суму документально підтверджених витрат, необхідних для здійснення певного виду незалежної професійної діяльності, виникає лише в тих осіб, які

мають належним чином оформлену довідку про взяття на облік за ф. № 4-ОПП згідно з додатком 2 до Порядку № 979, де перед прізвищем, ім'ям та по батькові фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зазначено вид професійної діяльності. Тільки за наявності зазначеної довідки базою оподаткування приватного нотаріуса, адвоката і судового експерта, який здійснює незалежну професійну діяльність, буде річний сукупний чистий дохід.

Ставка податку

. Доходи фізичних осіб, отримані протягом календарного року від здійснення незалежної професійної діяльності, обкладаються податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ, а саме:

— за ставкою

15 % — для доходу, сума якого не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.);

— за ставкою

17 % — із суми перевищення.

При цьому на сьогодні відсутні будь-які роз'яснення ДПАУ щодо застосування зазначених ставок 15 (17) % при обчисленні ПДФО з доходу таких осіб. Уся складність у цьому питанні полягає в тому, що особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність,

подають податкову декларацію і здійснюють розрахунок ПДФО за підсумками звітного податкового року, тоді як зазначені ставки застосовуються до місячного оподатковуваного доходу фізичної особи.

На нашу думку, ПДФО за звітний рік має розраховуватися

виходячи з чистого доходу, отриманого в кожному з місяців звітного року. Отже, остаточний розрахунок з ПДФО після закінчення 2011 року має здійснюватися так: спочатку обчислюємо ПДФО за кожен місяць 2011 року, а потім підсумовуємо отримані суми. Сподіваємося, що питання із застосуванням ставок 15 (17) % при обчисленні ПДФО з доходу самозайнятих осіб буде вирішено після затвердження форми податкової декларації, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з

п. 179.7 ПКУ з 01.01.2011 р. суму податкового зобов'язання самозайнята особа визначає самостійно на підставі даних, зазначених нею в декларації про доходи, та сплачує таку суму до бюджету до 1 серпня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу суб'єктів господарювання — податкових агентів: при виплаті

фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, ПДФО у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, котра здійснює незалежну професійну діяльність (п. 178.5 ПКУ). Як уже зазначалося, таким свідоцтвом є довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, якщо фізична особа, котра здійснює незалежну професійну діяльність, надає суб'єкту господарювання

копію довідки за ф. № 4-ОПП відповідної форми, то:

суб'єкт господарювання при виплаті йому доходу, пов'язаного з такою діяльністю, не утримує з нього ПДФО;

фізична особа відображає такий дохід у річній податковій декларації та самостійно нараховує і сплачує ПДФО.

Якщо ж особа, котра здійснює незалежну професійну діяльність, не надає зазначену довідку, то податковий агент утримує та сплачує ПДФО з її доходів у загальному порядку.

Облік доходів і витрат

. Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, повинні вести облік доходів і витрат, пов'язаних з такою діяльністю (п. 178.6 ПКУ).

Облік доходів і витрат, пов'язаних із здійсненням незалежної професійної діяльності, приватні нотаріуси, адвокати, судові експерти, зареєстровані як самозайняті особи, ведуть у

Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга ОДВ), форму та порядок ведення якої встановлено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025, що набрав чинності з 21.01.2011 р.

Книга ОДВ придбавається самостійно. Після придбання її необхідно прошнурувати, пронумерувати сторінки та

зареєструвати в органі ДПС за основним місцем обліку самозайнятої особи. Реєстрація Книги ОДВ здійснюється безкоштовно.

Записи до Книги ОДВ уносяться особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, щодня на підставі первинних документів.

Порядок заповнення рядків Книги ОДВ покажемо в таблиці.

 

Графа

Заповнення

1

Проставляється дата заповнення. Якщо діяльність не здійснювалася, на нашу думку, дату все одно потрібно вказати і проставити в інших графах прокреслення

2

Указується закупівельна вартість залишків товарів, сировини, матеріалів тощо (без зазначення найменування) на початок року, оплата за які ще не надійшла

3

У разі отримання грошових коштів від ведення незалежної професійної діяльності наводиться сума доходу. Якщо першою подією було підписання акта, дохід відображається на момент фактичного отримання коштів. Дохід указується підсумковою сумою за день. Після закінчення кожного місяця, кварталу та наприкінці року в цій графі слід підбивати підсумки

4

Указуються реквізити (назва, дата й номер) документа, що підтверджує факт купівлі товарів, робіт або послуг (ТТН, податкової накладної, платіжного доручення, фіскального чека, акта закупівлі, акта виконаних робіт/наданих послуг та інших розрахункових документів). Заповнення графи здійснюється відразу після того, як особа, котра здійснює незалежну діяльність, сплатила грошові кошти

5

Зазначається сума платежу виключно за товарно-матеріальні цінності згідно з документом, реквізити якого вказано у графі 4. Звертаємо увагу: з 01.04.2011 р. до витрат можна включати вартість лише тих товарів, які отримано та оплачено. Вартість товару, який отримано, але не оплачено або оплачено, але ще не отримано, до витрат не включається (п.п. 139.1.3 ПКУ)

6

Указується сума витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу від ведення незалежної професійної діяльності

7

Особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не заповнюється

8

9

Зазначаються витрати на оплату праці найманих працівників, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахована на фонд оплати праці

10

Указуються всі інші витрати, безпосередньо не пов'язані з отриманим доходом, але необхідні для здійснення діяльності. Вартість придбаних робіт або послуг відображається в цій графі лише після того, як їх оплачено виконавцю та отримано від нього (підписано акт їх приймання-передачі). При заповненні цієї графи одночасно потрібно заповнити графу 4

11

Заповнення здійснюється таким чином: до суми, зазначеної у графі 2, додається сума, наведена у графі 5, та вираховується сума, зазначена у графі 6

12

Заповнюється згідно з формулою, наведеною у Книзі ОДВ

 

Звертаємо увагу: до заповнення Книги ОДВ необхідно ставитися відповідально, адже на підставі зазначених у ній даних здійснюється заповнення річної податкової декларації.

Податкова звітність особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

. Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати до органів ДПС таку звітність:

1) річну податкову декларацію

, де зазначені особи звітують про доходи, які вони отримують як самозайняті особи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність. Згідно з п. 179.9 ПКУ форма такої декларації встановлюється Міністерством фінансів України, але на сьогодні її поки що не затверджено.

Річна податкова декларація подається самозайнятими особами

до органу ДПС за постійним місцем проживання (за основним місцем обліку) (пп. 49.1, 65.1, 178.1 ПКУ).

Декларація про доходи подається

до 1 травня року, наступного за звітним (п.п. 49.18.4 ПКУ). Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ);

2) Податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Цей звіт самозайняті особи подають у разі нарахування та/або виплати доходів фізичним особам, стосовно яких вони виступають як податкові агенти. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаються суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Подається

Податковий розрахунок за формою № 1 ДФ до органу ДПС за місцем проживання (за основним місцем обліку).

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається

окремо за кожен квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 2.1 Порядку № 1020). При цьому окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо у звітному періоді нарахування і виплата доходу, а також нарахування і сплата ПДФО не здійснювалися, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не подається.

Докладно про порядок заповнення та подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ читайте в тематичному номері «Заповнюємо розрахунок за ф. № 1ДФ» // «Податки та бухгалтерський облік» 2011, № 30.

Крім того, у порядку, установленому

ПКУ для Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, приватні нотаріуси подають:

— інформацію про засвідчені ними договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами (

п. 172.4 ПКУ) та з продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, уключаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку (п. 173.4 ПКУ);

— інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування (

п. 174.4 ПКУ).

Зазначена інформація подається до

органу ДПС за місцем розташування їх робочого місця (за неосновним місцем обліку).

Також відповідно до

п.п. «б» п.п. 170.1.5 ПКУ в разі здійснення нотаріальної дії з посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості, в якому орендар є фізичною особою, що не є суб'єктом господарювання, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір до органу ДПС за податковою адресою платника податку — орендодавця за формою, установленою постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1242. Звертаємо увагу: за порушення порядку та/або строків надання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податковій звітності.

Далі розглянемо порядок узяття на облік осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в органах Пенсійного фонду.

 

Облік в органах Пенсійного фонду осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Відповідно до

п. 5 ч. 1 ст. 4 та абзацу четвертого п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) як за своїх найманих працівників, так і безпосередньо за себе.

Узяття на облік осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється

в органах Пенсійного фонду за місцем проживання відповідно до Порядку № 21-6.

Для взяття на облік зазначені особи у

десятиденний строк від дня початку здійснення відповідної діяльності або укладення трудового договору з найманим працівником чи укладення договору цивільно-правового характеру з фізичною особою зобов'язані подати до органу Пенсійного фонду за своїм місцем проживання такі документи:

— заяву за формою додатка 2 до

Порядку № 21-6;

— копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (крім осіб, які через релігійні переконання відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну позначку в паспорті);

— копії трудових договорів з найманими працівниками (за наявності);

— копії цивільно-правових договорів з особами, за яких сплачують ЄСВ (за наявності);

— копію свідоцтва про право займатися нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України (для приватних нотаріусів);

— копію свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (для адвокатів);

— копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи здійснювати незалежну професійну діяльність, виданого відповідним уповноваженим органом;

— копію документа, що засвідчує особу (копію паспорта).

Подаючи зазначені документи, необхідно мати при собі їх оригінали, оскільки працівники Пенсійного фонду виконуватимуть їх звіряння.

Узяття на облік осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви та всіх необхідних документів, про що Пенсійний фонд повідомляє таку особу — платника ЄСВ, безкоштовно відсилаючи повідомлення про взяття їїна облік за формою додатка 1 до

Порядку № 21-6.

Розглянемо особливості нарахування і сплати ЄСВ особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

 

Доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та ЄСВ

База нарахування

. Для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, базою для нарахування ЄСВ є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами), що розраховується для сплати податку з доходів фізичних осіб (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Ставки ЄСВ

. Розмір обов'язкової ставки ЄСВ, яку адвокати, приватні нотаріуси та судові експерти, зареєстровані як самозайняті особи, повинні сплачувати за себе, установлено на рівні 34,7 % бази нарахування (ч. 11 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.3 Інструкції № 21-5). При цьому зазначені особи є особами, застрахованими в системі загальнообов'язкового пенсійного страхування та соціального страхування на випадок безробіття.

Добровільно такі особи можуть брати участь у соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (ставка ЄСВ — 36,6 %) або в соціальному страхуванні від нещасного випадку (ставка ЄСВ — 36,21 %), або одночасно за двома зазначеними видами загальнообов'язкового соціального страхування (ставка ЄСВ — 38,11 %). Строк, протягом якого самозайняті особи братимуть участь у добровільному страхуванні, визначається договором про добровільну участь і

не може бути менше одного року (п. 5.5 Інструкції № 21-5).

Порядок розрахунку ЄСВ

. Згідно з п.п. 4.5.1 Інструкції № 21-5 обчислення сум ЄСВ адвокатами, приватними нотаріусами та судовими експертами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, провадиться самостійно на підставі:

— даних, зазначених ними в річних податкових деклараціях (нагадаємо, що на сьогодні форму такої декларації не встановлено);

— отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, які призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню ПДФО.

Для обчислення ЄСВ суму чистого доходу за звітний рік необхідно розподілити за місяцями звітного року та розрахувати суму ЄСВ щодо кожного місяця звітного року. При цьому слід ураховувати такі особливості:

— якщо протягом місяця отриманий

чистий дохід менше або дорівнює нулю, то ЄСВ за такий місяць не сплачується;

— якщо протягом місяця

чистий дохід був більше нуля , але менше мінімальної заробітної плати, установленої законом на відповідний місяць, то ЄСВ за цей місяць підлягає сплаті до Пенсійного фонду в мінімальному розмірі, що дорівнює добутку ставки ЄСВ за такий місяць та мінімальної заробітної плати, установленої законом на такий місяць;

— якщо протягом місяця

чистий дохід був більше мінімальної заробітної плати, але менше максимальної величини бази нарахування ЄСВ , що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, то сума ЄСВ, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду, визначається як добуток суми чистого доходу, отриманого в такому місяці, і ставки ЄСВ за такий місяць;

— якщо сума

чистого доходу, отриманого за відповідний місяць, перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ за такий місяць визначається як добуток максимальної величини бази нарахування ЄСВ на ставку ЄСВ за відповідний місяць.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за звітний рік, визначається як сума ЄСВ, розрахована за кожен місяць звітного року.

Звертаємо увагу суб'єктів господарювання, які виплачують доходи, особі, котра здійснює незалежну професійну діяльність: у разі надання такою особою

копії повідомлення про взяття її на облік в органах Пенсійного фонду України як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, при виплаті доходу, пов'язаного з такою діяльністю, ЄСВ із нього не справляється (лист Пенсійного фонду України від 01.03.2011 р. № 3954/03-30).

Якщо зазначені особи не надали копію такого повідомлення або дохід, що нараховується (виплачується) такій особі, не пов'язаний з веденням нею незалежної професійної діяльності, то суб'єкт господарювання, який нараховує (надає) такий дохід, зобов'язаний нарахувати і утримати ЄСВ з таких виплат.

Строки сплати

. Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ одноразово до 1 квітня року, наступного за звітним. Сплата ЄСВ здійснюється у безготівковій формі або готівкою через каси банків чи відділення зв'язку, якщо самозайнята особа не має банківського рахунка.

Звітність

. Самозайняті особи самі за себе формують і подають до органів Пенсійного фонду звіт за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2, один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом (календарний рік).

Докладно про порядок обчислення, нарахування і сплати ЄСВ, а також заповнення та подання звітності з ЄСВ за найманих працівників адвокатів, приватних нотаріусів, судових експертів, то його було розглянуто в тематичному номері «Звітність щодо ЄСВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 6.

Такими на сьогодні є особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Упевнені, що матеріал, поданий у цій статті, стане у пригоді як зазначеним особам, так і суб'єктам господарювання, які з ними працюють.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі